Екотуризм Приволжя

Модне слово екотуризм не тільки прижилася на території Приволжя, але і міцно вчепилося за природні краси. Практично кожен регіон Приволзького округу вже може запропонувати туристам відвідати свої заповідні місця: благо, є що показати...

На Заході екотуризм розвинений досить широко, що не скажеш про Росію. Поїздки дикунами у нас дуже популярні до цих пір, проте люди з кожним роком стали більше "трепетно" підходити до місць відпочинку. Захід все-таки став нас привчати до чистоти природи, тепер і нам хочеться відпочивати, не залишаючи після себе гори сміття. Ми потихеньку созреваем і для екотуризму, попутно розуміючи, що краси російської природи не можна порівняти з пісками Сахари і преріями Америки. Білі берізки стали популярні не тільки серед іноземців, нам теж хочеться милуватися просторами своєї батьківщини.

Язичники і ментальність

Туризм усередині регіону експерти визнають цікавим і перспективним напрямком, який, між тим, розвивати досить складно. І дороги, і відсутність не дорогих, але гарних готелів позначається на туристичній привабливості того чи іншого регіону. Разом з тим, і регіональні влади, і туроператори розробляють ексклюзивні маршрути в російські глибинки.

Уряд Нижегородської області, розуміючи важливість в'їзного туризму, досить активно включилася в роботу по прокладання нових туристичних маршрутів. Це стосується і екологічно чистого туризму. В цілях його розвитку урядом регіону спільно з Законодавчим зборами в рамках обласної програми "Розвиток в'їзного і внутрішнього туризму" спроектований перший регіональний природний парк "Воскресенське Поветлужье". Він розташований поруч з озером Светлояр, на дні якого за народними переказами знаходиться легендарний град Кітеж.

Проект "Воскресенське Поветлужье" буде включати в себе створення лісових та річкових маршрутів, музейно-туристичного комплексу "Град Кітеж" з оптичним театром (при використанні світлових і звукових потоків, перед очима глядачів створюються світло-музичні композиції), а також готельний комплекс. Будівництво може початися вже в 2009 році. Створення природного парку передбачено обласною програмою "Розвиток в'їзного та внутрішнього туризму в Нижегородської області у 2007-2011 роках". На реалізацію цієї програми планується направити 3 млрд. 627 млн 637 тис. рублів.

Головною відмінністю Воскресенського парку від інших туристських зон регіону - Семенова та Городця - стане його "екологічна спрямованість та близькість до природи". Відвідати парк зможе будь-хто. Уряд Нижегородської області не має наміру забороняти щорічні паломницькі стояння на озері Светлояр і проведення хресного ходу.

"Воскресенський район Нижегородської області - один з небагатьох в Росії має статус "Екологічно чистій території". Створення природного парку буде спрямовано на збереження природи, екологічну освіту та створення сприятливих умов для розвитку туризму", - зазначив заступник голови Законодавчих зборів Олександр Вайнберг.

Разом з тим, як повідомив віце-спікер нижегородського парламенту, екологічний туризм вимагає великих фінансових вкладень. Потрібно зробити не тільки грамотну презентацію, в першу чергу для іноземців, але і для нас. "Светлояр - це і природа, і легенда, переплетена з язичництвом, і якась таємничість. Але, незважаючи на це, багато хто приїжджає туди для дикого пляжного відпочинку на берегах озера Светлояра. Іноді запах ладану перемежовується там з запахом шашликів. Це вже наш менталітет винен, і нам важко від нього позбавитися. Але дуже потрібно", - особливо підкреслив Олександр Вайнберг.

"Взагалі, якщо говорити масштабно, то Нижегородської області в цьому плані пощастило. Нам, дійсно, є що показати і не тільки озеро Светлояр. Нижегородський край багатий для презентацій. Однак все впирається знову-таки у фінансування", - зазначив він.

Витратний еко - і агротуризм

Влада Татарстану щедріше в цьому плані. Міністерство по туризму республіки Татарстан розробило інвестпрограму на 2009-2011 рр., спрямовану, зокрема, на створення в регіоні інфраструктури для туризму. Загальний обсяг інвестицій оцінюється в 273,6 млрд руб. Однак, незважаючи на це, татарстанські експерти в галузі в'їзного туризму також говорять про брак фінансів для розвитку еко - та агротуризму. На їх думку, розвиток цих нових форм туризму в регіоні - перспективний, але в той же час ризикована напрямок.

"Поки це дуже затратно. Занадто великі початкові вкладення і тривала окупність, адже попит на даний турпродукт ще не сформований", - зазначив заступник директора компанії "Трійка плюс До" Руслан Чиликов. На його думку, в майбутньому попит на екологічний туризм в регіоні можуть створювати іноземні туристи, які приїжджають на екскурсії в Казань, але для цього необхідні значні інвестиції в створення інфраструктури.

Экодеревня по-чувашски

Створення екологічних поселень за типом сільської громади у світі практикується давно і цілком успішно. Ще з початку 70-х років в Америці, Західній Європі, Австралії, Індії почався процес створення екопоселень. Наприклад, у Швеції, екодеревні налічують від кількох десятків до 2-3 тисяч осіб. Там активно використовуються альтернативні джерела енергії: сонячні батареї, вітрогенератори, генератори біогазу.

Ідея створення чогось подібного існує і вже прижилася в умах росіян. Наприклад, Чувашія вже оголосила про створення своєї екодеревні. Проект розробляється за участю Євросоюзу. Однак, як відзначають в уряді Чувашії, в Євросоюзі діють пільги по оподаткуванню і т.д. "Там трохи інша система, а нам треба підходити до цього питання стратегічно. Розробляти цю програму треба комплексно - не так, що ми оголосили: у нас є сільський туризм, і ми починаємо. Без певної підтримки, без створення умов розвивати його буде важко. Це питання найближчої перспективи", - пояснив мінспорту республіки, який курирує і туризм регіону.

Як у свою чергу заявила куратор і керівник проекту створення екодеревні Марина Федорова, село буде розташована в Чебоксарском районі республіки, практично в самому її центрі. "Причому ми підняли архівні матеріали і з'ясували, що раніше на тому місці, де ми плануємо будівництво екодеревні була діброва, стародавні чуваші-язичники там поклонялися своїм богам. Після революцію діброву зрубали, залишився лише один дуб, який і знаходиться в центрі нашої галявини", - зазначила Марина Федорова.

За її словами, на території поселення буде і школа. Причому, як вона зазначила, що вже зараз досягнута домовленість з міністерством освіти республіки про проведення факультативних уроків для школярів Чебоксар і Новочебоксарска з предмету "Екологія життя". "Евроделагация ще півтора роки тому зацікавилася нашим проектом. Ми пройшли евроэкспертизу і нас включили в туристичний маршрут "Великий Волзький шлях". Ми маємо намір розвивати еко - і етнотуризм Чувашії. Зараз вже готуємо сувенірну продукцію. Вивчили рунічні письмена, обереги і чуваську вишивку, і на їх основі створюємо сувенірка. Іноземці зацікавлені в реалізації нашого проекту і всіляко нам допомагають", - пояснила Марина Федорова.

"Одне, але! Для реалізації першого етапу нашої екодеревні необхідно 10 млн євро. У нас поки тільки 2 млн євро, та ще 300 тисяч, виграні на гранти. Зараз ми написали бізнес-план, який знаходиться в Євробанку, і зараз чекаємо позитивного рішення на нашу кредитним питання. Ми є перспективним проектом Чуваської республіки, тільки в таких випадках можливе отримання кредиту в Євробанку", - продовжила керівник проекту створення екодеревні.

"За планом наше село має запрацювати в 2011 році. Але, незважаючи на наші плани, допомога держави і уряду Чувашії, крім грошей, які ми знайшли на реалізацію даного проекту, існує і земельне питання. У нас немає у власності землі. Той ділянка, в силу законодавчої плутанини, ми досі не можемо оформити. Ми потрапили в якісь "законодавчі ножиці". І, незважаючи на те, що на ділянці ми вже висадили живопліт, є план села, є гроші на її будівництво, є домовленості з усіма наглядовими відомствами - экодеревня в Чувашії поки не будується. Закон не дозволяє", - сказала Марина Федорова.

У бору брусниця...

Бузулукський бор, розташований на кордоні Самарській і Оренбурзькій областей, мабуть, один із самих визначних природних об'єктів Росії. Він веде свою історію з післяльодовикового періоду; його вік налічує 6-7 тисяч років. Вважається, що чистий сосновий ліс сформувався близько трьох-чотирьох тисяч років тому. Саме туди і пропонують туроператори відправитися любителів екотуризму.

Вже 100 років Бузулукский бор привертає увагу вчених, громадських діячів екологів, лісівників, і, звичайно ж, туристів. Бор був у числі основних номінантів у списку заповідних територій Російської імперії, підготовленому Природоохоронної комісією Імператорського Російського Географічного товариства в 1917 році. У 1977 році бор був оголошений особливо цінних лісовим масивом. Саме там досі збереглися ділянки незайманого лісу.

Туристичні фірми продають тури в Бузулукский бор. Літній тур манить збиранням грибів, ягід і посиденьками біля вогнища, взимку тут запропонують катання з гірок і на санях. Здавалося б, вплив на природу мінімальний, але разом з тим, вчені вже б'ють на сполох, говорячи про те, що Бузулукский бор - одне з найбільш вразливих природних об'єктів Росії, і туди взагалі необхідно заборонити масові заїзди. Порушення екосистеми може взагалі призвести до його загибелі, кажуть екологи.

Не зашкодь

Екологічний туризм отримав найбільш широке поширення і визнання в наш час, оскільки екологія з кожним днем набуває все більшого значення. Дбайливе відношення до природи й навколишнього середовища є одним із привабливих елементів туризму. Однак, незважаючи на принади та переваги даного виду туризму, щоб заслужити право називатися екологічним, туризм повинен відповідати досить жорстким вимогам. Багато хто навіть не знають, чим відрізняється звичайний туризм від екотуризму.

Сьогодні більшість відвідувачів природних зон не мають ні найменшого уявлення про правила поведінки в місцях відпочинку. В результаті природні заповідники поступово перетворюються на звалища. Тому одна з головних задач - екологічне виховання та освіта мандрівників.

Як сказано в Монреальської декларації по туризму, "захист навколишнього середовища повинен встояти перед тиском з боку організацій або осіб, стурбованих тільки комерційним успіхом або особистим збагаченням". І надмірне "наступ" на природу, що проводиться з метою розвитку туризму, не служить збереження природних багатств.