Характеристика рекреаційно-туристичного потенціалу Західного регіону України

Горин Г.В.
Сталий розвиток економіки. - 2012. - №4 (14). - С.125-131.

Постановка проблеми. Регіональними стратегіями розвитку областей Західного регіону до 2015 року загальновизнано рекреацію і туризм пріоритетним напрямком соціально-економічного розвитку регіону, а розвиток та промоція рекреаційно-туристичного потенціалу - однією з підцілей [3; 8]. Для вирішення цієї цілі є доцільним надати характеристику рекреаційно-туристичного потенціалу (РТП) регіону в сучасних умовах. Особливо важливим є те, що рекреаційно-туристичний потенціал виступає достатньо активним чинником розвитку бальнеолікування, туризму і відпочинку, а також спричиняє додатковий стимулюючий вплив на розвиток транспорту і зв'язку, інфраструктури, сфери послуг, будівельної індустрії та інших сфер економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика вивчення рекреаційно-туристичного потенціалу регіону повсякчас перебуває в полі зору науковців Інституту регіональних досліджень НАН України (м. Львів), Львівського, Прикарпатського та Чернівецького університетів. Над науковою проблематикою рекреаційно-туристичного потенціалу регіону працюють ряд вітчизняних науковців: М. Бутко, Ю. Зінько, В. Руденко, Л. Черчик. Однак ґрунтовний аналіз праць цих авторів свідчить, що ця тема є надзвичайно актуальною та потребує подальшого дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є оцінювання рекреаційно-туристичного потенціалу, стану його використання у територіальному розрізі Західного регіону та його впливу на розвиток економіки регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження. Західний регіон України є територією, де зосереджений значний рекреаційно-туристичний потенціал. Питома частка останнього у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 22,8 % від загальнодержавного показника, у тому числі 77 % припадає на ресурси відпочинку і туризму і 23 % - на ресурси санаторно-курортного лікування [5].

У територіальному розрізі Західного регіону (табл. 1) значна частка природно-рекреаційного потенціалу припадає на Закарпатську (7,3 %), Львівську (5,6 %), Івано-Франківську (4,1 %) області, дещо менше має - Чернівецька (1,8 %), Волинська (1,6 %), Рівненська (1,2 %) та Тернопільська (1,2 %) області.

Природно-рекреаційний потенціал Західного регіону

Адміністративна одиниця	Природно-рекреаційний потенціал, тис.га	Природно-рекреаційний потенціал, млн. грн.	Природно-рекреаційний потенціал
			питома частка, %	у тому числі, %
			питома частка, %	ресурсів відпочинку і туризму	ресурсів санаторно- курортного лікування
Волинська	224,0	84,0	1,6	80	20
Закарпатська	425,9	379,6	7,3	57	43
Івано-Франківська	183,8	212,0	4,1	84	16
Львівська	339,8	290,1	5,6	70	30
Рівненська	111,0	63,2	1,2	80	20
Тернопільська	96,6	61,3	1,2	79	21
Чернівецька	64,0	94,1	1,8	79	21
Західний регіон	1445,1	1184,3	22,8	77	23
Україна	3507,1	5201,4	100	75	25

* Складено за : [5] (за розрахунками 1998 року)

РТП Західного регіону України на 91,06 % складається з природних рекреаційних ресурсів у сумарному природно-ресурсному потенціалі України, що значно вище відповідного показника по Україні (9,64 %) (табл. 2).

Таблиця 2

Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу областей Західного регіону України

Адміністративна одиниця	Питома вага ресурсу в природно-ресурсному потенціалі, ‰
Адміністративна одиниця	Мінеральні	Водні	Земельні	Лісові	Фауністичні	Рекреаційні
Волинська	0,95	18,02	55,18	16,24	0,41	9,20
Закарпатська	3,06	31,48	19,36	17,44	0,08	28,58
Івано-Франківська	7,41	33,31	24,13	17,62	0,13	17,40
Львівська	22,55	22,68	29,24	11,07	0,18	14,28
Рівненська	5,00	16,45	55,01	16,14	0,75	6,65
Тернопільська	1,24	13,59	74,97	4,66	0,15	5,40
Чернівецька	10,77	12,89	59,13	6,70	0,96	9,55
Україна	28,26	13,08	44,38	4,17	0,47	9,64

* Складено за : [5] (за розрахунками 1998 року)

Дані табл. 2 засвідчують, що в окремих областях Західного регіону існують незначні відмінності за рівнем забезпеченості природних рекреаційних ресурсів. Зокрема, Закарпатська (28,58 ‰), Івано-Франківська (17,40 ‰), Львівська (14,28 ‰), Чернівецька (9,55 ‰) та Волинська (9,20 ‰) області, характеризуються достатньо високою питомою вагою рекреаційних ресурсів, а Рівненська (6,65 ‰) та Тернопільська (5,40 ‰) області - найнижчою питомою вагою рекреаційних ресурсів серед областей Західного регіону.

Наступним важливим показником в рекреаційно-туристичному потенціалі Західного регіону, з точки зору вкладення капіталу, є показник рівня концентрації природно-рекреаційного потенціалу та земельних рекреаційних ресурсів (табл. 3).

Таблиця 3

Рівень концентрації природно-рекреаційного потенціалу та земельних рекреаційних ресурсів у областях Західного регіону

Адміністративна одиниця	Природно-рекреаційний потенціал у розрахунку на:			Землі рекреаційного призначення у розрахунку на:
Адміністративна одиниця	1000 км²	1 тис. жителів	1 тис. рекреантів	1000 км²	1 тис. жителів	1 тис. рекреантів
Волинська	11,089	0,214	5,829	8,535	0,166	4,486
Закарпатська	33,273	0,341	5,680	12,141	0,125	2,073
Івано-Франківська	13,223	0,131	3,874	18,525	0,186	5,427
Львівська	15,587	0,131	1,385	5,339	0,046	0,474
Рівненська	5,522	0,096	3,782	9,025	0,157	6,181
Тернопільська	7,000	0,086	4,881	8,529	0,106	5,947
Чернівецька	7,911	0,070	21,219	8,321	0,074	22,318

* Складено за: [7]

Як видно із даних табл. 3, природно-рекреаційний потенціал у розрахунку на 1000 км² характеризується високою територіальною концентрацією природних рекреаційних ресурсів. Зокрема, рівень концентрації у Закарпатській області складає 33,273; у Львівській - 15,587; у Івано-Франківській - 13,223; у Волинській - 11,089; у Чернівецькій - 7,911; у Тернопільській - 7,000 та Рівненській - 5,522. Якщо брати природно-рекреаційний потенціал у розрахунку на 1 тис. жителів, то найбільші показники демонструють Закарпатська (0,341), Волинська (0,214), Івано-Франківська (0,131) та Львівська (0,131) області. Це свідчить, що при невеликій чисельності населення зосереджено потужний природно-рекреаційний потенціал регіону.

Що стосується земель рекреаційного призначення, то найбільші площі рекреаційних земель на 1000 км² Західного регіону зосереджені в Івано-Франківській (18,525), Закарпатській (12,141) областях, найменша - у Львівській області (5,339).

У табл. 4 відображена функціональна структура земель рекреаційного призначення в областях Західного регіону.

Таблиця 4

Функціональна структура земель рекреаційного призначення Західного регіону України

Адміністративна одиниця	Землі рекреаційного призначення, тис. га	У тому числі
		природоохоронного		оздоровчого		рекреаційного		історико-культурного
		тис.га	%	тис.га	%	тис.га	%	тис. га	%
Волинська	2014,4	168,7	8,37	0,3	0,015	3,2	0,15	0,2	0,010
Закарпатська	1275,3	146,4	11,4	0,4	0,031	8,5	0,66	0,1	0,008
Івано-Франківська	1392,7	245,5	17,6	0,2	0,014	11,6	0,83	0,2	0,014
Львівська	2183,1	113,4	5,19	0,5	0,023	1,4	0,06	1,1	0,050
Рівненська	2005,1	169,7	8,46	11,1	0,554	0,6	0,03	-	-
Тернопільська	1382,4	116,5	8,43	0,1	0,007	1,0	0,07	0,1	0,007
Чернівецька	809,6	64,7	7,99	-	-	2,6	0,32	0,1	0,012
Західний регіон	11062,6	1024,9	67,44	12,6	0,644	28,9	2,12	1,8	0,101
Україна	60354,8	2779,6	4,61	23,6	0,039	105,3	0,17	44,1	0,073

* Складено за звітами Державного комітету України по земельних ресурсах за 2005 рік

Привабливим і основним ресурсом рекреаційно-туристичного потенціалу Західного регіону, з точки зору вкладення капіталу, є його землі рекреаційного призначення, які складають 11062,6 тис. га.

Основна частка земель рекреаційного призначення регіону припадає на землі природоохоронного призначення - 67,44 %. Лідерами є Івано-Франківська (17,6 %) та Закарпатська (11,4 %) області.

Оздоровчі землі Західного регіону займають лише 0,644 %. Найбільша їх частка припадає на Рівненську область (0,554 %).

Рекреаційні землі займають 2,12 % території Західного регіону. До регіонів з високим відсотком рекреаційних земель відносяться Івано-Франківська (0,83 %) та Закарпатська (0,66 %) області.

Найбільші площі земель історико-культурного призначення зосереджені у Львівській (0,050 %) та Івано-Франківській (0,014 %) областях. Загалом у Західному регіоні вони становлять 0,101 [5].

Провідне місце серед земель рекреаційного призначення займають ліси. Найбільші частка лісів для відпочинку у загальній площі лісів мають Чернівецька (4,9 %), Рівненська (2,37 %), Львівська (1,8 %), Закарпатська (1,2 %), Івано-Франківська (1,1 %), а найменша - Волинська (0,4 %) та Тернопільська (0,1 %) області.

Забезпеченість регіонів водними ресурсами має безпосередній вплив на формування місць відпочинку. Загалом у Західному регіоні водні ресурси займають 422,6 тис. га території. Найбільша площа водних ресурсів у Волинській (91,2 тис. га), Львівській (85,4 тис. га) та Рівненській (85,2 тис. га) областях, найменша - Чернівецька (37,2 тис. га) та Закарпатська (37,0 тис. га) області.

Західний регіон багатий і на бальнеологічні ресурси, зокрема, на різні типи мінеральних вод. Ці рекреаційні ресурси є в усіх областях Західного регіону. Щоправда, забезпеченість ними населення різна.

У Західному регіоні затверджено 26 родовищ мінеральних вод: у Волинській області - 1, у Закарпатській області - 12, у Львівській - 6, у Рівненській - 3, у Тернопільській - 2, у Чернівецькій - 2, в Івано-Франківській області родовищ мінеральних вод із затвердженими експлуатаційними запасами немає.

Більше половини (57,8 %) затверджених запасів Західного регіону - це вуглекислі мінеральні води. Їх запаси становлять 3407,4 м³/добу. Другі за кількістю - борні (871 м³/добу) і на третьому місці - сульфідні (827,5 м³/добу). Мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей становлять 665,1 м³/добу затверджених запасів та мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин типу "Нафтуся" - 122,2 м³/добу. За абсолютною величиною затверджених експлуатаційних запасів на Закарпатську область припадає три чверті усіх затверджених запасів регіону - 4368,4 м³/добу (табл. 5).

У Львівській області затверджені запаси становлять 1284,0 м³/добу (2,0% загальної кількості), у Чернівецькій - 240,8 м³/добу (0,4% загальної кількості).

Західний регіон володіє значними запасами лікувальних грязей (торфових та сапропелевих) (табл. 6).

Таблиця 5

Баланс ресурсів мінеральних вод Західного регіону України

Адміністративна одиниця	Усього, м³/добу	Частка від загальнодержавного показника, %
Волинська - всього	601,7	0,2
експлуатаційні запаси	240	0,04
розвідані запаси	361,7	0,5
прогнозні запаси	-	-
Закарпатська - всього	21878,2	8,0
експлуатаційні запаси	4368,4	0,7
розвідані запаси	14947,6	20,9
прогнозні запаси	2562,2	1,8
Івано-Франківська - всього	13634,3	5,0
експлуатаційні запаси	-	-
розвідані запаси	360,3	0,5
прогнозні запаси	13274,0	9,5
Львівська - всього	113872,6	41,5
експлуатаційні запаси	1284,0	2,0
розвідані запаси	3329,6	4,7
прогнозні запаси	109259,0	78,2
Рівненська - всього	1495,4	0,5
експлуатаційні запаси	1479,0	2,3
розвідані запаси	16,4	0,02
прогнозні запаси	-	-
Тернопільська - всього	10025,0	3,7
експлуатаційні запаси	440,0	0,7
розвідані запаси	-	-
прогнозні запаси	9585,0	6,9
Чернівецька - всього	3818,3	1,4
експлуатаційні запаси	240,8	0,4
розвідані запаси	34,5	0,05
прогнозні запаси	3543,0	2,5
Західний регіон - всього	165325,5	60,2
експлуатаційні запаси	8052,2	12,7
розвідані запаси	19050,1	26,6
прогнозні запаси	138223,2	100
Україна - всього	274480,2	100
експлуатаційні запаси	63244,9	100
розвідані запаси	71512,1	100
прогнозні запаси	139723,2	100

* Складено за: [1, с 142-147] (за розрахунками 1996 року)

Відповідно до проведених нами розрахунків на основі даних [1], запаси торфових грязей Західного регіону складають 2185 тис. м³, що становить 63,4% усіх підрахованих запасів по родовищах торфових грязей України (3445,1 тис. м³). Найбільша їх кількість зосереджена у Львівській області - 1579 тис. м3 (45,8% запасів держави), у Івано-Франківській області - 596 тис. м³(17,3%), у Закарпатській - 10 тис. м³ (0,3%).

На сьогодні сапропелеві грязі не використовуються в лікувальній практиці, що пов'язано з відсутністю споживача в місцях розповсюдження пелоїдів і значними витратами на їх добування. Проте, в подальшому сапропелі варто продовжувати застосувати як в санаторно-курортному, так і в поза курортному грязелікуванні (табл. 7).

Таблиця 6

Родовища торфових грязей (пелоїдів) Західного регіону України

№	Назва родовища, місцезнаходження	Мінералізація, г/дм³	Затверджені запаси, тис м³	Сучасне використання
1	«Журавицьке», с.Журавичі Волинської обл.	0,24-0,34	217	пансіонат
2	«Синяцьке», с.Синяк Закарпатської обл.	2,2	10	Не викор.
3	«Черченське», с.Черче Івано-Франківської обл.	1,25-2,68	383	Курорт «Черче»
4	«Книселівське», с.Книсело Львівської обл.	1,58	1099	Не викор.
5	«Оболонське», м.Долина Івано-Франківської обл.	0,2-0,45	213	Не викор.
6	«Нинівське», с. Жулін Львівської обл.	0,1-0,4	27	Не викор.
7	«Великолюбінське», смт. Великий Любінь Львівської обл.	3,4	377	Курорт «Любінь Великий»
8	«Немирівське», смт. Немирів Львівської обл.	2,0	40	Не викор.
9	«Шкло», смт. Шкло Львівської обл.	1,7	36	Санаторій «Шкло»
10	«Вичавки», с.Вичавки Рівненської обл.	0,52	496	Не викор.
11	«Погулянківське», смт. Степань Рівненської обл.	0,26-1,12	77	Курорт «Горинь»
12	«Конопківське», с.Конопівка Тернопільської обл.	0,85	70	Бальнео-грязьолікарня

* Складено за: [1, с. 305-311]

Таблиця 7

Родовища сапропельових грязей Волинської області Західного регіону

№	Назва родовища, місцезнаходження	Мінералізація, г/дм³	Затверджені запаси, тис м³	Перспективне використання
1	Озеро Пісочне	0,25	2022	Перспективне
2	Озеро Люцимер	0,51	5472	Перспективне
3	Озеро Кримне	0,58	181	Перспективне
4	Озеро Мочне	0,50	2148	Перспективне
5	Озеро Карасинець	0,39	854	Перспективне
6	Озеро Островенське	0,46-0,6	6535	Перспективне
7	Озеро Пулемецьке	0,76	37440	Перспективне
8	Озеро Луки	0,64	31018	Перспективне
9	Озеро Світязь	0,18	19953	Перспективне
10	Озеро Перемут	0,85-0,95	3951	Перспективне
11	Озеро Пищанське	0,20	1505	Перспективне
12	Озеро Кругле	0,32	796	Перспективне

* Складено за: [1, с. 320-321]

Західний регіон відомий комплексом споруд історико-архітектурного значення, передусім великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ - ХІІ та ХVІІ - ХІХ століть (понад тисячу із них мають світове значення).

Другою складовою рекреаційно-туристичного потенціалу, яка доповнює її реальний потенціал, є мережа рекреаційних закладів та готелів, які є досить значними і перебувають на рівні 10,8 % і 22,4 % відповідно у відсотку до загальнодержавного [6].

Частка показника кількості ліжок (місць) у санаторно-курортних і оздоровчих закладах Західного регіону зросла із 6,8 % у 2000 р. до 121,7 % - у 2010 р. Це свідчить про модернізацію ліжкового фонду санаторно-курортних установ і зростання ефективності їх діяльності.

Загалом Західний регіон представлений 324 закладами тривалого перебування із загальною кількістю ліжок (місць) у місяць максимального розгортання 546544 одиниць. Відповідно у Львівській області налічувалось 109 закладів (18263 ліжок), у Волинській - 65 (3835), у Закарпатській - 62 (6614), у Івано-Франківській - 36 (3798), у Рівненській - 22 (2802), у Тернопільській - 18 (2230) та у Чернівецькій - 14 (1492).

У типовій структурі санаторно-курортних і оздоровчих закладів Західного регіону найчисленніші - санаторії. Вони складають 33,0 % з кількості та понад 53,9 % ліжкового фонду лікувально-оздоровчих закладів. На їхній базі в 2010 році було оздоровлено 300,0 тис. осіб, що склало 75,4 % від усіх оздоровлених у закладах лікувально-оздоровчого типу, і тільки 10,0 тис. осіб відпочило і оздоровилося у пансіонатах з лікуванням (25,1 %), 23,7 тис. осіб (6,0 %) - у санаторіях-профілакторіях та 3,6 тис. осіб (0,9 %) - у бальнеолікарнях.

Позитивні зрушення відбулися у покращенні їх якісних характеристик. Це відбулося, по-перше, за рахунок перепрофілювання ряду пансіонатів з лікуванням у санаторіїв; по-друге, за рахунок будівництва нових маломісних з підвищеною комфортністю закладів та реконструкції санаторіїв-профілакторіїв із переобладнанням номерів у "люкси" і "напівлюкси". Наслідком цього став відчутний притік оздоровлених у Західному регіоні.

Серед областей Західного регіону кількість оздоровлених практично в усіх санаторно-курортних і оздоровчих закладах зростала (крім Тернопільської та Чернівецької областях) до 2008 року та спадала у період 2009 - 2010 роках.

У Західному регіоні діє мережа дитячих закладів оздоровлення, які розміщені в усіх областях регіону.

Наявний рекреаційно-туристичний потенціал Західного регіону України представлений 3776 дитячими закладами. Їх частка в Україні за кількістю дитячих закладів зросла на 15,8% (із 6% до 21,8 %) та кількість місць зросла при цьому на 2,3% (із 10% до 12,3%).

Питома вага областей Західного регіону в Україні за період 2000 - 2010 рр. суттєво не змінилася. Лідером за кількістю таборів залишається Івано-Франківська область, на 2-му та 3-му місцях - Львівська та Волинська області відповідно, аутсайдером залишається Чернівецька область.

Зростання кількості дитячих закладів із 454 у 2000 р. до 3776 у 2010 р. та їх місткості від 22,7 тис. місць у 2000 році до 24,2 тис. місць у 2010 році призвело до зростання кількості оздоровлених дітей, що відпочивали у цих закладах. При цьому, відбулося незначне скорочення місць в середньому на 12,3 % у 2009 - 2010 рр.

Відповідно, кількість оздоровлених дітей, що відпочивали в дитячих таборах оздоровлення та відпочинку Західного регіону, зросла на 44,4 % - із 89,3 тис. осіб у 2000р. до 409,2 тис. осіб у 2010 р. При цьому, максимальне значення даного показника склало 508,7 тис. осіб у 2005 р., мінімальне - 395,9 тис. осіб у 2009 р.

Іншим, не менш перспективним, напрямком оздоровчо-відпочинкової діяльності в Західному регіоні є розвиток туризму і активних форм відпочинку.

Про потенціал розвитку туризму опосередковано свідчать і показники розвитку готельного господарства.

За кількістю готелів та інших місць для короткотермінового проживання першість у Західному регіоні належить Львівській області, у якій нараховується 159 об'єктів такого типу, що можуть одночасно надати відвідувачам області 5 060 номерів. В інших областях регіону є лише від 23 до 38 готелів, а кількість доступних номерів у них відповідно є в межах 1118-1165 номерів [4].

Висновки з проведеного дослідження. Характеристика рекреаційно-туристичного потенціалу свідчить про хорошу потенційну привабливість Західного регіону для вкладання внутрішніх та зовнішніх інвестицій у діяльність, що має відноситися до профілюючої в господарському комплексі регіону.

У процесі планування залучення інвесторів, важливо, щоб області Західного регіону прийняли ряд рішень, які закладуть основу для успіху, зокрема:

1) визначити пріоритетні рекреаційні та туристичні об'єкти у кожній області регіону;
2) створити інвестиційну карту з ключовими активами (людські ресурси, земля або інші природні ресурси, інфраструктура);
3) визначити основні інвестиційні можливості на основі цих активів;
4) оцінити бізнес-можливості (знайти найкращий спосіб розвинути кожну можливість; описати відповідну роль і внесок в кожну можливість з боку влади і інвесторів);
5) представити інвесторам вартісну пропозицію для кожної можливості;
6) визначити цільових інвесторів (визначити цільову групу потенційних інвесторів для кожної можливості; описати передумови зацікавлення інвесторів у кожній можливості; визначити оптимальні підходи для залучення інвесторів);
7) визначити стимули та обмеження (визначити стимули, необхідні для залучення цільових інвесторів; визначити обмеження, щоб виключити можливість приходу небажаних інвесторів; визначити відповідні правові механізми для впровадження стимулів та обмежень).

Бібліографічний список

1. Курортні ресурси України / [під ред. М. С. Лободи]. - Київ: ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", ТАМЕД, 1999. - 344 с.
2. Потенціал Львівщини в Україні: [статистичний довідник] / Державний комітет статистики України; Головне управління статистики у Львівській області / [за ред. С.О. Матковського]. - Львів, 2011. - 40 с.
3. Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.carpathia.gov.ua/135.htm
4. Рекреаційний потенціал Львівщини : [cтатистичний збірник] / Державний комітет статистики України; Головне управління статистики у Львівській області / [за ред. Н.І. Бонк]. - Львів, 2011. - 96 с.
5. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: [підручник] / В.П. Руденко. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. - 552 с.
6. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Державний комітет статистики України / [за ред. О.Г. Осауленка]. - К.: Консультант, 2011. - 560 с.
7. Черчик Л.М. Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку рекреаційного природокористування в Україні / Л.М. Черчик // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 6 (84). - C. 181-184.
8. Шляхом європейської інтеграції: Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки від 28.04.2004 року № 493/2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

Анотація

У статті визначено сучасний стан та природно-ресурсну базу рекреаційно-туристичного потенціалу у територіальному розрізі Західного регіону. Зроблено відстеження динаміки основних показників санаторно-курортних, дитячих та готельних закладів. Сформульовано пропозицію щодо залучення інвестиційних ресурсів у рекреаційно-туристичну діяльність регіону.

Ключові слова: рекреаційно-туристичний потенціал, територіальний розріз регіону, природно-ресурсна база, мережа рекреаційних і готельних закладів, туризм і відпочинок, інвестиції ресурси.

Аннотация

В статье определены современное состояние и природно-ресурсную базу рекреационно-туристического потенциала в территориальном разрезе Западного региона. Сделано отслеживания динамики основных показателей санаторно-курортных, детских и гостиничных заведений. Сформулированы предложение относительно привлечения инвестиционных ресурсов в рекреационно-туристическую деятельность региона.

Ключевые слова: рекреационно-туристический потенциал, территориальный разрез региона, природно-ресурсная база, сеть рекреационных и гостиничных заведений, туризм и отдых, инвестиции ресурсы.

Annotation

The current situation and the natural resource base of the recreational and the tourism potential in the territorial breakdown of the Western region are outlined in the article. The dynamics of basic indicators of health resorts, children's and hotel establishments are analyzed. Suggestions for attracting investment resources in the recreational and the tourist activities in the region are given.

Key words: recreation and tourism potential, territorial breakdown by regions, the natural resource base, a network of recreational and hotel facilities, tourism and leisure, investment resources.