МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНВЗ „УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”



Гоблик Владислав Володимирович

УДК:332.133.6:338.48 (477.87)

Формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі
(на прикладі Закарпатської області)

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Ужгород - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії і менеджменту Закарпатського державного університету МОН України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Передрій Олександр Самійлович, Закарпатський державний університет МОН України, завідувач кафедри економічної теорії та менеджменту, м. Ужгород.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, старший науковий співробітник Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, директор, м. Львів
- кандидат економічних наук Папп Василь Васильович, Закарпатська обласна державна адміністрація, Головне управління економіки, заступник начальника головного управління –начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку, м. Ужгород

Захист відбудеться "25" червня 2009 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 22.05.2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Питання активізації руху туристичних потоків можна вирішити за рахунок підвищення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери. Одним із способів отримати конкурентні переваги на ринку, а також покращити привабливість території для потенційних туристів є створення такого територіально-галузевого об'єднання, як туристичний кластер.

Для України, яка прагне до європейської інтеграції, проблему конкурентоспроможності туризму на світовому ринку можна розв'язати за допомогою об'єднання зусиль окремих споріднених галузей та інституцій. Саме кластерна модель організації діяльності підприємств може бути інтегруючим елементом для таких галузей та інституцій, які об'єднують свої зусилля для того, щоб отримати синергічний ефект від співпраці.

Питанням дослідження особливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, проблемам територіальної організації діяльності, оцінки ефективності інтеграційних об’єднань присвячені праці таких провідних вчених, як Б. М. Данилишин, М. І. Долішній, Л. С. Гринів, В. К. Євдокименко, В. С. Кравців, В. І. Мацола, О. В. Мельник, В. П. Мікловда, М. І. Пітюлич, Т. І. Ткаченко, О.О. Любіцева, В. К. Федорченко, Л. Т. Шевчук, І. Ю. Швец та ін. Протягом останніх десятиріч у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі все більше уваги приділяється вивченню кластерів як особливих територіальних об’єднань та нових форм організації виробництва. Суттєвий вклад у розвиток концепції кластеризації внесли роботи М. Портера, М. Енрайта, М.Фельдмана, Дж. Хертога, М. Стейнера, В. Прайса, Е. Бергмана, Б. Гаррета, С.Девіса, Д. Джереффі, М. Кастельса, П. Кругмана, К. Моргана, Е. Менсфільда, Б.Харрісона.

Дослідженню проблем, які виникають при формуванні та функціонуванні кластерів, присвячено численні праці вітчизняних науковців, зокрема, Ю. М. Бажала, П. Ю. Буряка, М. П. Войнаренко, С. В. Мочерного, А. О. Прочан, С. І. Соколенка, Д. М. Стеченка, Л. М. Черчик та ін. Можливості діяльності кластерних утворень у рекреаційно-туристичній сфері розкриті у працях Ю. Г. Дробенко, О. В. Мельник, І. Ю. Швеця та інших, що свідчить про значний інтерес та перспективи кластерних утворень у рекреаційно-туристичній сфері України.

Однак у дослідженнях вітчизняних вчених існує ряд невирішених питань, що потребують подальших поглиблених розвідок. Зокрема, не розглядається можливість використання кластерної моделі для згрупування галузей економіки України навколо туристичної індустрії, відсутнє комплексне дослідження теоретичних передумов та практичні інструменти створення туристичного кластера в Закарпатті. Тому, невирішеність зазначених проблем і зумовила вибір теми та структури дисертаційної роботи, яка є актуальною та своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету та Інституту регіональних досліджень НАН України. Зокрема “Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року” (№ Д.Р. 0106U002907), “Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області” (№ Д.Р. 0108U001461). Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного та інноваційного розвитку регіону.

Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (№ Д.Р. 0105U004082).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне і методологічне обґрунтування доцільності створення кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону, розробка методики впровадження кластерних утворень як ефективного засобу підвищення діяльності рекреаційно-туристичної сфери.

Основна увага при здійсненні дослідження була зосереджена на вирішенні таких завдань:

- уточнити й узагальнити економічну суть кластерів та понятійно-термінологічного апарату теми дослідження;
- проаналізувати місце кластерів у теоріях розвитку регіону;
- систематизувати методи дослідження кластерних утворень у рекреаційно-туристичному комплексі;
- виявити фактори формування рекреаційно-туристичних кластерів у регіоні;
- провести оцінку сформованості сучасних кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області;
- дослідити проблеми функціонування і розвитку рекреаційно-туристичних кластерів Закарпаття;
- визначити місце кластерної моделі рекреаційно-туристичного комплексу в стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області;
- удосконалити ресурсне забезпечення перспективного розвитку кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону;
- розробити сценарії перспектив розвитку туристичних потоків, в тому числі й іноземних, та фінансово-економічних показників діяльності туристичних організацій Закарпаття, а також виробництва основних видів сільськогосподарської продукції за трьома варіантами на періоди 2008-2012 рр., 2013-2015 рр. та 2016-2020 рр.

Об'єктом дослідження є формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти формування територіальних механізмів функціонування кластерів рекреаційно-туристичного комплексу в умовах ринкових трансформацій у розрізі природноекономічних зон Закарпатської області.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорій: регіонального та інноваційного розвитку, конкурентоспроможності, інституціональних, просторової організації продуктивних сил, людського капіталу, мережної економіки, концепція кластерів тощо. У роботі використані дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з проблем формування та напрямів удосконалення функціонування туристичних кластерів; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистична та звітна інформація, яка характеризує рівень соціально-економічного розвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону, матеріали науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету, результати власних досліджень автора.

У процесі виконання дисертаційного дослідження застосовувались загальноприйняті в економічній науці методи: монографічний – для виявлення генезису кластерів та визначення ролі й місця кластерних утворень у теоріях розвитку регіону; порівняння і систематизації – для класифікації факторів формування і розвитку туристичних кластерів; системного підходу – до аналізу існуючих процесів розбудови та формування нових територіально-виробничих систем, методи економіко-статистичного аналізу для оцінки підготовки кластерних структур і їх розвитку в регіоні; стратегічного планування – для визначення перспектив розвитку рекреаційно-туристичного кластера; табличні та графічні прийоми – для візуалізації даних процесів розвитку та інтерпретації отриманих результатів дослідження; економіко-математичне моделювання – при розробці сценаріїв перспектив розвитку та прогнозів довгострокового розвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних засад удосконалення формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі в процесі трансформації економіки регіону на засадах ринкових відносин. Основні результати, які визначають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

- обґрунтовано використання субконтрактингу та аутсорсингу як основних форм взаємодії між партнерами рекреаційно-туристичного кластера, сформованого в цьому регіоні, що сприятиме покращенню взаємовідносин між його учасниками та налагодженню механізму кооперації між підсистемами кластера; доведено, що аутсорсинг в межах кластера дозволив би великим підприємствам сконцентруватися на головних питаннях розробки та надання турів, розвитку туристичної інфраструктури, делегуючи часткові повноваження з виготовлення певних обсягів робіт малим та середнім підприємствам;
- запропоновано динамічну модель розвитку рекреаційно-туристичного кластеру, що базується на мінімізації витрат та підвищенні прибутковості, а також на основі факторного аналізу враховує комплекс чинників для ефективної діяльності санаторно-курортних підприємств.

Удосконалено:

- поняттєво-термінологічний апарат на основі проведеного аналізу трактувань дефініції кластера та схожих до нього утворень; при цьому, здійснено систематизацію ряду понять та досліджено еволюцію розвитку кластерної концепції та порівняння ознак тих, чи інших інтеграційних утворень (філь’єрів, кластерів, територіально-виробничих комплексів тощо), що дало змогу здійснити класифікацію видів кластерів за різними ознаками;
- визначення поняття “рекреаційно-туристичний кластер”, під яким розуміється добровільне об’єднання взаємодоповнюючих один одного підприємств різних форм власності матеріального і нематеріального виробництва, соціальної, туристичної та рекреаційної сфери, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади для досягнення економічного ефекту від створення і реалізації конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного продукту;
- обґрунтування вибору наявних та включення можливих ресурсів для повноцінного функціонування туристичного кластера та визначення ключових ресурсів, без яких неможливе існування того чи іншого виду туристичного кластера як такого (рекреаційно-туристичні ресурси регіону) й допоміжних ресурсів, що забезпечуватимуть ефективну діяльність туристичного кластера (інформаційні, маркетингові, інноваційні, фінансові, людські (кадрові), природнокліматичні, адміністративні/законодавчі, інституціональні, рекреаційно-туристичні).

Дістали подальший розвиток:

- варіація структури регіонального туристичного кластера в плані окреслення наявних та можливих зв’язків між учасниками кластера;
- обґрунтування інноваційної політики розвитку рекреаційно-туристичної сфери Закарпаття, де основна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню в структурі рекреаційно-туристичних кластерів мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг та активного впровадження інновацій з метою підвищення конкурентоспроможності, продуктивності праці та раціонального використання ресурсів;
- пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань правового статусу суб`єктів туристичного підприємництва, яке б враховувало всі сучасні ринкові трансформації, оскільки автором виявлена суперечливість законодавчого обмеження прав суб`єктів господарювання на підприємницьку діяльність у туризмі, а також неприпустимість з огляду на норми національного законодавства дискримінації окремих суб`єктів або видів діяльності (туристичної) по відношенню до інших.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність даного дослідження полягає у тому, що його висновки та рекомендації можуть бути теоретичною та методологічною базою при реалізації кластерного підходу в розвитку рекреаційно-туристичної сфери регіону, а також при удосконаленні організаційних форм рекреаційно-туристичних підприємств.

Результати досліджень, які пов’язані із пропозиціями щодо організації туристичних кластерів на Закарпатті, пройшли успішну апробацію та були використані у практиці прийняття рішень службовців головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації при обґрунтуванні розвитку туристичної сфери регіону (довідка №10/1016 від 03.12.2008 р.) та при прийнятті рішень службовців головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА при обґрунтуванні перспективних форм стимулювання розвитку туризму (довідка №07-03/01-1/1126 від 03.12.2008 р.) Теоретичні узагальнення й практичні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі на факультеті економіки, факультеті міжнародного бізнесу та міжнародної економіки, в тому числі в процесі написання курсових, дипломних та магістерських робіт, при викладанні відповідних курсів та спецкурсів Закарпатського державного університету (довідка №957/01-21 від 15.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження науково-теоретичних положень процесу формування кластерів та місце кластерної моделі рекреаційно-туристичного комплексу в стратегії соціально-економічного розвитку регіону. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження були оприлюднені протягом 2005-2008 рр., доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародна науково-практична конференція “Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій” (9-10 листопада 2006 р., смт. Славське, Львівська обл.), ІV Всеукраїнська наукова конференція “Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 16-17 травня 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Реалізація державної політики у сфері курортів та туризму в рекреаційних регіонах” (м. Євпаторія, 5-8 вересня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,83 д.а., у тому числі особисто автору належать 3 д.а. У фахових виданнях опубліковано 4 наукові статті.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи викладено на 215 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстровано у 31 таблиці, 8 рисунках, 5 додатках, список використаних літературних джерел нараховує 197 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні основи дослідження рекреаційно-туристичних кластерів” проаналізовано і систематизовано економічну сутність кластерів та понятійно-термінологічний апарат теми дослідження, розкрито системну сутність поняття “туристичний кластер”, окреслені особливості їх розвитку, основні риси та принципи побудови. Проаналізовано досвід створення і функціонування зарубіжних промислових кластерів, а також виявлено місце і роль кластерних утворень у теоріях розвитку регіону. Систематизовано та проаналізовано методи дослідження кластерних утворень у рекреаційно-туристичному комплексі, які є найбільш перспективним напрямом розвитку економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Виявлено різноманітні трактування поняття “кластер” у науковій літературі вітчизняних та зарубіжних дослідників, що дало змогу уточнити і систематизувати існуючі поняття, а також виділити у системі кластерних структур ті, які відносяться до сфери послуг. Такий підхід і дозволив запропонувати авторське трактування поняття “туристичний кластер”, під яким розуміється добровільне об’єднання взаємодоповнюючих один одного підприємств різних форм власності матеріального і нематеріального виробництва, соціальної, туристичної та рекреаційної сфери, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади, для досягнення економічного ефекту від створення і реалізації конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного продукту. Відповідно до вищезгаданого, автором запропоновано структуру регіонального туристичного кластера (рис.1).

Рис.1. Структура регіонального туристичного кластера

Світовий досвід використання кластерів в економіці підтверджує їх ефективність для розвитку регіонів в Україні. Заслуговують на увагу три сучасні фундаментальні кластерні підходи до розвитку економіки шляхом підвищення конкурентоздатності американської, британської та скандинавської шкіл. У країнах Європи впроваджено ряд заходів для створення і розвитку кластерів через різноманітні стратегії, у тому числі підприємництва, регіональна та дослідно-інноваційна. Впровадження кластерної стратегії в ЄС здійснюється на національному, регіональному та місцевому рівнях. Відповідно до теорій кластерів, виробнича структура конкретного регіону повинна розвиватись у такому напрямі, який дозволяє використовувати продукт однієї галузі для потреб декількох інших. При цьому, між всіма галузями економіки даної місцевості, будуть створюватися стійкі економічні та управлінські зв’язки, які дозволятимуть підтримувати ці галузі й сприяти стабілізації економіки регіону. Це обумовлено тим, що основним завданням кластера є розвиток регіону за рахунок оптимізації використання доступного обмеженого ресурсу (можливостей). Конкурентноздатність регіону забезпечується шляхом реалізації вироблених товарів і послуг за його межі – вихід на зовнішній по відношенню до регіону ринок.

Автором розкрито характерні риси кластера, встановлено вплив кластера на конкурентоспроможність регіону в цілому. У якості механізму для підвищення конкурентоспроможності кластерів можна розглядати: підвищення прибутковості підприємств; збільшення доходів бюджету; зростання рівня життя населення; ефективніше використання ресурсів регіону; забезпечення довгострокової економічної стабільності; підвищення інвестиційної привабливості; активізація підприємницької активності в допоміжних для функціонування кластера сферах; вилучення неконкурентоспроможних виробництв і видів діяльності кластера.

Проаналізовано ряд кластерних ініціатив, які реалізуються в Україні у сфері послуг та встановлено, що саме кластерний підхід має перспективи до широкого застосування у рекреаційно-туристичній сфері України та її регіонів. Так, у Миколаївській області діють туристичні кластери у містах Вознесенську та Южноукраїнську; Херсонській – діє транспортно-туристичний кластер „Південні ворота України”; Закарпатській – впроваджується кластерна модель господарювання в туристичній сфері; Хмельницькій – започатковано створення кластерних об’єднань підприємств з органічного землеробства, „зеленого туризму”, свинарства, переробки м’яса, садівництва „Подільське яблуко”, Чернігівській – еколого-туристичних кластерів, а також об’єднання в цьому регіоні підприємницьких, державних та приватних структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців у спільну структуру ВАТТ (Відкрите Акціонерне Туристичне Товариство) „Зачарований край” та ін.

Існуючі методики визначення, оцінки діяльності кластера базуються на кількісних та якісних показниках. Однак на сьогоднішній час немає єдиної універсальної методики оцінки кластера, а тому на думку науковців, можна виділити 5 основних аналітичних підходів, які відносяться до міжгалузевих методів ідентифікації кластерів: аналіз експертних думок; розрахунок коефіцієнтів локалізації; аналіз матриць міжгалузевого балансу (продуктовий обмін); аналіз матриць міжгалузевого балансу (інноваційний обмін); мережевий аналіз. Наголошено, що важливим моментом при дослідженні регіону з точки зору можливості створення на його території туристичного чи то будь-якого іншого кластера, є оцінка нагромадження ресурсного потенціалу і його використання в процесі здійснення економічної діяльності, на основі застосування моделі ймовірності економічної динаміки. Це економіко-математичні моделі розвитку окремих економічних явищ і процесів, господарства регіону або країни, у яких враховуються випадкові фактори й елементи, а економічна система або її окремі складові відтворюються у процесі руху. Автором адаптована модель розвитку рекреаційної системи (за Щербиною О.А. та Самаль С.А.) та модель розвитку локальних рекреаційних систем рекомендована для планування рекреаційно-туристичних систем Закарпаття за формулами, що полягають: у мінімізації сумарних приведених затрат; обмеженнях на місткість рекреаційного комплексу; пропускної здатності рекреаційних та територіальних, трудових та інших обмежених ресурсів, а також попиту та ін.

Якісну і кількісну характеристику рекреаційно-туристичного кластера можна отримати в результаті проведення аналізу фінансового стану підприємств, які він об’єднує. Основні методи аналізу: горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і факторний. Застосування різних методів для дослідження функціонування рекреаційно-туристичного кластера дасть змогу приймати ефективні управлінські рішення щодо забезпечення його розвитку і прибутковості, а також позитивного економічного та соціального впливу на регіон.

У другому розділі “Аналіз формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області” проаналізовано фактори формування туристичних кластерів, проведено оцінку сформованості сучасних кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області.

У роботі наголошено важливість впливу факторів на розвиток кластерів. Для будь-якого виду економічної діяльності як матеріального виробництва, так і для сфери послуг, існують загальні характерні фактори, які сприяють формуванню та розвитку кластерів, серед яких автором дисертаційного дослідження виділено такі групи: природно-ресурсний потенціал; економіко-географічне положення; трудові ресурси (кваліфіковані кадри); особистісні стосунки між партнерами кластера; інноваційний прогрес (або науково-технічний прогрес (НТП); споживацький попит; внутрішня та зовнішня конкуренція; інвестиції; державна підтримка.

Серед множини аналізованих факторів виділено такі, які можуть як сприяти, так і перешкоджати розвитку кластерного утворення в регіоні:

1) позитивні: наявність технологічної та наукової інфраструктури, висококваліфікованих кадрів;
2) негативні: низька психологічна готовність до інтеграції, низький рівень розвитку асоціативних структур (торгових палат, асоціацій різного профілю), відсутність короткотермінового планування на підприємствах рекреаційно-туристичного комплексу.

Важливого значення в роботі приділено оцінці сформованості сучасних кластерних структур у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпаття, яке особливо виділяється на фоні інших регіонів України, оскільки це єдина з областей країни, яка межує з чотирма державами Карпатського Єврорегіону: Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією. Завдяки вигідному геоекономічному розташуванню та природно-кліматичним особливостям область має надзвичайно сприятливі умови для формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі. Слід зазначити, що для оцінки їх сформованості та подальшого дослідження необхідні специфічні підходи стосовно опису, системи критеріїв та показників. Автором проаналізовано складові частини кластера, які становлять його ядро та формують рекреаційно-туристичний продукт: діяльність туроператорів та турагентів, розвиток мережі закладів розміщення, сучасний стан мережі санаторно-лікувальних закладів тощо. Проведений аналіз дозволив автору зробити висновок про позитивні зрушення, які намітилися у туристичних потоках у регіоні (табл. 1). Зроблено висновок, що у туристичних потоках переважають внутрішні туристичні потоки, наростаюча тенденція яких проявляється з 2005 р., а щодо іноземних туристів навпаки – звужена.

Таблиця 1