Іванов А.М.
Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту.
2011. - Вип.1(41).

Управління рекреаційними територіями (на прикладі НПП «Бузький Гард»)

У статті розроблена схема зонування національного парку «Бузький Гард», виявлені функціональні зони, запропонована структура землеустрою рекреаційних територій Миколаївщини.

Ключові слова: зонування, функціональна зона, землеустрій, регульована, стаціонарна рекреаційна територія.

Жодна господарська система, в тому числі рекреаційна, не зможе існувати, якщо всі процеси взаємодії не будуть організовані на відповідному рівні.

На практиці закон організованості проявляється через сукупність заходів, орієнтованих на створення високого рівня функціонування рекреаційної системи, які формуються у процесі управлінської діяльності, що є методологічною основою і невід'ємним елементом організації раціонального використання і охорони рекреаційних ресурсів.

Під методологією управління рекреаційними територіями треба трактувати сукупність інструментів, найбільш загальних принципів та методів управлінського процесу, за допомогою яких забезпечується досягнення поставленої мети.

У зв'язку з цим зазначимо, що основними інструментами управління рекреаційними зонами, територіями, ділянками, на наш погляд, є: землеустрій, державний земельний кадастр, державний контроль за використанням та охороною земель, моніторинг земель, економічне регулювання раціонального землекористування, стандартизація і нормування в галузі використання та охорони земель, встановлення права на землю, набуття і реалізація права на землю, забезпечення гарантії прав на землю, встановлення обмежень прав на землю, відповідальність за порушення чинного законодавства та ін.

Проекти землеустрою розглядали корифеї української науки – економісти П.Ф.Веденичев, Д.І.Гнаткович, І.Р.Залуцький, О.П.Канаш, І.А.Розумний, П.Г.Саблук, М.Ступень, В.В.Юрчишин. Кожен з цих авторів аналізував нові способи організації сільськогосподарських територій.

Питання управління охоронними територіями тривалий термін взагалі не порушувалося.

В умовах трансформації економіки держави управлінню рекреаційними і туристичними територіями присвячені наукові праці таких вітчизняних вчених: В.Г.В’юна, О.М.Гаркуші, В.В.Горлачука, М.Д.Гродзинського, М.В.Давиденка, Б.М.Динилишина, Д.С.Добряка, О.Ю.Коваленка, А.М.Третьяка, А.Я.Сохнича. Їх дослідження стали поштовхом для землевпорядної науки, але з часом мають бути доопрацьовані.

Загальнодержавна і регіональні програми використання і охорони земель, що передбачають систему аргументованих наукових передбачень про стан об'єкта в майбутньому, який матиме хоч і вірогідний, але досить достовірний характер, ідентифікуються з процесом управління і складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання і охорони земель. Іншими словами, програми і схеми використання і охорони земель є фундаментом реалізації земельної політики та управління. Решта позицій, на фоні програм і схем використання і охорони земель ідентифікуються з процесом регулювання земельних відносин.

Але як окремі позиції змісту землеустрою, останні ідентифікуються з процесом управління. Тому поняття управління і регулювання слід розглядати у взаємозв'язку і взаємозалежності, що дозволить охопити сукупність уявлень про основи наукового пізнання та пізнавальної діяльності, орієнтовані на ефективне використання рекреаційних ресурсів.

Вперше за роки незалежності України проект загальнодержавної програми використання і охорони земель був розроблений державним підприємством «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» [2, с.102], хоча програма і не прийнята парламентом України до сьогодні.

Після достатнього ознайомлення з державною програмою виявилось, що очікуваний економічний ефект на кінець 2015 р. оцінюється близько 90 млрд. грн., з яких понад 50 млрд. грн. припадає на землі сільськогосподарського призначення [2, с. 102].

Але якщо загальнодержавну програму використання і охорони земель можна здійснити у народногосподарському плані розвитку всіх галузей економіки, то досягнути територіальної єдності щодо розвитку рекреаційних ресурсів можна тільки при розробці схеми використання рекреаційних ресурсів.

Метою статті є розробка схеми використання рекреаційних ресурсів на території НПП «Бузький Гард», що на Миколаївщині. Завдання:

1. Визначити функціональні зони обраної території.
2 Визначити та запропонувати для впровадження способи їх використання.
3. У вигляді таблиці оформити структуру землеустрою досліджуваної території та структуру проекту землеустрою рекреаційних територій.

На прикладі НПП «Бузький Гард», площа якого складає 6264,86 га, нами розроблено пропозиції до складання схеми використання і охорони рекреаційних територій, які відображають приналежність території парку до тієї чи іншої функціональної зони, її площі та характеру використання. Вся робота поділялась на три етапи:

1. Підготовчий, у результаті чого було проаналізовано картографічний матеріал як інструмент розроблення схеми, вивчено літературні джерела та звіти роботи, що проводились на цій території в попередні роки.
2. Польовий, де було проведено попередню оцінку природно-ресурсного потенціалу територій, за результатами чого було здійснено функціональне зонування.
3. Камеральний, під час якого здійснено виготовлення картографічного матеріалу з нанесенням на нього меж функціональних зон, визначення їх площ та ін.

За результатами виконаної роботи на території парку, відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», сформовано такі функціональні зони: заповідна зона - 581,6 га (9,3%); регульованої рекреації -3139,5 га (50,2%); стаціонарної рекреації - 45,2 га (0,7%); господарська зона - 2498,5 га (39,8%).

При цьому території регульованої рекреації передбачено використовувати для створення дендропарку, проведення екскурсій, спортивного та аматорського туризму, пляжно-купального відпочинку населення, збирання грибів, лікарських трав, огляду історичних місць та ін.

Зони стаціонарної рекреації передбачені для будівництва стаціонарних рекреаційних закладів - готелів, кемпінгів, санаторного лікування населення, створення туристичного центру. Більш детально розміщення рекреаційних зон, спосіб їх використання представлені в табл. 1, з якої видно, що площа рекреаційних територій складає 3184,7 га, або 50,9% загальної площі парку.

На підставі схем використання рекреаційних ресурсів розробляється проект землеустрою, який представляє сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років [1]. Важливою умовою при цьому є необхідність детального відображення взаємозв'язку землеустрою з перспективними планами розвитку рекреаційних територій.

Узагальнюючи вищесказане, представимо розроблену нами схему зонування території НПП «Бузький Гард» у вигляді табл. 1.

Таблиця 1