Партнерські відносини при регулюванні готельних послуг в регіоні

Найбільші готельні ланцюги світу (дані на 2000 р.)

Готельна ланцюг	Кількість готелів	Кількість номерів
HFS, Inc	5599	509 421
Best Western International	3715	298 803
Choice Hotels International	3476	283 034
Holiday Hospitality	2350	395 000
Accor	2205	279 145
Marriott International	1381	283 029
Promus Companies	1136	175 000
Hilton Hotels Corporation	565	102 000
Carlson Hospitality Worldwide	437	98 000
ITT Sheraton	413	133 621
Societe du Louvre

Ефективним є шлях організації готельних ланцюгів в Кримському регіоні з подальшою їх інтеграцією в українську готельну мережу, а потім і в європейську [2]. Вступ України в ЄС при відсутності об'єднань готелів у сильну організаційну структуру загрожує банкрутством для малопотужних окремих готельних підприємств Криму. Безсумнівно, необхідно сприяти і створенню спільних готельних підприємств, на що зазвичай легше йдуть іноземні інвестори. Для цього, зрозуміло, необхідно створювати сприятливий клімат в інституціональному відношенні.

Під готельної ланцюгом, або мережею, зазвичай розуміється [2-4] система готельних підприємств як самостійних юридичних осіб, які уклали угоду про партнерські стосунки і діють під єдиним керівництвом. Таке об'єднання підприємницьких зусиль дозволяє просувати на світовий туристський ринок високі стандарти обслуговування, сприяє підтримці високого рівня обслуговування туристів, дозволяють підвищити рівень організації виробництва, створити єдиний образ готельного обслуговування, авторитетний бренд всього партнерського комплексу.

Ефективність функціонування кожної готелі у ланцюга забезпечується:

- оптовими закупівлями різних витратних матеріалів для всіх готелів-партнерів;
- акумульованими витратами на інженерне обслуговування, декораторів, контролерів, на рекламу;
- єдиною системою бронювання та ін.

Зрозуміло, питання фінансування був і залишається головним в підвищенні рівня послуг готельного комплексу, але його рішення залежить від багатьох стратегічних завдань, що стоять як перед Кримом, так і перед Україною в цілому. Однак слід звернути особливу увагу і на інші чинники можливого поліпшення ситуації, пов'язані, може бути, не стільки з фінансовими, скільки з організаційними питаннями.

Серед комплексу показників, що визначають інвестиційну привабливість (нормативно-правова база, технічна база, ресурсний потенціал, обґрунтованість інвестиційного проекту, ступінь ризику та мн.др.) важливими залишаються проблеми персоналу, підвищення якості надаваних готельних послуг, конкурентоспроможність яких ще низька.

Насамперед, це питання сервісного обслуговування. Пора конкретно і швидко вирішувати проблему з формуванням висококласних спеціалістів з обслуговування на основі не тільки пред'явлення вимог до обслуговуючого персоналу, але й шляхом застосування свого роду штрафних санкцій. Так, при виявленні неетичного поводження з клієнтом необхідно керівнику фірми в наказовому порядку направляти винного працівника на курси по перепідготовці кадрів спочатку можливо за рахунок фірми, а при повторенні встановлених порушень - за рахунок самого порушника.

Мережа курсів для цього необхідно створити при навчальних закладах, які готують менеджерів для сфери туризму. Статистичні довідники вказують лише на два кримських навчальних закладів такого профілю - це в Сімферополі коледж економіки і управління та філія Київського університету туризму, економіки і права. Готує їх і Університет економіки і управління. Проте курси з менеджменту організаційного поведінки для підготовки керівників середньої і нижчої ланки, а також курси для персоналу туристично-рекреаційного та готельного комплексу можуть бути відкриті в багатьох вузах, які готують менеджерів підприємств, тим більше орієнтованих на готельний і туристський комплекс, таких як ТНУ, НАПКБ, Кримський факультет Запорізького національного університету, Ялтинський університет менеджменту та ін. Тут необхідна тільки чітка організаційна ініціатива.

У науковій літературі і засобах масової інформації зазначаються на багато проблем, зокрема готельного господарства Криму, наводяться результати численних опитувань як внутрішніх, так і іноземних туристів про недоліки в умовах розміщення в готелях Криму, перераховувати які у черговий раз немає необхідності. Цілком очевидно, що сам по собі ринок турпослуг не розгорне виявлені негативні тенденції в потрібному напрямку. Необхідні інституційні механізми його регулювання, розробці яких приділяється набагато менше уваги, ніж виявлення і констатації труднощів у функціонуванні комплексу.

На основі проведених досліджень нами розроблена схема інституційної моделі готельного комплексу АРК (рис. 1.) як складової частини інституціональної моделі всього рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим.

Рис. 1. Схема інституційної моделі готельного комплексу АРК

В представленій моделі позначені два основних блоки суб'єктів ринку послуг по розміщенню: органи державного регулювання ринку послуг, з одного боку, та безпосередні учасники ринку послуг з розміщення, з іншого боку. Основна функція органів управління складається в створенні сприятливих умов для функціонування готельного комплексу, в цілях підвищення ефективності якого пропонується:

- створення на базі існуючих засобів розміщення готельної ланцюга, що забезпечить рівномірне забезпечення всіх вхідних в ланцюг готелів інформаційними ресурсами, засобами реклами, єдиним механізмом залучення і розміщення клієнтів, а також на основі централізації окремих функцій управління в результаті синергетичного ефекту підвищить ефективність управління та ін;
- здійснення регіонального районування місць розміщення з урахуванням необхідності вирівнювання рекреаційного навантаження по окремим районам;
- відновлення готельних господарств в районах, які опинилися в останні роки без засобів розміщення;
- створення туристично-рекреаційного банку для залучення грошових коштів і розміщення їх у сфері рекреації;
- створення маркетингово-консалтингового підрозділу для забезпечення закладів рекреації і в тому числі засобів розміщення аналітичною інформацією про попит, стан ринку, прогнозів розвитку тих чи інших тенденцій, рекомендаціями щодо розвитку рекреаційних послуг;
- підвищення ефективності діяльності органів інформації;
- цілеспрямоване регулювання діяльності внз з підготовки та перепідготовки кадрів фахівців.

Висновки. Утворення готельних ланцюгів на основі партнерських відносин підвищить конкурентоспроможність регіональних готельних послуг на світовому ринку, знизить гостроту конкурентної боротьби всередині регіону на засадах маркетингу взаємодії, підвищить ефективність готельного господарського комплексу і якість надаваних послуг з розміщення.

Джерела та література

1. Байлік С.І. Готельне господарство. Організація, управління, обслуговування: Навчальний посібник. - К: Дакор, 2006. - 288 с.
2. Тропіна Е.А. Особливості формування і розвитку готельних мереж в Україні // Питання фізичної та духовної культури, спорту й рекреації. Сб. навч. тр. Т.2. Матер. 4-й Всеукр. н.-пр. конф. «Перспективи розвитку фізичної культури, спорту і туризму», 19-21 квітня 2006 р., р. Сімферополь / під ред. А.Н.Бузни, д.е.н. - Сімферополь: Кримський факультет фізичної культури, спорту і туризму ДВНЗ «Запорізький національний університет», 2006. - С.197-199.
3. Сенін В.С Організація міжнародного туризму: Підручник. - М: Фінанси і статистика, 2003. - 400 с.
4. Звєрєва Е. Premier Hotels - перша готельна мережа в Україні // Український туристичний вісник. - 2004. - №1. - С.54.