Франків Н.Б.

Формування фінансових ресурсів агротехнопарку "Меденичі"

Ринкова трансформація економіки зумовлює підвищення конкурентної боротьби в якій не вистачає місця малим інноваційним фірмам, що розробляють наукоємку і дорогу в розробці продукцію. Світовий досвід показує нам, що найкращим вирішенням цієї проблеми є створення технопарків. В сучасних умовах Львівщині потрібен технопарк в сільськогосподарській сфері, який ще називають агротехнопарком. Тому ми пропонуємо створити агротехнопарк „Меденичі” в регіональної агломерації „Дрогобиччина”.

На швидкість і напрямки розвитку парку, особливо в його перші роки, серйозно впливає обсяг фінансування. Агротехнопарку потрібен відносно великий об`єм інвестицій в землю і споруди, в оперативне управління і маркетинг, а при необхідності фінансування на обслуговування боргів. З огляду на те, що більшість клієнтів наукового парку - це молоді і нові фірми, що працюють в умовах високої технічної невизначеності, досить важко забезпечити надійний приплив коштів від орендної плати. Більшості наукових парків на початковому етапі свого розвитку важко залучати кошти з фондів ризикового фінансування. Нинішній світовий економічний спад у найближчій перспективі, імовірно, збільшить ці труднощі, незважаючи на те, що завдяки явним успіхам більшості наукових парків відношення до них міняється в кращу сторону. Будівництво інкубаторів бізнесу обходиться дорого, витрати на формування системи послуг і керування високі, тому їм особливо важко знайти гроші. До цього варто додати, що інкубатори концентрують свою увагу на починаючих фірмах, що не приносять швидких доходів.

До основних джерел фінансування агротехнопарку можна віднести:

- Внески засновників і спонсорів. Такі внески можуть бути як у вигляді коштів, так і у вигляді землі, споруд, обладнання. У випадку агротехнопарку „Меденичі” місцева адміністрація надає землю і незайняту споруду.
- Вартість землі, вкладеної в парк. Вартість землі може використовуватись прямим і непрямим способом. При прямому способі засновник продає або здає землю в оренду по номінальній вартості, дістаючи частку в капіталі технопарку. Непрямий спосіб полягає у здачі в довгострокову оренду або продажі землі сторонній організації яка будує на території технопарку свою будівлю, реінвестуючи виручені кошти в основний капітал, наприклад для розширення інфраструктури.
- Комерційні кредити. Це найбільш поширений спосіб довгострокового фінансування технопарку. Технопарк бере короткостроковий кредит на 3-4 роки для побудови будівлі, яку зразу продасть сторонній організації(з умовою її використання строго із цілями і задачами парка) і верне кредит. Довгостроковий кредит призначений для фінансування будівництва, обладнання і утримання парка упродовж довгого періоду. Технопарк його бере коли не хоче втрачати контроль над будівлею і отримувати прибуток від орендної плати і постійно зростаючої вартості будівлі. Процентна ставка, яка встановлюється кредитором залежить від фінансового стану технопарку і очікуваного ризику проекту.
- Продаж частки в капіталі парку. Це, в основному, продаж простих і привілейованих акцій, як джерело фінансування під низький процент.
- Гранти або субсидії. Багато наукових парків створюються в регіонах де іде економічний спад, тому не можна розраховувати на високу орендну плату для погашення комерційних короткострокових кредитів. У таких випадках місцева, регіональна чи центральна влада виділяє гранти на розвиток регіону, які може використовувати технопарк.
>- Реінвестиція прибутку. Характерна для зрілих технопарків, які частину свого прибутку реінвестують на розвиток інфраструктури, нове будівництво, наприклад інкубатора бізнесу, фінансування якого за рахунок комерційного кредиту забезпечити доволі складно.
- Продаж будинків, побудованих парком. Використовується для отримання капіталу для інвестування в розвиток технопарку.

Отже, для формування портфелю фінансування агротехнопарку в сучасних економічних умовах необхідно найефективніше використати перелічені джерела фінансування.

Список використаної літератури та інших джерел

1. Аллен Д., Бродхерст Т. Технопарки: организация и управление.
2. Одрехівський М.В. Проблеми та перспективи розвитку розвитку регіональної агломерації „Дрогобиччина” // Молодь і ринок. - 2003. - №3 (5)
3. Шукшунов В.Е. Концепция агропромышленных парков (агротехнопарков) и инкубаторов агробизнеса.