Філіпенко С.В.
Культура народів Причорномор'я. 2001. - №18, т.2. - С. 55-56.

Зовнішньоекономічне значення в'їзного туризму

Міжнародний туризм відіграє все більш помітну роль у світовій економіці. Багато високорозвинені країни Заходу, такі, як, наприклад, Швейцарія, Австрія, Франція, значну частку свого добробуту побудували на доходах від туризму. Експортні надходження від в'їзного туризму відіграли важливу роль у післявоєнному економічному відродження європейських країн. Активний туризм є одним із джерел покриття дефіциту торгового балансу.

Туризм нерідко називають “невидимим експортом". Особливістю цієї галузі є те, що туристичні послуги або товари, вироблені на експорт, не вивозиться з країни; споживач сам долає відстань, що відокремлює його від товару. Туризм передбачає не тільки експорт, але й імпорт товарів і послуг. У першому випадку мають на увазі активний туризм, у другому випадку мова йде про пасивному туризмі. Відношення між вартістю туристичних товарів і послуг, реалізованих іноземцям в приймаючій країні, і вартістю товарів і послуг, реалізованих громадянам даної країни за кордоном, називають туристичним балансом даної країни.

У післявоєнні роки, для того щоб поправити важке економічне становище і подолати гострий дефіцит іноземної валюти, уряди багатьох європейських країн, намагаючись знайти необхідні кошти, не останнє місце в цьому відводили іноземного туризму, за рахунок надходжень від якого ці держави покривали значну частину дефіциту торгового балансу - в окремих випадках до 30-35%.

В економіці багатьох країн доходи від туризму мають і зараз велике значення. Надходження Іспанії від міжнародного туристського обміну перевищують витрати на нього майже в 7 разів, Туреччини - в 6 разів, Португалії - в 4,8 рази, Греції - 3,5 рази, Італії - 2 рази.

Іноземний туризм як експортна галузь економіки, посідає перше місце в державах із середнім рівнем розвитку, таких як Іспанія - 41,7%, Греція - 40,4%, Португалія - 22,8%; друге і третє місце у високорозвинених країнах: Австрії - 32%, Швейцарія - 10%, Данія - 8,7%, Франції - 8,5%.

Активний міжнародний туризм часто виступає як стабілізатор у платіжних балансах окремих країн. Так, наприклад, в Угорщині надходження від іноземного туризму дозволяють покривати майже половину дефіциту платіжного балансу по розрахунках за товари і послуги. Австрія має традиційно негативне сальдо торгового балансу. Роль туризму в отриманні експортних доходів у цій країні ще більш значна. В вартісному вираженні доходи про реалізацію туристичних товарів і послуг іноземним туристам в Австрії еквівалентні 1/3 доходу від експорту товарів. Активне сальдо туристичного балансу є для Австрії найважливішим джерелом покриття дефіциту торгового балансу: 1955 - 33%; 1960 - 58%; 1975 - 96,4%; 1980 - 49,1%; 1985 - 74,8%; 1990 - 74,2%.

Ці приклади викликають особливий інтерес, так як, в Україні є тенденція до скорочення експорту і зменшення позитивного сальдо торгового балансу.

Доходи від міжнародного туризму дозволяють активізувати платіжний баланс, створювати резерви іноземної валюти для закупівлі на світовому ринку новітніх імпортних засобів виробництва або предметів споживання, що дозволяє скоротити витрати праці на виробництво цих товарів всередині країни. Таким чином, збільшення платоспроможності країни за рахунок іноземних відвідувачів певною мірою сприяє підвищенню величини виробленого нею валового національного продукту.

Міжнародний туризм, займаючи велике місце в світових економічних зв'язках, є найважливішим стимулом розвитку торгового обміну між країнами, що сприяє його розширенню та активізації. За своїм економічним змістом послуги, що надаються туристам у вигляді харчування, проживання, транспортного та екскурсійного обслуговування, носять характер товару і, отже, можуть служити об'єктом купівлі-продажу на світовому ринку.

Міжнародний туризм є більше вигідною формою реалізації товарів і послуг, ніж зовнішня торгівля, так як являє собою експорт, здійснюваний у межах країни. Купуючи різноманітні товари в країні відвідування, і оплачуючи їх у валюті, туристи вивозять їх за межі митних кордонів держави, тобто збільшуючи обсяг експорту.

Крім надходжень від міжнародного туризму, йде дохід від транспортних перевезень, страхових і банківських операцій, інформаційних, експертних та багатьох інших послуг.

Приймає іноземних туристів держава не ризикує ніякими фінансовими втратами, що можливо при традиційний експорт. Крім того, продані іноземцям товари в країні їх перебування приносять значно більші суми в валюті, ніж якщо б вони були реалізовані за кордоном за допомогою торгівлі. У даному разі відпадає необхідність у витрачанні коштів на транспортування продукції, її страхування, складування, сплату митних зборів і тарифів. Результатом такого становища є скорочення вивозу за кордон товарів, які добре розкуповуються іноземними туристами.

Значення міжнародного туризму полягає також і в розширенні кола товарів, що експортуються, так як він дозволяє країні продавати за валюту такі товари і послуги, які неможливо реалізувати через традиційний товарообмін. Суттєво важливим є і те, що купуючи товари в країні відвідування, іноземні туристи оплачують їх за роздрібним цінами, які на внутрішньому ринку значно вище оптових цін на ці ж товари при продажу їх за кордон. Крім того, вся реалізація туристичних послуг здійснюється за готівковий розрахунок, а не в кредит, як це часто буває при зовнішньоторговельних операціях.

Активний міжнародний туризм є важливим засобом пропаганди національного виробництва за кордоном, що здійснюється без вкладання в це яких-небудь додаткових засобів.

Таким чином, міжнародний туризм, будучи вигідною галуззю економіки, може стати при відповідних умовах однією з важливих статей валового національного доходу України.