Надія Гупало

Золочівський замок

Золочівський замок - пам'ятка архітектури XVII століття. У 1968 р. розпочато реставрацію, і сьогодні він функціонує як відділ Львівської галереї мистецтв "Музей-заповідник Золочівський замок". Разом з Олеським і Підгорецьким замками він входить в туристичний маршрут "Золота Підкова".

Замок є одним із найяскравіших зразків фортифікаційного мистецтва кін. XVI - поч. XVII ст. Неголландські системи оборони бастіонного типу застосовуються практично в усіх замках того часу.

Золочівський замок збудовано невідомим архітектором на замовлення родини Собеських. У 1598 році люблінський воєвода Марко Собеський купує Золочів и околиці. Це про нього король Стефан Баторій говорив, що волів би взяти в похід одного Марка Собеського, аніж цілу хоругву війська. І Марко Собеський, його син Якуб, каштелян краківський, та внук Ян III Собеський, король Речі Посполитої, добре зналися на військовій справі, дбали про охорону власних земель. Всі вони спричинилися до розбудови Золочівського, як і інших замків в околиці Львова. Це ж їм належали замки у Поморянах, Золочеві, Підгірцях, Олеську, Жовкві та ін. У місцевій легенді йдеться, що на будові замку активно використовувалися полонені турки та татари, а часом їх охрестили і розселили в околицях Золочева на передгір'ї Вороняцького кряжу. Там виникло село Вороняки, жителів якого і понині називають татарами.

XVII ст. - це час, коли оборонні системи замків досягають найвищого розвитку. Хоч час і руйнує безжально матеріальну культуру, оборонні споруди Золочівського замку того часу. Чотирикутний у плані, з бастіонами по кутах, замок розміщений на найвищому пагорбі Золочева. За рахунок форми бастіонів немає довкола замку так званого мертвого поля. Муровані з тесаного каміння стіни, укріплені земляним насипом зсередини, не пробивалися гарматними ядрами. Особливо цікавим елементом оборони є відкритий в процесі реставрації підбрамний перехід. Напевно коли міст піднімався і закривав собою браму, цим переходом можна було скористатися для безперешкодного виходу із замку. На кожному бастіоні було по 8 гармат, гармати були і на стінах.

Золочівський замок свої основні функції - оборони і житла - виконував до 30-х років XVIII ст., коли був родинним гніздом Собеських. Після вигасання цього знатного роду їх майно успадкували Радзівіли. Коли у 1772 році наші землі переходять у володіння Австрії, замок займає австрійське військо. З 1870 року у Золочівському замку - в'язниця, яка існувала до 1954 року. Тоді замкові було надано найбільшої руйнації. На бастіонах остаточно руйнуються укріплення, бійниці, шанці, ставляться охоронні вежі. Пізніше тут було ПТУ.

Особливо цікавим у комплексі Золочівського замку є Китайський палац. Так цю екзотичну, нетрадиційну споруду називає опис 1768 р. У 1738 р. цей же палацик опис називаю "Галереєю". Саме він зазнав найбільше руйнацій і перебудов. Під час існування в'язниці тут були пральня, лазня, а в ротонді - капличка для в'язнів. На куполі ротонди відповідно був хрест. Очевидно, через це виникло припущення, що це капличка збудована Яном ІІІ Собеським на честь перемоги під Віднем, яке повторювали багато дослідників. І лише коли замок передали на реставрацію, до палацу повернулася колишня назва.

Зліва від входу до замку сходи ведуть до ще одного об'єкта Золочівського замку. Це - капличка - пам'ятник, відкрита і посвячена 9 липня 1995 р. в пам'ять замучених в тюрмі НКВС, яка була тут у 1939-1941 рр.