Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Калиничева Г.І. Економічна історія

Тема 3. Економічний розвиток країн Західної Європи та Азії в період розкладання феодалізму (XVI-XVII ст.)

5. Економічний розвиток Німеччини після Великих географічних відкриттів

Економічний розвиток Німеччини відрізнялося від економічного розвитку Англії, Франції тим, що феодальний лад в XVI ст. не ослаб, а навпаки, зміцнився і панував аж до XIX ст.

У період XIV-XV ст. економічний розвиток Німеччини мало значні успіхи, виражалися в прогрес землеробства, високому розвитку цехового ремесла і торгівлі, збільшення населення. Німецькі товари успішно конкурували з виробами інших країн завдяки високій якості. Високого рівня досягло розвиток ювелірного і граверного мистецтва, збройового виробництва, гірської промисловості. Німеччина - батьківщина європейського друкарства. Прогресивну роль мала Ганза, яка, створюючи попит на сільськогосподарські продукти, сприяла розвиткові товарно-грошових відносин у селі.

Після Великих географічних відкриттів почалося переміщення торгових шляхів, яке призвело до занепаду північнонімецьких і южнонемецких міст, до падіння торгівлі і кризи цехового ремесла.

Після поразки селянського повстання 1525 року посилилася феодальна експлуатація. Це пояснюється тим, що в Німеччині на початку XVI ст. наступив період економічного занепаду внаслідок переміщення торговельних шляхів і падіння промислового значення срібних рудників. Крім того, зростання цін на сільськогосподарську продукцію через революції цін і збільшення попиту на неї у Західній Європі в результаті розвитку капіталістичної мануфактури створив вигідну ринкову кон'юнктуру для сільськогосподарських товарів. Германські поміщики стали широко експортувати свої товари, а для розширення їх виробництва використовували повернення до панщини. Головним центром німецької хлібної торгівлі став Гамбург, а Ганза розпалася (1669 р.), будучи не в змозі пристосуватися до нових умов.

Значну роль в економічному занепаді - Німеччині в XVI ст. зіграла її політична роздробленість. Вона була наслідком слабкого розвитку країни, але, у свою чергу, ще більше поглиблювала економічну відсталість. Окремі економічні райони були майже не пов'язані один з одним. Так, Північна Німеччина тяжіла до басейну Балтійського моря, южнонемецкие міста - до Північної Італії і басейну Дунаю, західні райони економічно залежали від Нідерландів, а Східна Німеччина була економічно відсталою і не мала нічого спільного з іншими, більш розвиненими областями країни. Ця економічна роздробленість і породжувала політичний сепаратизм. В кінці XVII ст. в Німеччині зверталося близько 6 тисяч різних монет, існувала дуже складна система митного оподаткування. Все це, безумовно, негативно позначалося на економічному розвитку країни.

Феодальна реакція і посилення феодальної роздробленості призвели до боротьби феодальних князів з імператорами і Тридцятилітній війні 1618-1648 рр. В внаслідок перемоги антигабсбурзької коаліції стався розділ частини німецьких земель. У підсумку, економічної ізоляції додалася географічна ізоляція (всі прибалтійські землі відійшли до Швеції, гирла річок були закриті, а виходи в Північне море контролювала Голландія). До цього треба додати військові руйнування, причому особливо постраждали міста, і це завдало великої шкоди торгівлі і ремесла. Розорення селян з-за війни створило умови для подальшого їх закріпачення. При цьому в Східній Німеччині воно проходило у формі масового згону селян з землі і повернення до панщини, а на заході Німеччини збереглося в основному оброчное господарство та селянське землеволодіння.

З другої половини XVIII ст. на сході Німеччини почало посилюватися князівство Бранденбург, князівська династія якого (Гогенцоллерни) стала претендувати на роль найсильніших в Німеччині.

У XVIII ст. Пруссія перетворилася в сильну і своєрідну військово-політичну монархію, що використовує насильницькі військові способи експлуатації селян. Поміщик (юнкер) був представником короля і може робити в своєму маєтку все, що захотів. Слово "юнкер" стає синонімом самого реакційного і войовничого дворянства, відстоював будь-якими способами феодальний лад.

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.