<<< тому | зміст | вперед >>>

Д'яков А.С., Яговкин О.Ю. Спортивне орієнтування

1. Трохи історії

Офіційною батьківщиною спортивного орієнтування вважається Норвегія, де 13 травня 1897 року спортивне товариство «Турнференинг» влаштувало перше змагання неподалік від Бергена, в тому ж році поблизу Осло 31 жовтня відбулися змагання, результат яких зберігся (8 учасників). Хоча, є дані, що ще раніше серед військових проводилися змагання на незнайомій місцевості метою дістатися до вказаного місця з допомогою карти. Перші змагання по лижного орієнтування відбулися 6 лютого 1899 р. біля міста Тронхейм, Норвегія (12 учасників). У подальші роки ініціативу перехопили шведи і фіни. 25 березня 1919 року неподалік від Стокгольма у містечку Сальтшебадене були організовані перші масові змагання з участю 220 спортсменів, нині там встановлено пам'ятник першого ориентировщику. У Швеції в грудні 1922 року перші змагання з нічного орієнтування. Перша в світі національна федерація була організована в Швеції в 1936 році - Союз орієнтовного спорту. В інших скандинавських країнах, а також у Швейцарії, Угорщини і Данії біг з картою і компасом отримав визнання в 30-х роках двадцятого століття, а національні керівні органи були створені після другої світової війни. У Фінляндії з 1945 року почав виходити перший спеціальний журнал, присвячений орієнтування. У ті ж роки шведський, фінська, норвезька і данський союзи об'єдналися в Раду спортивного орієнтування північних країн («НОРД»). Перша спеціальна спортивна карта натомість топографічним була підготовлена в Норвегії в 1948 році, а два роки там же з'явилася вже кольорова карта. В цей же час орієнтуванням починають захоплюватися туристи країн східної Європи.

Правила змагань в різних країнах істотно відрізнялися, і, щоб виробити єдині положення, в 1958 році була скликана Міжнародна конференція соціалістичних країн в Будапешті. Рік тому за ініціативою Шведської федерації відбулася нарада за участю представників всіх країн європейського континенту, де культивується спортивне орієнтування. У підсумку в 1961 році була створена Міжнародна федерація орієнтування (IOF) у Копенгагені, яку спочатку увійшли 10 країн: Болгарія, Угорщина, НДР, Данія, Норвегія, ФРН, Фінляндія, Чехословаччина, Швеція і Швейцарія. На наступних конгресах ІОФ, які проводяться раз у два роки, число членів федерації неухильно зростала. СРСР отримав статус повноправного члена ІОФ в 1986 році. Досить сказати, що до теперішнього часу спортивне орієнтування культивується, в більшій чи меншою мірою, практично на всіх континентах. Перший чемпіонат Європи відбувся у 1962 році в Швейцарії, чемпіонати Світу проводяться з 1966 року, а чемпіонати Світу з орієнтування на лижах з 1975 року. Кубки Світу з орієнтування бігом і на лижах проводяться відповідно з 1983 і 1989 рр.

У СРСР перша всесоюзна першість з орієнтування, як окремого виду спорту, відбулося в 1963 році в р. Ужгороді неподалік Невицького замку, з використанням викопіювання топографічної карти тридцятих років угорського виробництва. Однак, до цього серед ленінградських і прибалтійських туристів проводилися з 1939 року змагання "по закритому маршруту". Після Великої Вітчизняної війни туристські змагання з орієнтування починають проводитися в різних регіонах СРСР. Спочатку спортивне орієнтування займався Центральною радою по туризму та екскурсіях ВЦРПС аж до 1979 року, коли цей вид спорту по праву перейшов у відання Спорткомітету СРСР.

Довгий час на міжнародних змаганнях лідируючі позиції практично без конкуренції займали представники скандинавських країн. Тому були об'єктивні причини: скандинавські країни - батьківщина цього виду спорту, спортивне орієнтування займає міцні позиції серед інших видів спорту і, навіть, включено у шкільні програми навчання, в той час як, в нашій країні досі досі не кожен вчитель фізкультури може чітко і правильно відповісти на питання « що таке спортивне орієнтування?». Збірну команду СРСР довгий час вивозили на міжнародні змагання тільки на території соціалістичних країн (товариські матчі, «Кубок миру і дружби»). Перша міжнародна зустріч відбулася у 1965 році в ЧССР, в 1967 році в Болгарії наша команда виграла «Кубок миру і дружби» (кращі результати у жінок - 1-е місце Л.Натра (Бланка), у чоловіків - 3-е місце Р.Аболс).

Вперше у 1972 році від нашої країни були допущені 2 людини до участі у Кубку Міжнародної федерації лижного орієнтування в заданому напрямку. Бронзова медаль, завойована Л.Куклиной - більше ніж просто успішне виступ.

Починаючи з 90-х років ХХ століття російські спортсмени регулярно піднімаються на п'єдестал світових першостей з лижного орієнтування. Першим чемпіоном Світу з Росії став Іван Кузьмін в 1995р. У літній програмі позиції наших спортсменів також досить зміцніли.

У 1977 році на 79 сесії МОК у Празі спортивне орієнтування було визнано олімпійською дисципліною. В 1998 році в Нагано перед відкриттям зимової Олімпіади відбулися показові змагання серед найсильніших ориентировщиков Світу. ІОФ звернулася в МОК з заявою про участь спортивного орієнтування в Олімпійських іграх 2006 року в Туріні, Італія.

<<< тому | зміст | вперед >>>