Основні фактори формування трудового потенціалу рекреаційного комплексу Криму

Динаміка чисельності населення Автономної Республіки Крим, тис. чол.

Роки	Наявне населення	Загальний приріст	Роки	Наявне населення	Загальний приріст
1989	2065,9	36,8	1999	2109,9	-30,9
1990	2102,4	44,1	2000	2079,0	-28,3
1991	2146,5	38,0	2001	2050,7	-19,0
1992	2184,5	38,2	2002	2031,7	-13,3
1993	2222,7	12,8	2003	2018,4	-13,3
1994	2235,5	-14,5	2004	2005,1	-13,8
1995	2221,0	-21,2	2005	1994,3	-10,8
1996	2199,8	-30,7	2006	1983,8	-10,5
1997	2169,1	-30,5	2007	1977,1	-6,7
1998	2138,6	-28,7	2008	1971,1	-6,0

Аналіз показує, що в цілому в порівнянні з даними перепису 1989 року чисельність населення Автономної Республіки Крим у 2001 р. зменшився на 32,3 тисяч осіб або на 1,6%. Причому в період з 1989 по 1994 р. спостерігалася тенденція збільшення чисельності наявного населення. Однак слід зазначити зниження загального приросту населення в цей період. За даними Державного комітету статистики України в Криму на відносно більший приріст населення у 1989-1993 рр. та його структуру вплинуло повернення на свою історичну батьківщину раніше депортованих народів: кримських татар, німців, греків, вірмен, болгар. Аналіз даних трьох останніх переписів населення, свідчать про збільшення питомої ваги кримських татар у загальній чисельності населення Автономної Республіки Крим на 10,2% і вірмен - на 0,3%, тоді як питома вага чисельності росіян, українців і білорусів знизився відповідно на 7,1, 2,3 і 0,6%. Частка представників інших національностей за аналізований період залишилася незмінною.

Головними причинами зниження чисельності населення, починаючи з 1994 року і далі, є природний відтік міграція частини населення в Європу за різними програмами, що призвело до зниження рівня чисельності, що за вказаний період склала 97,4 тис. осіб. В даний час в Криму переважають тенденції зниження рівня народжуваності населення, зростання смертності, і, відповідно, скорочення природного приросту. В період з 1989 по 2004 рр. спостерігається стійка тенденція зниження народжуваності населення. Зокрема з 1989 по 1995 р. щорічно народжувалося майже на 2 тисячі осіб менше попереднього року. В останні п'ять років темп зниження народжуваності скоротився, а в останні три роки народжуваність набула тенденцію збільшення. З іншого боку в період з 1989 по 1995 р. і з 2000 по 2008 р. збільшилася смертність населення, а в період з 1996 до 1999 р. спостерігалося зниження числа померлих. Відповідно і приріст населення має стійку тенденцію до зниження. Максимальний спад населення спостерігалася в 1995 році і склала 16,8 тисяч чоловік [4].

В умовах скорочення народжуваності населення велику роль у процесі формування трудового потенціалу відіграє міграція. За рахунок неї забезпечується механічний приріст населення. Сальдо міграції на кримському півострові в 2007 р. склало 3,6 тис. чол.

На формування трудового потенціалу впливає частка населення в працездатному віці в його загальній чисельності. Стає все менше дітей, а згодом молоді, яка вступає в працездатний вік. В результаті цього додаткову потребу в працівниках (зокрема, на заміну вибулих) надалі доведеться задовольняти в основному за рахунок механічного приросту населення. Це особливо позначиться в майбутньому, оскільки в даний час в Криму немає недоліку в трудових ресурсах. Навпаки, 48 тис. осіб є безробітними, хоча офіційна статистика показує 29 тис. осіб Рівень зареєстрованого безробіття в 2002-2003 рр. збільшувався порівняно з попередніми роками, зокрема у порівнянні з 2001 р. - більше, ніж наполовину. З 2004 по 2007 р. збільшилася чисельність працівників, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності [4].

Здатність джерел поповнювати трудові ресурси впливає на їх формування не менший вплив. Висока питома вага осіб пенсійного віку в складі населення регіону, недостатній розвиток виробничої та невиробничої сфери ускладнюють цей процес. Коефіцієнт демографічної навантаження пенсіонерами в 2004 р. склав 328 проміле, серед чоловіків - 249 проміле, а серед жінок - 398 проміле. Слід відзначити і позитивний момент у зміні вікової структури населення Автономної Республіки Крим. А саме збільшення чисельності працездатного населення у 2001 році порівняно з 1989 роком. Однак чисельність дітей у віці до 15 років скоротилася. Причиною цього стало зниження рівня народжуваності населення. Звідси можна зробити висновок, що за умови збереження від'ємного приросту населення найближчим часом відбудеться значне старіння населення, що негативно позначиться на складі та якості трудового потенціалу регіону [4].

Хоча формування трудового потенціалу рекреаційного комплексу відбувається під впливом загальновідомих факторів, але їх прояв має свої специфічні особливості, притаманні регіону та рекреаційного комплексу (рис. 1). На цьому малюнку фактори, що впливають на формування трудового потенціалу рекреаційного комплексу, згруповані за експертною оцінкою в залежності від їх значимості.

Рис.1. Фактори формування трудового потенціалу рекреаційного комплексу Криму народного господарства

Природно-географічні фактори характеризуються наступним:

- зручне географічне положення (Крим омивається водами двох морів-Чорного і Азовського),
- наявність рекреаційних ресурсів (пляжі протяжністю 517 км; мінеральні води, дебіт яких становить 30 тис. м³/добу; запаси лікувальних грязей 24 млн. м.; море, морське і лісове повітря, ландшафти тощо),
- відносно м'який клімат (середня температура повітря в січні складає - 0,7°С, в липні - +21,1°С).

Щодо соціально-економічної цінності робочих місць і за рівнем заробітної плати сфера рекреаційних послуг істотно поступається іншим галузям.

Вимоги, що пред'являються до працівників цієї галузі, безперервно зростають. Тому головна увага повинна бути сконцентрована на підвищення рівня використання наявного трудового потенціалу галузі, поліпшення умов праці працівників, у впровадженні засобів механізації, удосконалення організації та мотивації праці.

Вплив на формування трудового потенціалу організацій рекреаційного комплексу, на нашу думку мають і соціально-економічні фактори. В даний час необхідний відповідний рівень професійних, загальноосвітніх та культурних знань, а молодь, на жаль, не володіють достатнім обсягом знань і навичок для задоволення попиту на кваліфікованих і досвідчених працівників рекреаційного комплексу, що вимагає їх перепідготовки.

Освітній рівень населення та молоді, яка вступає в працездатний вік, має велике значення для формування кваліфікованих робочих кадрів. В умовах жорсткої конкуренції на ринку праці перевага надається висококваліфікованим фахівцям, що відповідають сучасним вимогам. Додаткову потребу в них як на заміну вибулих, так і на приріст чисельності при високому освітньому рівні можна забезпечити швидше і дешевше. Перед керівниками організацій стоїть складне завдання підбору висококваліфікованих фахівців. Сьогодні підготовку кадрів для рекреаційного комплексу здійснюють 7 медичних навчальних закладів та 20 вищих та інших навчальних закладів Криму, які випускають менеджерів і обслуговуючий персонал. Незважаючи на велику кількість навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців для рекреаційного комплексу, можливість отримати освіту в цій сфері мають не всі бажаючі, оскільки майже всі навчальні заклади готують спеціалістів на комерційній основі.

Крім того, на формування трудового потенціалу впливає і структура народного господарства регіону. Так, у промисловості Криму зайнято понад 23% трудових ресурсів, у сільському господарстві - понад 18%, у будівництві - близько 11%, а в рекреаційному комплексі, найбільш трудомісткому, зайнято лише близько 6%. Останнім часом активно стали розвиватися особисті підсобні та фермерські господарства [4].

Не останню роль у формуванні трудового потенціалу відіграє рівень заробітної плати в галузі. Порівняно з іншими галузями народного господарства рекреаційний комплекс істотно поступається в цьому відношенні. Середня заробітна плата працівників рекреаційного комплексу становить 978,06 грн., тоді як середня заробітна плата в регіоні становить 1219,91 грн. Незважаючи на збільшення середньої заробітної плати працівників рекреаційного комплексу в 2007 році в порівнянні з 2000 р., рівень оплати їх праці залишається низьким [4].

Виробничий потенціал організацій рекреаційного комплексу в значній мірі впливає на професійний і кваліфікаційний склад персоналу, його забезпеченість механізованими засобами праці і, отже, загальну чисельність персоналу. Значення цього фактора все більше зростає, оскільки праця в рекреаційної галузі в основному механізовано й надалі зменшення ручної праці, істотне скорочення малокваліфікованої праці, забезпечення здорових санітарно-гігієнічних умов придбають велике значення.

Науковий потенціал впливає на якісний склад трудового потенціалу: в залежності від його рівня в регіонах створюються відповідні можливості для підготовки і перепідготовки кадрів. Усталена система підготовки кадрів залежить від рівня розвитку професійно-технічної освіти, системи среднетехнической підготовки та вищої освіти, навчання кадрів в організації, від професійної орієнтації і професійного відбору.

Таким чином, керування формуванням трудового потенціалу організації реалізується за допомогою системи заходів у рамках кадрової політики. Можна задовольнятися існуючим рівнем трудового потенціалу і всі зусилля спрямувати на його раціональне використання. Але слід врахувати той факт, що при істотному розходженні між трудовим потенціалом та його фактичним використанням, у працівників з'являється розчарування, незадоволеність роботою за відсутністю можливостей для професійного росту. Або зусилля можуть бути спрямовані на нарощування і розвиток трудового потенціалу, у чому підприємство має бути зацікавлене. Це може бути стабілізація колективу, збільшення "капіталовкладень" в персонал, сприяння розвитку персоналу та ін

Таким чином, на основі аналізу основних чинників формування трудового потенціалу рекреаційного комплексу Криму, можна зробити висновок, що трудовий потенціал організації - постійно змінювана величина, його кількісні та якісні характеристики постійно змінюються під впливом розглянутих факторів. Наведені фактори діють в комплексі, впливаючи на процес формування трудового потенціалу організацій рекреаційного комплексу Криму.

Проблема формування трудового потенціалу рекреаційного комплексу Криму вимагає подальшого вивчення окремих соціальних проблем, питань підготовки кадрів та ін. як у цілому по регіону, так і за його рекреаційних зон зокрема.

Джерела та література

1. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. - К: Знання, 2001. - 254 с.
2. Якість трудового потенціалу: Соціально-економічний аспект /Долішній М.І., Брик М.В., Мар'єнко Б.С. та ін: Під ред. Долішнього М.І. - Київ: Наук. Думка, 1986. - 228 с.
3. Тітова Н.А Трудовий потенціал і його реалізація в умовах формування регіональних ринків праці: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н. - Львів, 1996. - 48 С..
4. Автономна Республіка Крим у цифрах у 2007 році: статистичний довідник / Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим. Сімферополь, 2008. - 190 с.