<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

14. ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ В ТУРИСТСЬКОМУ ПОХОДІ

14.1. Визначення екстремальних ситуацій

Екстремальна ситуація виникає тоді, коли туристи, опинившись у складних нештатних умовах, не готові подолати ускладнення, які виникли внаслідок стихійного лиха, погіршення погодних умов, втрати спорядження та продуктів харчування, помилки в тактиці проходження складних ділянок рельєфу, втрати орієнтації тощо.

Екстремальна ситуація - будь-яка подія, що спричиняє різку зміну нормальних умов життєдіяльності людини. Серед екстремальних ситуацій виділяють позаштатні ситуації, аварії і нещасні випадки.

Позаштатна ситуація - будь-яка пригода, що містить у собі загрозу для здоров'я людей, призводить до виникнення аварії та значно ускладнює виконання програми походу. Іноді для її означення використовується аналогічний за змістом термін "надзвичайна пригода".

Аварійна ситуація, аварія - вихід з ладу будь-якого механізму, пристрою, спорядження в ході його використання під час пересування на маршруті.

Нещасний випадок - пригода, що завдала шкоди людині і трапилася з не залежних від неї причин.

Катастрофа - подія природного або техногенного походження, що привела до загибелі людей і завдала збитків в особливо великих масштабах [5].

Під час туристських походів у групі, що перебуває в природному середовищі, завжди присутній фактор ризику. В природних умовах екстремальні ситуації переважно пов'язані із суб'єктивними чинниками: непорозуміння в групі, чвари та незгоди, перевтома, втрата групового та спеціального спорядження внаслідок переправи через гірську ріку, відставання від групи учасника, втрата або псування продуктів харчування. До суб'єктивних чинників належать і тактико-технічні фактори: втрата орієнтування, пееоцінка власних сил та недооцінка перешкод, неповноцінний відпочинок вночі, поспіх у прийнятті рішень, недотримання графіку, ритму, протяжності руху та поганий розподіл вантажу.

Аналіз нещасних випадків на маршруті показує, що більшість із них є наслідком хибних дій учасників походів ще до виходу на маршрут - у період підготовки до походу. Це випадковий підбір учасників походу, їхня психологічна несумісність та недбало розроблений маршрут (див. схема 14.1).

Тільки незначна частина аварій виникає з об'єктивних причин, коли група потрапляє в зону стихійного лиха: повені, урагану, пожежі тощо. Тому ретельний підбір учасників походу, створення здорового психологічного клімату у групі ще до походу, а згодом - і на маршруті, ретельна підготовка та тренування проходження конкретних природних перешкод, підбір спеціального спорядження та набуття навичок його застосування -все це стає запорукою безаварійного проходження маршруту.

Які б небезпеки не траплялися на шляху туристської групи, оцінити їх і відповідно діяти повинен вміти кожен учасник групи.

Природні небезпеки можуть бути спричинені біологічними організмами (рослинами і тваринами).

Кліматичні природні процеси і явища теж являють собою специфічну групу природних перешкод - вони можуть бути основою (чинником) небезпеки за умови переоцінки своїх сил і спроби їх подолання. До таких явищ належать: ураганний вітер, буран, завірюха, курна (піщана) буря, спека, мороз, відлига, дефіцит кисню (в зоні високогір'я), темрява. До них також належать снігові утворення: фірни, тороси, карнизи, зледеніння, лавинні виноси.

<<< назад | зміст | вперед >>>