Слово "економіка" в буквальному перекладі з грецької мови означає "мистецтво
домашнього господарювання", інакше кажучи, "вміння управляти господарством".
Розвиток суспільного розподілу праці сприяв виокремленню різних видів
діяльності, появі спеціалізації виробництва конкретної продукції та послуг, які
задовольняють потреби не тільки членів свого господарства, а й інших споживачів
через систему обміну. Поява й розвиток обміну на основі суспільного розподілу
праці зумовили те, що поняття "економіка" трактується як мистецтво управління
господарською діяльністю не тільки однієї сім'ї (родини), а й господарських
структур різного рівня відокремлення чи об'єднання цілих галузей (сфер
діяльності), окремих країн або всього світу.
Мистецтво ведення будь-якого господарства ґрунтується на пізнанні того, що
робити і як робити найкращим і найдешевшим способом, а це потребує розробки
економічних методів та інструментів управління процесами господарської
діяльності на основі досвіду та наукових підходів. Тому поняття "економіка"
вживається і в значенні науки, що вивчає суспільні відносини з приводу створення
матеріальних і нематеріальних благ, призначених для задоволення невпинно
зростаючих потреб конкретного споживача і суспільства в цілому. Економічна наука
ставить дві мети: пояснення та прогнозування. Пояснення досягається на основі
спостережень та аналізу, а прогнозування - шляхом планування, яке прийнято
називати економічним управлінням. Основним інструментом економічного управління
виступає завдання на перспективу, яке оформлюється документально у формі плану.
Слово "економіка" вживається також у значенні "господарство" як взаємопов'язана
сукупність різноманітних видів підприємницької діяльності, що мають загальну
функціональну спрямованість.
Діалектика пізнання вчить: будь-що загальне проявляється в особливому, особливе
- в конкретному. Тому діалектика навчальної дисципліни "Економіка туристичного
бізнесу" потребує розгляду туризму як особливої й самостійної сфери діяльності в
загальному господарському комплексі регіону, країни чи світу. Туризму притаманні
як загальні закони економічного розвитку та єдині правила й закономірності
"ділової гри", так і особливості, пов'язані зі специфікою надання послуг
споживачам туристичного продукту. Під впливом особливостей туристичної
діяльності закономірності розвитку туризму набувають специфічних рис, які
проявляються в конкретній діяльності кожного суб'єкта туристичного бізнесу.
Навчальна дисципліна "Економіка туристичного бізнесу" спрямована на вивчання
туризму не з техніко-технологічного боку, а як відношення людей у процесі
формування, розподілу, реалізації та споживання туристичних послуг (продукту) на
всіх ієрархічних і структурних рівнях сфери туристичної діяльності з метою
задоволення потреб населення та отримання економічного й соціального ефекту.
Оскільки економіка туристичного бізнесу конституюється (формується) із економік
окремих підприємницьких структур - фізичних та юридичних осіб, то навчальна
дисципліна "Економіка туристичного бізнесу" охоплює два рівні:
1) економіку туризму як міжгалузевого комплексу обслуговування туристів; 2) економіку суб'єктів туристичної індустрії.
Центром вивчення економіки туристичного бізнесу є різноманітні підприємницькі
структури різних організаційно-правових форм, видів та обсягів діяльності.
Об'єктом вивчення економіки туристичного підприємства є економічні процеси,
пов'язані з формуванням та реалізацією туристичного продукту або наданням
окремих послуг з метою задоволення потреб мандрівників, а предметом виступають
економічні механізми ресурсного забезпечення туристичної діяльності підприємств
та отримання економічного й соціального ефекту.
Мета вивчення економіки туристичного бізнесу полягає у формуванні сучасного
економічного мислення, глибокого розуміння комплексу проблем господарювання в
туризмі, а також у набутті вмінь і практичних навичок економічної діяльності.
Мета викладання курсу "Економіка туристичного бізнесу" передбачає:
- отримання студентами глибоких теоретичних знань і набуття навичок творчого
підходу до оцінки діючих механізмів функціонування туристичних підприємств та
обґрунтування пропозицій щодо їхнього удосконалення; - оволодіння методами та інструментами економічного управління туристичним
бізнесом; - вироблення навичок продуктивно-критичної оцінювання діючих механізмів
планування діяльності підприємств і розробки прогресивних методів економічного
управління; - освоєння методів оцінювання економічної, соціальної та екологічної
ефективності виконання планових рішень.
Освоєння курсу "Економіка туристичного бізнесу" спрямоване на розв'язання таких
конкретних практичних завдань економічного управління:
- розробка базових стратегій розвитку діяльності туристичних підприємств; - формування ресурсного потенціалу підприємств і пошуки шляхів підвищення
ефективності його використання; - оптимізація поточних витрат підприємств і собівартості продукції; - вибір ефективних методів обґрунтування виробничої програми підприємств; - обґрунтування планів реалізації туристичного продукту, формування доходу та
прибутку; - мінімізація комерційних ризиків і запобігання банкрутству. Методологія
викладання економіки туризму ґрунтується на філософському підході до пізнання
істини: від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього до
практики. Основою цієї методології виступає єдність емпіричної, теоретичної та
прикладної сторін пізнання, а також матеріалістичної діалектики.
Емпірична сторона пізнання означає збирання, реєстрацію, оброблення та
систематизацію фактів (даних). Теоретичний зріз пізнання полягає у введенні
нових понять і термінів, а також у розробленні нових теорій розвитку економічних
процесів і явищ. Прикладна сторона методології пов'язана з освоєнням і
застосуванням наукових методів і практичних рекомендацій щодо забезпечення
ефективних форм господарювання.
Методологія вивчення курсу "Економіка туристичного бізнесу" охоплює сукупність
таких конкретних підходів:
- історичний та макроекономічний; - інваріантність розрахунків і вибір оптимального; - використання сучасного наукового інструментарію пізнання та оцінювання
ситуації для прийняття управлінського рішення; - аналіз, узагальнення та пошуки сфер застосування прогресивного вітчизняного та
зарубіжного досвіду економічного управління туристичним бізнесом тощо.
Основою ефективного економічного рішення є всебічне вивчення й оцінювання
ситуації та вибір рішення на основі найефективнішого варіанта із безлічі
розроблених.
Вивчення курсу "Економіка туристичного бізнесу" ґрунтується на знаннях
загальнотеоретичних економічних наук (економічна теорія, мікро-,
макроекономіка), набутих знань і практичних навичок з маркетингу, економіки
підприємства, статистики, економічного аналізу, бухгалтерського обліку,
ціноутворення, планування діяльності підприємств.
В результаті освоєння цього курсу майбутній економіст повинен уміти планувати
всі показники туристичної діяльності на основі максимізації доходу та
мінімізації витрат, що потребує раціонального формування та ефективного
використання ресурсів підприємств.
Туристичний бізнес являє собою сферу інтересів багатьох наук: філософії,
історії, географії, соціології, психології, культурології, антропології,
економіки, екології, рекреалогії тощо. Цілісний погляд на сферу туризму, в якій
синтезуються всі аспекти її вивчення, забезпечує така наука, як туристка.
Туристика виступає наукою, що синтезує дані різних наук про туризм і займається
формуванням та удосконаленням цілісної концепції туризму.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.