Гук Н.А.,
викладач кафедри економіки
Дрогобицького державного педагогічного університету
імені Івана Франка

Підходи до класифікації туризму

Існує дуже багато класифікацій туризму. Вони відрізняються самими поняттями цього феномену, принципами побудови. Класифікація видів туризму слугує основою для розробки цільових та регіональних програм з використанням елементів національної культури, галузевих економічних нормативів, диференційованих для різних регіонів країни, для різноманітного розвитку територій, захисту екосистем, ефективного стимулювання традиційних місцевих промислів, вирішення проблем підвищення життєвого рівня населення тощо. Вона дає змогу з більшою точністю визначити місце туристичної галузі серед інших галузей економіки, розрахувати внесок, який може забезпечити туризм у виробництві ВВП, отже, більш цілеспрямовано підходити до створення ефективних систем управління економікою в цілому і туризмом зокрема.

Розглянемо класифікацію видів туризму, а також критерії такої класифікації. Згідно з формальним та функціональним підходами туризм можна поділити на декілька різновидів.

За економічними ознаками, а саме, в залежності від впливу туризму на бюджет країни і її регіонів, туризм можна поділити на такі форми як активний і пасивний. Приїзд іноземних туристів в країну, в який-небудь регіон країни називають активним туризмом. Він служить фактором ввозу грошей (валюти) в дану країну чи регіон. Виїзд громадян даної країни чи регіону в інші держави являється пасивним туризмом.

За метою поїздки – рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий.

Залежно від характеру організації та інтенсивності обслуговування: організований або плановий, неорганізований або самодіяльний.

За чисельністю розрізняють: індивідуальний, сімейний, груповий.

За  тривалістю подорожі виділяють короткочасний і тривалий туризм.

В залежності від віку туристів, розрізняють дитячий, молодіжний і зрілий.

В залежності від засобів пересування розрізняють туризм з використання особистого і громадського транспорту, що належить турфірмі або орендується нею. Виходячи з цього, туризм поділяється на такі види як, автотуризм, караванний круїз, морський і річний круїз.

За методом розміщення туризм ділиться на стаціонарний і рухомий. Стаціонарний туризм пов’язаний з постійним місцем розміщення туриста на весь період путівки. Рухомий туризм – це туризм, пов’язаний з подорожуванням (круїзи, тури).

За інтенсивністю туристичних путівок розрізняють туризм постійний і сезонний. Постійний – це круглорічне і більш-менш рівномірне відвідання туристичних місць (міст, курортів). Сезонний туризм пов’язаний з відвіданням туристичних місць тільки в певну пору року.

 За видом використання природних ресурсів – лікувальний, екологічний, гірський, водний, олімпійський, пішохідний

За джерелами фінансування туризм поділяється на комерційний і соціальний.

Отже, класифікація туризму має велике наукове і практичне значення. Вона дозволяє впорядкувати знання і глибше пізнати сутність світового туристичного обміну. Зі зміною вимог, пропонованих до обсягу і якості туристських послуг, і появою нових видів і форм туристської діяльності вона постійно знаходиться в процесі удосконалення і не може вважатися остаточною. Так, в останні роки в практиці міжнародного туризму швидкими темпами розвиваються нові види туризму, такі як парадорес, таймшер, сільський туризм і т. д.