Черевичко Т.В.
Туризм і культурну спадщину.
Міжвузівський збірник наукових праць.
Інтерактивність туристських підприємств як умова глобалізації туристичного ринку
Глобальна економіка породжує нові процеси і зв'язки, які не вкладаються в
традиційний категоріальний апарат. До числа таких нових понять відноситься
інтерактивність - це здатність реагування системи на киберпространственной
будь-які зміни в реально існуючій соціально-економічній системі.
Інтерактивність - основа Інтернету, вона зумовлює розвиток Мережі як нову
середовище для діяльності, роботи, спілкування і навіть існування. Інтерактивність
набуває в даний час все більшого значення, причому не тільки суто в
інформаційній сфері, але і у всіх інших економічних областях
діяльності, в тому числі й туристичної. Інтерактивність у туристській
діяльності максимально полегшує прямий і зворотний зв'язок туристських
інституційних структур, зокрема туристських фірм із споживачами з метою
більш точного визначення їх реакції на пропозицію туристських продуктів, на
інновації виробників туристських послуг, рекламу, що дозволяє швидко
здійснити оцінку їх ефективності.
На наш погляд, інтерактивність туристських підприємств слід розглядати як
нову форму функціонування, взаємодії інституційних структур у
умовах глобалізації туристичного ринку.
Інтерактивна взаємодія між структурами являє собою систему
різноманітних зв'язків, відносин, що виникають між туристичними фірмами,
домогосподарствами (споживачами), державними туристськими структурами при
використання сучасних високих технологій, які забезпечують комунікації в
режимі реального часу.
Інтерактивність ближче всього до поняття «віртуальність», але вони не тотожні.
Віртуальність - штучно створене електронний простір.
Інтерактивність ж являє собою спосіб взаємодії суб'єктів туристської
діяльності за допомогою даного простору. Ця взаємодія може бути
розділена в просторі та часі, його учасниками можуть бути практично будь-які
туристські інституційні структури на національному та глобальному туристському
ринках.
Таким чином, інтерактивність, з нашої точки зору, являє собою
універсальний спосіб встановлення будь-яких, в тому числі туристських
підприємницьких зв'язків через глобальний інформаційний простір
за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Інтерактивність передбачає доступність для всіх учасників ринку туристської
інформації та інформаційних технологій, загальність, універсальність,
багатоканальність, регулярність, наявність прямих і зворотних зв'язків, високу
швидкість операцій по реалізації туристичних продуктів. Інтерактивність як нова
форма функціонування туристських інституційних структур змінює кордону
їх економічної діяльності, її форми і методи, внутрішні норми та правила
господарювання.
Інтерактивність передбачає наявність сучасних інформаційних технологій,
створення єдиного туристичного інформаційного простору, формування
інтерактивних інфраструктур.
Глобальна економіка ґрунтується на ринку інформаційної техніки і технологій.
Розвиток ринку сучасних інформаційних технологій веде до формування
єдиного туристичного інформаційного простору. І це не випадково. Кожна
туристська фірма, кожен споживач знаходить свою «нішу» в ньому і формує свою
мережа інтерактивних зв'язків. З розвитком інтерактивних зв'язків змінюються норми
господарської діяльності, у фірм і споживачів (домогосподарств) з'являються
нові культурні і людські цінності, формується нова система норм і
правил. Так, стає загальновизнаною нормою не елементарна комп'ютерна
грамотність суб'єктів, а знання сучасних інформаційних технологій на належному
рівні та постійне його вдосконалення. У розвинених країнах понад 50%
домогосподарств (споживачів) можуть інтерактивно взаємодіяти з іншими
економічними суб'єктами1.
Туристські фірми, споживачі і займаються підприємництвом
державні туристські структури об'єктивно стають повноправними
учасниками ринку сучасних технологій в якості виробників
інформаційних благ і їх споживачів. Це стає умовою необъемлемым
організації туристської діяльності на ринку виробництва туристських послуг.
Глобальна економіка, з одного боку, розширює просторове і тимчасове
поле діяльності туристських структур реального сектора економіки за рахунок
створення нових інформаційних туристських продуктів. З іншого боку, формує
новий сектор економіки - віртуальний, в якому реально існуючі туристські
фірми і споживачі інтерактивно взаємодіють між собою (система
електронних платежів) або через інтерактивного посередника (Інтернет,
віртуальний магазин або офіс)2.
Мережа інтерактивних зв'язків туристських інституційних структур представлена на малюнку 1.
Рис. 1. Інтерактивність туристських господарських зв'язків
Дана схема відображає інтерактивні зв'язку між туристичними фірмами,
державними туристськими структурами і споживачами туристських послуг, тобто
їх здійснення через віртуального посередника - системи Інтернет, в рамках якої склалася своя інтерактивна структура.
Традиційна система господарських зв'язків передбачала взаємовідношення
туристських фірм і споживачів в реальному економічному просторі, без
віртуального посередника. Ці зв'язки встановлювались при безпосередньому контакті
і вкладалися в схему «туристська фірма - споживач» або «фірма-фірма».
Наявність інтерактивних зв'язків передбачає іншу схему взаємодії за допомогою
системи Інтернет, через інтерактивні його структури.
Існує безліч інтерактивних структур, що дозволяють здійснювати
господарські зв'язки в туристському бізнесі. Основні інтерактивні структури
представлені інтернет-каталогами, магазинами, бізнес-каналами, віртуальними
офісами.
Туристські інтернет-каталоги, магазини необхідні для організації комерційних
обмінів на базі відповідних ресурсів Інтернету, вони забезпечують необхідні
функції, пов'язуючи покупців і продавців туристських послуг. Інтерактивні
магазини (каталоги) є туристські послуги споживачеві, дають йому
можливість підготувати замовлення і при бажанні сплатити його негайно. Туристський
інтернет-магазин зі свого боку має можливість виконати замовлення більше
оперативно і з меншими витратами, що скорочує як внутрішні, так і трансакційні витрати учасників обміну туристськими послугами. Певною
ступеня розвиток Інтернет змінює туристичний бізнес, перетворюючи його в особливий
вид електронної комерції. Туристський продукт - найбільш найпопулярніший продукт
через Інтернет. Так, через Інтернет отримують око-ло 68% інформації про туристських
подорожах. У 2000р. за допомогою Інтернету в світі бронювалося 3% подорожей,
що у вартісному вираженні еквівалентно 7 млрд. дол. Серед різних сегментів
туру найбільш часто резервуються авіаквитки (близько 84%). В 2002р. частка
інтернет-турів склала 8% у загальному обсязі реалізації подорожей і досягла
20,2 млрд. дол.
Інший інтерактивної структурою Інтернету, розвиваючої туристську електронну
торгівлю, є бізнес-канали. Існують роздрібні або дрібнооптові канали
обміну (система В2С). Але основним ринком є оптова торгівля (система
В2В). Учасників обміну тут менше, але обсяг ринку на кілька порядків
більше. Система В2В пов'язана з міжкорпоративними відносинами, з обміном на рівні
компаній (виробник турпродукту - постачальник туристських ресурсів), а не
споживачів, як в системі В2С.
При роздрібних торговельних відносинах основним критерієм є зручність, при
оптової торгівлі - ефективність при менших витратах. Так, дослідження
показали, що в основі мотивації звернення до інтерактивних туристським фірмам на
першому місці стоїть зручність (78,4%), на
другому - відсутність тиску при купівлі подорожі (66,4%), потім - економія
часу (64,2%) і можливість отримати інформацію з перших рук (від
виробника туристичного продукту).
Електронна оптова торгівля туристськими послугами і ресурсами допомагає скоротити
витрати туристських фірм кількома шляхами. Вона скорочує вартість закупівель,
оскільки дозволяє знайти постачальника за найнижчими цінами. Розмістити заказ в
Інтернеті значно дешевше, при цьому скорочується вірогідність помилок при
оформлення замовлень та виставлення рахунків.
За повідомленням британських інформаційних служб, купівля туристських послуг
онлайновому режимі скорочує витрати на обробку операції на 90% і зменшує
власне вартість закуповуваних фірмою ресурсів на 11%. Російські фахівці
туристичного бізнесу в якості переваг туристських інтерактивних структур
виділяють, по-перше, значне охоплення аудиторії. Так, Інтернет дозволяє 35
тис. клієнтів відвідувати самий популярний сервер з туризму TravelWeb, на якому
представлено понад 17 тис. готелів. По-друге, порівняно невисокі накладні
витрати. Наприклад, вартість бронювання через Інтернет складає в середньому
близько 2 дол., тоді як через GDS - 3,5 дол., традиційно-факсовий спосіб -
10 дол. По-третє, цілодобовий доступ в Мережу для приватних користувачів3.
Сучасні інтернет-технології зволяют реалізувати ці критерії і
переваги.
До інтерактивним структурам також відносяться віртуальні офіси. Є зовнішні
бізнес-процеси, що протікають поза туристської фірми, і є внутрішній
бізнес-процес, який протікає безпосередньо в самій фірмі, тобто офісні
діяльність.
Якщо діяльність туристської фірми спрямована виключно на Інтернет, то
доцільно та її діловодство перевести в цю середу, створивши віртуальний
офіс. При цьому співробітники фірми мають можливість виконувати свої службові
обов'язки з будь-якого зручного для них місця, навіть з дому. Фірма в такому випадку
має можливість економити на робочих приміщеннях.
Віртуальний офіс може виявитися корисним або навіть єдино можливим для тієї
або іншої фірми. Прикладом може служити сучасний напрям у розвиток
туристичного бізнесу, а саме створення геомобильных туристських фірм, тобто фірм,
точка докладання зусиль яких не є стаціонарною або співробітники якої
постійно переміщаються. У такому випадку для підтримки постійного зв'язку та
цілісності бізнес-процесів на глобальному туристському ринку Інтернет просто
незамінний.
До інтерактивним структурам відноситься електронна платіжна система. Вона
ефективна для туристських фірм і споживачів, за допомогою неї можна здійснювати
перекази, платежі. Вона доступна всім учасникам віртуального туристичного ринку
і дозволяє здійснювати операції швидко і дешево.
Глобальна інформаційна економіка дозволяє по-новому здійснювати
інноваційний процес в туристському бізнесі. При всьому різноманітті основним
стрижнем його є створення нового туристичного продукту. Інформаційні
технології дозволяють проводити експериментальне виробництво туристського
подорожі без залучення реальних ресурсів, використовуючи змодельовані їх види.
Таким чином, інтерактивність туристських підприємств формує єдине
туристське інформаційний простір, що знаходить відображення в зміні форм
управління туристськими фірмами. В даний час відбувається перехід від
безпосереднього управління суб'єктами управління в єдиному реальному
просторі до управління об'єктом через ін-формаційні системи,
здійснюваному інтерактивно. Тут з'являється можливість управляти
діяльністю туристичної фірми, перебуваючи в іншому місті, в іншій країні,
практично звідусіль, де є інформаційні системи.
Слід зазначити і те, що матеріальна вигода туристських підприємств від
розвитку інтерактивних зв'язків виявляється в значній мірі в формі більш
різноманітного туристичного продукту, що забезпечує стабільні високі доходи.
1 У цьому зв'язку особливий інтерес викликають дослідження зарубіжних економістів з
визначення індексу інформатизації, показника рівня розповсюдження
персо-нальних комп'ютерів. Згідно з даними досліджень лідерами в
використання нових інформаційних комунікацій є США, Західна Європа,
Японія. Ін-декс інформатизації в США - 100; нових індустріальних країнах - 92;
Західній Європі - 91; Японії - 86. Для порівняння в Росії індекс інформатизації
- 8; арабо-мусульманських країнах - 4,4; Індії - 0,6 (див.: Чавунів С. Японія
вік інформатизації // МЕ і МО. 2004. №10. С.105).
2 З кожним роком число користувачів Інтернету постійно збільшується. Про
популярності Інтернет говорить хоча б той факт, що кількість передплатників мережі
подвоюється кожні 10 місяців. Статистика стверджує: в 2001р. користувачів
Інтернет налічувалося понад 400 млн., у 2005р. їх число складе 1 млрд., а до
2010р. їх число зросте до 2 млрд. Обмін інформацією через Мережу щорічно
зростає майже в 10 разів. Кожну секунду по мережі передається понад 4000
електронних повідомлень (див.: http://www.netoskop.ru; Іванов Н. Людський
капітал і глобалізація // МЕ і МО. 2004. №9. С. 21).
3 Див.: Быстрянцев С., Кузнєцова Р. Інформаційні технології в рекламі
туристського продукту // Конкуренція і ринок. 2002. №2(13). С.15.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.