<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

4. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОДІЯЛЬНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПОХОДУ

4.1. Комплектування групи

Правильний підбір учасників походу - одна з основних умов успішного та безаварійного походу. Туристська група є добровільним об'єднанням людей, яких єднає спільний інтерес - пройти спортивний похід, провести відпустку або канікули у тривалій мандрівці. Більшість спортивних груп утворюється в міських туристських клубах та секціях. Первинно туристські групи утворюються, коли комплектуються групи для проходження залікових походів на семінарах з підготовки інструкторів туризму, керівників спортивних походів тощо. Після здійснення залікового походу у кожній навчальній групі створюється ядро з двох-трьох слухачів семінару. Після отримання знань та здійснення навчального походу слухачі групуються для подальшого заняття туризмом та здійснення наступних спортивних мандрівок самостійно. Під час приготування до наступного походу в такій групі виявляється лідер, який і об'єднує охочих подорожувати та підвищувати спортивну майстерність. Але не всі учасники прагнуть бути лідерами та керівниками. Більша частина туристського кола ходить у походи, щоб побачити нові гірські країни, пройти складний маршрут та випробувати свої сили. Адже, вирушивши у похід, який деколи триває 20-30 днів, ізольована від усього світу група розраховує тільки на власні сили і протистоїть стихії. Багатьох туристів вабить романтика подорожей після прочитання книг В.К. Арсеньева, Г.А. Федосеева та Джека Лондона. Є багато таких, які ходять у походи саме для того, щоби посидіти біля вогнища та поспівати численних романтичних туристських пісень про гори, тайгу і відвагу. Тому під час підбору групи велике значення має мотивація та психологічна сумісність учасників. Це означає, що протягом тривалого часу учасники походу повинні всі свої фізичні, психічні та інтелектуальні сили віддавати спільній меті і здійснювати спільну діяльність. Особливо важливу роль психологічна сумісність учасників відіграє в такі моменти, коли група потрапляє в екстремальні умови: а це негода, важкопрохідне місце, травмування одного з учасників. У такі моменти виявляються як сильні, так і слабкі сторони кожного учасника і, в першу чергу, керівника походу.

Тривале спілкування обмеженого кола людей може призвести до психічних зривів учасників, і керівник повинен мати "ключик" до кожного. Коли у групі складаються недружні стосунки між учасниками, і вони зумовлені їхньою психологічною несумісністю, така група невдовзі розпадається. І навпаки, коли група долає всі негаразди і здатна працювати в екстремальних та аварійних ситуаціях - вона притягає до себе інших учасників. Психологічний клімат у туристській групі залежить від керівника. Він несе відповідальність не тільки за свої власні дії, але і за вчинки усієї групи та дії і поведінку кожного учасника зокрема.

Учасники походу повинні бути приблизно одного віку, мати приблизно однакову фізичну підготовку, спільні інтереси і відповідати вимогам щодо рівня досвіду участі в категорійних походах.

Комплектування групи школярів тісно пов'язане з метою і завданням походу і може відбуватися двома способами. Перший - коли озвучують мету походу, а тоді підбирають відповідних учасників. А другий - коли вивішується оголошення про похід, збираються всі охочі і вже разом визначають мету походу. Все залежить від рівня краєзнавчо-туристської роботи у школі. Припустимо, що в школі є туристичний гурток і в ньому достатньо дітей, що цікавляться походами і час від часу їх здійснюють. У такому разі краще спочатку визначити мету, а вже потім укомплектувати з активу групу. Коли ж туристичного гуртка немає, то краще починати з підбору охочих взяти участь у поході, а пізніше спільно визначитися з метою.

Кількісний та якісний склад шкільних груп реґламентується "Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України". Бажано, щоб вікова різниця між учасниками походу не перевищувала два роки. У такому випадку група буде збалансована за рівнем фізичної підготовки та за інтересами. Такі групи є більш мобільними і керованими.

Усі учасники походу повинні отримати дозвіл від шкільного лікаря. Якщо діти з незначним відхиленням здоров'я виявили бажання піти у похід вихідного дня, то необхідно порадитися з лікарем і, у разі позитивного розв'язання питання про їх участь, взяти таких дітей у похід. По-перше, це має велике психологічне значення для цих дітей - вони нарівні з усіма йдуть у похід. По-друге, потрібно пам'ятати: туризм у школі відіграє не лише виховну, але й оздоровчу роль. Беручи посильну участь у туристських походах, діти заґартовуються, вчаться колективно працювати для спільної мети, не кажучи вже про емоційний стан дітей після завершення мандрівки.

У наш час лікарі та спеціалісти з лікувальної фізкультури використовують туристичні походи як одну з форм санаторно-курортного лікування, де застосовується термін "близький туризм". Так, у Трускавці розроблені і практикуються одноденні пішохідні прогулянки з метою оздоровлення рекреантів.

Відповідно до правил проведення туристських подорожей, групою школярів повинні керувати два вчителі - керівник та заступник. Кількісний склад групи не повинен перевищувати 15 осіб. Такою невеликою групою простіше керувати, вона оперативніше рухається на маршруті, здійснює більші переходи, оскільки витрачає менше часу на подолання перешкод. Якщо на участь у поході зголосилося більше 20-25-ти осіб, то краще організувати два походи. Навчити чогось дітей у поході з такою кількістю учасників практично неможливо.

Усі учасники походу повинні вміти плавати. Ця вимога стосується і дорослих груп.

<<< назад | зміст | вперед >>>