Ханський палац у Бахчисараї

27.10.2013

Кримський півострів багатьом російським туристам відомий не тільки як зона відпочинку в літній період, але і як місце, де можна побачити безліч визначних пам'яток. До числа таких пам'яток півострова відноситься ханський палац у Бахчисараї - Хан-Сарай. Цей архітектурний комплекс є унікальним пам'ятником кримсько-татарського населення і втіленням Райського саду на Землі.

Головною архітектурною ідеєю палацу було втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. У перекладі з кримсько-татарської мови "Бахчисарай" перекладається як "палац-сад". Всередині палацу можна побачити безліч двориків з деревами, квітами і фонтанами. Споруди легкі і прикрашені витіюватими розписами, а вікна забрані ажурними гратами.

Палац у Бахчисараї служив резиденцією кримських ханів. На сьогоднішній день цей палац є безцінним пам'ятником історії і культури. Хан-сарай є не тільки єдиним зразком кримськотатарської палацової архітектури, але й унікальним палацовим комплексом близькосхідної цивілізації.

Спочатку палац будувався як родова резиденція правителів Кримського ханства - династії Гіреїв. Цей архітектурний комплекс являє собою ціле місто в мініатюрі. Перші споруди були побудовані в 1532 році. Протягом двох з половиною століть бахчисарайський палац був центром політичного, культурного і духовного життя Кримського ханства.

Протягом двох з половиною століть, під час яких палац служив резиденцією головам Кримського ханства, його зовнішній вигляд постійно змінювався. Кожен новий правитель вважав своїм обов'язком побудувати нові споруди в палаці, а вже існуючі переробляли на свій лад і смак.

В 1736 році, під час походу російських військ на Крим, у палаці виникла пожежа, який завдав значної шкоди спорудам. Після цієї споруди у палаці неодноразово ремонтували, але реставраційні роботи велися невміло і грубо, і велика кількість деталей палацу, які мали особливу мистецьку та архітектурну цінність, були безповоротно втрачені.

Але більше всього змін у палаці відбулися після анексії Криму Російською імперією після закінчення російсько-турецької війни в кінці XVIII століття. При проведенні ремонтних робіт повністю ігнорувалися традиції місцевої архітектури. Як правило, внутрішні покої палацу перероблялися на "європейський" стиль в самому гіршому варіанті провінційної несмаку. Більшість неповторних розписів придворних художників зарисовывались, а старі споруди просто зносили.

Так у 1820 році російський архітектор Колодін знищив три з чотирьох будівель гарему палацу, а також Зимовий палац, великий банний комплекс та ще ряд інших цінних споруд.

У 60-х роках XX століття в результаті проведеної копіткої і складною реставраційної роботи реставраторам вдалося відновити архітектурний вигляд деяких споруд, а також були відновлені прекрасні початкові розпису. Завдяки зусиллям реставраторів вдалося частково повернути палацу його первісний вигляд.

До наших днів у палаці збереглися такі приміщення як зал Дивану, ряд житлових покоїв, гаремний корпус, будинок муфтія, дві мечеті, ханський цвинтар із двома мавзолеями, 14 фонтанів, дозорна вежа, кухонний двір, бані, сади, шість внутрішніх двориків, ханські стайні. На сьогоднішній день у ханській мечеті проводяться богослужіння для віруючих мусульман.

Але найголовнішою визначною пам'яткою палацового комплексу є його фонтанний дворик. У цьому дворику знаходиться унікальний пам'ятник архітектури - Фонтан сліз, оспіваний великим російським поетом Олександром Пушкіним. Про створення цього фонтану існує легенда про те, як виник цей фонтан.

У хана Гірея було багато дружин, як і було заведено в ті часи хану, але найбільше він любив одну - Діляру. Одна з заздрісних дружин отруїла Діляру. Засмучений у своїх почуттях хан наказав поруч із мавзолеєм, де була похована кохана дружина, звести дивовижної краси фонтан.

На ханському цвинтарі, що знаходиться поруч з Великою мечеттю, поховані тіла 16 ханів, а також знаходяться численні могили родичів і наближених осіб

В наші часи на території палацу було знято безліч історичних і художніх фільмів, серед яких - "Алі-Баба і сорок розбійників", "Роксолана", "Бегущая по волнам", "Маленька принцеса" та інші.