Головєрова Н.В., Єрмоленко О.Г.
Культура народов Причерноморья. - 2010. - №179. - С.48-50.

Фінанси санаторно-курортних підприємств України

Вступ. За сучасних перехідних ринкових умов, санаторно-курортні заклади України потребують особливої уваги, оскільки Україна має вигідне геополітичне розташування, володіє значним туристсько-рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, багатством флори і фауни, великою кількістю культурно-історичних пам’яток культури і архітектури. Саме відвідуваність оздоровчих закладів є показником того, на скільки ефективно використовує наша держава свій рекреаційний потенціал. Аналіз фінансової діяльності підприємств санаторно-курортного типу свідчить, що відсоток іноземних громадян, що відвідують санаторно-курортні заклади України, дуже незначний [6]. Особливо зараз під час економічної кризи скоротилася кількість путівок, розрахована на мешканців України із середнім заробітком. Таким чином, дослідження фінансів санаторно-курортних підприємств України є актуальним .

Теоретичні аспекти фінансів підприємств освітили у своїх працях такі автори, як А.М. Поддєрьогін, І.О. Бланк. Але праць, присвячених фінансовим відносинам у санаторно-курортному комплексі бракує, ця тема висвітлена недостатньо, хоча їй приділяли увагу такі автори: О.О. Любіцева, Н.В. Фоменко, І.В. Бережна, та інші.

В останні роки дещо підвищився споживчий інтерес до вітчизняної системи санаторно-курортного обслуговування. Але проблемним є те, що в науковій сфері, в області фінансів, економіки, менеджменту, суттєвих змін не відбулося. Традиційні методи дослідження і управління фінансами не дають суттєвого результату. Недостатньо розроблені методи моделювання і прогнозування роботи санаторно-курортної сфери, особливо в умовах існуючої невизначеності макро- і мікросередовища. Невизначеність у тому, якому міністерству підпорядковуються санаторії: здоров’я чи туризму, складає значні проблеми для процесу дослідження цієї галузі. Вже давно поставлено питання відносно удосконалення нормативної бази в санаторно-курортній сфері. Треба відмітити і позитивні рухи, зокрема, прийняття «Концепція розвитку санаторно-курортної галузі» [1], але багато пунктів цієї концепції так і залишаються лише теоретичним використанням програмного методу.

Аналіз стану санаторно-курортної сфери України як на рівні галузі, так і на рівні окремого санаторно-курортного підприємства є метою дослідження. Виходячи із поставленої мети, виникає потреба розв’язання наступних задач:

- проаналізувати ринок рекреаційних послуг України та тенденції його розвитку;
- дослідити особливості розвитку санаторно-курортного комплексу (СКК) України в умовах економіки перехідного періоду;
- проаналізувати існуючі науково-методичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу;
- розробити конкретні рекомендації щодо покращення діяльності рекреаційного підприємства;
- дослідити і проаналізувати складові концепції розвитку СК галузі.

Об’єктом дослідження є підприємства санаторно-курортної сфери України. Предметом дослідження є фінансово економічні відносини в санаторно-курортній сфері.

Для дослідження діяльності підприємств СКК ми використовували наступні методи:

- SWOT- аналіз - для відображення проблем і перспектив галузі [5];
- районування - для виокремлення районів із різною ресурсною базою [3];
- спостереження і збір фактів - для дослідження діяльності підприємств та ін.

Результати дослідження. На початку 90-х років минулого століття Україна успадкувала від колишнього Союзу могутню санаторно-курортну базу, здатну приймати сотні тисяч відпочивальників водночас.

Після того, як парламент прийняв Закон України «Про курорти», почала створюватися і система державного регулювання у сфері діяльності курортів. Під юрисдикцією МОЗ України перебувають 37 спеціалізованих санаторіїв, загальна планова потужність яких становить 9346 ліжок. Фінансово-господарська діяльність санаторіїв фінансується згідно з планом на 100%, але вся біда в тім, що план цей становить у середньому 60-70 відсотків від мінімальних потреб. А видатки, передбачені на розвиток та удосконалення матеріально-технічної бази всіх оздоровчо-лікувальних закладів, становлять, всього-на-всього 20-30 відсотків. З огляду на цифри, можна говорити лише про підтримання у більш менш належному стані їх інфраструктури.

Невиконання санаторіями планових показників пов’язане насамперед з їх вкрай незадовільною матеріально-технічною базою. Наприклад, більшість будівель, в яких розміщено санаторії, збудовано ще на початку минулого століття, вони потребують капітального ремонту. Особливо це стосується санаторіїв Південного берега Криму та Одеського регіону.

Для розв’язання поставлених задач ми провели аналіз фінансово-господарської діяльності пансіонату матері та дитини «Ластівка», що знаходиться у Скадовьскому районі.

Помісячний аналіз фактичної завантаженості пансіонату свідчить про відсутність ритмічності у роботі, практично вся кількість відпрацьованих ліжко-днів припадає на період травень-вересень кожного року. Із запланованих для виконання 11220 ліжко-днів у 2009 р. виконано 8283л\дні, це відповідає 73,82% і на 4,39% більше, ніж виконано у 2008 р., проте фактичні можливості пансіонату щодо ефективності використання номерному фонду в силу сезонності надання послуг повністю не використовуються [2].

По мірі розвитку виробничої діяльності пансіонату крім отримання доходів від реалізації путівок почали зростати надходження від реалізації продукції кафе, надання послуг за медичне обслуговування. (табл.1).

Таблиця 1.