Олена Іваненко

Час іде - відпустка гряде

Планування відпустки - це не тільки вибір місця подорожі, бронювання готелів та купівля квитків. Для працюючої людини - це, передусім, необхідність узгодити дати свого відпочинку з роботодавцем. Prostoturist розповість про види відпусток, передбачених законодавством для громадян України.

За результатами опитування, проведеного на порталі Prostoturist.com.uaбільше половини (55%) із 91 взяли участь читачів вибирають дати відпустки за власним бажанням чи за потребою. А 37% респондентів узгоджують час відпустки з колегами або покладаються на волю начальства.

Щорічні відпустки: основні і додаткові

Право на відпочинок гарантується Конституцією, регулюється Законом України «Про відпустки», а також іншими законодавчими актами.

Закон України «Про відпустки» передбачає такі види відпусток:

- щорічні (основні і додаткові);
- додаткові у зв'язку з навчанням;
- творчі;
- соціальні;
- без збереження заробітної плати.

Відпустку обчислюється в календарних днях.

Головна особливість щорічної відпустки - це право на його отримання всіма без винятку працівниками.

Стаття 6 Закону встановлює мінімальну тривалість відпустки - 24 календарних дні. Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості. Наприклад, інваліди ІІІ групи мають право на відпустку тривалістю 26 днів, I і II груп - 30 днів. Неповнолітнім роботодавець зобов'язаний надати відпустку в 31 день. Що стосується працівників освіти і науки, то вони мають право на щорічну відпустку тривалістю до 56 днів.

Крім того, українське законодавство дає можливість більше відпочивати і користуватися іншими перевагами окремим категоріям працівників. Наприклад, державним службовцям належить щорічна основна відпустка тривалістю 30 днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Журналісти отримують для відпочинку 36 обов'язкових днів щорічно, а посадові особи митних органів залежно від вислуги років мають право на щорічну відпустку аж до 45 днів.

Існують додаткові щорічні відпустки, що надаються працівникам, робота яких пов'язана з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або проходить в особливих географічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, а також працівникам з ненормованим робочим днем.

Така відпустка надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруги і складності праці, а також за працю у шкідливих та важких умовах. Списки цих професій затверджені Кабінетом Міністрів України.

Загальна тривалість такої відпустки - до 35 днів. Щорічна додаткова відпустка можна за бажанням взяти одночасно з основним або окремо.

Сукупний щорічну основну і додаткову відпустки не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників гірничої промисловості - 69 днів.

Варто відзначити, що право на отримання щорічної основної відпустки у повному обсязі настає не раніше шести місяців роботи на підприємстві з виключенням для деяких категорій осіб, встановлених законом.

Додаткові відпустки для окремих категорій

Розділ III Закону України «Про відпустки» визначає тривалість, порядок і умови надання відпусток у зв'язку з навчанням. Учні середніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів мають право на додаткову оплачувану відпустку на час підготовки і складання іспитів і заліків, а також на період настановних занять та виконання лабораторних робіт. Тривалість відпустки коливається в межах від 4 до 35 днів, залежно від рівня акредитації навчального закладу та курсу навчання.

Творча відпустка передбачений для тих, хто займається науковою діяльністю: написанням дисертацій, підручників, довідників та інших наукових робіт. Тривалість, порядок та умови оплати творчих відпусток, а також відпусток для тих, хто бере участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях, регулюється Кабінетом Міністрів.

Соціальні відпустки - це відпустка по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустка у зв'язку з усиновленням дитини та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Залежно від обставин така відпустка надається на підставі медичного висновку або заяви працівника.

Відпустка без збереження заробітної плати

При настанні передбачених законом обставин працівник може розраховувати на отримання додаткової відпустки без збереження заробітної плати. Ці обставини прописані у статті 25 Закону України «Про відпустки». Наприклад, після народження дитини новоспечений батько за своїм бажанням може взяти неоплачувану відпустку тривалістю до 14 календарних днів. У випадку весілля молодятам покладений 10-денну відпустку за свій рахунок. Працівникам, чий неповнолітня дитина поступає в учбовий заклад в інше місто, корисно знати, що вони можуть розраховувати на 12 календарних днів неоплачуваної відпустки без обліку днів проїзду туди і назад.

Крім того, працівникові може бути надано відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами, не прописаних в Законі. Це - відпустка за погодженням сторін. В такому випадку необхідно написати заяву на ім'я керівника, у якому обов'язково вказати причину. Тривалість цього виду відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Порядок надання і оплати відпусток

Роботодавець зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам. Для цього на підприємстві розробляється графік, який узгоджується з працівником та затверджується керівництвом. За законом, роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату відпустки не пізніше, ніж за 2 тижні до його початку.

Виплата заробітної плати за час відпустки повинна бути проведена не пізніше, ніж за 3 дні до його початку. Наприклад, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати відпускних є 11 число. Це стосується всіх видів відпусток за винятком соціальних, умови оплати яких визначаються законодавством про соціальне страхування.

Відпустка оплачується в розмірі середньої заробітної плати і його час зараховується працівникові до стажу роботи та страхового стажу.

Джерело: www.prostoturist.com.ua