АКТИВІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ КРИМУ

Класифікація підприємств зі масштабами господарської діяльності

Категорії підприємств	Критерії класифікації
	Середньоспискова чисельність працю-ючих, кількість осіб	Валовий розмір виручки від реалізації продукції, робіт, послуг
на основі Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991р. №24
Мікропідприємства	до 10	до 500 тис. грн
Малі підприємства	до 50	до 1 млн. грн
Середні підприємства	до 250	до 5 млн. грн
Великі підприємства	понад 250	понад 5 млн. грн
на основі Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV
Малі підприємства	до 50	до 500 тис. євро*
Великі підприємства	понад 1000	понад 5 млн. євро
Всі інші підприємства відносяться до середніх підприємств

* Сума в євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

 

Проведений аналіз показав, що прийняття нового Господарського кодексу України дозволило виділити певну низку переваг стосовно попереднього законодавства:

- відносити підприємства до тієї або іншої категорії не залежно від сфери або виду діяльності;
- визначено чітку градацію підприємств за середньосписковою чисельністю працюючих й валовому обсягу виручки від реалізації продукції робіт, послуг;
- принцип угрупування підприємств став єдиного європейського зразка, що у свою чергу визначає більшу величину розміру валового розміру виручки від реалізації продукції робіт, послуг і збільшення середньосписковою чисельності працюючих на підприємстві.

У зв'язку із пріоритетністю розвитку рекреаційного комплексу малого й середнього бізнесу в Автономній Республіці Крим значно розширені види відпочинку й послуг.

Сьогодні найбільшу популярність у туристів і рекреантів має відпочинок у приватному секторі, а саме в малих готелях, мотелях, пансіонатах і будинках готельного типу, що активно стимулює власників даних засобів розміщення швидко й гнучко реагувати на мінливу кон'юнктуру рекреаційного ринку, знаходити нові методи активізації підприємницької діяльності малих рекреаційних підприємств Криму.

На основі вище викладеного, варто дати визначення поняттям "активізація", "активізація підприємницької діяльності", "мале рекреаційне підприємство".

На наш погляд, термін "активізація" в економічному сенсі це - найбільший розвиток діяльності підприємства або збільшення активних операцій підприємства спрямованих на досягнення більше високих результатів, зокрема, прибутку.

Поняття "активізація підприємницької діяльності" це - така форма розвитку господарювання, при якій у порівнянні з попереднім періодом більш інтенсивно та якісно, у часі й просторі використовуються всі фактори й ресурси виробництва й насамперед підприємницький ресурс із метою досягнення зростаючих якісних і кількісних результатів всієї діяльності.

Під "малим рекреаційним підприємством" вважаємо, що це такий суб'єкт господарювання, у якого основним видом діяльності є надання рекреаційної послуги та який відповідає категорії малого підприємства даної в Господарському кодексі України.

До малих рекреаційних підприємств можна віднести: малі санаторно-курортні установи (санаторії, пансіонати з лікуванням, профілакторії, курортні поліклініки, лікарні, будинку відпочинку, бази відпочинку), малі готелі, малі пансіонати, малі мотелі, турбази, туроператори й турагенти, які мають власну базу розміщення.

У другому розділі “Методи активізації економічної діяльності малих рекреаційних підприємств” зроблена оцінка стану діяльності малих рекреаційних підприємств у Криму. Розроблено математичну модель оптимальної організації діяльності малих рекреаційних підприємств, на основі запропонованої автором адміністративно-територіальної моделі локального рекреаційного комплексу, що враховує всі рекреаційні зв'язку підприємств даного комплексу з використанням цільової функції наповнюваності підприємств, з урахуванням основних рекреаційно-виробничих, транспортних обмежень. Удосконалена модель джерел фінансування, яка була запропонована українським ученим В. І. Ляшенко, доповнена п'ятьма сучасними джерелами фінансування з метою інвестування капітальних вкладень малого рекреаційного підприємства.

Розглянуто адміністративно-територіальну модель локального рекреаційного комплексу (ЛРК), територіальної організації рекреаційного району (РР) при пріоритетному розвитку рекреаційної галузі й наявність у ній класичних санаторно-курортних установ й активно діючого приватного курортного сектору у вигляді малих рекреаційних (курортних) підприємств (мінімотелей, мініпансіонатів і навіть мінісанаторіїв), схематично модель представлена на рис. 1.

 

Рис. 1. Адміністративно-територіальна модель ЛРК

З метою спрощення розрахунку технічно зручно оперувати з моделлю локального рекреаційного комплексу (ЛРК), що має зони (узбережжя, передгірний/степовий район і гірський) для можливого розміщення рекреаційних підприємств (РП) і розселення населення.

У системі можлива реалізація чотирьох літніх 1-1,2-2,2-1,2-1-2 і трьох 1-1,2-2,2-1 осінньо-зимньо-весняних станів. При цьому стані:

- I-I відповідає РП, розташованих у прибережній зоні радіального режиму функціонування;

- 2-2 відповідає глибинні РП, також радіального режиму функціонування;

- 2-1 відповідає рекреаційний процес, що починається в другому (глибинному) РП і закінчується в першому (прибережному) РП, тобто частинe часу рекреант перебуває в глибинному РП, інша - у прибережному РП;

- 2-1-2 відповідає така ситуація, коли рекреант основний час проводить у глибинному РП, а споживання приморських рекреаційних ресурсів у літню пору здійснює шляхом маятникових поїздок рекреантів.

Така конструкція, з одного боку, адекватно відображає найбільш загальну містобудівну ситуацію в Криму, а з іншого боку, дозволяє додатково одержати досить змістовні результати шляхом нескладних розрахунків.

Як критерій формування оптимальної структури ЛРК приймається вимога максимізації сукупного суспільного продукту (у тому числі й "рекреантів").

Цільова функція представленої моделі описує місткість ЛРК і задається наступним вираженням:

 

    (1)

де l Î M 1 U M 2, j Î Mm

 

де H - пропускна здатність ЛРК (чол/рік); l - номер варіанта відпочинку; M1, M2 -безлічі зимових і літніх варіантів відпочинку СКУ; Mm - безліч варіантів відпочинку в МРП; q_l - число рекреаційних циклів у році за l-м варіантом відпочинку; T_i,k,l - час перебування рекреантів l-те варіанта відпочинку в k - м СКУ i-ої рекреаційній зоні (дні); I_l  - інтенсивність заїзду (від'їзду) рекреантів l - го варіанта (чол/день);

n_i,k,l = T_i,k,l·I_l- одноразова чисельність рекреантів l-го типу в k - м СКУ i-ої рекреаційній зоні (чол.); Tm_i,km,j - час перебування рекреантів в km -ом МРП j-го типу, i-й рекреаційної зони (дні); Im_j - інтенсивність заїзду (від'їзду) j - го варіанта рекреантів у МРП тіях (чол/день);

nm_i,km,j= Tm_i,km,j· Im_j- одноразова чисельність рекреантів у МРП i-ої рекреаційної зони (чол.); qm_l- число рекреаційних циклів у сезоні для МРП i-ої рекреаційної зони; en¹_i, en²_i, en³_i- початкові цілорічний, сезонні СКУ і ємності МПР i -ой рекреаційної зони (місць); ed¹_i, ed²_i, ed³_i - додаткові (шукані) цілорічний, сезонні ємності СКУ і ємності МРП i -ой рекреаційної зони (місць);

Перший доданок визначає пропускну здатність всіх СКУ, другий доданок пропускну здатність МРП розташованих у даному рекреаційному комплексі.

При обмеженнях:

1) на ємності рекреаційних підприємств (РП):

 

    (2)

де і Î І
 

т. е. одноразова чисельність всіх рекреантів перебувають у ЛРК не повинна перевищувати загальної ємності всіх РП.

2) умов забезпеченості цілорічних і сезонних РП трудовими ресурсами:

 

    (3)

де l Î M 1

 

    (4)

де l Î M 2, j Î Mm, a Î I.

 

Дане обмеження означає, що нормативна чисельність персоналу за всіма РП не повинна перевищувати загальної чисельності трудового потенціалу по території ЛРК

де b^p_l  - норма навантажень на одного працівника p-го статі, що обслуговує рекреантів типу l (працівник/місце); R^p_k,i, Rs^p_{k,i -} чисельність працівників цілорічних, сезонних p- статі, що працюють на підприємств i -го РП або i -й рекреаційної зони й розселених у населеному пункті к до; Z^p_ai - чисельність іногородніх сезонних працівників p-го статі, розселених у населеному пункті "а" і працюючих в i -м РП (чол.);

3)обмеження на територіальні ресурси

 

    (5)

 

Означає, що нормативна площа діючих РП не повинна перевищувати загальної площі території даного ЛРК.

де N_i - чисельність населення в i-й зоні; ng₁, ng₂ - норматив території на розселення одного постійного, сезонного жителя (м²/чол); nt₁, nt₂, nt₃ - норматив території на одне цілорічне, сезонне місце РП і МРП (очевидно, що nt₂ = nt₃ ) (м²/місце); Z_i- чисельність іногородніх сезонних працівників розселених у населених пунктах i -й рекреаційній зоні (чол);Tr_i - потенціальні територіальні ресурси i-й зони;

4) обмеження на пропускну здатність рекреаційних підприємств об'єктів (РП)

 

     (6)

 

Дана умова визначає, що обсяги реальних відвідувань не повинні перевищувати пропускну здатність рекреаційних підприємств, об'єктів.

Ir^kt_ij -  - інтенсивність одноразового відвідування рекреаційного об'єкту j (РО) рекреантом  k-го типу з i-го РК у період t; In^t_ij - те ж для місцевих жителів i -й рекреаційній зоні; h^t_j - пропускна здатність j -го рекреаційного об'єкту в період t.; I- безліч зон для розміщення РП; К - безліч пунктів для розселення (I Ì К ).

5) обмеження на зовнішній попит:

 

0 ≤ I_l + Im_i ≤ F_i    (7)

 

Означає, що зовнішній попит на рекреаційні послуги даного ЛРК повинні відповідати інтенсивності заїзду (від'їзду) рекреантів у РП.

До обмежень (2-7) варто також додати обмеження на транспортну доступність до РО, з урахуванням часу користування відповідними ресурсами:

6) обмеження на транспортну доступність до РО, з урахуванням часу користування відповідними ресурсами:

 

tr_j + 2 t^k_ij ≤ gd;

Tn_j ≤ t 0 i + t^k_ij ≤ Tr_j - tr_j;     (8)

t^k_ij ≤ gt.

 

де tr_j - час впливу j-го РО; t0i, - час від'їзду c i-гo РП; t^k_ij - час, витрачений на переміщення з пункту i у пункт j k-м видом транспорту; Tn_j, Tr_j- початок, кінець функціонування j -го РО; gd, gt - тимчасові границі, обумовлені режимом дня й транспортною втомою.

Поряд з іншими обмеженнями, транспортні обмеження істотно впливають на формування планувальних границь.

Аналіз дерева цілей ЛРК показав, що величина рекреаційного ефекту залежить від пропускної здатності комплексу і якості її функціонування. Ці властивості комплексу залежать, у свою чергу, від цілої низки засобів і заходів, у тому числі містобудівних, архітектурних, технічних та ін.

Знаючи залежність рекреаційного ефекту від прийняття того або іншого рішення, можна оптимізувати структуру комплексу. Ефективність функціонування комплексу, а також вхідних у нього підприємств, можна визначати співвідношенням рекреаційного ефекту до витрат, необхідним для його досягнення.

У третьому розділі “Шляхи активізації підприємницької діяльності малих рекреаційних підприємств в умовах ринкової економіки” розроблені науково-методичні рекомендації щодо розрахунку оптимальної організації діяльності малих рекреаційних підприємств, а також на основівиявлених у процесі дослідження сучасних проблем пов'язаних із розвитком малих рекреаційних підприємств Криму, ми зупинилися на вирішенні важливої проблеми щодо відновлення й модернізації основних фондів малого рекреаційного підприємства, за допомогою використання франчайзинг технологій. Зокрема пропонується франшиза мережі ресторанів "Кафе Дяді Сема" і франшиза мережі піцерій "Піцца Соле Міо".

Uncle Sams Cafe “Кафе Дяді Сема” - це мережа американських гриль - ресторанів із інтер'єром легендарних клубів Америки п'ятдесятих років, “Кафе Дяді Сема” - це ресторан із повним технологічним процесом готування страв, тобто обробка продуктів починається з їхнього прийому й зберігання, і закінчується реалізацією готових страв клієнтам ресторану. Франчайзер пропонує широкий вибір технологічного устаткування (фірма - виготовлювач, продуктивність, ціна) і консультує Франчайзі в питаннях оптимального набору устаткування для кожного конкретного приміщення. Залежно від бажання й фінансових можливостей Франчайзі він може вибрати будь-яке пропоноване Франчайзером устаткування.

Привабливість концепції ресторану “Кафе Дяді Сема” полягає в тому, що вона може бути цікава й затребувана відвідувачами різних вікових категорій - від 18 до 50 років. Відвідувачами ресторанів “Кафе Дяді Сема” є студенти, менеджери середньої й вищої ланки, чиновники й керівники великих компаній.

Наступний пропонований франчайзинг - проект називається “Піцца Соле Міо” це - мережа ресторанів, яка відрізняється доступними цінами, здатними залучити велику кількість покупців. У роботі вхідних у мережу ресторанів застосовуються спеціальні технології, що роблять функціонування піцерій максимально ергономічним й економічно ефективним:

- у них майже ніколи немає черг, але при цьому прохідність ресторанів перевищує показники більшості схожих ресторанів, прямих аналогів в Україні “Піцца Соле Міо” немає;
- у роботі ресторанів використовуються сучасне устаткування й натуральні інгредієнти, що поставляють прямо з Італії, що дозволяє проваджувати продукцію найвищої якості;
- у піцеріях створені умови, що роблять працю співробітників, максимально зручним.

Піцерії “Піцца Соле Міо” довели свою здатність викликати інтерес у найбільш вимогливих до якості споживачів. При цьому Франчайзингова програма “Піцца Соле Міо” надає інвесторові можливість із мінімальними ризиками почати свою справу в індустрії громадського харчування, ставши власником успішного бізнесу.

Франчайзер надає комплексну підтримку, що включає: навчання персоналу Інвестора; передача технології й рецептур (тіста й піц); консультації щодо ефективного ведення бізнесу; право роботи під маркою "Піцца Соле Міо"; постійні поставки за вигідними цінами сировини з Італії (дріжджі, білі гриби, томатна паста, масло тощо).

Таким чином, сьогодні існує величезна кількість франчайзинг пропозицій у різних сферах діяльності, але через те, що в Криму переважаючим напрямком діяльності малих рекреаційних підприємств є рекреаційна сфера, ми зробили акцент на пошук франчайзинг пропозицій саме в сфері громадського харчування, тому що ця сфера, діяльності виходячи з аналізу, є найбільш рентабельною, яка потребує менших витрат на створення й розвиток нового бізнесу. У процесі відбору вище наведених франчайзинг - проектів з різноманіття схожих пропозицій, ми опиралися на деякі важливі позиції: новизна бізнесу тобто чи немає того ж діючого бізнесу в Криму; спадкоємність пропонованого бізнесу до малого рекреаційного підприємства; строк окупності бізнесу не повинен перевищувати 2 роки.

 

ВИСНОВКИ

 

Активізація підприємницької діяльності може принести позитивний результат у становленні й розвитку економіки держави. Це можна простежити через призму функцій малого бізнесу, які виконуються ними у випадку встановлення стабільного положення й дій прямого й непрямого державного регулювання щодо малих підприємств, їхньої діяльності й розвитку. Малі підприємства - це особлива категорія підприємств, яка функціонує в умовах, що постійно змінюються, і відіграє значну роль у формуванні економіки України.

Дисертаційна робота спрямована на рішення важливої економічної проблеми - розробці рекомендацій щодо вдосконалення умов розвитку малих підприємств рекреаційного комплексу АР Крим. Вона розкриває суть малого підприємництва, закономірності й умови для його становлення й розвитку, пропонує критерії оцінки малих підприємств у рекреаційному комплексі.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Санаторно-курортний і туристський комплекс Автономної Республіки Крим представлений більшістю малих рекреаційних підприємств, що підкреслює актуальність обраної теми дослідження.

2. Позитивна динаміка зростання показників діяльності підприємств санаторно-курортного й туристського комплексу в період курортного сезону 2004 року стала результатом розвитку інфраструктури курорту й проведеної роботи з підвищення якості послуг, наданих галузевими підприємствами.

Проведена реконструкція й модернізація основних фондів, розширення переліку наданних послуг дозволили багатьом галузевим підприємствам досягти в період курортного сезону 2004 року більш високих результатів фінансової - господарської діяльності у порівнянні з 2003 роком.

Таким чином, основними пріоритетами подальшої діяльності галузевих підприємств повинні бути:

- підвищення рівня комфортності здравниць шляхом здійснення реконструкції матеріально- технічної бази із залученням внутрішніх і зовнішніх інвестицій;
- підвищення рівня конкурентноздатності курортних і туристських послуг шляхом розширення номенклатури медичних, оздоровчих і сервісних послуг, використання нових методик;
- участь у рекламних заходах з метою просування курортних послуг і туристичного продукту на внутрішні і міжнародні ринки.

Крім того, рекреаційний комплекс АРК тісно пов'язаний з функціонуванням не тільки підприємств санаторно-курортного й туристського комплексу, але й з підприємствами інфраструктури курорту: транспорту, зв'язку, торгівлі, виробництва продуктів харчування тощо, тому його розвиток приводить до утворення економічних вигід, стимулює розвиток суміжних галузей економіки.

3. Однією з основних умов розвитку рекреаційного комплексу є необхідність у дозволі приватизації санаторно-курортних установ, які перебувають на територіях курортів державного значення.

Приватизацію спеціальних санаторно-курортних установ (дитячих, кардіологічних, гінекологічних; для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; для лікування хворих туберкульозом; хворих із травмами й хворобами спинного мозку й хребта), які перебувають на територіях курортів місцевого значення.

Приватизація інших санаторно-курортних установ, які перебувають або створюються на територіях курортів місцевого значення й використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій, може здійснюватися в порядку, встановленому законами з питань приватизації, за умови збереження профілю об'єктів, які приватизуються.

4. Результати проведеного дослідження підтверджують необхідність і доцільність розробки й реалізації системного підходу до стратегічного розвитку малого підприємництва рекреаційної галузі. Дана стратегія повинна складатися насамперед у стимулюванні створення організаційно-економічних умов для розвитку малого й середнього бізнесу в рекреаційній сфері Криму, тому що значний обсяг природних, лікувальних, соціально-культурних ресурсів визначає рекреаційну спеціалізацію АР Крим як пріоритетний напрямок її розвитку.

5. Адміністративно-територіальна модель локального рекреаційного комплексу дозволяє визначити:

- оптимальні місткості малого рекреаційного підприємства;
- його спеціалізацію;
- співвідношення сезонних і цілорічних місць у малому рекреаційному підприємстві;
- кількість місць чоловічої й жіночої праці;
- співвідношення зайнятості працівників за сезонами;
- координати малого рекреаційного підприємства й обслуговуючих його населених місць;
- ринкову вартість малого рекреаційного підприємства.

6. Запропонована модель фінансових джерел розвитку малого підприємництва свідчить про обмеженість як самих фінансових джерел, так і ресурсів, якими вони розпоряджаються. Поряд із існуючими джерелами фінансування в Україні необхідне створення установи (можливо на базі існуючої Кредитно-гарантійної установи щодо підтримки малого й середнього бізнесу), яке б відповідало наступним критеріям:

- було створено державою разом із комерційними банками, страховими й іншими компаніями, що мають реальний досвід кредитування малого бізнесу;
- мало можливість видавати кредити починаючим підприємцям і підприємствам без застави або без реальної застави під ретельно розроблений бізнес-план;
- мало велику кількість підрозділів у різних регіонах України;
- працювало на комерційній основі;
- спеціалізувалося на наданні невеликих кредитів (до 10000 дол. США) під невисокі відсотки з можливістю надання довгострокових кредитів (понад 1 рік).

7. На наш погляд, франчайзинг пропозиція щодо створення “Кафе Дяді Сема” у Криму є більше цікавим, тому що, по-перше, схожих ресторанів із таким американським стилем п'ятдесятих років у Криму немає, по-друге, вартість приготування страв невисока, по-третє наявність великої кількості страв понад 100 видів; по-четверте, більші порції тощо. Все це свідчить про те, що даний вид бізнесу буде мати попит у відвідувачів цілий рік, а не тільки в курортний сезон.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Ермоленко А.Г. Развитие предпринимательства в современных условиях трансформации собственности (на примере АР Крым)// Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.- Днепропетровск, 2002.-№ 147.- С. 170-177;
2. Ермоленко А.Г. Процесс приватизации как фактор экономического развития Крымского региона// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. – Суми.: ВВП "Мрія -1" ЛТД, 2002.- Т. 5. - С. 145-147;
3. Ермоленко А.Г. Финансово-экономическая деятельность предприятий в постприватизационный период на примере Автономной Республики Крым //Вісник НТУ „Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. пр. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва.-Харків: НТУ „ХПІ”.-2003.- №23,Т.3- С. 240-241;
4. Ермоленко А.Г. О модели финансовых источников поддержки развития малого бизнеса в регионе// Ученые записки ТНУ - Симферополь, 2003.- Серія „Економіка”. Том 16(55), №1 –С. 22-29;
5. Ермоленко Г.Г, Ермоленко А.Г. Математическое моделирование финансово-экономической деятельности локального рекреационного комплекса// Ученые записки ТНУ - Симферополь, 2004.- Серія „Економіка”. Том 17(56), №1 –С. 21-29;
6. Ермоленко А.Г. Формирование и проблемы развития малого предпринимательства в Автономной Республике Крым // Культура народов Причерноморья. Симферополь.-2004.- №50.Т, 2.-С.42-51;
7. Ермоленко А.Г. Развитие малого бизнеса в регионе на примере Автономной Республики Крым // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. УАБС - Суми, 2004.- Т. 10.- С. 333-336;
8. Ермоленко А.Г. Теоретические основы развития малого предпринимательства // Культура народов Причерноморья - Симферополь.-2005.- №67.-С.57-63.

в інших виданнях:

1. Ермоленко А.Г. Развитие предпринимательства в современных условиях трансформации собственности (на примере АР Крым) // Тр. Всеукраїн. науково-практичної конф "Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины". – Симферополь, 2002. – С. 116-117;
2. Ермоленко А.Г. Анализ финансово-хозяйственной деятельности реформированных предприятий в Автономной республике Крым // Тр. Міжнар. науково-практичної конф "Исследование и оптимизация экономических процес сов "Оптимум-2003"". – Харків, 2003. – Т.1. – С. 213-214;
3. Ермоленко А.Г. Влияние процесса приватизации на развитие предпринимательства в АР Крым // Тр. Міжвуз. науково-практичної конф. "Проблемы развития финансовой системы Украины и Крыма". – Симферополь, 2003. – С. 70-72;
4. Ермоленко А.Г. Стратегическое управление предприятием в современных условиях приватизации // Тр. Всеукраїн. науково-практичної конф. "Проблемы и перспективы развития транзитивной экономики". – Симферополь, 2003. – С. 17-21;
5. Ермоленко А.Г. Развитие предпринимательства в современных условиях приватизации на примере АРК // Тр. Міжнар. науково-практичної конф. "Україна наукова". - Дніпропетровськ, 2003. – С. 26-29;
6. Ермоленко А.Г. Процесс приватизации как фактор развития предпринимательства // Тр. Всеукраїн. науково-практичної конф "Национальные рынки Украины". – Симферополь, 2003. – С. 37-38;
7. Ермоленко А.Г. Развитие малого предпринимательства в современных условиях // Тр. Всеукраїн. науково-практичної конф. "Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины". - Симферополь, 2003. – С. 36-38;
8. Ермоленко А.Г. О развитии малого предпринимательства в Автономной Республике Крым // Тр. Всеукраїн. науково-практична конф. "Теория и практика экономики и предпринимательства". - Симферополь, 2004. – С. 49-51;
9. Ермоленко А.Г. Развитие малого предпринимательства в Автономной Республике Крым // Тр. Міжнар. науково-практичної конф. "Динаміка наукових досліджень". - Дніпропетровськ, 2004. – С. 48-51;
10. Ермоленко А.Г. Развитие и пути активизации малого предпринимательства в Автономной Республике Крым // Тр. Мiжнар. науково-практичної конф. "Дні науки '2005". – Дніпропетровськ, 2005. – С. 4-6;
11. Ермоленко А.Г. Развитие франчайзинга в Украине // Тр. Міжнар. науково-практичної конф. "Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання". - Луцьк, 2005. – С. 346-348;
12. Ермоленко А.Г.Задачи и логическая структура стратегического планирования поддержки малого бизнеса // Тр. Всеукраїн. науково-практичної конф. "Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины". – Симферополь, 2005. – С. 45-46.

АНОТАЦІЯ

Єрмоленко О.Г. Активізація підприємницької діяльності малих рекреаційних підприємств Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006.

У роботі досліджена роль малого бізнесу в розвитку країн з ринковою й трансформаційною економікою. Проаналізовано еволюцію й загальні напрямки теоретичних досліджень розвитку малого бізнесу, а також умови формування підприємницького сектору в країнах з ринковою й трансформаційною економікою.

Представлена в роботі математична модель діяльності локального рекреаційного комплексу, що дозволяє активізувати малі рекреаційні підприємства шляхом визначення оптимальної місткості локального рекреаційного комплексу; співвідношення сезонних і цілорічних місць у рекреаційному підприємстві, кількість місць чоловічої й жіночої праці; співвідношення зайнятості працівників за періодами; координати рекреаційних підприємств й обслуговуючих їхніх населених місць; ринкову вартість рекреаційного підприємства.

Ключові слова: підприємництво, мале підприємництво, регіональна економіка, малий бізнес у регіоні, підприємницька діяльність, підприємницька інфраструктура, рекреація, туризм.

Аннотация

Ермоленко А.Г. Активизация предпринимательской деятельности малых рекреационных предприятий Крыма. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2006.

В работе исследована роль малого бизнеса в развитии стран с рыночной и трансформационной экономикой. Проанализирована эволюция и общие направления теоретических исследований развития малого бизнеса, а также условия формирования предпринимательского сектора в странах с рыночной и трансформационной экономикой.

Активизация малого предпринимательства может принести положительный результат в становлении и развитии экономики государства. Это можно проследить через призму функций малого предпринимательства, которые выполняются ими в случае установления стабильного положения и действий прямого и косвенного государственного регулирования относительно малых предприятий, их деятельности и развития. Малые предприятия это особая категория предприятий, которая функционирует в постоянно изменяющихся условиях, и играет значительную роль в формировании экономики Украины. Одним из основных условий развития рекреационного комплекса является необходимость в разрешении приватизации санаторно-курортных учреждений, которые находятся на территориях курортов государственного значения.

Представленная в работе математическая модель деятельности локального рекреационного комплекса, позволяющая активизировать малые рекреационные предприятия путем определения оптимальной вместимости локального рекреационного комплекса; соотношение сезон­ных и круглогодичных мест в рекреационном предприятии, количество мест мужского и женского труда; соотношение занятости работников по периодам; координаты рекреационных предприятий и обслуживающих их населенных мест; рыночную стоимость рекреационного предприятия.

В результате исследования выявлен ряд факторов, оказывающих влияние на деятельность малого предпринимательства в регионе: темпы и уровень инфляции, которые значительно снижают покупную способность и спрос; налоговая ставка, повлиявшая на перераспределение доходов и изменение покупной способности; уровень процентных ставок на капитал, определяющий выгодность или невыгодность инвестиций; уровень фактической и скрытой безработицы, характеризующий покупную способность людей.

Ключевые слова: предпринимательство, малое предпринимательство, региональная экономика, малый бизнес в регионе, предпринимательская деятельность, предпринимательская инфраструктура, рекреация, туризм.

ANNOTATION

By Alexey Ermolenko: Activization of enterprise activity of the small recreational enterprises of Crimea - the Manuscript.

The dissertation on a competition of academic degree of candidate of economic sciences; speciality code: 08.06.01 - Economics, organization and business management. - The Vernadsky Taurica National university, Simferopol, 2006.

This work investigates the role of small business in the regional growth of the countries with the market and transformational economies. It also analyses the evolution and general trends of theoretical study of small business development as well as formation conditions of entrepreneurial sector in the market and transformational economy countries.

As a result of carried out research, there have been revealed a number of factors influencing upon the activity of small business in the region: rate of inflation which considerably reduces the purchasing power and demand; the tax rate which influenced transfer of income and change of the purchasing power; the level of interest rates on the capital which determines profitability or unprofitableness of investments; the level of the actual and latent unemployment describing the purchasing power of people.

Keywords: Business, Small business undertakings (small busines)s, regional economy, smal-sizedl business in region, enterprise (business) activity, enterprise infrastructure, recreation, tourism.