Гайдукевич Л.М.
Матеріали X Міжнародної наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 28 жовтня 2011 р. - С.188-189.

Туризм в країнах СНД: 20-річний досвід розвитку

Розвиток туризму в країнах Співдружності Незалежних Держав за минулий період проходило в умовах реформування господарського комплексу і виявило ряд загальних негативних тенденцій:

- згортання національних туристичних програм;
- вивезення валютних коштів з держав СНД;
- слабкий розвиток внутрішнього туризму;
- відсутність цілеспрямованої державної політики з просування національного турпродукту;
- вкрай низька інвестування у сферу туризму.

Зусилля по розвитку туристичних зв'язків країн Співдружності були спрямовані на пошук нових підходів до інтеграційної політики. Основою цього процесу стало визначення завдань щодо формування єдиного туристичного простору з урахуванням історично сформованої структури туризму, туристичної політики держав та загальної методології розвитку туризму. Для вирішення цих проблем і координації туристичної діяльності в рамках Співдружності Рішенням Ради глав урядів СНД від 9 вересня 1994 року було утворено Раду по туризму держав-учасників. До складу ради увійшли 11 держав СНД: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна. За цей час проведено понад 15 засідань Ради, на яких розглянуто широке коло питань, що стосуються взаємодії держав у сфері туризму.

Радою розроблені та рекомендовані органам управління туризмом держав-учасників Угоди про основні принципи співробітництва, що забезпечують єдність методології та зближення систем статистичної звітності, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для потреб туризму, зближення законодавчо-правової бази. Здійснюються заходи щодо розробки та впровадження міждержавних стандартів та систем сертифікації в галузі туризму держав-учасниць СНД.

Рада з туризму концентрує зусилля на вирішенні ключових питань, від яких багато в чому залежить розвиток туризму в державах Співдружності:

- відновлення керованості туристичним комплексом держав СНД, розробка і впровадження адаптованої до міжнародних стандартів нормативно-правової бази, що забезпечує безпеку і підвищення якості обслуговування в туризмі;
- формування здорового конкурентного середовища на ринку туристичних послуг, подолання її роздробленості, залучення іноземного капіталу, формування державного сектора туризму;
- реформування туристичного комплексу в цілях забезпечення її виходу на міжнародні ринки, створення конкурентоспроможного туристичного продукту, розвиток в'їзного туризму, спрощення формальностей, пов'язаних з прикордонними і митними процедурами;
- активізація співпраці зі Всесвітньою туристичною організацією.

У грудні 1993 р. в Ашгабаді (Туркменістан) главами урядів країн СНД було підписано Міжурядову угоду про співробітництво в галузі туризму, спрямоване на розширення і вдосконалення відносин країн СНД у галузі міжнародного туризму.

В рамках Співдружності робляться кроки щодо спрощення прикордонних формальностей, що значною мірою активізує туристичний обмін між країнами. 30 листопада 2000 р. між Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Республікою Киргизстан, Республікою Таджикистан і Російською Федерацією було підписано Угоду «Про взаємні безвізові поїздки громадян».

Постійною комісією з соціальних та гуманітарних питань Міжпарламентської Асамблеї СНД прийнятий Закон «Про соціальний туризм», рекомендований парламентам держав-учасників для використання в національних законодавствах.

ЮНВТО також надає широку методичну допомогу країнам СНД (України, Молдови, Узбекистану та ін) при розробці туристичного законодавства. Секретаріат і експерти ЮНВТО консультують національні туристичні адміністрації цих держав по широкому діапазону питань розвитку туризму, організовують навчальні семінари, професійну підготовку кадрів, забезпечують доступ до інформаційної та статистичної бази даних ЮНВТО.

На жаль, в останні роки у співпраці країн СНД у сфері туризму спостерігається значне зниження активності. Про це свідчить той факт, що за період з 2002 по 2006 р. не було жодного засідання Міждержавної ради країн СНД з туризму. Рішення, що приймаються цим органом, носять більшою мірою рекомендаційний характер. Необхідні не тільки конкретні заходи по виконанню рішень Ради, але і чіткий механізм їх реалізації і контролю.

Все ще не сформована єдина інформаційна мережа туризму держав - учасниць Угоди, не відновлені раніше були, і не відкриті нові туристичні маршрути, недостатньо цілеспрямовано ведеться робота щодо спрощення прикордонних, митних формальностей, забезпечення особистої безпеки туристів, розробці міждержавних програм і проектів з освоєння туристичних регіонів.

Беручи до уваги існування ряду принципових питань, які знижують можливості співробітництва країн СНД у сфері туризму, доцільним було б розширення туристичного взаємодії за такими стратегічно важливих напрямках:

- спільне формування з країнами ЦСЄ міжрегіонального туристичного ринку, спрощення туристичних формальностей (у тому числі прикордонних, митних та інших);
- розширення спільних рекламно-інформаційних і науково-практичних заходів: конференцій, семінарів, симпозіумів, ярмарок, виставок;
- створення інтегрованого конкурентоспроможного туристичного продукту та його спільне просування на міжнародному ринку (наприклад, участь єдиним стендом Білорусі, Росії, України на міжнародних туристичних виставках, що посилить увагу до регіону як потенційних туристів, так і бізнес-партнерів);
- розвиток транспортних та інформаційних комунікацій, поширення сучасних технологій в організації транзитного туризму;
- формування єдиної бази даних про туристичні можливості країн СНД та її подальше використання для створення Єдиної туристично-інформаційної мережі (ЕТІС);
- здійснення заходів щодо забезпечення безпеки туристів, створення уніфікованої системи їх страхування;
- запровадження єдиних стандартів туристичного обслуговування, узгодження методик збору й обробки статистичних даних країн СНД в області туризму у відповідності з рекомендаціями ЮНВТО;
- здійснення комплексу заходів щодо пріоритетного розвитку соціально спрямованих видів туризму: молодіжного, екскурсійно-пізнавального, екологічного та ін.