<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

9.6. Поповнення продуктів на маршруті

У тайгових походах гарним доповненням до столу є свіжа риба. Риболовля в тайзі - захопливе заняття. За похід практично всі учасники походу мають можливість порибалити. Наведемо декілька способів риболовлі.

У поході потрібно мати два міцних спінінги з котушками. До волосіні (необхідно мати волосінь різної товщини - від 0,4 до 1 мм) кріпимо сталевий поводок з блешнею. В тайгових ріках на блешню добре ловиться щука, окунь, ленок, харіус, а якщо пощастить - таймень.

Досить вдалий і цікавий спосіб ловіння риби "на мишку". Виготовити штучну мишку потрібно заздалегідь. Беремо два стандартні корки від вина, проколюємо їх повздовж міцним сталевим дротом та обшиваємо хутром (можна штучним) з мілким ворсом, тобто імітуємо тіло мишки. До одного кінця сталевого дроту кріпимо міцний трійник, а до протилежного - пружинне кільце з карабінчиком. Снасть готова. До волосіні "мишку" кріпимо через сталевий поводок. Грузило до такої снасті не потрібне - мокра "мишка" має достатню вагу, щоб її закидати далеко від берега. Ловити рибу на таку снасть потрібно з настанням сутінків та вночі. Закидаємо принаду трохи вниз по течії і вибираємо волосінь. Течія тримає "мишку" на плаву. Добре ловиться на таку принаду харіус, ленок та таймень.

Якщо у вас немає ніякої снасті, то харіуса можна ловити і на донку. Для цього потрібна волосінь, грузило та кілька гачків середньої величини. Хробаків завжди можна знайти на березі ріки та озера.

У тайгових походах меню можна частково поповнити впольованою пташиною та звіриною. Частину впольованого м'яса можна деякий час зберігати навіть в умовах походу. М'ясо відділяється від костей та присипається сіллю. Смужки пісного підсоленого м'яса можна підкоптити біля вогню. Таке м'ясо зберігається декілька днів.

Смажать м'ясо дрібними підсоленими кусками. Після обсмаження доцільно залити м'ясо бульйоном та протушкувати - м'ясо буде більш ніжним, а підлива додасть смаку другим стравам.

Делікатесом у тайзі є смажена на вогнищі печінка. Печінку промивають, легко підсолюють та шпигують зубчиками часнику. Обгорнувши печінку промитою плеврою, її надягають на загострену паличку. Паличку з печінкою закріплюють над жаром. У процесі смаження печінку повертають. Таким чином печінка готується у власному соку. Так можна готувати і м'ясо. Залежно від жару та величини куска м'яса, приготування займе 15-20 хвилин. Солити м'ясо потрібно наприкінці готування.

Переварене м'ясо краще засвоюється, ніж смажене.

Процес полювання в поході краще регулювати. У ходові дні доцільніше полювати пташину, яка буде суттєвим додатком до раціону і не вимагає великих затрат часу для приготування. Коли група зупиняється на днювання, а недалеко є розсипи курумів (каміння), то можна вполювати гірську козу, яка зустрічається в азійській гірській тайзі. Доросла тварина важить до 20 кг. Групі з шести-восьми учасників буде достатньо м'ясних страв на два-три дні. А полювати більшого звіра не доцільно.

Крім того, як вже було сказано, в поході, особливо тайговому, лісові ягоди доповнюють меню майже щодня. Суниці, чорниці, лохина, жимолость, брусниці та ожина - прекрасне поцовнення вітамінів та засіб угамування спраги. Основне правило - збирати та їсти тільки знані ягоди.

Суттєвим додатком до похідного раціону є гриби (див. четверту групу ілюстрацій на кольоровій вкладці). Грибні супи, смажені гриби та грибні підливи урізноманітнюють похідне меню.

Загальне правило для збирання грибів - брати тільки добре знані гриби. Якщо вигляд гриба викликає сумнів, то краще його не чіпати. Інші правила такі:

- не брати гриби, якщо вони перезрілі, старі або водянисті. У таких грибів порушений баланс речовин, і в процесі розпаду можуть утворитися отруйні для організму речовини;
- ніколи не пробувати гриби на смак, а оцінювати тільки візуально, адже отрута, навіть у мікроскопічних дозах, може спричинити шкоду для організму;
- не збирати гриби після сухої та гарячої пори: у засуху гриби втрачають вологу, у них змінюється обмін речовин, і токсини можуть утворитися навіть у їстівних грибах.

Зібрані гриби потрібно ретельно оглянути, почистити від піску, листя, голок хвої та видалити забруднену нижню частину ніжки. Ретельно промити гриби в холодній воді. Це так звана холодна обробка грибів. Потім гриби підлягають гарячій (термічній) обробці. Така обробка необхідна для зменшення об'єму грибів. Вона робить їх м'якими, і гриби не будуть кришитися під час нарізання, а головне, термічна обробка знімає гіркуватий присмак.

Є два способи термообробки грибів. Перший спосіб - коли вода у відрі закипить, додаємо на 1 л води 0,5 столової ложки солі, закладаємо у воду гриби і кип'ятимо протягом 10-15 хвилин. Після чого зливаємо гарячу воду і заливаємо гриби холодною водою для швидшого охолодження.

Другий спосіб - гриби опускають у холодну підсолену воду, доводять до кипіння і, знявши з вогню, дають остигнути разом з водою.

Після термообробки гриби просушують, нарізають шматочками і тушкують на сковороді.

Потрібно пам'ятати, що їстівні гриби мають властивість накопичувати у своїх тілах, крім токсинів, ще й радіоактивні елементи, які потрапляють у ґрунт разом з опадами. Найбільшим рівнем вмісту цезію-137 характеризується пізній маслюк, корбан та польський гриб. Сироїжка, підберезник, білий гриб, рижик та груздь мають середній рівень забруднення, а найнижчий рівень забруднення мають - опеньок осінній та строчок. Радіонукліди найбільшою мірою концентруються в капелюшку грибів і значно менше в ніжках.

<<< назад | зміст | вперед >>>