Гавран В.Я.
Збірник тез за матеріалами VІІI науково-технічної конференції
науково-педагогічних працівників "Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва
та комп’ютерних технологій в Україні". - 26-31 березня 2012 р. - С.191-193.

Аналіз сучасних тенденцій розвитку туристично-рекреаційної сфери України

Метою даного дослідження є аналіз існуючого стану туристично-рекреаційної сфери та пошук реальних шляхів удосконалення управління інвестиційною діяльністю даної галузі.

Туристично-рекреаційна сфера (ТРС) належить до найбільш динамічних галузей народного господарства за темпами росту доходів. За останні три роки Україна входила в десятку країн світу за кількістю туристів які її відвідали. В умовах зменшення показників зовнішнього туризму зберігається позитивна динаміка росту внутрішнього. Зокрема відбувається перерозподіл туристичних потоків у регіонах України, а саме спостерігається значний приріст відпочиваючих у Карпатах [1; 2].

За даними Держтуризмкурорту в Україні функціонує 2573 сертифікованих засобів розміщення, з них 503 мають категорію, а саме п’ятизіркових засобів розміщення налічується 15, чотиризіркових – 77, тризіркових - 215, двозіркових - 100, однозіркових - 96; 2070 засобів розміщення категорії не мають. Серед лідерів по кількості сертифікованих засобів розміщення Крим – 496, Одещина – 294, Львівщина – 233. У містах, що прийматимуть футбольний чемпіонат, введено в експлуатацію 11 готелів, що мають категорію, з них два - п’ятизіркові, три – чотиризіркові, шість – тризіркові. За 2011 рік кількість туристичних операторів зросла до 2426 діючих ліцензій. Найбільше ліцензій мають туроператори Києва – 1221, Одещини – 157, Львівщини – 149, Криму – 226 [3].

Розвитку ТРС сприяють наступні чинники:

- відкритість України для зовнішнього світу;
- давні туристичні традиції України;
- значний туристично-рекреаційний потенціал України;
- розвиток нових видів туристично-рекреаційної діяльності (підводний туризм, сільський туризм, пізнавальний туризм, мала рекреація, мобільна і елітарна рекреація та інші), в яких приймає участь щоразу більша кількість населення;
- розширення спектру туристично-рекреаційних послуг;
- функціонування туристично-рекреаційних центрів, які мають міжнародне визнання і користуються популярністю як в Україні, так і за її межами (старі історичні міста, бальнеологічні, бальнеогрязьові, кліматичні та приморські курорти, гірськолижні туристичні центри);
- впровадження нових форм власності в туристично-рекреаційній галузі (приватні, акціонерні, малі та спільні підприємства), що сприяє суттєвому покращенню якості наданих послуг.

Для ефективного управління інвестиційною діяльністю в ТРС необхідно проаналізувати сильні і слабкі сторони, перспективи і загрози розвитку даної індустрії.

До потенційно сильних сторін даної сфери можна віднести наступне:

- розуміння державних органів влади важливості та потенціалу ТРС;
- кількість туристичних об’єктів та атракцій;
- кількість та різноманітність закладів науки, культури, освіти та мистецтва;
- традиції з проведення виставок, з’їздів, зустрічей, конференцій;
- тісні стосунки із українською діаспорою;
- ділові контакти між рекреаційними зонами України та зарубіжжя;
- ріст та активність приватного сектору;
- зростаюча кількість закладів сфери обслуговування;
- доступ до курорту: автодорожня та залізнична системи, наявність поблизу міжнародного аеропорту;
- наявність комунікаційних систем;
- наявність унікальних бальнеологічних ресурсів, кліматичних умов;
- рівень кваліфікації спеціалістів;
- багаті та унікальні культурні та релігійні традиції, звичаї та обряди;
- гостинність та високий рівень культури мешканців.

До слабких сторін належить:

- нечітка та недосконала система фінансування ТРС;
- технічна інфраструктура курорту: система водопостачання;
- збір та переробка сміття;
- система опалення;
- стан доріг, вулиць та тротуарів;
- освітлення міста-курорту;
- існуючі засоби комунікацій;
- незадовільний стан санаторно-оздоровчих об’єктів;
- якість сервісу в аеропортах, залізничних вокзалах, автостанціях, готелях, ресторанах, магазинах, таксі, громадському транспорті, музеях, галереях тощо;
- недосконала система стандартизації умов, правил, регламентів, сертифікації послуг, технологій, продукції;
- невідповідність між цінами і якістю сервісу в санаторно-оздоровчих закладах та готелях;
- недосконала маркетингова діяльність в ТРС;
- низький рівень відпочинково-розважальної індустрії;
- безпека на курорті.

Потенційні можливості даної сфери наступні:

- стабільний приріст рекреантів і туристів, підвищення рівня доходів населення;
- сприяння розвитку приватного підприємництва;
- зростаючий інтерес іноземних рекреантів і туристів у відвідання України;
- залучення програм міжнародної допомоги;
- залучення інвесторів.

Потенційні загрози:

- нестабільність українського законодавства;
- спад у розвитку приватних малих та середніх підприємств;
- зменшення доходів населення;
- міжнародна та внутрішня конкуренція;
- негативний імідж України.

Здійснення інвестиційної діяльності в рекреаційно-туристичній сфері передбачає відповідне управління цим процесом, основна мета якого забезпечити найефективнішу реалізацію сильних сторін, підсилення слабких сторін, уникнення загроз та реалізацію можливостей в даній галузі. Для цього необхідно розв’язати такі основні завдання:

- підвищення якості послуг і сервісу обслуговування;
- впровадження ринкових механізмів та нових форм управління в рекреаційній сфері, підвищення її економічної віддачі;
- зростання темпів розвитку і доходів рекреаційного господарства та підвищення зайнятості населення;
- розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, що дозволить забезпечити комплексне освоєння рекреаційних територій;
- розширення масштабів природоохоронної діяльності з метою створення екологічної безпеки і найсприятливіших рекреаційних умов для відпочинку і лікування населення;
- реалізацію великомасштабних заходів щодо відновлення, реставрації та збереження унікальних природних ландшафтів, пам’яток історії, культури, архітектури, відтворення звичаїв і традицій народу;
- більш активний розвиток нових форм міжнародної економічної співпраці, прискорена адаптація до умов міжнародного сервісу, прийомів і методів бізнесу в рекреаційній сфері.

Сучасний стан ТРС потребує вирішення таких проблем:

- зменшення попиту на туристично-рекреаційні послуги в зв’язку із зменшенням платоспроможності населення та подорожчанням путівок;
- зменшення іноземних туристів через низький рівень обслуговування, невідповідність надання туристично-рекреаційних послуг міжнародним стандартам;
- нерозвиненість туристично-рекреаційної інфраструктури та транспортного забезпечення;
- недосконалість законодавчої бази, економічний спад та інфляція;
- недостатнє інформаційне забезпечення ТРС.

Перспективи розвитку ТРС зумовлені значним потенціалом України, який можна реалізувати за допомогою створення привабливого інвестиційного клімату та ефективним управлінням майном туристично-рекреаційних комплексів.

Список використаних джерел

1. Статистичний збірник. К. 2010. – Ч.2. – 805 с.
2. Статистичний збірник. К.: Держкомстат України. 2011.
3. Інтернет ресурс: www.tourism.gov.ua.