Чикіна Ю.Ю.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина ІІІ. - 2013. - №18 (277). - С.102-109.

Позитивні аспекти та негативні наслідки використання засобів комп’ютерно-інформаційних технологій у підготовці майбутніх вчителів географії

У статті підкреслено можливості вдосконалення навчального процесу під час застосування комп’ютерно-інформаційних технологій у підготовці спеціалістів. Розглянуто можливості підвищення ефективності викладання географічних дисциплін та активізації процесу засвоєння навчального матеріалу за умови застосування засобів комп’ютерних та інформаційних технологій. Схарактеризовано позитивні аспекти використання сучасних засобів, які сприяють розкриттю та розвитку індивідуальних здібностей географів, формуванню пізнавальних інтересів. Розкрито основні негативні наслідки застосування сучасних засобів у підготовці студентів-географів.

Ключові слова: професійна підготовка вчителя географії, засоби комп’ютерно-інформаційних технологій, інформаційні технології, комп’ютерні технологій.

На сучасному етапі розвитку освіти одним із пріоритетних напрямків стає процес інформатизації усіх ланок навчально-виховного процесу, який передбачає використання можливостей комп’ютерних та інформаційних технологій для реалізації ідеї розвивального та активного навчання, інтенсифікацію всіх рівнів професійної підготовки фахівців, підвищення його ефективності та якості. Проте, важливою умовою ефективного використання сучасних засобів стає урахування позитивних аспектів та негативних наслідків під час професійної підготовки географів.

Питанню професійної підготовки вчителів присвячено велику кількість досліджень. Проблема підготовки майбутніх учителів в умовах комп’ютеризації та інформатизації освіти зазнає суттєвих змін, що відображено у науковій літературі досить широко (роботи В. Беспалька, Б. Гершунського, Є. Машбиця, Н. Морзе, О. Науменко та ін.). Розгляду позитивних аспектів та негативних наслідків використання сучасних засобів у навчально-виховному процесі присвячено праці В. Бикова, Ю. Жука, Е. Кравченя, Г. Коджаспірової, с.Новікова, О. Полупаненко, І. Роберта та ін. Проте, незважаючи на неухильне зростання кількості наукових досліджень з різних аспектів реалізації комп’ютерних та інформаційних технологій, більшість з них присвячені питанням їх використання під час вивчення географічних дисциплін в загальноосвітній школі та недостатньо розглянуто питання комп’ютерної підтримки географії у вищому навчальному закладі.

Мета статті – здійснити аналіз наукових джерел, які містять теоретичні відомості щодо можливостей вирішення проблем підготовки майбутніх вчителів географії; підкреслити можливості вдосконалення навчального процесу під час застосування комп’ютерно-інформаційних технологій у підготовці спеціалістів; окреслити основні завдання та розглянути можливості підвищення ефективності викладання географічних дисциплін та активізації процесу засвоєння навчального матеріалу за умови застосування засобів комп’ютерних та інформаційних технологій; схарактеризувати позитивні аспекти та розкрити основні негативні наслідки застосування сучасних засобів у підготовці географів.

Спираючись на думку науковців, до основних принципів комп’ютерно-інформаційного навчання слід віднести: підвищення ефективності навчально-виховного процесу завдяки використанню засобів комп’ютерних та інформаційних технологій (ЗКІТ); принцип педагогічної доцільності у використанні ЗКІТ (засоби навчання необхідно використовувати тільки там, де вони мають конкретну методичну функцію (задум); принцип оптимізації діалогу користувача з комп’ютером; інтерактивний характер спілкування „людина-комп’ютер”; принцип безмежних можливостей (дає стільки матеріалу, скільки студент зможе засвоїти); неможливість заміни людини машиною; принцип мультимедійності – використання одночасно багатьох каналів інформації (звук, зображення, рух, колір); принцип мультиплікаційності (завдяки одним засобам здійснюється мотивація, інших – передавання основної інформації з теми, завдяки третім – контроль та корекція засвоєння); широке використання специфічних дидактичних засобів виділення інформації (використання різних шрифтів, звукові ефекти, зміна кольору) та ін. [5, с.96; 7, с.183, 206].

Проте, доцільність використання комп’ютерних та інформаційних технологій на всіх етапах навчально-виховного процесу не викликає жодного сумніву. У процесі викладання фізико- та економіко-географічних дисциплін ЗКІТ слід використовувати на різних заняттях у підготовці географів:

1. Під час вивчення та закріплення нового матеріалу, що сприяє кращому засвоєнню студентами інформації, підвищується наочність, можливість різнобічного розгляду явища або процесу, розширюються прийоми подання матеріалу, економія часу на його викладання (інтерактивні мультимедіа лекції (слайд-лекції, відеолекції), електронний підручник);
2. Під час проведення практичних та семінарських робіт – як засіб для пошуку й вивчення необхідного матеріалу, відпрацювання навичок та умінь самостійного вирішення завдань (ілюстративний засіб, програми-тренажери; створення презентацій (Power Point); робота з комп’ютерними програмами Corel, Adobe Photoshop для створення карт, робота в мережі Інтернет та ін.);
3. Під час контролю знань (заліки, іспити, захист курсових та магістерських робіт) дозволяють підвищити його об’єктивність, перевірити відповідність знань студентів державним стандартам (тестувальні програми навчального призначення);
4. Під час організації та проведення в мережі Інтернет конференцій, семінарів, круглих столів для обміну різними ідеями стосовно цікавих тем, питань, аналізу та вивчення міжнародного досвіду (спільні проекти та ін.);
5. Для самоосвіти (Інтернет, телеконференції) та ін.

Здебільшого, дослідниками наголос робиться на позитивних аспектах (В. Биков, Ю. Жук, С. Новіков, І. Роберт) використання засобів комп’ютерно-інформаційних технологій для можливостях організації індивідуальної, групової, колективної діяльності, за допомогою їх розвинути інтелектуальний потенціал та творчі здібності студентів, активізувати процес засвоєння навчального матеріалу, підготувати географів до майбутньої педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти. Аналіз зазначених літературних джерел дає змогу виокремити найбільш вагомі позитивні аспекти застосування комп’ютерних та інформаційних технологій у підготовці вчителів географії:

1. Якісні зміни у навчально-виховному процесі:

- наочність, доступність, достовірність;
- дозволяють інтенсифікувати процеси розвитку пам’яті, уваги, спостережливості;
- візуалізація закономірностей та реальних процесів, які вивчаються (графіки, карти, відео, діаграми, таблиці та ін.);
- допомагають пояснити найбільш складні теми, демонструвати процеси, які важко або не можливо спостерігати в реальному часі, розкривати суспільні явища або ситуації в динаміці, а також, предмети та явища, які найбільш доцільно ілюструвати в екранному або звуковому режимі;
- можливість поглиблення знань з географічних дисциплін;
- використання ЗКІТ не лише для підтримки традиційних форм, методів навчання, скільки для реалізації ідей розвиваючого навчання, інтенсифікації всіх рівнів навчально-виховного процесу;
- комп’ютер відіграє роль комунікаційного засобу (можливість використання локальних та глобальних мереж);
- сучасні засоби полегшують засвоєння абстракції, дозволяючи її конкретизувати у вигляді наочних образів (схем, моделей, графіків, карт);
- засоби графіки, музичний супровід знімають напруження, сприяють естетичному вихованню;
- формування інформаційного середовища, яке створює умови для продуктивної навчальної діяльності та підготовки географів до умов життя в інформаційному суспільстві;
- сприятливі умови для вільного доступу до необхідної інформації за допомогою мережі Інтернет;
- активізація мотивації та спрямування навчання в напрямі гуманізації з урахуванням індивідуальних особливостей та інтересів студентів;
- реалізація соціального замовлення в умовах інформатизації сучасного суспільства (підготовка географа, який має широку ерудицію і динамічний тип мислення, застосовують ефективні методи пошуку та обробки інформації, вміють ефективно використовувати засоби комп’ютерно-інформаційних технологій на різних видах уроках).

2. Інтенсифікація діяльності студентів:

- перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння вміннями самостійно пошуку, збору, накопичення та обробки географічної інформації про процеси, явища, об’єкти;
- робота з текстовим, графічним редакторами, електронними таблицями та створення передумови для формування інформатичної та інформаційної компетентностей;
- розкриття творчих можливостей та здібностей студентів, що призводить до формування компонентів теоретичного типу мислення, що є основою інтенсифікації процесу розвитку особистості майбутнього вчителя географії;
- індивідуальна робота з комп’ютером сприяє розвитку самостійності, привчає для точності, акуратності, послідовності дій, розвиває здібності до аналізу;
- використання ЗКІТ сприяє розвитку компонентів операційного, наочно-образного, теоретичного типів мислення, творчого, інтелектуального потенціалу географів;
- комплексний вплив на органи чуттів, а як наслідок, активізація розумової діяльності, формування навчально-пізнавальної мотивації;
- створення проблемних ситуацій та організація пошукової діяльності географів;
- прагнення до самовдосконалення та самореалізації;
- навчальний матеріал краще сприймається та легше запам’ятовується студентами;
- скорочення видів роботи, що викликають утомлюваність студента.

3. Зміни у діяльності викладача:

- економія навчального часу за рахунок виключення рутинних операцій (в електронній формі тексти лекцій та практичних занять, презентації, в які можна вносити нові статистичні дані, застосування яких стає багатократним, дозволяючи удосконалювати методи та прийоми роботи);
- необхідність вільного володіння технікою;
- використання програмного забезпечення, а також, процесів автоматизації та обробки результатів з метою інтенсифікації навчання;
- надавати студентам більш повну та точну інформацію про об’єкти та явища, які вивчаються та підвищити рівень наочності, яка допоможе отримати більше інформації про механізми складних явищ;
- дозволяє викладачу підтримувати контакт з аудиторією;
- варіативність застосування на різних етапах занять;
- збір та обробка статичних даних про індивідуальну навчальну діяльність студентів [1, с.22; 4, с.35; 6, с.23].

Відзначимо, що сьогоднішній етап розвитку освіти неможливо уявити без використання комп’ютерних та інформаційних технологій, проте, увагу слід приділити негативним наслідкам їх застосування у навчально-виховному процесі.

Спираючись на дослідження авторів (Е. Кравченя, Г. Коджаспірова та ін. [3, с.30; 2, с.141]), серед найбільш вагомих причин, виокремлюємо наступні:

1. Можлива шкода здоров’ю (довга робота за комп’ютером, фіксована поза в положенні сидячи протягом тривалого часу; дія електромагнітного випромінювання монітора; стомлення очей, перевантаження суглобів кистей).
2. Педагогічне немотивоване, безсистемне та недоцільне їх використання (ігнорування дидактичними принципами навчання, використання сучасних засобів тільки заради самого факту його використання, переважання ігрової складової над навчальною), що не призводить до позитивних результатів в галузі розвитку особистості студента або інтенсифікації навчального процесу; невміння педагога вірно побудувати заняття та точно визначити роль та місце сучасних засобів (досить часто відбувається показ цілого фільму, в той час коли найбільш доцільним є показ окремих фрагментів; пояснення викладача дублюють текст слайдів, а як наслідок нераціональний розподіл навчального часу); різнопланово комп’ютеризація впливає на викладача (страх перед комп’ютером, фанати комп’ютерного навчання).
3. Проблема комунікаційної компетентності, можливість переносу технічного спілкування з комп’ютером на відношення з іншими суб’єктами навчальної діяльності (під час спілкування в групі виробляється вміння вести діалог, пояснювати, доказувати, переконувати, грамотно формулювати питання та коректно будувати відповідь; скорочення особистісного впливу викладача на студентів, а тим самим, й кількості та якості особистісних контактів – зниження ролі усної та письмової мови (переважає звук та зображення); під час електронного представлення лекційного матеріалу зникають емоційні моменти взаємодії (міміка, жести, інтонація); зниження соціалізації студентів.
4. Перевищення можливостей комп’ютера (представлення інформації сама по собі не забезпечує передачі знань, культури, а тому, ЗКІТ стають лише допоміжними); замала кількість навчальних електронних посібників для вищої школи (при створенні програми важко врахувати індивідуальні якості кожного студента та оригінальність мислення);
5. Необхідність надзвичайно сильної мотивації до уміння самостійно добувати знання; невміння знаходити необхідну інформацію у її різноманітті в Інтернеті; більшість студентів непідготовлені до оцінки та переробки наростаючого об’єму інформації, яку раніше фахівець отримував протягом усього життя; труднощі у засвоєнні та оперуванні поняттями високого рівня абстракції.
6. Комп’ютери фіксують перемоги та невдачі студентів, проводять аналіз результатів в конкретній ситуації, простежують динаміку змін, проте оцінка носить формальних характер та не враховується ступінь досягнення поставлених цілей, внутрішніх спонукань.
7. Сучасні комп’ютерні конференції можуть зняти часові та просторові межі в процесі функціонування інформації, проте не можуть замінити реальних конференцій, дискусій.
8. Обов’язкова технічна складова даної технології (комп’ютерні аудиторії, мультимедійні проектори, комп’ютери, доступ до Інтернету).

Отже, не має жодного сумніву, що інформаційному суспільству потрібні висококваліфіковані та ініціативні вчителя географії, які зможуть ефективно використовувати засоби комп’ютерно-інформаційних технологій та виконувати свої функції в умовах розвитку сучасної України. За результатами аналізу наукових джерел стосовно впливу сучасних засобів у навчально-виховному процесі доходимо таких висновків. Головна мета підготовки майбутніх вчителів географії засобами комп’ютерно-інформаційних технологій – органічно вписати їх у поєднанні із традиційними засобами на всіх заняттях (під час вивчення та закріплення нового матеріалу, проведення практичних та семінарських занять, контролю знань та ін.). Проте, акцент слід робити на позитивних аспектах та негативних наслідках із застосування під час викладання фізико- та економіко-географічних дисциплін. Саме, завдяки використанню засобів комп’ютерно-інформаційних технологій можливо підвищити ефективність та якість підготовки географів, розвинути й сформувати в особистості творчі підходи в опануванні освітою та у подальшій професійній діяльності, а також, вийти за межі традиційного викладання географічних дисциплін. Застосування засобів комп’ютерно-інформаційних технологій дозволяє зробити сприйняття географічних дисциплін приємнішим для студентів, економити час та усунути недолік наочності. Отже, використання засобів комп’ютерно-інформаційних технологій виправдано лише тоді, коли це призводить до підвищення його результативності, максимально нейтралізуючи негативний вплив.

Наша публікація не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми, тому перспективи подальших досліджень вбачаємо у розгляді можливостей підвищення ефективності викладання географічних дисциплін за допомогою мультимедійних презентацій.

Список використаної літератури

1. Биков В.Ю. Засоби навчання нового покоління в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі / В.Ю. Биков, Ю.О. Жук // Комп’ютер школі та сім’ї. – 2005. – №5. – С.20-23.
2. Коджаспирова Г.М. Технические средства обучения и методика их использования / Г.М. Коджаспирова, К.В. Петров. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 256 с.
3. Кравченя Э.М. Технические средства обучения / Э.М. Кравченя. – Мн.: Выш. шк., 2005. – 304 с.
4. Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе / С.П. Новиков // Педагогика. Научно-теоретический журнал Российской Академии образования. – М.: ООО „Педагогика”. – 2003. – №9. – С.32-38.
5. Попович Н.М. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на якість підготовки фахівців у ступеневій педагогічний освіті / Н.М. Попович // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2009. – №47. – С.95.
6. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы / И.В. Роберт. – М.: «Школа-Пресс», 1994. – 213 с.
7. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий / Г.К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.

Чикина Ю.Ю. Положительные аспекты и негативные последствия использования средств компьютерно-информационных технологий в подготовке будущих учителей географии

В статье подчеркнуто возможности усовершенствования учебного процесса во время использования компьютерно-информационных технологий в подготовке специалистов. Рассмотрено возможности повышения эффективности преподавания географических дисциплин и активизации процессу усвоения учебного материала при условии использования средств компьютерных и информационных технологий. Охарактеризовано положительные аспекты использования современных средств, которые способствуют раскрытию и развитию индивидуальных способностей географов, формированию познавательных интересов. Раскрыто основные негативные последствия использования современных средств в подготовке студентов-географов.

Ключевые слова: профессиональная подготовка учителя географии, средства компьютерно-информационных технологий, информационные технологии, компьютерные технологии.

Chikina J.Yu. Positive aspects and negative consequences of the use of computer and information technologies in future teachers of geography training

The article analyzes the scientific sources which contain theoretical information on how to solve the problems of the future teachers of geography training. It highlights the possibilities to improve the educational process while using computer and information technologies in training professionals. The article outlines the basic tasks of computer and information technologies using while preparing students-geographers. It considers the possibilities of improving the effectiveness of teaching geographical subjects and enhancing the process of learning provided computer and information technologies are used. The author determines positive aspects of the use of computer and information technologies that contribute to the exposure and development of individual skills of geographers, the formation of cognitive interests, self-improvement and self-fulfillment of the future specialists. The basic negative consequences of using modern means to prepare students geographers are shown.

Key words: professional training of a teacher of geography, the means of computer and information technologies, information technology, computer technology.