Реалізація педагогічних умов комунікативно-професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

Чинники впливу на процес формування культури професійного спілкування у навчально-виховному процесі коледжу

Чинники негативного впливу	Альтернативні чинники
1. Фрагментарність, розрізненість	1. Системність
2. Невизначене цілепокладання	2. Діагностичне цілепокладання
3. Монологічний стиль спілкування у навчанні та вихованні	3. Діалогічність в усіх сферах спілкування студента
4. Домінування навчальної чи виховної мети	4. Інтеграція форм навчальних та виховної роботи
5. Відірваність від професійної перспективи	5. Професійне спрямування навчального-виховного процесу
6. Відсутність чи обмеженість рефлексії	6. Рефлексивність
7. Бідність емоційного фону	7. Емоційна насиченість, подієвість
8.Відсутність мотивації діяльності	8. Інтерес, умотивованість
9.Застосування традиційних методів навчання та виховання	9. Поєднання традиційних та інноваційних форм та методів
10. Домінуюча роль викладача в організації роботи	10. Фасилітативна та партнерська позиція викладача
11. Низький рівень самостійності	11. Організована СРС
12. Низька увага до особистісних та індивідуальних особливостей студентів	12. Індивідуальний та особистісний підхід
13. Ігнорування середовища як важливої умови ефективності навчально-виховного процесу	13. Середовищний підхід до навчання і виховання: спільність цілей, дій, результатів
14. Відсутня можливість апробації набутих знань та умінь	14. Можливість апробації комунікативної діяльності

Порівняння цих чинників дало змогу припустити, що створені педагогічні умови повинні носити постійний та системний характер, впроваджуватися протягом усього терміну навчання і призводити до того, що

1) суб’єкти процесу формування культури професійного спілкування включені у спільну діяльність, яка охоплює різні форми організації навчальної та виховної роботи за професійним спрямуванням, має спільну для усіх мету - досягнення високого рівня сформованості культури професійного спілкування, передбачає рефлексію суб’єктів означеного процесу;
2) форми організації навчально-виховного процесу є не лише традиційними, а й інноваційними, професійно спрямованими, передбачають формування навичок поведінки у ситуаціях, пов’язаних із виконанням професійних обов’язків;
3) форми навчально-виховної роботи організуються таким чином, щоб вони могли викликати інтерес та позитивні емоції зі сторони студентів,
4) викладач стає партнером, помічником та порадником для студента у процесі розвитку його культури професійного спілкування;
5) студенти включені не лише в аудиторну навчальну роботу, їм надаються широкі можливості для творчо спрямованої самостійної роботи;
6) враховуються індивідуальні та особистісні особливості студентів;
7) індивідуальна робота ведеться через колективну діяльність із врахуванням виховної ролі середовища, студентська група розглядається як суб’єкт професійно орієнтованої системи;
8) студенти мають можливість апробації результатів у реальних ситуаціях спілкування;
9) виховна робота у студентській групі має серед іншого професійне спрямування і поєднується у цьому сенсі із навчальною роботою.

Узагальнення результатів аналізу науково-методичної літератури з проблеми формування культури спілкування майбутніх фахівців сфери туризму, урахування структурно-функціональних компонентів розробленої базової моделі, даних пілотажного експерименту та виявлені чинники позитивного впливу на досліджуваний процес дозволили визначити такі педагогічні умови формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу:

- розробка та цілеспрямоване включення в зміст навчальних дисциплін квазіпрофесійних комунікативно-діяльнісних ситуацій;
- застосування в навчально-виховному процесі комунікативно-тренінгових занять, ділових ігор, імітаційно-рольового моделювання, розв’язання студентами творчих професійно спрямованих завдань у навчальній та позааудиторній роботі;
- організація проектної діяльності студентів у формі розробки індивідуальних, групових та колективних завдань;
- включення до плану виховної роботи ВНЗ заходів, спрямованих на створення освітньо-виховного простору з метою формування суб’єкт-суб’єктних відносин у студентській групі та оволодіння студентами культурою поведінки в міжособистісному й професійному спілкуванні.

Комплексне бачення педагогічного забезпечення процесу формування культури професійного спілкування дозволило створити єдину програму формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Їі впровадження стало експериментальною частиною дослідження.

На початку дослідної роботи проведення констатуючого експерименту з метою діагностики рівня сформованості культури професійного спілкування вважалось недоцільним, що пояснюється специфікою досліджуваного явища. Культура професійного спілкування є новоутворенням, яке формується під час навчання. Визначити рівень її сформованості можливо лише в кінці навчання за професією, тобто у студентів випускних груп.

Суперечність між станом формування культури професійного спілкування у навчально-виховному процесі ВНЗ та бажаними результатами було виявлено у пілотажному експерименті.

На діагностичному етапі було виявлено тип особистості, рівень комунікативних та організаторських здібностей, рівень згуртованості груп, стратегію поведінки у конфлікті. Протягом формуючого експерименту порівнювалась динаміка змін показників у експериментальних та контрольних групах.

Мета експерименту полягала у:

а) впровадженні у навчально-виховний процес ВНЗ туристичного спрямування спеціально організованої програми формування культури професійного спілкування;
б) управлінні її реалізацією;
в) відстеженні результатів її упровадження;
г) систематизації висновків із результатів цього упровадження.

На прогностичному етапі було сформульовано гіпотезу, цілі і завдання програми. Для цього ми скористалися виділеними у психології головними умовами конструктивного спілкування, якими є здатність людини аналізувати ситуації міжособистісної взаємодії, виділяти причини і слідства власних реакцій і реакцій партнера; здатність отримувати у таких ситуаціях досвід для подальшого успішного спілкування; здатність змінюватися в спілкуванні із використанням власного досвіду [1, с. 8] та урахували професійне спрямування навчання.

Цілями програми формування культури професійного спілкування є:

1. Застосування системного підходу до формування культури професійного спілкування у навчально-виховному процесі ВНЗ.
2. Формування та розвиток культури професійного спілкування студентів та культури міжособистісних стосунків у студентській групі. Набуття студентами попереднього досвіду професійного спілкування.
3. Збагачення особистого життєвого досвіду студентів для їх майбутньої соціальної, зокрема професійної взаємодії з оточенням.

У ході реалізації програми вирішувались такі завдання:

1. Ознайомити студентів з теоретичними основами психології спілкування.
2. Моделювати ситуації, наближені до професійної діяльності, для практичного застосування набутих знань.
3. Шляхом створення ситуацій спільної діяльності сприяти процесу згуртованості у групах та формувати культуру міжособистісних стосунків.
4. Застосовувати традиційні та інноваційні, активні, інтерактивні методи навчання і виховання шляхом їх змінюваності, наступності, інтегрованості.
5. Формувати навички аналізу досягнутих результатів, рефлексії.

Ці цілі та задачі відповідають:

- загально дидактичній системі принципів особистісно зорієнтованої навчальної діяльності у вищій школі, систематизованій О. Сердюк, що включає в себе принцип індивідуалізації, науковості, наочності, систематичності, послідовності, проблемності, фахової зацікавленості, колективності навчання, свідомої навчально-пізнавальної активності учнів, зв’язку навчання з практичною діяльністю у професійному майбутті, відповідності соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей учасників занять до специфіки навчання [2, с. 9-25];
- принципам підготовки до професійного спілкування, виділені Л. Савенковою, що включають принципи системності, психолого-педагогічної діагностики, оптимальності, варіантності [3, с. 17];
- окремо виділеному Н. Вознюк принципу діяльнісного підходу, який ґрунтується на діяльності вихованців, їхній активності, моральній діяльності як обміні вчинками [4, с. 120].
- виділеним нами принципам створення педагогічних умов формування культури професійного спілкування у навчально-виховному процесі ВНЗ, які включають принципи: усвідомленості дій; цілеспрямованості; етапності та системності; емоційного комфорту, такту; активності; партнерства; дотримання міри; рефлективності; цілеспрямованості.

Серед іншого враховано точку зору В. Ковальова. Ним виділено такі компоненти професійно-комунікативної підготовки фахівців сфери туризму: опанування мовленнєвими жанрами, поширеними у професійній діяльності, інформація про особливості комунікації в туристичній справі, програми тренування артикуляційних органів, опанування рідної, російської та англійської мови, значна перевага практичної підготовки над теоретичною [5].

Програма експерименту, яка відповідала часовій й результативній субмоделям процесу формування культури професійного спілкування у навчально-виховному процесі коледжу, передбачала реалізацію мотиваційно-змістовного, діяльнісно-практичного, пошуково-творчого етапів.

Мотиваційно-змістовний етап передбачає формування в студентів позитивної мотивації, інтересу та усвідомленого ставлення до процесу оволодіння культурою професійного спілкування як необхідної умови ефективності майбутньої професійної діяльності, а також створення теоретико-практичної основи для формування культури професійного спілкування, згуртування студентської групи для подальших спільних дій та досягнення спільних результатів.

На діяльнісно-практичному етапі роботу було спрямовано на організацію індивідуальної, групової та колективної творчої діяльності студентів з оволодіння практичними вміннями та навичками культури професійного спілкування екскурсовода.

На пошуково-творчому етапі процес підготовки студентів набував рис науково-дослідницької діяльності й характеризувався зростанням обсягів самостійної роботи студентів.

Згідно з міжособистісною субмоделлю процесу формування культури професійного спілкування у навчально-виховному процесі ВНЗ, суб’єктами у реалізації програми були студент, студентська група, викладачі, куратор студентської групи, керівник практики, спеціально запрошені особи.

Згідно з інструментальною субмоделлю у програму було включено різні форми організації навчально-виховної роботи: навчальну, позанавчальну, виховну, самостійну, пошукову, творчу, індивідуальну, групову, колективну, які передбачали постійну комунікативну дію та взаємодію суб’єктів цього процесу.

Н. Волкова доводить, що активна творча комунікація дозволяє студенту усвідомити себе як комунікативну особистість, відкриває можливості для накопичення комунікативного досвіду через самореалізацію у різноманітних комунікаціях, які є специфічними процесами взаємообміну інформацією [6, с. 20].

Тому у процесі формування культури професійного спілкування доцільно включати студента у комунікативні процеси у різних системах, застосовуючи для цього різноманітні форми і методи.

Реалізація програми охоплює три навчальні роки. Ступінь складності зростає залежно від курсу навчання, програма має виражену етапність. Самостійна робота студентів поступово ускладнюється і є найактивнішою на четвертому курсі.

Програма ґрунтується на принципі переходу від загального до часткового (від засвоєння загальних психолого-педагогічних знань про спілкування до професійних) та від часткового до загального (поступове вдосконалення і збагачення навичок спілкування), поєднує теоретично і практично цінні знання, уміння та навички, орієнтована на майбутню професійну діяльність.

У розробці програми враховано педагогічне наукове надбання, власний професійний досвід, рекомендації викладачів спеціальних дисциплін, екскурсоводів, інших фахівців туристичної галузі (менеджерів готелів, туристичних агентів, операторів), побажання студентів. У програму включено традиційні та інноваційні методики навчання й виховання, активні, інтерактивні методи, ігрові, тренінгові технології.

На практичному етапі дослідження велось постійне відстеження результатів кожного блоку програми, рефлексія студентів. Для відстеження поточних результатів приросту комунікативних знань та умінь, а також розвитку виховного простору застосовувались такі методи педагогічного дослідження як спостереження, самоспостереження, опитування (інтерв’ю, анкетування), тестування, аналіз змісту документації, рейтинг, ранжування, експертна оцінка. Метод самоспостереження ґрунтувався на рефлексії студентів (бесіди, відгуки, аналіз ситуацій).

З огляду на професійну значущість, головною функцією програми стала функція професіоналізації знань, умінь та навичок. Серед інших функцій програми виділено: навчальна, виховна, функція розвитку колективу, функція збагачення індивідуального комунікативного досвіду.

Головними характеристиками програми є: комплексність, системність, наступність, професійне спрямування, подієвість, емоційна насиченість, кооперація дій, свідомість, особистісне спрямування, суб’єкт-суб’єктний характер, психологічна підтримка, патріотичність.

Основною базою формуючого експерименту стали студентські групи спеціальності «Обслуговування у готелях та туристичних комплексах» Кримського коледжу економіки і управління. Реалізація програми у коледжі розпочалась з 2003-2004 навчального року.

Для порівняння рівня сформованості культури професійного спілкування у студентів коледжу та слухачів курсів із професійної підготовки екскурсоводів вимірювання цього рівня проводилось у двох групах слухачів курсів екскурсоводів Кримського екскурсійно-методичного центру.

Із 2007-2008 навчального року програму формування культури професійного спілкування було інтегровано у роботу предметного гуртка «Екскурсійна справа» Кримського факультету Національного університету культури та мистецтв для спеціальності «Менеджмент соціально-культурної сфери», спеціалізація «Готельне господарство і туризм».

У 2007-2008 навчальному році окремі блоки програми було впроваджено у навчально-виховний процес Сімферопольського вищого професійно-технічного училища сфери обслуговування і будівництва, що було пов’язано із підготовчою роботою до ліцензування за спеціальністю «Готельно-туристичний бізнес» із кваліфікацією «Агент з організації туризму». Планується повне впровадження програми надалі.

У 2007-2008 навчальному році впровадження програми розпочалось Сімферопольському коледжі Національного університету харчових технологій, де її було адаптовано з урахуванням специфіки навчального закладу. Тут було створено предметний гурток „Культура спілкування”.

З 2009-2010 навчального року розпочато впровадження Програми у навчально-виховний процес Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму для групи спеціальності «Готельно-туристичний бізнес», кваліфікація «Агент з організації туризму. Екскурсовод».

Середній бал сформованості культури професійного спілкування у контрольних групах склав 2.7, що відповідає критичному рівню.

Середній бал сформованості культури професійного спілкування у експериментальних групах склав 3.9, що відповідає найвищій межі середнього рівня.

Порівняння оцінок окремих компонентів у структурі професійного спілкування показало, що найкраще сформованими є показники когнітивного та операційно-діяльнісного критерію. Найнижчу оцінку отримали показники особистісного критерію: поведінка у конфлікті, емоційна комфортність у спілкуванні.

Поточні вимірювання засвідчили розвиток комунікативних здібностей студентів, якісну зміну стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях та розвиток згуртованості студентських груп, у яких було реалізовано програму формування культури професійного спілкування.

У ході дослідження доведено, що ефективність процесу формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму буде забезпечуватися, якщо:

- розглядати цей процес як цілісну ланку педагогічного процесу;
- наблизити його до реальних життєвих і професійних ситуацій;
- за технологічну основу прийняти різні форми організації навчально-виховного процесу;
- забезпечити стійкий інтерес до оволодіння культурою професійного спілкування;
- включити студентів до суб’єкт-суб’єктних стосунків у виховному просторі студентської групи.

Предметом подальших досліджень можуть стати питання створення оптимального психологічного мікроклімату у студентських групах та методичного забезпечення викладання дисциплін професійного циклу.

Література

1. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения: метод. пособие для преподавателей / Т.Г. Григорьева, Л.В. Линская, Т.П. Усольцева. - Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та ; М.: Совершенство, 1997. - 171 с.
2. Сердюк О.П. Загально дидактична система принципів особистісно зорієнтованої навчальної діяльності у вищій школі / О.П. Сердюк // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / [гол. ред. В. О. Зайчук]. - К., 2002. - Вип. 33. - С. 3-25.
3. Савенкова Л.О. Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх педагогів до професійного спілкування: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Л.О. Савенкова; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 1998. - 32 с. - Укр.
4. Вознюк Н.М. Етико-педагогічні основи формування особистості: навч. посіб. / Н.М. Вознюк. - К.: Центр навч. л-ри, 2005. - 196 с.
5. Ковальов В.І. Шляхи підвищення рівня комунікативної компетенції студентів у системі професійної підготовки спеціалістів у галузі туристичної індустрії / В.І. Ковальов // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - Луганськ, 2009. - № 10. - С.7-85.
6. Волкова Н.П. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Н.П. Волкова; Луг. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. - Луганськ, 2006. - 44 с. - Укр.

Черезова М.В. Реалізація педагогічних умов комунікативно-професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

У статті розглянуто педагогічні умови комунікативно-професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, а також проаналізовано можливості для їхньої практичної реалізації, описано етапи дослідження, висвітлено результати експериментальної діяльності упровадження цих педагогічних умов у навчально-виховний процес вищого навчального закладу туристичного спрямування.

Ключові слова: педагогічні умови, комунікативно-професійна підготовка, фахівці сфери туризму, реалізація, навчально-виховний процес.

Черезова М.В. Реализация педагогических условий коммуникативно-профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в учебно-воспитательном процессе высшего ученого заведения

В статье рассмотрены педагогические условия коммуникативно-профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения, а также проанализированы возможности их практической реализации, описаны этапы исследования, освещены результаты экспериментальной деятельности внедрения этих педагогических русловий в учебно-воспитательный процесс высшего учебного заведения туристического направления.

Ключевые слова: педагогические условия, коммуникативно-профессиональная подготовка, специалисты сферы туризма, реализация, учебно-воспитательный процесс.

Cherezova М.V. Realization of Educational Conditions for Communicative and Professional Training of Future Specialists in the Sphere of Tourism in the Educational Process of Higher Educational Establishment

The educational conditions for communicative and professional training of future specialists in the sphere of tourism in the educational process of higher educational establishment are considered in the article. The possibilities of their practical realization are also analysed. The research stages are described and the results of experiments to introduce these educational conditions into the educational process of higher educational establishment in the sphere of tourism are highlighted.

Keywords: educational conditions, communicative and professional training, specialists in the sphere of tourism, realization, educational process.