<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

5. СПОРЯДЖЕННЯ В ПІШОМУ ТА ГІРСЬКОМУ ПОХОДІ

5.1. Особисте спорядження

5.1.7. Практичні поради щодо речей особистого вжитку

- У тайзі зручно ходити в півкомбінезоні - штанах з підвищеною талією, які підтримуються шлейками. На грудній планці розташована додаткова кишеня, в якій зручно носити робочу карту, записник. У тайзі такі штани вигідні і тим, що одягнувши поверх них легку сорочку, ви додатково захистите себе від кліщів. Упавши за відлогу або косинку, кліщ не потрапить у штани та на тіло, а випаде назовні. Штани мають бути зручними, достатньо широкими у паху для вільної ходи. В дощову погоду вони не повинні обмежувати кроки та стискати ноги в колінах. Найкраще пошити для походу штормові штани з тонкого, але цупкого брезенту. Вони повільніше намокають, але швидко висихають у вітряну погоду та біля багаття. Іти в похід у джинсах - поширена помилка. Джинси взагалі не придатні для цього.

-У гірських походах для багатоденного перебування на снігу та льодовому схилі замість довгих штормових штанів зручно носити короткі штани, які защіпаються на ґудзик під колінами, в поєднанні з високими шерстяними ґетрами. Такі ґетри найкраще зв'язати з потрійної шерстяної нитки.

- У похідних умовах зручна штормівка на кшталт "анорак", яка надійно захищає від вітру та дощу.

- На випадок холодної погоди, особливо в гірських районах, добре мати шерстяні рейтузи.

- Шкарпетки в поході годяться для носіння в черевиках, чоботах та кросівках, і тому їх має бути три-чотири пари грубих (теплих) та дві пари тонших. Шкарпетки грубої ручної в'язки для походу добре обшити тонким капроном (жіночою панчохою) або на час носіння надягати на них пару тонших, лавсанових шкарпеток. Це запобігає швидкому зношенню грубих шкарпеток. Найкраще брати в похід шерстяні шкарпетки та ґетри, адже навіть мокрі, вони краще зберігають тепло та запобігають переохолодженню ніг (жорсткі шерстинки під час руху здійснюють мікромасаж шкіри). І ще одна перевага шерстяних шкарпеток перед бавовняними - вони не скочуються під час ходіння і краще поглинають піт. Але при цьому потрібно ноги, як і шкарпетки, тримати в чистоті. У поході одна пара сухих шерстяних шкарпеток обов'язково має бути в запасі (в окремому поліетиленовому пакеті) на випадок холодної ночівлі.

- Для зручного ходіння тайгою в мисливських чоботах у поході потрібно мати полотняні або байкові онучі. У чобіт можна також надягати грубу шерстяну шкарпетку, а зверху обмотати онучею. (Останнім часом туристи користуються онучами все рідше і рідше, хоча ходити в них дуже зручно). Звичайно використовують бавовняні онучі, а в холодну погоду -байкові. Приблизний розмір онучі 35x90 см. Після розтину тканину не потрібно підрублювати та не можна зшивати з окремих кусків: шви та рубці натирають ногу.

- У поході жінкам зручно у бриджах із ґетрами. їх покрій має бути вільним. Штани не повинні стискати колін та стримувати широкий крок.

- Сорочка-ковбойка повинна бути довгою (прикривати поперек) та розщіпатися зверху донизу.

- Влітку в похід необхідно брати плавки та шорти.

- У поході добре мати два види головного убору. Полотняна кепка з дашком для захисту від сонця, а за холодної ночівлі та негоди виручить тепла в'язана вовняна шапочка.

- У тайзі мисливці-промисловики влітку одягають на голову косинку, яка закриває чоло, голову, вуха й потилицю від комарів, гнусу та кліщів. Сьогодні модно носити бандану, але тайгова косинка значно більша і зручніша.

- Якщо плануються тривалі переходи по сніжнику та фірнових полях, потрібно мати марлеву пов'язку на обличчя. Адже, крім прямої дії на шкіру сонячного проміння, на неї потрапляє ще й відбите від снігу ультрафіолетове проміння. За кілька годин перебування на снігу під сонячним промінням можна отримати серйозні опіки.

- У гірському та гірсько-пішохідному поході потрібно мати сонцезахисні окуляри зі скельцями, оскільки пластмаса пропускає ультрафіолетове проміння, і твердий футляр для окулярів.

- У тайзі необхідно мати накомарник (сітку Павловського). В особистій аптечці має бути засіб проти комарів.

- Для усіх видів походів (від походу вихідного дня до складного спортивного маршруту) дуже зручною та корисною є невеличка підкладка з пінополіуретану, розміром 25x40 см. Така підкладка дозволяє на маршруті без загрози для здоров'я сідати на холодний камінь, вологу землю, сиру колоду, кригу та сніг. Під час розпалювання вогню вам буде значно зручніше, якщо ви її підкладете під коліна.

- У гірському та гірсько-пішохідному поході до особистого спорядження належить льодоруб (див. рис. 5.37). Стандартна довжина льодоруба 60-90 см. Льодоруб вибирається відповідно до росту туриста. Коли ми тримаємо льодоруб за головку рукою, дещо зігнутою у лікті, штичок льодоруба має впиратися у землю. Перед походом льодоруб необхідно випробувати на міцність древка. Його кладуть штичком та головкою на дві опори і стають на древко зверху. Якщо льодоруб витримує вагу власника - він надійний.

- Ніж у поході, особливо в тайзі, повинен бути в кожного учасника. Краще, якщо це буде мисливський ніж з міцним гострим лезом, у піхві. Носити його треба на поясі. Таким ножем турист може, за необхідності, вирити яму, зрізати деревину достатньо великого діаметру, білувати впольовану здобич та відкрити консервну банку, не боячись затупити ножа.

- З особистих речей у похід беруться: 2 носовички, 2 рушники, мило туалетне, мило господарське, ложка, кружка, миска, теплі рукавички (у поході всі ці предмети носяться в окремих мішечках), сірники в герметичній упаковці, брезентові рукавиці для роботи з мотузком, особиста медична міні-аптечка, водозахисний мішечок для документів.

- Для походів гірсько-тайговими реґіонами доцільно мати із собою один-два спінінги та комплект волосіні, блешні, гачків. Якщо у групі є учасник, який має рушницю та право користуватися нею, тобто є членом товариства мисливців, то взяти з собою рушницю у тайгу не завадить - завжди можна вполювати дичину до столу. Здійснюючи кільцевий маршрут, рушницю можна придбати для тимчасового користування у місцевого мисливця.

До цього списку кожен турист може додати ще якісь дрібниці та потрібні речі, але основний перелік речей, потрібних у поході, ми розібрали.

А тепер наочно розглянемо таблицю особистого спорядження, необхідного в походах (від походу вихідного дня до категорійного пішого, гірсько-пішого та гірського походу).

Таблиця 5.1

Особисте спорядження