Глушенков О.В.
Російське підприємництво. - 2006. - №9 (81). - С.151-154.

Проблеми інноваційного розвитку курортів Азово-Чорноморського узбережжя

Курорти Азово-Чорноморського узбережжя в загальному вигляді можна охарактеризувати як регіон, що володіє значним потенціалом лікувально-профілактичних ресурсів і великими внутрішніми можливостями. Курортна діяльність є однією з базових спеціалізацій регіону, яка була, є і в найближчій перспективі буде визначати напрями його розвитку.

Щоб майбутній розвиток курортів Краснодарського краю було стійким, вони повинні зберігати свої стратегічні і тактичні ресурси. Для цього доцільно визначити не тільки коло проблем, що стримують їх розвиток, але і оцінити інноваційні можливості даної сфери регіональної економіки.

До основних стратегічних проблем, що гальмують зростання надаються курортних послуг, можна віднести:

1. Значне скорочення частки базових (лікувальних) ресурсів в курортному продукті;
2. Зниження екологічної безпеки;
3. Відсутність збалансованого господарського механізму управління розвитком курортів.

Зміна форм власності санаторно-курортних установ і послаблення координації їх діяльності, а також контролю за використанням природних лікувальних ресурсів призвело до необґрунтованого зменшення обсягу їх використання в лікарській практиці курортів, зростання їх вартості і доступності. В результаті «економічний розрахунок» керівників санаторно-курортних підприємств призвів до вимивання медичних послуг, необхідних для грамотного лікувального процесу (аж до повної ліквідації лікувальної бази), і заміни їх на дорогі модні послуги і підвищення цін.

Паркан грязей і мінеральних вод санаторно-курортними організаціями Азово-Чорноморського узбережжя з 1999 року скоротився більш ніж в 20 разів. Значною мірою зменшилися обсяги науково-дослідних і виробничих робіт у галузі розвідки і використання природних лікувальних ресурсів, розробки і впровадження в практику сучасного технологічного обладнання. Зростають темпи нераціонального використання найцінніших родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей.

Здравниці Азово-Чорноморського узбережжя поступово наближаються до рівня стандартів для Західних курортів - «многозвездные» готелі, чудовий сервіс і розваги. Це підтверджує бурхливе зростання на курортах малих засобів розміщення (приватних готелів) підвищеної комфортності, кількість місць в яких зрівнялася з ліжкової ємністю всієї курортно-рекреаційної сфери Чорноморського узбережжя і в кілька разів перевищує номерний фонд традиційних готелів.

Специфіка сучасного туристського попиту проявляється в підвищенні інтересу саме до лікувальної складової курортного продукту. Це пояснюється глобальними негативними тенденціями впливу на організм людей з боку навколишнього середовища, високим ступенем інтенсифікації праці, загальною гіподинамією, психологічними стресами жителів мегаполісів, постійно погіршуються показниками здоров'я та іншими негативними проявами сучасного життя людей¹.

В даний час все більше туристів прагнуть до здобуття якісної санаторно-курортного лікування. Попит на бальнеологічні лікарні за останні три роки зріс більш, ніж на 50%, пансіонати з лікуванням - на 15%. Сьогодні курортно-рекреаційний попит має тенденції зміни у бік індивідуалізації відпочинку, підвищення потреби в лікувальній складовою відпочинку та зменшення терміну перебування на курорті.

Означені напрямки змушують підприємства курортно-рекреаційної сфери змінювати ставлення до принципу організації курортної діяльності, звернути увагу на вдосконалення санаторно-курортного обслуговування, надання якісних лікувально-оздоровчих послуг, психологічного комфорту, а також широкого вибору послуг для активного відпочинку. В цілях відродження популярності курортів, пропозиції вдосконалення сучасного курортного продукту назріла необхідність бути більш уважними до інтересів туристів. Інша стратегічно небезпечною проблемою є зниження екологічної безпеки регіону.

Зростаюча урбанізація, окультурення та інтенсивна експлуатація земель в околицях курортів, розширення виноградників з застосуванням отрутохімікатів, зростання числа здравниць і підприємств при явну слабкість міських інженерних комунікацій, транспортні проблеми, наплив неорганізованих відпочиваючих в літній відпускний та канікулярний час набагато перевищують гранично допустимий рівень навантаження на рекреаційні території, що призвело до порушення екологічної рівноваги в екосистемі Азово-Чорноморського узбережжя.

Крім екологічних проблем до слабких сторін розвитку регіону можна віднести проблеми соціально-економічного характеру. Ведуча санаторно-курортна сфера становить основу економіки регіону і від її успішної роботи залежить доля не тільки підприємств, які обслуговують курорти, але і вся соціально-економічна ситуація в регіоні. Основними проблемами, що стримують зростання і сталий розвиток курортів, є недостатність інвестиційного капіталу в регіоні і низький рівень платоспроможного попиту основної маси населення Росії.

Якщо порівнювати середні грошові доходи росіянина та середню вартість одного ліжко-дня санаторно-курортного підприємства, то можна зробити висновок про досить високі ціни на путівки. Якщо ж врахувати ще й додаткові витрати, пов'язані з перебуванням на курорті, які складають в середньому 8-9 тисяч рублів, то витрати на відпочинок зростають щонайменше в два рази. Звідси випливає, що багатьом людям нашої країни, мають потребу в санаторно-курортному лікуванні, відпочинок, особливо в період «високого сезону», стає практично недоступним.

Високі ціни на путівки і їх постійне зростання роблять стримуючий вплив на рекреаційний попит. Крім того, в даний час спостерігається неухильна тенденція зміщення попиту у бік індивідуальних короткострокових лікувальних турів і стандартних лікувально-оздоровчих турів, отриманих через фонд соціального страхування.

Враховуючи це, з метою збереження і стимулювання величини попиту багатьом підприємствам курортної сфери (пансіонатам, будинкам відпочинку) необхідно вишукувати можливості для нових видів послуг, створення, щонайменше, первинної лікувальної бази та інших заходів, що дозволяють залучити туристів і не допустити переорієнтування їх на більш дешеві закордонні курорти.

Іншим фактором, що перешкоджає розвитку курортів, є незбалансований механізм господарювання, який проявляється в недосконалості законодавства в особливості податкової політики, візової системи, правил землекористування, контролю за використанням лікувальних ресурсів, якістю курортного продукту.

В даний час юридичні та економічні умови не сприяють закріпленню позитивних тенденцій в інвестуванні розвитку курортів. Удосконалення податкової політики та законодавства у сфері землекористування є необхідною умовою, зокрема, для залучення іноземного капіталу в рекреаційну сферу.

У багатьох випадках розвиток курорту невигідно охоронюваним територіям, так як вони змушені відраховувати значну частину коштів в якості податків і інших виплат і лише мала частка доходів залишається на місцях. Крім цього, майже третину міських бюджетів, йде у федеральну скарбницю, що значно посилює проблему нестачі фінансових ресурсів і ставить курорти в залежність від додаткових державних інвестицій.