Ольга Гордієнко

Фонди підтримки підприємництва «осідлали» тему сільського туризму в Україні

Сьогодні в різних країнах світу сільський туризм переживає етап свого активного розвитку та розглядається як сфера господарської діяльності, в яку варто інвестувати, бо вона значною мірою впливає на інтенсифікацію локальної економіки, а також допомагає зберігати природне середовище, ландшафт, місцеві культуру та традиції.

Європейський Союз вбачає в сільському туризмі основний важіль економічного підйому своїх сільських територій. За підрахунками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, облаштування в місті вихідця з сільської місцевості в 20 разів дорожче, ніж створення умов для його життя і роботи в селі. Також підраховано, що дохід, отриманий від одного ліжко-місця, еквівалентний річному доходу фермера від однієї корови. На сьогодні в Західній Європі налічується приблизно стільки ж ліжко-місць для відпочинку у сільській місцевості в приватних агрооселях, скільки місць у європейських готелях.

Наприклад, Австрія, яка за своєю площею майже в сім разів менша за Україну, а за кількістю населення – в п’ять разів, за один гірськолижний сезон отримує доход у сфері сільського туризму близько 10 млрд. євро, що дорівнює майже половині державного бюджету України.

Сільський туризм не тільки опинився в сфері інтересів політики Європейського Союзу, а й достатньо сильно нею підтримується, в тому числі і в фінансовому плані.

Україна відповідно до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року також визначає одним зі своїх приоритетних заходів диверсифікацію підприємницької діяльності в сільській місцевості, розвиток сільського туризму, відродження підсобних промислів та ремесел з метою створення рівних умов для ефективного функціонування господарств усіх форм власності, а також стимулювання об'єднання товаровиробників як у виробничій, так і в обслуговуючій сфері, що сприятиме посиленню їхньої конкурентоспроможності.

Але, на жаль, практична реалізація державної політики в сфері підтримки сільського туризму носить сьогодні, як і упродовж багатьох попередніх років, переважно декларативний характер, а державне цільове фінансування розвитку сільського туризму як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні практично відсутнє.

Натомість, ряд авторитетних іноземних та міжнародних донорських організацій охоче фінансують проекти, які спрямовані на розвиток сільського туризму (агротуризму) в Україні, як стимулу для позитивних зрушень у справі відновлення та розвитку українського села.

Український фонд підтримки підприємництва (м. Київ, Україна) та Асоціація «Центр Європейської Співпраці» (м. Дзєржонюв, Республіка Польща) розробили концепцію та реалізували протягом 2011 року проект «Почни свій бізнес на селі. Позааграрна підприємницька діяльність задля добробуту українських селян (агротуризм).». Проект фінансувався за рахунок коштів Міністерства закордонних справ Республіки Польща в рамках програми «Співпраця для розвитку», а також власних коштів виконавців.

Об’єктом підтримки для цілей Проекту була визначена будь-яка підприємницька діяльність в сфері туризму, яка провадиться на сільській території на базі приватних господарств. Проект спрямовано на підвищення рівня бізнес-освіти слухачів, запровадження міжнародного, в першу чергу, польського, досвіду організації агротуризму, всебічного освітлення етапів реалізації проекту у засобах масової інформації та популяризації агротуристичного бізнесу як виду прибуткової діяльності на селі.

Заходи Проекту носили переважно освітній характер і включали в себе шість «кущових» (міжрегіональних) навчальних модулів, які пройшли в м. Миргороді Полтавської області, м. Сімферополі, м. Чернігові, м. Одесі, м. Києві та с.м.т. Лазурне Херсонської області. Крім того, учасники Проекту отримали можливість відвідати Республіку Польща для ознайомлення з польською практикою агротуристичного бізнесу. Заключна конференція по Проекту відбулася 8 грудня 2011 року в м. Києві, в роботі якої взяли участь польські та українські провідні фахівці з питань комплексного розвитку сільських територій, державної підтримки підприємництва та сільського туризму, збору та поширення туристичної інформації тощо.

Реалізація вищезазначених компонентів Проекту сприятиме активізації створення рентабельних об’єктів агротуристичного бізнесу, що, в свою чергу, має зробити свій внесок у вирішення таких більш глобальних соціально-економічних питань таких, як підвищення рівня добробуту мешканців села, активізація самозайнятості населення та зниження рівня безробіття, збереження історичної та культурної спадщини, збереження та відновлення екології середовища, активізації місцевого самоврядування та підвищення рівня партнерства «бізнес-влада-громада».

До участі у проекті в якості слухачів було залучено представників семи регіонів України: Київської, Полтавської, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим. Навчання проходили як власники агротуристичних господарств, так і представники організацій, що сприяють розвитку сільського туризму в Україні (фондів підтримки підприємництва, громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, туристичних організацій, засобів масової інформації).

Як показав аналіз особистих даних слухачів Проекту, у сфері сільського туризму та його інституційної підтримки працюють люди всіх вікових груп, від молоді до пенсіонерів. Рівень освіти виявився достатньо високим: 5% із середньою спеціальною, 58% з вищою, 37% з двома вищими освітами. За професійною приналежністю першість (37%) отримали викладачі (вчителі, викладачі ВНЗів та коледжів, тренери та методисти навчального процесу); на другому місті - економісти (26%); по 5-8% отримали інженери, журналісти, юристи і менеджери, по 3% - кухарі, фінансисти, історики, медичні працівники, бухгалтери.

В рамках Проекту учасники мали можливість більш детально ознайомитися з роботою діючих агротуристичних господарств в Польщі і в Україні, а також обмінятися думками і поглядами щодо розвитку сільського туризму в Україні.

За результатами Проекту можна зробити наступні висновки:

1. Як свідчить польська і українська практика, процес формування туристичного продукту може проходити у кожного господарства по-різному в залежності від історичних умов і наявних ресурсів, часто відрізняючись від класичної концепції «Bed and Breakfast» («Ліжко і Сніданок») – послуги проживання і харчування туристів. Ряд успішних господарств взагалі не надають послуги проживання, роблячи акцент на харчуванні туристів, святкових дійствах, екскурсіях, майстер-класах, музеях, спортивних розвагах та інших атракціях.

2. Сільський туризм в Україні сьогодні має високоінтелектуальні та високоосвічені людські ресурси, що створює великий потенціал його успішного розвитку.

3. Державну підтримку підприємництва в сфері сільського туризму доцільно розвивати за трьома основними напрямами:

- запровадження освітніх заходів для суб’єктів діючого агротуристичного бізнесу та осіб, які хочуть займатися цією діяльністю;
- організація та забезпечення діяльності постійно діючих консультаційних центрів з питань організації агротуристичного бізнесу;
- запровадження спеціальних програм фінансово-кредитної підтримки суб’єктів агротуристичного бізнесу.

4. Вищезазначені напрямки вже сьогодні можна реалізовувати на базі державної системи фондів підтримки підприємництва при умові розробки і прийняття відповідними державними органами цільових програм підтримки сільського туризму (підпрограм в рамках програм підтримки малого підприємництва), їх достатнього та належного фінансування за рахунок державного і місцевих бюджетів та інших джерел.

5. При розробці програм освітніх заходів необхідно враховувати наступне:

- програми мають охоплювати широке коло питань, які виникають при започаткуванні та здійсненні агротуристичного бізнесу (земельні відносини, вимоги до будівництва та реконструкції об’єктів, екологічні норми, питання реєстрації суб’єктів підприємництва, оподаткування, обліку та звітності, трудові та інші договірні відносини, основи бізнес-планування, маркетинг ті інші);
- програми мають бути націлені не тільки на сільське населення, а й на міських жителів: суб’єктів малого підприємництва, безробітних, звільнених в запас, пенсіонерів та ін., мають популяризувати сільський туризм як вид прибуткової діяльності та стимулювати переміщення міських жителів до сіл;
- програми мають бути націлені на створення позитивної мотивації людей та виховання лідерів, які зможуть об’єднати зусилля і ресурси на місцевому рівні.

6. Постійно діючі консультаційні центри з питань агротуристичного бізнесу можна створювати на базі фондів підтримки підприємництва у наступних формах:

- за місцем розташування фондів в обласних центрах;
- виїзні, за місцезнаходженням суб’єктів агротуристичного бізнесу;
- електронні, на базі Інтернет-сайтів фондів підтримки підприємництва або інших ресурсів.

7. Спеціальні програми фінансово-кредитної підтримки повинні враховувати наступні можливості для позичальників (зважаючи на те, що гроші, як правило, беруться під капітальне будівництво, реконструкцію, встановлення нового обладнання, ремонт об’єктів туристичної інфраструктури):

- пільгова кредитна ставка;
- довгий строк користування кредитом (в середньому 5-10 років);
- відстрочка по платежах в залежності від розрахункового терміну виходу проекту на рівень беззбитковості.

За оцінками польських експертів, які працювали у Проекті та об’їхали майже половину регіонів України, наша Батьківщина має величезний потенціал у розвитку сільського туризму та всі шанси вийти на достойний міжнародний рівень.

По-перше, наявні природно-рекреаційні, бальнеологічні, історико-етнографічні ресурси роблять Україну цікавою та привабливою як на внутрішньому, так і на міжнародному туристичному просторі.

По-друге, українські люди характеризуються незвичайною відкритістю до спілкування, гостинністю та привітністю, що є дорогоцінною принадою для західних туристів, які все менше зустрічають ці риси у власних країнах.

Сільський туризм в Україні сьогодні вже працює і розвивається, все більше приваблюючи людей до цієї діяльності достатньо високим рівнем її рентабельності, можливістю змінити стиль життя, отримати для себе та своєї родини більш природне та екологічно чисте середовище, максимально реалізувати свої досвід, здібності та таланти, розширити коло спілкування з гостями з різних куточків України та світу.

Але для того, щоб ця сфера господарської діяльності мала можливість максимально реалізувати закладений в ній потенціал та почала вносити свій вклад у вирішення нагальних і болючих проблем українського селянства та комплексного розвитку сільських територій, необхідна реальна та дієва допомога з боку держави.

Прийняття державних та місцевих програм, спрямованих на розвиток підприємництва в сфері сільського туризму, їх належне виконання та достатнє фінансування, реалізація заходів цих програм через фонди підтримки підприємництва, які відповідно до законодавства створені здійснювати фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва в Україні, дозволить нарешті перейти від теорій і декларацій до реальної практики підтримки сільського туризму з боку держави, як це відбувається у багатьох країнах світу.

Джерело: http://rfse.od.ua/ua/silskij-turizm-v-ukrajini