Грабар М.В., Бігорі В.А.
Матеріали конференції "Актуальные вопросы повышения
конкурентоспособности государства, бизнеса и образования
в современных экономических условиях" (14-15.02.2013 г.)

Вплив туристично-інформаційних центрів на системний розвиток туризму та рекреації Закарпаття

Ключову роль в наданні інформаційних послуг про туристично-рекреаційні можливості регіону відіграє туристично-інформаційний центр (далі - ТІЦ). На сьогоднішній день турінфоцентри являються надзвичайно важливими елементами туристичної інфраструктури, сприяючи взаємодії між її основними складовими з однієї сторони (закладами розміщення та харчування, закладами культури та розваг, транспорту тощо) та туристами з іншої.

Роль ТІЦів у сучасній індустрії туризму розглядали в своїх наукових працях Р.В. Волчецький, Т.О. Чичкалюк, Т.Г.Сокол, М.М. Малахова, О.І. Черниш, Л.М. Ткачук. Особливості організаційно-економічних аспектів функціонування турінфоцентрів досліджували П.А. Горішевський, Ю.В. Зінько, М.П. Мальська. Проте, у науковій літературі відсутні комплексні дослідження становлення регіональної мережі ТІЦів, їх вплив на системний розвиток сфери туризму та рекреації.

ТІЦ - це певне місце (фізично існуюче), яке надає відвідувачам, які приїздять у дану місцевість інформацію про:

- заклади розміщення (готелі, мотелі, пансіонати, санаторії);
- заклади харчування (ресторани, кав'ярні, кафе, закусочні);
- транспортні послуги (таксі, громадський транспорт);
- туристичні атракції (фестивалі, театри, кінотеатри, галереї, спортивні змагання, ярмарки, виставки, паломництво);
- тури по визначним місцям;
- інформацію про інші турпослуги (сувеніри, дегустація, прокат, СПА-послуги, рекреаційні заклади, гірськолижні витяги, семінари, конференції, масові заходи);
- спеціальну інформацію (лікарні, міліція, аптеки, консульства, урядові установи).

Мережа ТІЦів на Закарпатті почала розвиватися у 2004 році, коли було створено Туристично-інформаційний центр Закарпаття, що є засновником Інформаційного агентства «Турінформ Закарпаття», яке безкоштовно поширює інформацію про туристичні можливості Закарпаття.

У липні 2006 року в рамках проекту «Створення регіонального туристичного інформаційного центру в Закарпатській області» було відкрито турінфоцентр в м. Берегові. Реалізація зазначеного проекту являється відправною точкою у формуванні ТІЦів на Закарпатті [2].

На сьогоднішній день вагомим досягненням в розвитку ТІЦів Закарпаття є підписання 15 вересня 2011 р. угоди про об’єднання в єдину мережу 16 турінфоцентрів серед них: Туристично-інформаційний центр при головному управлінні з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму Закарпатської ОДА , ГО «Ужгородський туристичний інформаційний центр», ГО «Берегівський туристичний інформаційний центр», ВАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», ГО «Спілка туризму для людей з обмеженими фізичними можливостями «Відродження», ТІЦ «Шаян-Ерней Лаз», Тячівський туристичний інформаційний центр при РФПП «Тячів-Карпати», Туристичний Інформаційний центр Мукачівського району «Сент-Міклош», Туристичний інформаційний центр Ужанського Національного Парку, Мукачівський, Воловецький, Свалявський, Солотвинський, Рахівський, Міжгірський, Перечинський ТІЦи. Зазначені заклади пропонують наступні послуги: організація екскурсій, транспортних послуг, прокат велосипедів, бронювання місць проживання, продаж карт, путівників, буклетів, робіт закарпатських умільців, закарпатських прянощів та солодощів, рафтинг, пейнтбол, спелеотуризм, польоти на повітряній кулі, катання на квадроциклах.

Загалом, відкриття мережі турінфоцентрів Закарпаття суттєво вплинуло на системний розвиток сфери туризму та рекреації в області. Адже отримуючи більш повну і точну інформацію туристи можуть раціональніше планувати відпочинок, а туристичні заклади - ефективніше організувати свою роботу.

Згідно із внутрішньою статистикою, більшість туристів, які користуються послугами ТІЦів на Закарпатті - вітчизняні. Зокрема в Ужгороді їх частка складає 76 %, в Берегові - 88 %, а в Яноші (транзит між Мукачево та Виноградово) - майже 98 %. Друге місце посідають туристи з країни ЄС, і лише третє - з країн СНД.

У жовтні 2011 р. відбулася презентація Закарпатського туристичного інформаційного порталу, де можна переглянути інформацію про мережу турінфоцентрів та туристичний потенціал Закарпатської області. Згідно статистики сайту кількість користувачів, які його відвідали становить 52788 осіб, кількість переглядів сторінок - 202016. Позитивна динаміка відвідування спостерігається і в турінфоцентрах, так наприклад Ужгородський ТІЦ: 2010 р. - 3785 осіб, 2011 р. - 4715 осіб, 2012 р. - 5530 осіб [2].

Створення ТІЦів y Закарпатті фінансувалося на 5% - державою, 16% в рамках проекту «Створення регіонального туристичного інформаційного центру в Закарпатській області» , 79% - власні грошові кошти.

Важливим кроком у створенні національної мережі ТІЦів стало проведення 19-20 листопада 2012 р. всеукраїнської туристичної майстерні «Українські ТІЦи: стан, проблеми та перспективи розвитку». Захід проводився в рамках проекту USAID «ЛІНК» в партнерстві з проектом GIZ. Закарпатську область представляли Й. Торпоі, В. Бундзяк, О. Кудря та В. Волошин. Зокрема В. Бундзяк, начальник відділу пропаганди та екоосвіти Карпатського біосферного заповіднику розповіла про «Особливості діяльності інформаційних центрів заповідників та природних парків (на прикладі Карпатського біосферного заповідника)». Й. Торпоі, директор Центру українсько-угорського регіонального розвитку, засновник ТІЦів в Ужгороді, Берегові та селі Яноші, виступив з презентацією «Як створити успішну мережу ТІЦів і як фінансувати їхню діяльність: Закарпатський досвід».

Під час майстерні було презентовано Каталог ТІЦ України та прийнято рішення сформувати дієву спільноту ТІЦ України, для того, аби налагодити кращу комунікацію між туристами та містами.

Згідно наукових праць [1; 3, с.18-29] основними проблемами на шляху створення та функціонування ТІЦів є:

1) відсутність базового положення про ТІЦ на рівні держави. На даний момент законодавчого визначення поняття «туристично-інформаційний центр» не існує, хоча створення ТІЦів передбачено законом України «Про туризм» та рядом інших нормативно-правових актів. Ці норми носять декларативний характер тому порядок створення ТІЦів, характеристика їх функцій та перелік пропонованих послуг законодавчо не визначені;
2) відсутність фінансової та матеріально-технічної підтримки ТІЦ з боку органів влади. Незважаючи на декларування органами влади важливості ТІЦ, законодавчо не визначено механізми фінансування їх створення;
3) відсутність рекламно-інформаційного забезпечення (публікацій та видань для безкоштовного поширення серед відвідувачів ТІЦ);
4) відмінності у правовому статусі та формах заснування ТІЦ. В Україні турінфоцентри можуть створюватись в будь-якій формі, що не суперечить при цьому чинному законодавству.

Найхарактернішими для ТІЦів є наступні організаційно-правові форми:

- громадські організації;
- асоціації та об’єднання юридичних осіб;
- комунальні підприємства;
- приватні ініціативи надавачів турпослуг, закладів культури або нацпарків.

Таким чином, створення мережі ТІЦів сприяє системному розвитку сфери туризму та рекреації Закарпаття, адже надає можливість отримання доступної інформації про туристично-рекреаційний потенціал. Це в свою чергу сприяє підвищенню конкурентоспроможності галузі, оскільки якісна та своєчасно отримана інформація стимулює попит на турпослуги.

Список використаних джерел

1. Зелик І. Регіональні ТІЦи: як створити та координувати діяльність мережі інформаційних центрів різних форм власності / І. Зелик // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.linc.com.ua/documents/storage/Ivano-Frankivsk_Regional_TIC.pdf
2. Торпоі Й. Як створити успішну мережу ТІЦІв і як фінансувати їхню діяльність: Закарпатський досвід / Й. Торпоі // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.linc.com.ua/documents/storage/Zakarpattya_TICs.pdf
3. Туристско-информационный центр (ТИЦ): законодательство и организационно-правовые формы. - Симферополь, 2012. - 51 с.