Хомин П.Я., Палюх М.С.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Інформаційне забезпечення управління розвитком курортно-рекреаційного ринку: недоліки формування та шляхи удосконалення

Розвиток курортно-рекреаційного ринку в умовах України стримується через низку причин, в т.ч. й недоліки інформаційного забезпечення. Водночас цю проблему розуміють здебільшого звужено - як наявність потужної реклами про історико - культурні цінності певного регіону, сервісні умови для туристів чи відпочиваючих. Насправді ж ефективний розвиток цього сегмента сфери послуг можливий за умови не тільки власне інформації про них, але й про стан дотичних, так би мовити, забезпечуючих галузей, у першу чергу, сільського господарства, адже єдиною вагомою перевагою України на тлі надмірно урбанізованої Європи є екологічна чистота цієї галузі.

Оскільки ця складова проблеми інформаційного забезпечення в управлінні розвитком курортно-рекреаційного ринку практично ігнорується, то конкурувати з відомими курортами чи туристичними маршрутами інших держав українські бізнесмени зараз не можуть. Це буде неможливим практично завжди, якщо увагу звертати лише на інфраструктуру сфери цих послуг, адже їх відсталість вимагає непосильних для більшості учасників цього ринку інвестицій. До того ж навіть при тому, що такі інвестиції будуть доступними, трансформація їх у відповідні об'єкти інфраструктури, насамперед, транспортне сполучення (дороги, транспорт, мотелі тощо) - довготривалий процес, бо, скажімо в таких ландшафтних перлинах, як карпатські річки - Черемош, Іршава чи кримського водоспаду Учансу або ж "маленької волинської Швейцарії" - околиць м. Кременця Тернопільської області зі всесвітньо знаменитою Свято-Успенською Почаївською лаврою, скитом Праведної Анни та Божою горою, попри їх привабливість, навряд чи можна швидко збудувати VIP - готелі, чи бодай хостелі, не кажучи вже про сучасні транспортні артерії з усім необхідним сервісним облаштуванням.

Між тим вже зараз при порівняно менших питомих витратах можна досягнути значного ефекту. Зокрема, необхідно активно рекламувати переваги відпочинку саме в таких місцевостях, де виробляється екологічно чиста натуральна продукція: починаючи від випікання хліба в домашніх умовах, виготовлення бринзи безпосередньо на гірських полонинах Карпат, коптіння ковбасних виробів у присутності рекреантів завершуючи приготуванням здорової селянської їжі, ночівлею на пахучому сіні і т. ін.

Звісно, що при цьому треба провести жорсткий конкурсний відбір серед селянських родин на предмет відповідності санітарно-гігієнічним нормам садиб, які претендують на участь у наданні послуг курортно - рекреаційного ринку, аби на додачу до незручностей транспортного сполучення до таких екологічно чистих місцевостей не прилучились інші побутові негаразди.

З метою повнішого інформаційного забезпечення потенційних рекреантів про переваги відпочинку у первозданних природних умовах численних оазисних місцевостях України варто, на нашу думку, організувати державну підтримку у вигляді високоякісного за поліграфією щомісячного часопису, туристичного порталу, програми "Телевізійний гід" тощо.

Звісно, що викладені міркування є лише одним із можливих першочергових кроків на шляху розвитку курортно - рекреаційного ринку, а результати від їх здійснення будуть тільки початковим нагромадженням капіталу для подальшого розширення його ємності. Далі ж діятимуть економічні закони саморегуляції ринку, коли капітал спрямовується задля отримання додаткової вартості, і винятком тут не є його курортно - рекреаційний сегмент.

У той же час пропонований підхід щодо управління розвитком курортно-рекреаційного ринку дозволяє уникнути непродуктивних капітальних інвестицій, які здійснюватимуться не "всліпу", а за результатами ефективного моніторингу, що ґрунтується на реальному вивченні привабливості тієї чи іншої рекреаційної місцевості - шляхом економічного відбору найбільш перспективних, а тому й рентабельних.