Грец О.П.
Культура народів Причорномор'я. - 1998. - №3. - С.22-25.

Експертний підхід до обгрунтування перспектив розвитку сільського зеленого туризму на прикладі Великого Севастополя

Живописність ландшафтів, багата подіями історія, велику кількість археологічних, культурних і природних пам'яток Кримського півострова роблять його одним з найпривабливіших та перспективних туристських районів не тільки країни, але і світу. Постійно зростаюча привабливість Криму для туризму обумовлена значною різноманітністю його ландшафтів, зосереджених на невеликій і щодо легкодоступній території, контрастністю їх змін (море - суша, рівнини - гори, помірний пояс - субтропіки, сухі напівпустинні степи - вологі буково-грабові ліси і луги і тому подібне). Крім того, географічне положення півострова в околицях східної частини Середземномор'я сприяло кращому збереженню різноманітності і щодо меншої антропогенної трансформації природних ландшафтів, ніж наприклад, на Балканському, Піренейському і Апеннінському півостровах[i], що підкреслюють відвідали Крим іноземці, а це умова нині особливо актуально у зв'язку з найважливішою вимогою сучасного процесу розвитку цивілізації - - екологізації технологій всіх видів виробництв і туристичного процесу в тому числі. Тому в Комплексній довгостроковій програмі соціально-економічного розвитку і структурної перебудови Автономної Республіки Крим (АРК) як основна мета реструктуризації туристичної галузі декларовано створення сприятливого економічного, соціального середовища для ефективного розвитку рекреаційно-туристичної індустрії і формування конкурентоздатної галузі на світовому ринку на основі ефективного використання природно-ресурсного, історико-культурного і географічного положення Криму[ii].

У числі альтернативних видів туристичного бізнесу які могли б повністю задовольняти вимогам стратегічних цілей еколого-соціально-економічного розвитку АРК, доцільно виділити сільський зелений туризм, який по праву називають найбільш перспективним в XXI столітті. З'явившись на початку XIX століття, сільський туризм, заснований на прийомі городян на відпочинок жителями сільської місцевості, придбав нині величезну популярність, особливо в Угорщині, Чехії, Великобританії і інших країнах, що об'єдналися під егідою Ради Європи в Центрально-Східноєвропейську Федерацію по розвитку сільського зеленого туризму. Досить помітним цей вид туристичного бізнесу в Україні став лише в XX столітті. Основними центрами розвитку такого не випадково стали Прикарпаття і Крим. У 1997 р. в Києві був створений Союз підтримки сільського зеленого туризму в Україні, а нині розробляється спеціальна програма з розвитку цього виду туризму[iii]. Форвардами в розвитку даного виду туристичного бізнесу в Україні по праву є Львівська (Розточчя), Івано-Франківська (Косовський, Надвірнянський, Калуський, Рогатинський райони), Полтавська (Михайлівка, Диканька) і, звичайно ж, Республіка Крим (Алушта, Форос, Мухалатка, Коктебель, Партеніт, Рибальське, Межиріччя, Чернополье (Білогірський район), Олександрівка (Красногвар-дейский район, Лобановка (Джанкойський район) та інші. Регіональним представником Союзу підтримки сільського зеленого туризму в Криму є приватна туристична фірма "Скіфія"[iv].

Помітний інтерес до розвитку сільського зеленого туризму пов'язаний із зміною умов існування людини, ритму його життя, а відповідно рівня його здоров'я, з появою так званих "хвороб цивілізації", у зв'язку з чим зростає необхідність забезпечення оптимальних умов відпочинку, профілактики, лікування і відновлення здоров'я населення всіх віку і професій. На нашу думку, сільський туризм може вирішити проблему необхідності реабілітації, психічного оздоровлення за рахунок впливу на здоров'я людини природних, екологічних чинників. Популярність сільського зеленого туризму як виду відпочинку пов'язана з тим, що він найбільшою мірою відповідає рекреаційним потребам людей, що живуть в умовах урбанізованого середовища, в районах із складною екологічною ситуацією, що випробовують гіподинамію і постійне нервове перенапруження, що посилюється в країнах з перехідним типом економіки, соціальним неблагополуччям, фінансово-економічною нездатністю задовольнити свої потреби. На жаль, на сьогоднішній день лише невеликий відсоток населення України має можливість відвідин престижних зарубіжних курортів. Ціни ж на послуги у сфері сільського туристичного бізнесу знаходяться в межах купівельної спроможності населення в кількісному вираженні в 2-5 раз нижче, ніж в готелях. Але слід враховувати і той факт, що за рівнем доходів населення, вартості "споживчої корзини", їх співвідношенню АРК знаходиться в числі аутсайдерів серед областей України, що свідчить про низький рівень життя і всіх випливають з цього наслідки.

Різноманітність циклів туристичних занять: пізнавальних (ознайомлення з культурно-історичними, етнографічними, природними цінностями території), розважальних (рибний лов, охота, збір грибів, ягід, лікарських трав, катання на човнах, здійснення радіальних виходів в гори), оздоровчих (купання у водоймищах, заняття фізичною працею), зміна вражень і майже постійний контакт з природою у поєднанні з прийнятними фінансовими витратами - все це робить привабливим сільський зелений туризм, перетворює його на один з ефективних видів оздоровчою і в цілому рекреаційною діяльності.

Існуюча за кордоном економіка здорового глузду давно навчила сільських і міських жителів будувати свої стосунки на взаємовигідній основі. Так, в результаті розвитку сільського туризму городяни мають можливість отримувати здоровий відпочинок за цілком прийнятними цінами, а сільські жителі - можливість ефективніше використовувати свій житловий фонд, реалізувати частину виробленої сільськогосподарської продукції прямо на місці. До того ж, за підрахунками економістів, дохід за 3 роки від одного койко-місця, використовуваного в сільському туристичному бізнесі, еквівалентний доходу, що отримується за той же час від однієї корови, що міститься в домашньому присадибному господарстві сільського жителя[v], що в нинішніх кризових соціально-економічних умовах, особливо в аграрному секторі економіки Криму, актуалізує розвиток цього виду малого бізнесу. Крім того, економічність сільського туризму виявляється і в можливості вирішення проблеми зайнятості як сільського, так і міського населення, адже не секрет, що сільські жителі в осінньо-зимовий період не зайняті на сільгоспроботах, а міські, часто не проти попрацювати в полі, на виноградниках. Саме тому, на наш погляд, цей вид малого бізнесу в перспективі може стати надійним імпульсом в процесі відродження села, виховання патріотичних почуттів жителів на основі дбайливого відношення до самобутньої культури, природно-історичної спадщини Криму. У числі основних передумов формування системи сільського зеленого туризму на конкретній території виділяються, на наш погляд, туристичні ресурси, що представляють собою сукупність природних і штучно створених людиною об'єктів, придатних для створення туристського продукту. Ця сукупність включає економічні (фінансові, житлові умови), природні (екологічно сприятливі і атрактивні особливості ландшафтів), культурно-історичні (пам'ятники історії, культури, старовини і сучасності), трудові (можливість зайнятості туристів і специфіка зайнятості господарів), соціальні (рівень культури, освіти приймаючих туристів), виробничі (можливість надання послуг зв'язку і транспорту). Вищезгадані ресурсні аспекти дифференцируемы на природні, соціально-економічні і екологічні. Саме наявність поєднання вищезгаданих ресурсних аспектів, необхідних для розвитку сільського туристичного бізнесу, в стані, на наш погляд, забезпечити ефективніше його функціонування. Визначає є набір вищезгаданих ресурсів з позиції визначення перспективних територій і об'єктів в цілях розвитку сільського зеленого туризму. Це можливо, на нашу думку, на основі проведення комплексної еколого-соціально-економічної експертизи (ЭСЭЭ), визнаної за кордоном як найбільш ефективного інструменту ідентифікації еколого-соціально-економічної ефективності будь-якого виду господарської діяльності. У зв'язку з розглянутою проблемою перспектив розвитку сільського зеленого туризму в Криму, ЭСЭЭ території слід розуміти як процес географічного моделювання і прогнозування еколого-соціально-економічної ситуації в її межах у зв'язку з розвитком туристичного бізнесу, на основі використання інтегрального потенціалу території з метою прогнозу його соціально-економічної ефективності.

У системі методики проведення такої експертизи доцільне використання прийомів математичної логіки, в зокрема теорії розпізнавання образів на основі побудови булевих матричних моделей.

Реалізація вищезгаданого підходу до визначення перспективності території в рекреаційних цілях була здійснена на кафедрі економічної і соціальної географії Сімферопольського університету на прикладі Великого Севастополя (БС). Сприятливі кліматичні умови, величезна кількість пам'ятників історії і культури, а також все зростаючий інтерес іноземців до раніше закритого регіону відкривають необмежені можливості для рекреаційної діяльності і розвитку сільського зеленого туризму в тому числі. За своїм природно-кліматичним передумовам БС, що включає два міста - р. Севастополь - республіканського підпорядкування, і р. Інкерман, смт. Кача і 29 сільських населених пунктів, через специфіку, яка визначається також географічним положенням, відноситься до традиційних рекреаційних районів Криму. Розташовуючись на південному заході Кримського півострова, територія БС, представлена террасированными схилами прибережної частини Чорного моря, і невисокими горами з лісистими долинами в материковій частині, відрізняється помірно теплим морським кліматом, близьким до Середземноморського. За основними кліматичними показниками: кількості опадів в межах 400 мм/рік, коливання температури повітря від -22^проЗ взимку до +38^проЗ літом, кількості днів з позитивною температурою повітря (в середньому 238), тривалості сонячного сяйва - 2342 ч/год і відповідно тривалості купального сезону (135 днів) - БС не поступається всесвітньо відомій Ялті. На території БС зосереджені єдині у своєму роді природно-географічні, геологічні, археологічні, історичні пам'ятки, багато з яких унікальні. У Байдарськой долині бере початок одна з самих повноводних річок Криму - Чорна, яку живить потужний Ськельський джерело, що виливається у села Джерельне, а на схилі цієї долини утворена унікальна карстова Скельская печера. Досить вражає і Чорноріченський каньйон, вироблений річкою, поблизу якого в 1979 році утворений Орлиновский заказник дикорослих лікарських рослин. У 1972 р. пам'ятником природи оголошена печера Сюндюрлю-Коба, розташована біля села Новобобровское. На півдні Гераклейського півострова вражають своєрідністю майже 100-метрові скелі мису Фіолент (пам'ятник природи з 1969 р.), прикрашені чагарниками ялівцю, держи-дерева, ломиноса, плющивши. Субсредиземноморской флорою - сосново-можжевело-земляничниковыми рідколіссям, більш ніж 500 видами рослин, 28 з яких занесені в Червону книгу, знаменитий Ботанічний заповідник "Мис Айя" на півдні БС. "Кримською Африкою" завдяки великій кількості сонця, ксерофитному характеру рослинності називають унікальний об'єкт БС - скелі Ласпі, що є до того ж унікальним притулком кримських орхідей (близько 20 видів). Ландшафтним пам'ятником є і урочище Аязьма поблизу Балаклави, примітне наявністю затишних галечникових пляжів. На Гераклейському півострові пам'ятником природи з 1972 р. оголошена Ушакова балка з реліктовим гаєм фісташки туполистої, занесеної в Червону книгу. З числа існуючих в Криму більше 20 прибрежно-аквальних морських комплексів, в межах БС розташовані: м. Фіолент (120 га), м. Сарич (60га), Херсонеська бухта (60га), м. Лукулл (180га), що є ландшафтними еталонами, що ілюструють взаємодію моря і суші в різних умовах з місцями зосередження різних біоценозів, що забезпечують очищення забруднених прибережних вод[vi].

Чудовий той факт, що природна унікальність території БС доповнено численними пам'ятниками культури і історії. Севастополь - це місто, де кожен камінь дихає історією, і хоча йому трохи більше 2 століть, життя в межах його території кипіло в перебігу багатьох тисячоліть. Найдавніші сліди людини в межах БС відносяться до мустьєрської періоду (100-35 тис. років до н.е.). Поки що єдиним пам'ятником періоду мустьє є стоянка "Холодна Балка" на околиці с. Фронтове. Серед пам'яток пізнього палеоліту найбільш відомі стоянки Мурзак-Коба у с. Нижня Чорноріченське, Фатьма-Коба і Шан-Коба в с. Передове. Стоянка періоду мезоліту знаходиться на березі Ласпінськой бухти, а стоянки энеолита - в Байдарськой долині. Серед пам'ятників епохи бронзи цікава печера Сюндюрлю-Коба. У наступні тисячоліття в околицях Севастополя мешкали таври, з X-IX століття до н.е. по 3 століття н.е., найбільш відомі їх стоянки в районі Балаклави. В гирлі річок Кача і Бельбек виявлений скіфський могильник з 22 могилами, а на правом березі р.Черной відкритий Інкерманський могильник, що свідчать про часи проживання скіфів[vii].

Але, безумовно, найзнаменитішим і вражаючим пам'ятником історії і археології є Херсонес - грецьке місто, що проіснувало 20 століть, в 1963 р. оголошений комплексним пам'ятником архітектури, що входить нині в світову скарбницю пам'ятників історії і археології. У р. Інкерман розташовані фортеця і печерний монастир Каламіту, належали з VI століття н.е. князівству Феодоро. У Балаклаве розташована фортеця Чембало, побудована в XIV столітті генуєю.

За даними на 1 січня 1996 р. в межах БС на державному обліку знаходиться 1834 пам'ятники історії, археології, архітектури, з яких більше 100 відноситься до пам'ятників, споруджених в 19-20 століттях.

Настільки докладний екскурс по природно-екологічних і культурно-історичних пам'яток БС не випадковий, адже багато з них розташовані в сільській зоні і по своїх властивостях - аттрактивности, вивченості, доступності, екскурсійній значущості, видеоэкологическим характеристикам є потенційними ресурсами для розвитку сільського зеленого туризму. Відносно соціально-економічного блоку ресурсів для розвитку сільського зеленого туризму слід зазначити наступні:

- за станом на 1.01.97 р., регіоні проживало 401,2 тис. чол., з яких 96% - міські жителі, тобто потенційні споживачі туристичного продукту в сільській місцевості. Крім того, зростаючий показник кількості безробітних (кожен третій у віці до 30 років), пенсіонерів, свідчить про можливу їх зайнятість в сільській місцевості в умовах сільського туризму;

- сільськогосподарські підприємства БС мають переважно садівничо-виноградарську спеціалізацію (агрофірма "Золота балка", с/з "Качинський", ім. П.Осипенко, "Севастопольський", АП "Садівник"), що дає можливість зайнятості населення під час збору урожаю садів і виноградників;

- в межах регіону зареєстровано більше 20 господарів-фермерів, переважно в селах Верхньосадове, Фронтове, Пирогівка, Любімовка, Широке, Орлине, Передове, пгт Кача, із спеціалізацією на вирощуванні винограду, плодових, зернових, кормових, овочевих культур, квітів, в тваринництві і звірівництві, які могли б стати потенційними "творцями" (приймальниками) в сільській місцевості туристського продукту, за прикладом сімей-фермерів Тыкалюк (Джанкойський район), Шинелевых (Мухалатка) і інших;

- наявність добре розвиненої транспортної мережі, що включається більше 200 км. автодоріг з твердим покриттям, близько 20 км залізничних колій, щільність якої складає 0.24км/км2, і 3.3км/км2 , що є досить високим показником в порівнянні із загальнокримським; практично всі дороги з твердим покриттям і дороги місцевого значення мають вихід до транспортних магістралей, що створює міцну мережу повідомлень населених пунктів з центром системи розселення і робить вплив на процес зближення споживачів і виробників туристського продукту в сільській місцевості;

- у екологічному відношенні саме територія сільськогосподарської зони БС більш екологічно сприятлива по порівняно з територією р. Севастополя, екологічна обстановка якого ускладнена у зв'язку з функціонуванням промислових підприємств, водопостачанням за рахунок Північно-Кримського каналу, базуванням в бухтах військово-морських сил двох держав[viii].

Облік показників всіх вищевикладених аспектів був здійснений в процесі експертування території БС на основі ландшафтного мікрорайонування. В цілому методика визначення перспективності території БС для розвитку сільського зеленого туризму, як і будь-якого іншого регіону, зводиться до виконання наступних етапів:

- за допомогою експертів формується система показників, що відповідають умовам завдання. Для БС їх кількість склала 62; з них: природні - 21; соціально-економічні - 25; екологічні - 16;

- з використанням експертних оцінок формується еталонний набір локальних земельних ділянок (для БС їх кількість склала 61);

- на основі системи показників і локальних еталонних ділянок здійснюється побудова булевої матриці, яка на основі алгоритму математичної теорії розпізнавання образів і програми для ПЕВМ аналізується у напрямі оцінювання кожної ознаки в розпізнаванні ділянок, придатних для сільського туризму[ix].

Здійснений аналіз території БС показав, що найбільш цікавими, цінними територіями для використання в сільському туристському бізнесі є ділянки сіл Верхньосадове, Фронтове, Резервне, Гончарне, Любімовка, Джерельне, Тернівка. Крім того, серед названих населених пунктів найбільш високі оцінки отримали ділянки, знаходяться на значній відстані від меж міста Севастополя (Тернівка, Любімовка, Джерельне), що обумовлене, очевидно, більш високою екологічністю цих територій.

На основі результатів ЭСЭЭ, на наш погляд, наступним етапом повинна стати робота з сільським населенням, фермерами, які можуть забезпечити найбільшу ефективність даного виду туристичної діяльності. У методичному відношенні найбільш цікавим є анкетування (при заповненні анкети сільські жителі, які бажають займатися цим видом малого бізнесу, повинні обов'язково вказати наявність наявної вільної житлоплощі, її стан, відповідність санітарно-гігієнічним нормам), свій освітній рівень, можливість надання конкретних послуг і пам'ятки господарства, здатні зацікавити городянина і т.д.).

Отримані за результатами анкетування дані про виявлених потенційних "господарів", творців сільського туристського продукту повинні сформувати банк даних регіону.

Безумовним чинником успішного розвитку сільського туризму є реклама, яка може бути надана на основі банку даних про розвиток сільського зеленого туризму журналом, видаваним Союзом підтримки сільського зеленого туризму: "Туризм сільський зелений", а також на основі створення різноманітних інформаційних видань, які за підтримки органів державної влади (особливо в області оподаткування), дозволять стати сільському зеленому туризму потужним чинником відродження села і економіки в цілому.