Дишловий І.М.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Стратегії розвитку регіонів рекреаційно-туристичної спеціалізації

Ключові проблеми регіонального розвитку в Україні та пріоритети державної регіональної політики з точки зору загальнонаціональних потреб та інтересів визначає Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року.

Зокрема, передбачається визначення розвитку рекреації та туризму як стратегічного напряму довгострокової регіональної політики держави, що зафіксовано у переліку пріоритетних напрямів розвитку 17 регіонів України до 2015 р.: Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей, міст Києва та Севастополя.

Вищезазначена Державна стратегія регіонального розвитку передбачає як найголовніші такі напрями розвитку рекреації та туризму в Україні:

- стимулювання розвитку підприємництва в туристичній сфері, сприяння розбудові та модернізації туристичної та рекреаційної інфраструктури, підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних пропозицій на світовому ринку послугу сфери туризму;
- підвищення рівня надання готельних послуг потребує реконструкції, модернізації існуючої готельної бази, впровадження нових технологій, створення економічних стимулів для залучення інвестицій у будівництво та введення в експлуатацію нових готелів, що, із свого боку, потребує значних капіталовкладень;
- проведення тендерів на право отримання земельних ділянок у рекреаційних зонах під забудову об'єктами рекреації з дольовою участю держави у сфері розвитку інфраструктури;
- подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок медичних послуг (діагностика, профілактика та лікування захворювань) із широким використанням рекреаційних та лікувально-оздоровчих ресурсів;
- збільшення кількості санаторно-курортних закладів, готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;
- запровадження стандартів якості надання рекреаційних послуг;
- удосконалення механізму правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання, які надають побутові послуги;
- створення збалансованої мережі об'єктів побутового обслуговування, насамперед тих, які надають соціальні види послуг.

Разом з тим, з урахуванням рівнів економічної, соціальної та екологічної проблемності розвитку регіонів рекреаційно-туристичної спеціалізації (за критеріальними оцінками д.е.н. З.В. Герасимчук) необхідно передбачити поступове впровадження стратегій подолання наявного відставання сучасного стану розвитку регіонів від оптимального рівня їх сталого розвитку за такою схемою послідовних етапів: