Цопа Н.В.
Культура народів Причорномор'я. - 1999. - №6. - С.451-453.

Туристичні можливості та основи перспективного розвитку територіально-рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим

Успішна інтеграція України в Європейську Спільноту можлива при умови проведення розумної регіо-нальної політики з урахуванням територіальної специфіки і геополітичних переваг кожного регіону. Аналізу географічних, економічних та екологічних факторів показує, що територія Кримського півострова має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де ефективна економічна політика може вигідно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси держави.

Основний туристично-рекреаційний потенціал Автономної Республіки Крим зосереджений у наступних районах півострова: Алушта, Армянськ, Бахчисарай район, Білогірський район, Євпаторія, Керч, Сімферополь, Сімферопольський район, Красноперекопськ, Роздольненський район, Саки, Судак, Сакський район, Феодосія, Чорноморський район, Ялта.

Кожен їх наведених міст і районів володіє потенційними можливостями для розвитку туризму, має в своєму розпорядженні землями рекреаційного призначення.
В теперішній час туристсько-рекреаційний потенціал Кримського півострова можна оцінити наступним чином:

- територіальні ресурси природного і антропогенного характеру:

Основна частина туристичних ресурсів зосереджена в Південнобережній зоні - 1701 об'єкт, Центральної (Бахчисарай, Білогірськ, Сімферополь) - 547, Східної (Кіровський, Ленінський, Радянський) - 255, Західної (Сакський, Чорноморський) - 114, Північної (Джанкойський, Красногвардійський, Красноперекопський, Нижньогірський, Первомайський, Роздольненський) - 278. Всього з Криму до даної категорії ресурсів віднесено 3149 об'єктів.

Понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій, нараховується Криму. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об'єкти. Більше половини цих об'єктів зосереджені у південній зоні, близько п'ятої частини - в центральній (Сімферополь, Бахчисарай, Білогірський район), 10% - на півночі і сході Криму, інші пам'ятки знаходяться на територіях Євпаторії, Сакського та Чорноморського районів.

На території півострова функціонують 17 самостійних державних музеїв з 26 філіями, а також понад 300 громадських і відомчих музеїв, які поділяються на історичні (6 одиниць), краєзнавчі (5), природничонаукові (5), літературні (9), художні (8). Бахчисарайський і Керченський - історико-культурні, Херсонський державний історико-археологічний заповідник, Судацька фортеця, Алупкин-ський палацово-парковий заповідник.

- ландшафтні ресурси:

П'ять державних заповідників, 33 заказника, з них 16 загальнодержавного значення, 87 пам'ятників природи, 13 з них загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ і т.д.

- лікувально-мінеральні ресурси:

8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей.

В останні роки на території півострова з'явилися нові туристські об'єкти, які видається можливим віднести до категорії природничих музеїв, а саме: обладнані для масового відвідування печери Червона і Мармурова, Трехглазка, рекреаційні стежки - Боткінська, Штангеєвська, Тарахташская, Голіцина.

Станом на 1 вересня 1998 року в Криму здійснюють туристську діяльність на основі ліцензії понад 600 суб'єктів підприємництва. З них власну базу живлення мають 83 підприємства, власну базу розміщення - 51, у тому числі лише 4 готелі мають можливість здійснювати прийом іноземних туристів: "Ялта", "Ореанда", "Палас", "Примор'я".

Аналіз існуючої інфраструктури Автономної Республіки Крим показує, що велика частина її об'єктів може знайти більш ефективне застосування в туристичної галузі. А саме, лише Сімферопольський аеропорт використовується в туристичних цілях, хоча можливості Криму більш широкі, ряд аеродромів придатні для прийому і відправки туристичних чартерних рейсів і вертолітних екскурсій (Кача, Джанкой, Керч, Саки, Роздольненський район і інші). Також слід відзначити необхідність забезпечення надання послуги трансфер в Сімферополь і в інші міста по вимогу подорожуючих.

Для обслуговування круїзних суден використовується лише Ялтинський пасажирський порт, частково - Євпаторійський; Феодосійський, маючи статус міжнародного, потребує реконструкції наземних будівель.

У Керчі відсутній міжнародний пасажирський порт. Для інтенсивного використання малого Морфлоту необхідно будівництво та реконструкція причалів в Чорноморському, Керчі, Миколаївці, Гурзуфі.

У незадовільному стані знаходяться дороги, під'їзні шляхи до пам'ятників історії, культури, природи, що користуються підвищеним попитом у туристів (Мангуп-Кале, Ескі-Кермен, Великий Каньйон Криму, водоспади Джур-Джур, Учан-Су, селище Новий Світ та інші).

Сьогодні Крим надає третю частину туристичних послуг від загального обсягу їх надання в цілому по Україні. З країн СНД Росія і Україна дають найбільший потік туристів, користується попитом Крим також у Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Молдові. З країн далекого зарубіжжя в Крим найбільше туристів направляють Німеччина, Туреччина, Польща, США, Бельгія.

Наявність туристських ресурсів, особливості вже наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні та мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.

Той факт, що національний склад Криму включає понад 100 національностей і народностей, створює всі необхідні передумови для розвитку етнічного туризму. Для німецьких, болгарських, грецьких, кримсько-татарських і чеських громадян, чиї предки колись жили в Криму, розроблені тури по їх історичній батьківщині з відвідуванням архітектурних і релігійних пам'ятників півострова.

Новим і перспективним напрямком у розвитку туристської індустрії Криму став зелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, піднімає роль краєзнавства, усереднює елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєве середовище, наближене до природи. Для цього в Криму є всі умови: поєднання мальовничих гір і великих рівнин, лісів, степів, морів, озер, унікальна флора і фауна, широка мережа природних, історичних і етнографічних пам'яток.

Міністерством курортів і туризму опрацьовується питання про створення в Криму круїзної компанії. В даний час розвиток санаторно-курортної галузі в Автономній Республіці Крим стає одним з пріоритетних напрямів. Воно базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14 тис.м³ в добу), лікувальних грязей (з балансовими запасами 22,4 млн.м³), пляжів (протяжністю 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, морського і гірського повітря і ін Всього в Криму налічується більше 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ, використовуваних в основному для сезонного лікування і відпочинку. Санаторії і пансіонати з лікуванням складають 28% і розташовані переважно на Південному березі Криму, а також на курортах Євпаторія, Саки. При це ПБК спеціалізується на лікуванні дорослого населення, Євпаторія ж - дитячий курорт. Частка дитячих місць у санаторіях Євпаторії становить 73%, на ПБК - 12%. Усі санаторії Криму мають спеціалізацію, що залежить від особливостей лікувальних факторів місцевості, де вони розташовані.

Підводячи підсумки курортного сезону 1998 р., можна сказати, що, незважаючи на складну соціально-економічну обстановку, що склалася в республіці, вдалося в стислі терміни взяти під контроль ситуацію і забезпечити його проведення.

Число прибулих в Крим на лікування і відпочинок зросла з 2,6 млн. чоловік в 1997 році до 3,3 млн. осіб у поточному році.

За 9 місяців 1998 року за путівками та курсівками було обслуговано 980 тис. чоловік, що порівняно з минулим роком становить 103,2%.

Середня кількість часу перебування 1 відпочиваючого в нинішньому році склало по Криму 14 днів (в 1997 р. - 16). Максимальна кількість днів перебування - 19 було в Євпаторії, що пов'язано з лікувальним профілем курорту, найменша - 8 - в Бахчисарайському районі. Разом з тим необхідно відзначити, що ціна путівки Криму значно вище, ніж ціна на аналогічні здравниці України, що в ряді випадків робить кримські путівки неконкурентоспроможними. Враховуючи, що фінансова криза і зростання курсу долара вплинуть на вартість путівки, виникає небезпека зменшення прибуття кількості відпочиваючих у майбутньому курортному сезоні 1999 року.

Збільшення потоку відпочиваючих стимулювало діяльність інших галузей економіки АРК: транспорту, зв'язку, торгівлі, сільського господарства, промисловості і т.д., що значно збільшило обсяг надходжень у бюджет.

За звітний період, за даними податкової адміністрації, у бюджети всіх рівнів надійшло 523,0 млн. грн. в якості прямих податкових і неподаткових відрахувань, у тому числі до Держбюджету України - 265,0 млн. грн. і в місцеві бюджети - 268,0 млн. грн. Від міст і районів рекреаційної зони до бюджетів усіх рівнів надійшло 274,1 млн. грн., що складає 51,4% від усіх надходжень по Криму, або на 37 млн. грн. більше відповідного періоду 1997 року.

Госкомтуризмом розроблена державна програма розвитку туризму в Україні до 2005 р., згідно якої передбачається збільшити прийом іноземних туристів до 2000 р. у 2,5 рази, а валютні надходження у 4 рази, довівши їх до 1 млрд. доларів.

Реальним способом розвитку туристично-рекреаційного комплексу республіки і залучення в Крим іноземних туристів є просування на території не тільки Криму, але і всієї України Генеральної Угоди "Про засади співробітництва туроператорів і об'єктів розміщення" як базисного документа, визначає прин-ципи їх взаємодії.

У Криму до Генсоглашению приєдналися 10 кримських організацій - членів РАТА: Ялтинське бюро подорожей та екскурсій, готель "Ореанда", фірми "Кенеш", "ЛБ-тур", МСП "Зея", база відпочинку "Дніпро", пансіонат ВАТ "Зоря", ВАТ ТК "Ялта-Інтурист" та інші.

З метою залучення в Крим туристів і подальшого розвитку територіально-рекреаційного комплексу, формування конкурентоспроможного Кримського турпродукту, забезпечення його реклами на державному рівні, а також приведення якості послуг у відповідність з вимогами чинних міжнародних стандартів у сфері туризму, прийнятих Україною, необхідно продовжувати подальшу сертифікацію суб'єктів туристичної діяльності. На сьогоднішній день в Україні єдина система сертифікації та ліцензування суб'єктів туристичної діяльності знаходиться в стадії впровадження.

Список літератури:

1. Скрипник Ст. Галузь, за якою майбутнє. Урядовий кур'єр, - 1995р., - № 144. - С.9.
2. Русаков Р. Що туристу потрібно? // Крымские известия, - 1998., - № 79.
3. Робочі зустрічі в Криму.// Вісник РАТА, - 1998, - № 10. - С.18.
4. Список організацій, що приєдналися до Генсоглашению. // Новий Крим. Курорти і туризм., - 1999., - № 1. - С.17.
5. Ващенко Н. Особливості сучасного розвитку національного ринку рекреаційних послуг. Маркетинг: стан і основні напрями розвитку. - К., 1997., - С. 54-56.
6. Гудименко А. Далеко від міського шуму. // Крымские известия, - 1999., - № 31-32. - С.6.