Черняк О.І., Самарцев Ю.Є.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Податок з продажу як спосіб системного формування місцевих бюджетів курортних територій

Організація сталих надходжень до місцевих бюджетів курортних територій як наслідок всіх видів економічної активності, пов’язаної з туризмом, є однією з найбільш важливих проблем вітчизняної туристичної індустрії. Адже саме такі надходження можуть бути основою для сталого розвитку курортів.

Держава намагалася і намагається вирішити цю проблему за рахунок введення спеціального податку для суб’єктів підприємницької діяльності, що безпосередньо надають туристичні послуги.

Таким податком до 1 січня 2004 року був готельний збір, що справлявся у розмірах від 5 до 20% від вартості послуги. Існування цього збору на довгі роки загальмувало розвиток готельного сектору країни, спричиняло слабку конкурентноздатність вітчизняного туризму на світовому ринку. Після його скасування значно виросло як загальне завантаження готелів, так і рівень всіх надходжень до бюджету від діяльності готельного сектору.

В проекті нового „Податкового кодексу України” передбачено введення „туристичного збору” – податку, який не сприймається ні експертами, ні абсолютною більшістю платників, оскільки він є надзвичайно важким у адмініструванні і буде охоплювати лише послуги, що надаються готелями та туристичними компаніями. Такий податок має разовий характер, передбачає великі додаткові витрати на його адміністрування, фіксовані розміри податку створюють певні диспропорції у обкладанні різних за вартістю послуг ( наприклад, тижневого проживання у п’ятизірковому готелі та разової екскурсії для дітей).

При формуванні ефективної податкової моделі треба зважити на той факт, що туризм генерує постійні додаткові надходження майже у всіх галузях господарства курортної території, починаючи від продажу напоїв, харчування та сувенірів і закінчуючи паркувальним бізнесом тощо. Всесвітня туристична організація розробила системні підходи щодо сателітних рахунків в туризмі, які враховують такі види економічної діяльності в загальному обсязі доходів, що надходять від туризму. Подібна методика була також розроблена і Державною туристичною адміністрацією України, проте не впроваджена у життя.

За попередніми розрахунками, надходження від підприємницької діяльності, прямо не пов’язаної з туристичними послугами, становлять принаймні половину всіх оборотів на територіях курортів під час активного сезону. В той же час подібна діяльність організована таким чином, що місцевий бюджет практично не отримує коштів від багатомільйонних оборотів. Майже 100 відсотків подібної діяльності здійснюється суб’єктами підприємництва, що працюють за спрощеною системою оподаткування, отже не платять ні ПДВ, ні податку на прибуток.

На наш погляд, вирішити питання доречно було б за рахунок введення системного місцевого податку, який би охоплював всі види товарів і послуг, які надаються туристам і був безпосередньо пов'язаний з їх обсягом.

Розрахунки показують, що введення такого податку спричинить лише незначне зростання кінцевої вартості послуг. В деяких випадках він зовсім не позначиться на ціні, і не вплине на поведінку споживачів, а тільки допоможе у перерозподілі прибутків від ряду видів діяльності. Введення цього податку могло би реально забезпечити адекватні обсягам економічної діяльності надходження до місцевих бюджетів – і відповідно створити засади для сталого розвитку курортних територій.

Саме тому ми пропонуємо ввести у якості експерименту під час активного сезону на території курортів податок з продажу саме як системний податок, що має забезпечити сталий розвиток курортів.