Грицак Ю.П.

Методичні вказівки з виконання бакалаврських робіт для студентів напряму підготовки 6.020107 «Туризм»

Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2010. - 40 с.

Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог Галузевого стандарту вищої освіти України «Засоби діагностики якості вищої освіти» (додаток Г: «Методичні рекомендації щодо виконання та захисту бакалаврських робіт студентами освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»).

ЗМІСТ

Загальні положення
Керівництво бакалаврськими роботами
Етапи виконання бакалаврської роботи
Підбір і вивчення літератури
Структура і зміст бакалаврської роботи
Написання вступу
Основна частина бакалаврської роботи
Висновки з бакалаврської роботи
Надання бакалаврської роботи
Робота з відгуком і підготовка до захисту
Вимоги до викладу бакалаврської роботи
Рецензування бакалаврської роботи
Порядок допуску до захисту
Захист випускних кваліфікаційних робіт
Оцінювання бакалаврської роботи
Оформлення бакалаврської роботи
Оформлення списку використаних джерел
Оформлення ілюстрацій, таблиць та формул числівників
Написання числівників
Оформлення додатку
Додаток А. Приклад оформлення титульного аркушу
Додаток Б. Бланк завдання на бакалаврську роботу
Додаток В. Приклад оформлення змісту роботи
Додаток Г. Приклад оформлення розділів і підрозділів
Додаток Д. Приклад оформлення списку використаних джерел
Додаток Е. Приклад оформлення таблиць
Додаток Ж. Приклад оформлення рисунків
Додаток И. Зразок оформлення відгуку наукового керівника
Додаток К. Зразок оформлення зовнішньої рецензії
Додаток Л. Приклад оформлення анотації
Додаток М. Типова структура науково-дослідницької роботи з туризму

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Підготовка бакалаврів за спеціальністю 6.020107 «Туризм» базується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20.01.98 № 65, галузевих стандартах вищої освіти з підготовки фахівців.

2. Виконання випускної кваліфікаційної роботи (бакалаврської) є завершальним етапом навчання студента на відповідному ступені освіти і має своєю метою:

- розширення, закріплення і систематизацію теоретичних знань, придбання навиків практичного застосування цих знань при рішенні конкретної наукової, технічної, виробничої, економічної або організаційно-управлінської задачі;
- розвиток навиків ведення самостійних теоретичних і експериментальних досліджень, оптимізації проектно-технологічних і економічних рішень;
- набуття досвіду обробки, аналізу і систематизації результатів теоретичних і інженерних розрахунків, експериментальних досліджень, в оцінці їх практичної значущості і можливої сфери застосування;
- набуття досвіду надання і публічного захисту результатів своєї діяльності.

3. Випускна робота бакалавра виконується на четвертому році навчання. Витрати часу на підготовку роботи визначаються учбовим планом відповідної бакалаврської програми в обсязі не менше чотирьох тижнів.

4. Тематика випускних кваліфікаційних робіт визначається випускаючими кафедрами і затверджується вченою радою факультету. Звичайно вони є близькими за проблематикою до бакалаврських програм. За актуальність, відповідність тематики випускних робіт профілю напряму підготовки, керівництво й організацію її виконання відповідальність несе випускаюча кафедра і безпосередньо керівник роботи.

5. Студентові надається право вибору теми випускної кваліфікаційної роботи або пропозиції своєї тематики з обґрунтуванням доцільності її розробки. За рішенням кафедри випускна робота може бути представлена у вигляді узагальнення курсових робіт, що виконуються студентом по загальнопрофесійних і спеціальних дисциплінах напряму підготовки. Як випускна робота можуть бути також прийняті статті, наукові доповіді та їх тези, опубліковані або підготовлені студентом до захисту.

6. За всі відомості, викладені у випускній роботі, ухвалені рішення і за правильність всіх даних відповідальність несе безпосередньо студент - автор випускної роботи. За студентом остається право на виклад матеріалу у власному розумінні. Відстоювати свою точку зору студент винен при захисті роботи.

7. Обов'язкові вимоги до змісту, структурі, формам надання й обсягам випускних робіт встановлюються методичними вказівками, які розробляються випускаючими кафедрами університету стосовно відповідних напрямів підготовки (спеціальностей).

8. За напрямом підготовки «туризм» студент в бакалаврській роботі повинен показати знання в галузі туризму, загальнотеоретичну підготовку в сфері економіки туризму, фінансування і кредитування туристичних підприємств, ціноутворення в галузі туризму, матеріально-технічного забезпечення та збуту продукції. Одночасно в роботі можуть бути розглянуті теоретичні питання розвитку туристичного бізнесу, представлені наукові обґрунтування та розробка туристичного продукту.

9. До підсумкової державної атестації - захисту бакалаврської роботи - допускається студент, якій склав іспити, заліки, захистив курсові проекти і роботи, звіти про практики, передбачені робочим учбовим планом з напряму підготовки бакалаврів 6.020107 «Туризм». Допуск до підсумкової державної атестації здійснюється наказом ректора університету.

10. Особи, що отримали за захист бакалаврської роботи оцінки "відмінно", "добре", "задовільно", вважаються за тих, що пройшли підсумкову державну атестацію. Особи, що отримали за захист бакалаврської роботи оцінку "незадовільно" або не з'явилися з нешанобливої причини на підсумкову державну атестацію, вважаються за тих, що не пройшли підсумкову державну атестацію.

11. За умови проходження підсумкових атестаційних випробувань випускнику на підставі рішень ДЕК наказом ректора ХНУ присвоюється ступінь «бакалавр з туризму» і видається диплом державного зразка про вищу професійну освіту.

Диплом з відмінністю видається випускнику, якій захистив бакалаврську роботу з оцінкою "відмінно" і має не менше 75% оцінок, що вносяться до додатку до диплома, "відмінно", включаючи оцінку за підсумкову державну атестацію. При цьому решта оцінок - "добре". Заліки в підрахунок не входять.

КЕРІВНИЦТВО БАКАЛАВРСЬКИМИ РОБОТАМИ

При підготовці випускної кваліфікаційної роботи кожному студентові призначається науковий керівник і, при необхідності, консультант. Студент зобов'язаний при написанні бакалаврської роботи виконувати всі вказівки наукового керівника.

Науковими керівниками випускних кваліфікаційних робіт призначаються професори, доценти, досвідчені викладачі і наукові співробітники університету або, при необхідності, висококваліфіковані фахівці і наукові співробітники інших установ і підприємств.

Закріплення тим випускних кваліфікаційних робіт за студентами і призначення ним наукових керівників і консультантів здійснюється за наказом ректора університету.

Керівництво бакалаврськими роботами здійснюється викладачами відповідної кафедри на підставі їх учбового навантаження.

Наукове керівництво випускною кваліфікаційною роботою включає:

- оформлення науковим керівником завдання на випускну кваліфікаційну роботу;
- надання допомоги студентові в розробці календарного графіка роботи на весь період виконання випускної кваліфікаційної роботи;
- рекомендації по літературі, довідковим, архівним матеріалам і іншим джерелам по темі;
- проведення систематичних консультацій по ходу виконання випускної кваліфікаційної роботи;
- перевірку випускної кваліфікаційної роботи, оцінку її готовності до захисту;
- написання відгуку на випускну кваліфікаційну роботу;
- участь в роботі комісії із захисту студентом випускної кваліфікаційної роботи.

Час, що відводиться викладачеві на керівництво випускною кваліфікаційною роботою, а також їх кількість, регламентований «Нормами часу навантаження професорсько-викладацького складу університету».

Консультантами при виконанні студентом випускної кваліфікаційної роботи можуть виступати професори і доценти вузу, а також висококваліфіковані фахівці і наукові співробітники інших установ в рамках часу, відведеного на керівництво випускною кваліфікаційною роботою.

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Кожний студент отримує індивідуальне завдання на бакалаврську роботу з тематики робіт відповідної кафедри.

Виконання бакалаврської роботи включає наступні етапи:

1. Вибір (призначення) теми.
2. Розробка попереднього плану бакалаврської роботи.
3. Підбір літератури і робота з нею.
4. Складання розгорненого плану бакалаврської роботи.
5. Підготовка тексту і оформлення роботи.
6. Робота з відгуком викладача і підготовка до захисту.
7. Захист бакалаврської роботи.

Багато студентів розробляють для себе план-графік виконання бакалаврської роботи, який ефективно дисциплінує виконавця, робить його роботу цілеспрямованою і систематичною.

Такий план-графік складається в довільній формі і містить наступні основні види робіт і терміни їх виконання:

- консультації у керівника по питаннях цільової установки, структури і методики підготовки і написання роботи;
- вивчення літературних і інших опублікованих джерел;
- збір, узагальнення і аналіз статистичного і фактичного матеріалу;
- безпосереднє проведення досліджень;
- проміжні доповіді і консультації з керівником;
- формулювання основних висновків і практичних рекомендацій;
- написання тексту і представлення його для рецензування.

Загальний обсяг бакалаврської роботи - 50–55 сторінок, не враховуючи додатки. Робота пишеться українською мовою.

ПІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

При доборі джерел слід використовувати предметні та алфавітні каталоги бібліотеки університету, а також спеціальні бібліографічні довідники, тематичні збірники літератури, статті журналів, збірники наукових праць і наукових статей, навчально-методичні посібники. Починати складання бібліографії треба з монографій і підручників, бо саме в них містяться основні положення наукової методології і методики дослідження, найважливіші теоретичні положення.

Бакалаврські роботи й інші матеріали, які отримані через Інтернет та інші електронні засоби інформації, можна використовувати лише як одне з джерел для написання роботи (з обов'язковим посиланням на них).

Виписувати назви робіт, їх вихідні дані краще всього на картки, які дуже зручні у використанні. Потім вихідні дані робіт вносять до комп'ютера.

Після складання бібліографії з теми бакалаврської роботи починається її вивчення. Перший крок - збіглий перегляд книги з метою отримання загального надання про її зміст і цінність для роботи, другий крок - конспектування або сканування потрібних розділів.

Для систематизації прочитаного зручно робити нотатки на окремих аркушах. Аркуш ділиться на дві частини. У правій частині коротко формулюється суть нотатки, потім записується її текст. Вона може мати вид цитати, перекладу змісту, тез, статистичної або хронологічної таблиці. У лівій частині аркушу формулюється своє відношення до даної тези, цитати, думка або пропозиція з проблеми. Після нотаток дається посилання на джерело даних.

Зроблені нотатки групуються за проблемами (розділами). Забезпеченість нотатками тих або інших проблем покаже, які питання теми можна висвітлити з достатньою повнотою, а які ні. Зміст згрупованих за проблемами нотаток є основою складання плану роботи. Консультація з керівником допоможе сформулювати його остаточно.

Робота не обов'язково повинна включати весь зібраний матеріал. До тексту відбираються ті основні проблеми, які дають можливість повно розкрити зміст теми.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Бакалаврська робота повинна мати обов’язкові складові частини, що розташовуються в послідовності:

- титульна сторінка (додаток А);
- анотація українською, російською та іноземною мовами (додаток Л);
- завдання до бакалаврської роботи (додаток Б);
- зміст (додаток В);
- список умовних позначень (у разі потреби);
- вступ;
- основна частина (додаток Г);
- висновки;
- список використаних джерел (додаток Д);
- додатки.

Додатково до бакалаврської роботи додаються:

- відгук наукового керівника (додаток І);
- рецензія зовнішнього рецензента (додаток К);
- ксерокопія опублікованої статті або тез конференції з тематики роботи з вихідними даними;
- електронна копія роботи на електронному носієві у форматі rtf з типовим ім'ям файлу «прізвище_bakalavr_UT4_2010.rtf» латинськими літерами.

НАПИСАННЯ ВСТУПУ

У вступі в науково-дослідну роботу будь-якого рівня (бакалаврська, бакалаврська, дипломна, бакалаврська, кандидатська тощо) послідовно висловлюються:

- обґрунтування вибору теми і її актуальність;
- ступінь вивченої проблеми;
- специфіка джерельної бази;
- об'єкт дослідження;
- предмет дослідження;
- мета і завдання роботи;
- методика дослідження;
- наукова новизна роботи;
- практична значущість результатів дослідження.

Вибір теми визначається необхідністю (бажанням) вирішити якусь проблему. Проблема - це запитання «що треба вивчити?», яке стоїть на межі вже відомого і ще незвіданого. Сформулювати проблему - означає вийти на цю межу.

Актуальність теми - це відповідь на запитання: «Чому дану проблему потрібно в даний час вивчати?» Обґрунтування актуальності має бути небагатослівним, треба показати головне - суть проблемної ситуації. Те, наскільки правильно автор оцінює вибрану тему з погляду своєчасності і соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість.

У характеристиці ступеня вивченості проблеми вказується, ким, коли і які аспекти досліджувалися, і наскільки глибоко, тобто дається огляд використаної літератури. Якщо тема достатньо розроблена у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, треба обґрунтувати доцільність її подальшого доопрацювання.

В огляді специфіки джерельної бази слід згрупувати джерела за типами і видами; розділити їх за важливістю, якістю інформації, оригінальністю викладу, глибині розробок; відзначити проблеми та недоліки. Наприклад: «Інформаційною базою послужили роботи ... (прізвища авторів з посиланням до номера в списку використаних джерел), матеріали преси ... (яких видань), фактичні дані ... (яких установ)».

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення. Представлення об'єкту дослідження починають фразою: «Об'єктом дослідження є ... (повна назва)», після чого дається стислий опис об'єкту з вказівкою його основних характеристик.

Предмет дослідження - це те, що знаходиться у межах об'єкту. Тобто, об'єкт і предмет співвідносяться як ціле і частина, загальне і приватне. Саме предмет визначає тему дослідження. Визначення предмету дослідження - це відповідь на питання: «Що, які властивості і які зв'язки об'єкту вивчати?»

Мета - це те, що хочуть отримати при проведенні дослідження, тобто отримання певного конкретного результату - виявлення недоліків і проблем, обчислення нових показників, розробка або поліпшення методики, оцінка рівня розвитку, формулювання програми розвитку, виведення формули, визначення параметрів або властивостей об'єкту і так далі. Процес виконання роботи (вивчення, дослідження, аналіз, виробництво, виготовлення тощо) метою не є.

Завдання дослідження - це етапи, послідовність виконання роботи, ті дії, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети, вирішення проблеми, перевірки гіпотези дослідження. Структура (зміст) роботи звичайно є повним відображенням вирішуваних завдань. Відповідь будується просто: «В процесі дослідження вирішувалися наступні завдання: ...» - далі послідовно перераховуються виконувані операції (перша, друга і так далі).

Методика дослідження відповідає на запитання про те, як ми отримали результат, за допомогою яких методів, в яких умовах. Методика - це спосіб, алгоритм виконання дослідження, сукупність методів. Звичайно для студента вона є запозиченою у когось («робота виконувалася по аналогії з ...»), але може бути розроблена самостійно.

Наукова новизна - для бакалаврської роботи є вельми умовною, скоріше відноситься до студента, як нова для нього проблема. Звичайно використовують фразу: «Наукова новизна справжнього дослідження полягає в наступному: …»

Практична значущість результатів дослідження може полягати в можливості рішення практичної задачі, проведення подальших наукових досліджень або для використання в процесі підготовки фахівців.

Завершується вступ стандартною фразою: «Робота складається з вступу, N розділів, висновків; містить N сторінок тексту, N рисунків, N таблиць, N додатків. Список джерел включає N найменувань літератури, N електронних публікацій, N фондових матеріалів».

Обсяг вступу звичайно не перевищує 5–7% обсягу рукопису.

ОСНОВНА ЧАСТИНА БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Основна частина бакалаврської роботи - найбільша за обсягом, займає не менше 2/3 роботи, або 35–40 сторінок. Саме у ній висловлюється суть проблеми, розкривається тема, визначається авторська позиція.

Порядок викладу матеріалу в роботі завжди підпорядкований меті дослідження. Розділення матеріалу на розділи та підрозділи, їх послідовність мають бути логічно виправданими і відносно пропорційними за обсягом. Назви розділів повинні відображати вирішувану проблему.

Опис досліджуваних проблем, процесів, явищ має бути конкретним, з доказами, без марнослів'я. Треба проявити уміння послідовного викладу явищ при одночасному їх аналізі. Слід віддавати перевагу головним, вирішальним фактам, а не дрібним деталям, для чого важлива попередня класифікація початкового матеріалу.

Перший розділ повинен бути теоретичним. В ньому наводяться основні поняття і визначення, опис об’єкту дослідження, кількісні і якісні показники, якими цей об’єкт характеризується, детально викладається методика дослідження. Тільки глибоке знання теорії служить основою для правильного вирішення практичних економічних питань.

Подальші розділи даної частини повинні бути більш конкретними, детально розкривати тему бакалаврської роботи. В них досліджується практичне рішення проблеми.

Головна вимога до змісту основної частини - самостійність і послідовність у викладі. Не можна механічно переписувати текст з літератури, допускати випадкового набору фактичних відомостей і думок, не пов’язаних між собою загальною ідеєю і змістом. Текст потрібно формулювати своїми словами, стилістично і науково грамотно.

При написанні роботи, прагніть придати вигляд зібраним і систематизованим фактам, показникам, висновкам форму наукової статті або лекції. Правила наукового етикету вимагають приводити точні посилання на запозичені думки, відомості, дані. З ціллю економії місця в тексті вказують тільки на номер джерела в бібліографії, наприклад: [10, с. 125].

ВИСНОВКИ З БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

В висновках з бакалаврської роботи формулюються практичні рекомендації та пропозиції, що випливають з дослідження. Висновки повинні відповідати поставленим меті та завданням. Звичайно кожному з поставлених у вступі завдань відповідає не менше одного висновку або пропозиції. Оцінювання бакалаврської роботи починається із з'ясування відповідності між поставленими у вступі завданнями і висновками в ув'язненні.

Висновки мають бути короткими, містити чіткі формулювання, висновки, які органічно і логічно пов'язані з основним змістом роботи, з поставленими у вступі завданнями. Не слід повторювати те, про що написано в основній частині, і приводити новий фактичний матеріал. Не треба формулювати висновки ширше, ніж того вимагає дана тема. Не можна приводити положення, які не підтверджені в роботі конкретним матеріалом.

Кваліфіковано висновки нумеруються по пунктах - перше… (по-перше), друге… (по-друге) і так далі, а кожний пункт висновків складається з двох частин - твердження («затверджуємо, пропонуємо наступне…») і доказу («тому, що…», «на підставі…»). Наприклад: «Рівень розвитку галузі недостатній, оскільки випуск продукції на душу населення складає лише 60% від середньоєвропейського показника…».

Обсяг висновків з бакалаврської роботи - 3–5 сторінок, або 8–10% тексту.

НАДАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Перед розпечатуванням слід відредагувати весь написаний текст. Приступати до редагування краще через 2–3 дні після того, як студент вирішив, що робота закінчена. Поглянувши на написаний текст свіжим поглядом, легко виявити свої помилки і неточності та знайти варіант поліпшення викладу роботи. У готовій бакалаврській роботі повинен простежуватися чіткий зв'язок між всіма розділами, відчуватися її єдність.

Тому студентам рекомендується представляти науковому керівнику як мінімум дві редакції бакалаврської роботи. По першій редакції керівником будуть висловлені зауваження і претензії, які слід врахувати при оформленні кінцевого варіанту бакалаврської роботи.

Чистовий варіант роботи необхідно ще раз відредагувати, усунути стилістичні погрішності і друкарські помилки в тексті, перевірити логіку і послідовність викладу, відповідність змісту глав і розділів їх заголовкам, точність цитат і посилань, правильність написання числівників і оформлення списку використаних джерел. Ретельна перевірка остаточного тексту свідчить про відповідальне відношення автора до своєї роботи, пошані до керівника, рецензента, читачів.

Після остаточного оформлення чистового варіанту бакалаврської роботи студент і керівник роботи ставлять свої підписи на титульному аркуші.

Оформлену і зброшуровану в картонне переплетення бакалаврську роботу студент зобов'язаний представити на кафедру в установлений термін, але не пізніше чим за два тижні до захисту. Дата отримання роботи фіксується методистом кафедри на титульному аркуші бакалаврської роботи. Без реєстрації бакалаврська робота вважається за нездану. Невчасне надання бакалаврської роботи на кафедру прирівнюється до нез'явлення на захист.

Термін перевірки і рецензування бакалаврської роботи з того часу, коли викладач узяв її на рецензію, складає 10 днів. Науковий керівник перевіряє роботу і пише відгук. Потім теж само робить рецензент.

Якщо бакалаврська робота здається пізніше призначеного терміну, то вона на доопрацювання не відправляється і оцінюється в тому вигляді, в якому була здана на кафедру. В разі недотримання встановленого терміну здачі бакалаврської роботи без поважної причини студент втрачає право претендувати на відмінну оцінку.

РОБОТА З ВІДГУКОМ І ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ

Якщо бакалаврська робота після перевірки допущена до захисту, то студент, познайомившись з відгуком викладача, всуває всі критичні зауваження. Матеріал з усунення зауважень має бути оформлений письмово і представлений студентом на захисті бакалаврської роботи.

Якщо бакалаврська робота не допущена до захисту, то студент пише повторну роботу, повністю виправляючи відмічені недоліки, і представляє роботу на перевірку з позначкою «Повторна» разом з первинною роботою і зауваженнями.

Щоб отримати допуск до захисту, при написанні роботи необхідно уникати наступних основних недоліків, що часто зустрічаються:

1. Відхід від теми, коли назва роботи, її структура і фактичний зміст не збігаються.
2. Дослівне списування матеріалу з базового підручника, з інших книг і чужих матеріалів.
3. Механічне копіювання бакалаврських робіт і рефератів з Інтернету, що порушує найважливішу вимогу до бакалаврських робіт - самостійність. При встановленні факту копіювання робота не допускається до захисту.
4. Обсяг роботи перевищує той, що рекомендується (50 аркушів).
5. Відсутність логіки, слабкий зв'язок однієї думки з іншою, безсистемний виклад матеріалу.
6. Повторення одних і тих же положень, стилістичні погрішності.
7. Невміння правильно використовувати службові слова, які додають чіткість і стрункість висловлюваному матеріалу («таким чином», «отже», «далі», «потім», «нарешті», «по-перше», «по-друге» тощо).
8. Розгляд суті проблеми у вступі, хоча даний розділ роботи для цього не призначений.
9. Використання застарілого статистичного і фактичного матеріалу, якій не відображає сучасні явища.
10. Неправильно пронумеровані сторінки змісту і не повністю виділені розділи в тексті (тільки цифрами, без назви).
11. Кожний розділ повинен починатися з окремої сторінки.
12. Посилання на джерела в тексті мають бути практично на кожній сторінці, з вказівкою номерів сторінок джерел і можливістю відрізнити свій текст від запозиченого.
13. Немає повної ув'язки посилань на літературу з переліком джерел (є посилання - немає джерела, є джерело - немає посилань).
14. У списку використаних джерел не повністю перераховані всі реквізити джерела (прізвище і ініціали автора, місце і рік видання, сторінка тощо).
15. В посиланнях на Інтернет необхідно вказувати не тільки адресу сайту або сторінки, але й автора, назву документа, назву сайту і дату його останнього оновлення.

ВИМОГИ ДО ВИКЛАДУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Загальними вимогами до бакалаврської роботи є чітка і логічна послідовність викладу матеріалу, переконливість аргументації, стислість і ясність формулювань, що виключають неоднозначність тлумачення, конкретність викладу результатів, доказів і висновків.

Науковий, діловий текст не вимагає емоційних засобів виразу. Слововживання в роботі має бути максимальне точним, позбавленим стилістичних прикрас. Не допускається застосування оборотів розмовної мови, професіоналізмів, довільних словотворень, скорочень слів, що не встановлені правилами орфографії і державними стандартами.

Науковій літературі властива манера безособового викладу матеріалу. Не вживаються особисті займенники «я» і «ми». Замість фрази «я вважаю...» краще використовувати вирази «на наш погляд», «на нашу думку», «на думку автора» і тому подібне.

Не слід надмірно вживати іноземні слова і складно побудовані пропозиції. В той же час слід уникати надмірно коротких, слабо між собою зв'язаних фраз, що допускається подвійне тлумачення тощо. Необхідно стежити за тим, щоб не втрачалася основна думка, і постійно контролювати відповідність змісту розділів їх заголовкам. Кінець кожного розділу, пункту або абзацу повинен мати логічний перехід до наступного.

Виявлення порушення студентами правил професійної етики - плагіату, фальсифікації даних і хибного цитування - є підставою для зниження оцінки за бакалаврську роботу, аж до виставляння оцінки «незадовільно».

Під плагіатом розуміється наявність прямих запозичень без відповідних посилань на всі друкарські й електронні джерела, захищені раніше кваліфікаційні роботи і дисертації.

Під фальсифікацією даних розуміється підробка або зміна початкових даних з метою доказу правильності висновку (гіпотези тощо), а також умисне використання хибних даних як основи для аналізу.

Під хибним цитуванням розуміється наявність посилань на джерело, коли дане джерело такої інформації не містить.

Проте аналіз бакалаврських робіт студентів свідчить про те, що вищеназвані вимоги дуже часто не дотримуються. Найбільш поширеними помилками є:

- безсистемність викладу матеріалу;
- зловживання цитатами і витягами з книг;
- порушення правил цитування й оформлення.
- слабкість доказів і непереконливість висновків;
- розпливчатість висновків;
- наявність друкарських помилок;
- невідповідність змісту роботи її темі.

РЕЦЕНЗУВАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Закінчена випускна кваліфікаційна робота представляється на розгляд науковому керівникові для написання ним відгуку.

У відгуку науковий керівник указує:

- відповідність змісту випускної кваліфікаційної роботи цільовій установці;
- науковий рівень, повноту, якість і новизну теми, що розробляється;
- ступінь самостійності, ініціативи і творчості студента;
- уміння працювати з літературою і джерелами;
- уміння проводити розрахунки і аналізувати отримані результати, узагальнювати, робити наукові і практичні виводи;
- області використання випускної кваліфікаційної роботи.

У висновку визначається рівень підготовки студента, ступінь відповідності випускної роботи кваліфікаційним вимогам спеціальності (напряму) і можливість її уявлення до захисту.

Склад рецензентів затверджується деканом факультету за уявленням завідувача випускаючою кафедрою. Як рецензенти притягуються професори і викладачі університету, якщо вони не працюють на випускаючій кафедрі, а також фахівці виробництва, наукових установ і викладачі інших вищих учбових закладів.

Рецензія повинна містити об'єктивну оцінку випускної кваліфікаційної роботи і відображати:

- актуальність теми, повноту і якість виконання роботи;
- наукову, технічну і економічну доцільність і новизну;
- дослідницькі навики автора, його уміння аналізувати, узагальнювати і робити виводи;
- достоїнства і недоліки випускної кваліфікаційної роботи;
- якість оформлення випускної кваліфікаційної роботи.

Рецензія повинна укладати відповідність поставлених завдань і результатів дослідження, теоретичну і практичну значущість випускної кваліфікаційної роботи і закінчуватися оцінкою роботи, що рецензується.

ПОРЯДОК ДОПУСКУ ДО ЗАХИСТУ

Кожний студент зобов’язаний пройти попередній захист. Попередній захист проводиться на кафедрі за 2–3 тижні до основного захисту. Ступінь готовності бакалаврської роботи до попереднього захисту - 100%; допускаються тільки недоліки в оформленні роботи і відсутність наочних посібників до бакалаврської роботи.

Попередній захист бакалаврських робіт проводиться на розширеному засіданні кафедри або в комісії викладачів спільно зі студентами. Студент виступає з доповіддю, читання якої небажано. Потім студенту можуть бути поставлені питання за змістом роботи і докладу.

Попередній захист є свого роду «репетицією» і допуском до основного захисту. На попередньому захисті виявляються недоліки в роботі, вказуються шляхи їх усунення та ін.

Остаточно оформлена, підписана студентом (на титульному і останньому аркуші) і керівником (на титульному аркуші) випускна кваліфікаційна робота за 3–5 днів до захисту здається методисту кафедри.

Завідуючий кафедрою, на підставі представлених матеріалів, вирішує питання про допуск дипломника до захисту, про що свідчить відповідний запис на титульному аркуші випускної кваліфікаційної роботи.

У разі негативного рішення це питання розглядається на засіданні кафедри з участю керівника випускної кваліфікаційної роботи. Витяг з протоколу засідання кафедри додається до проекту наказу про відрахування студента.

ЗАХИСТ ВИПУСКНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Захист випускних кваліфікаційних робіт проводиться на відкритих засіданнях Державної екзаменаційної комісії. В ДЕК випускник представляє наступні матеріали:

- ілюстративні матеріали (креслення, графіки, таблиці, плакати);
- дискету з повним текстом роботи;
- відгук керівника випускної кваліфікаційної роботи;
- рецензію на випускну кваліфікаційну роботу;
- анотацію на іноземній мові;

Захист випускних кваліфікаційних робіт проходить в наступному порядку:

- інформація завідуючого кафедрою про виконання випускником навчального плану;
- доклад випускника тривалістю 8 хвилин;
- відповіді на питання членів ДЕК і присутніх на захисті;
- оголошення відгуку і рецензій;
- відповіді дипломника на зауваження керівника і рецензента.

Доклад структурно складається з трьох частин:

- вступ - 2–3 хвилини (короткий зміст вступу в роботу - обґрунтування вибору теми, мета, задачі, методика дослідження і тощо);
- інформація про виконану роботу - 3–4 хвилини (послідовно за розділами основної частини, - що автором самостійно здійснено, проаналізовано, розраховано тощо).
- повний виклад результатів дослідження, що складають предмет захисту - 3–4 хвилини (висновки, тобто зміст висновку роботи).

На креслення, графіки, таблиці, представлені до ДЕК, дипломник посилається в ході докладу. Наочні посібники покликані ілюструвати перш за все основний зміст виступу, звільняючи доповідача від необхідності характеризувати статистичний матеріал словами. Кількість наочних посібників залежить як від теми роботи, так і від складності виготовлення. Мінімальна кількість наочних посібників - два.

ОЦІНЮВАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Критерії оцінювання бакалаврської роботи засновані на рекомендаціях науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України («Кредітно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації», «Засобі діагностики якості вищої освіти: Методичні рекомендації щодо виконання та захисту випускних робіт студентів», «Положення про Всеукраїнський конкурс дипломних та магістерських робіт студентів вищих навчальних закладів» та ін.).

При оцінці роботи враховується глибина опрацювання і широта обхвату теми, ступінь використання джерел, уміння аналізувати зібраний матеріал, грамотність та стиль викладу, якість технічного оформлення роботи, якість доповіді студента і його відповідей на питання та критичні зауваження.

Оцінка дається за якість кожного з елементів роботи в межах указаних в таблиці 1 балів: відмінно, дуже добре, добре, задовільно, достатньо, незадовільно.

Роботу оцінюють на закритому засіданні комісії по сумі балів: «відмінно» - 90–100 балів, «добре» - 71–89 балів, «задовільно» - 51–70 балів «незадовільно» - 50 балів і менше.

Результат захисту (оцінка випускної кваліфікаційної роботи та рішення ДЕК про присудження випускнику шуканої кваліфікації) оголошується того ж дня після оформлення протоколу засідання ДЕК.

Таблиця 1