Олег Єльцов
Украина криминальная // 05.04.2002

Тіньова економіка, уряд, президент

За різними оцінками частка тіньового капіталу в Україні становить від 40 до 70% річного бюджету. Отже, тіньовим гігантом хтось повинен керувати: у нього повинні бути свій уряд, свій прем'єр, врешті-решт, свій президент. У зв'язку з цим представляється актуальним питання: так хто ж керує Україною?

На найвищому рівні з вуст перших осіб країни тіньовий капітал називають однією з головних складових нестабільності економіки, що в врешті-решт може викликати неконтрольовані процеси в державі. Власне, самого існування тіньової економіки не слід лякатися, її треба прийняти як даність, як вічне і непереможну злочинність, наприклад. Тіньова економіка починає представляти реальну загрозу, коли вона набуває гіпертрофованих масштаби. Зіставимо цифри, наведені Всесвітнім банком реконструкції та розвитку. За оцінками експертів, частка тіньової економіки по відношенню до валового внутрішнього продукту становить:

- для постіндустріальних країн - близько 10%,
- в Італії та країнах Латинської Америки - 30%,
- для постсоціалістичних країн - від 40 до 60%,

Але навіть в межах пострадянського простору ці цифри різняться значною мірою: від 13% в Узбекистані до 64% до Грузії.

Існувала тіньова економіка та в Радянському Союзі. Її уособлювали так звані «цеховики», які організовували підпільні виробництва, де використовувалася продукція, вкрадена або «зекономлена» за рахунок неафишируемого поліпшення технології на держпідприємствах.

В 1982 році на десять років позбавлення волі засудили досвідченого вальцювальника Київського ювелірного заводу Володимира Карьяна. ОБХСС накрила його на спробі продати один кілограм золота. Карьян пояснив слідчим як він удосконалив вальцювальний верстат, що і допомогло йому економити золото: не для держави - для себе. Коли слідчі запитали: чому майстер не оформив це як рацпреложение, Карьян пояснив: «рацуху» йому заплатили б від сили 50 рублів... Цілком імовірно, що в руки міліції потрапило не все золото, «зекономлений» вальцювальником. І, вийшовши через 10 років на свободу, він знову став забезпеченою людиною.

За оцінками Інституту Росії НАН України, частка тіньової економіки в часи СРСР становила від 3 до 8% від легальної. Але поступово, з погіршенням економічної ситуації в СРСР, насамперед у зв'язку з зменшенням експорту нафти і газу, тіньова складова досягла 20% національного доходу. В останні роки перед розвалом Союзу особливо бурхливе зростання тіньової економіки спостерігався в сільському господарстві: порівняно з 1965 роком, в 1989 році обіг тіньових коштів зріс тут у 640 разів. На другому місці за темпами тінізації перебували будівництво, транспорт, зв'язок, на третьому - промисловість.

Подальший розвиток тіньового сектора пост-радянських країн відбувалося у відповідність із змінами в соціально-економічній сфері. Набуло поширення укриття реальних обсягів виробництва і прибутків з метою ухилення від сплати податків. Потужний поштовх подальшої тінізації дала впала гіперінфляція, яка панувала на пост-радянських просторах у 1992-95 роках. У цей період обсяги тіньової економіки зросли вдвічі і зрівнялися з реальним сектором. За оцінками експертів Світового банку сьогодні це співвідношення зберігається.

Щодо грошової маси, що знаходиться в небанківському обороті, експерти називають різні цифри, середня з якої - 50% національної грошової маси плюс іноземна валюта, кількість якої нестримно зростає. За деяким даними тіньової платіжний баланс більш ніж удвічі перевищує офіційний.

Але, коли мова йде про настільки значних оборотах, цілком логічно виникає питання: хтось же повинен керувати цими грандіозними грошовими потоками, цієї ретельно приховуваної економікою. А значить, у тіньової економіки, рівній офіційної, повинні бути свій уряд, прем'єр-міністр і цілий загін виконавців рангом нижче. Відповідно, у тіньового українського держави має бути і свій президент. Якщо пам'ятаєте, при першому висунення на президентський пост, «коником» виборчої програми Леоніда Кучми стали обіцянки приборкати організовану злочинність і корупцію, в тому числі в економічній сфері. З тих пір багато води витекло, багато мільярдів вкрадено, а питання криміналізації економіки і влади, як і раніше актуальний. Таким чином, неспоспособность легітимної влади побороти владу кримінальну породило силу, однаково небезпечну не тільки для країни, але і для тих, хто нею управляє.

Втім, з урахуванням того, що тіньова економіка України очевидно дорівнює її офіційним «відбиття» можна на повній підставі ставити питання наступним чином: а хто, власне, керує цією країною?

Рада Туристичної бібліотеки: Якщо Вас цікавлять розпродажі одягу - відвідайте сайт discount.ua, де можна знайти інформацію про безліч знижок, акцій та розпродажів у Києві та в Україні.