<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

13. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

13.2. Транспортування потерпілого. Види перев’язок

Перенести легкопотерпілого на незначну відстань можна такими способами:

Перенесення однією людиною:

- на спині - простий спосіб, який не потребує детального опису. Потерпілого беруть на спину і обхопивши його ноги, переносять на безпечне місце;
- на рюкзаку з жердиною: рятівник протягає жердину (приблизно 1 м довжини) в лямки пустого рюкзака та надягає його на спину. Потерпілий сідає на жердину і опирається на плечі рятівника;
- у рюкзаку: бокові шви рюкзака розпорюються на 30-35 см від дна і в утворені отвори просуваються ноги потерпілого. Рятівник одягає рюкзак з потерпілим на спину і переносить його (рис. 13.1, г);
- на бухті основного мотузка: мотузок маркірують у бухту (звій), діаметром приблизно 1,5 м. Роздвоєну бухту з маркою посередині надягають під стегна потерпілого, а рятівник надягає роздвоєну верхню частину бухти як лямки рюкзака. Потерпілий тримається за спину носильника (рис. 13.1, а);

Рис. 13.1. Транспортування потерпілого: а - на спині за допомогою бухти мотузка; б - з допомогою жердин та лямок рюкзака; в - на носилках із жердин (волокушах); г - на спині за допомогою рюкзака; г - на носилках з жердин і штормових курток

Перенесення потерпілого вдвох на сидінні з палиці. Сидіння краще робити з двох жердин (лижних палиць). Кінці жердин просовують на лямки рюкзаків рятівників, потерпілий сідає між ними, тримаючись за їх плечі (рис. 13.1, б).

Коли потерпілого необхідно транспортувати лежачи, а прості способи -неприйнятні, тоді застосовуються носилки або волокуші.

Найпростіші носилки робляться з двох жердин та двох штормових курток. На дві жердини, завдовжки приблизно три метри (діаметр 35-40 мм), натягають куртки рукавами на жердини і застібають зверху. Під голову потерпілого найзручніше укласти рюкзак з м'якими речами (рис. 13.1, ґ);

Носилки з поперечним підсиленням. Дві жердини кладуть паралельно на відстані 50-60 см і з'єднують поперечними палицями (льодорубами). З'єднання поперечок з жердинами в'яжеться репшнурами. На місцях кріплення з поперечками на жердинах необхідно зробити невеличкі пази. Зв'язані ноші обплітають репшнуром, застосовуючи напівсхоплювальний вузол. Потерпілого укладають у спальний мішок або загортають у намет.

У лісовій зоні можна спорудити волокуші з довгих жердин (рис. 13.1, в). Для цього потрібно 3 жердини, довжиною по 5-6 метрів кожна (гілки на тонких кінцях не обрубуються) та 3 поперечні палиці. Репшнуром поперечки зв'язують із жердинами. Транспортують потерпілого на волокуші лише головою до руху. Під голову підкладають рюкзак з м'якими речами.

По рівнинній місцевості техніка транспортування на волокушах - проста, і спеціальних навичок не потребує. По снігових схилах необхідно організувати страховку: під час підйому - на поворотах, а під час спуску треба підстраховувати волокушу постійно.

Перед початком транспортування потерпілого носильники діляться на зміни. Вільні від транспортування йдуть за ношами зі своїми рюкзаками та рюкзаками задіяних у транспортуванні учасників групи.

Для надання першої допомоги потерпілому кожен турист повинен володіти елементарними навичками та знаннями, як обробити рану та накласти бинтову пов'язку. Бинтування проводиться зліва направо, бинт береться у праву руку. Пов'язка накладається вільною ходою бинта, без натягування (туга пов'язка погіршить кровообіг). Бинтування потрібно починати з двох фіксувальних кругових обертів бинта. Наприкінці бинт розривають (розрізають) на дві смуги для зав'язування. На місці пошкодження (рани) перегину бинта не роблять. У практиці застосовують декілька видів пов'язок.

Кругова - найпоширеніша пов'язка, яку накладають на кінцівки, голову (рис. 13.2, 13.3, г), груди та живіт. Круговими ходами бинта закривається рана.

Рис. 13.2. Пов'язка на голову ("шапка Гіппократа")

Спіральна пов'язка. Бинтування починається з двох кругових фіксу-вальних ходів бинта, а потім кожний наступний хід закриває половину попереднього (рис. 13.3, а). Бинтують від периферії до центру. На кінцівках, на здоровій стороні, робиться перегин бинта для міцності пов'язки.

Рис. 13.3. Пов'язка: а - на груди, б - на коліно; в - на плече; г - на голову


Рис. 13.4. Пов'язки: а, б - пращоподібна; в - колосоподібна; г- хрестоподібна

Хрестоподібна пов'язка (вісімка) накладається на суглоби (рис. 13.4, г). Починається з двох кругових фіксувальних ходів бинта, далі хід бинта навколо суглоба повторює цифру 8.

Пращоподібна пов'язка накладається при ранах на обличчі. Робиться така пов'язка з відтинку бинта, довжиною 90 см. Бинт з двох кінців розрізають, залишивши в центрі 10-15 см цілого відтинку (рис. 13.4, а, б).

Колосоподібна пов'язка накладається при ранах на стопі та гомілці (рис. 13.4, в).

<<< назад | зміст | вперед >>>