Черевичко Т.В.
Туризм і культурну спадщину.
Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 2.
Туризм в контексті інформаційної економіки
Інформаційна економіка, яка розвивається в рамках загального процесу
глобалізації, трансформує світове співтовариство, змінюючи інформаційну,
економічну, культурну, техніко-технологічну сфери.
Становлення і розвиток інформаційної економіки, з одного боку - одне з
проявів глобалізації, з іншого - чинник її прискорення. Матеріальною основою
нової економіки, на думку М. Кастельса, є глобальна інформаційна
мережа, здатна працювати як єдина система в режимі реального часу і в
масштабах всієї планети1.
Сучасне світове розвиток характеризується формуванням інформаційного
(кібернетичного) простору2. Як у свій час географічний простір
поступово об'єднало різні культури і цивілізації, оскільки в даний час
інформаційний простір пов'язує різні цивілізації, різні
культурно-економічні цінності, що історично сформувалися в іншому
просторі і часу.
Домінуючі тенденції світового розвитку вплинули і на туристську сферу.
Підвищення значимості інформаційних процесів дозволило виділити ряд
особливостей у розвитку туризму.
1. В рамках інформаційного простору досягнутий новий якісний рівень
просторово-тимчасової передачі інформації. Збільшення швидкості і об'єму
інформаційних потоків у всьому світі зумовило зміни й у туристській
діяльності як культурно-економічної сфери.
Розвиток Інтернету змінює туристський бізнес, перетворюючи його в особливий вид
електронної комерції. У 2000 р. з допомогою Інтернету в світі бронювалося 3%
подорожей, що у вартісному вираженні еквівалентно 7 млрд дол. В 2002р.
частка інтернет-турів склала 8% у загальному обсязі реалізації подорожей і
досягла 20,2 млрд дол.
Технологічні нововведення з прийому та передачі інформації полегшують роботу
туристських підприємств, які значно впливають на виготовлення і продаж
турпродукту, на швидкість старіння турпродукту і на те, якого роду послуги і
турпродукт будуть затребувані. Також вони надають свободу доступу до
інформації реальним і потенційним споживачам туристських послуг у віртуальному
просторі, дозволяючи тим самим «вибрати подорож, не виходячи з дому»3.
2. Особливістю сучасного туризму є те, що він розвивається на стику,
перетині основних секторів інформаційної економіки - реального, грошового та
віртуального.
В даний час можна відзначити наявність тенденції зростання віртуального сектору на
тлі скорочення реального. Грошовий сектор, розширюючись, зближується з
віртуальним, що наочно проявляється у розвитку системи електронних платежів та
у туристській сфері. Віртуальний сектор туризму представлений такими структурами,
як туристський інтернет - магазин, туристські Web-фірми, що віртуальні інститути
сервісу і т.д., з допомогою яких формуються інтерактивні зв'язку з реально
діючими суб'єктами.
Інформаційні технології поступово моделюють економічну поведінку
туристських фірм, споживачів, взаємовідношення між ними, змінюють їх
психологію, що в кінцевому рахунку може призвести до диктату над особистістю.
Віртуальність формує новий Web-стиль життя, культури і подорожі.
3. Ключовою особливістю сучасного світу є становлення віртуальної
культури і розвиток віртуальних подорожей.
Як відомо, культури створені з комунікативних процесів. А всі форми
комунікації базуються на виробництві й споживанні знаків, що обумовлено
проявом особливої ментальної здатністю людини, здатність до
символізації.
Людство завжди існувало в символічному середовищі і діяло через неї.
Символічна середовище вбирає безліч символів і різне їх «уява».
Тому в самому загальному сенсі символи можуть бути інтерпретовані двояко. З одного
сторони, символ являє собою почуттєвий знак, своєрідні враження, що мають
певні значення. З іншого, символ - це якась риса дійсності,
яка з внутрішньою достовірністю означає для людей щось таке, що не
може бути повідомлено розумовим шляхом. У цій зв'язку з певною часткою
допущення можна сказати, що символічна середовище - це віртуальне середовище, так
поняття «віртуальний, віртуальність» означає «існуючий на практиці»,
але виявляє себе не в строго даній формі або під цим ім'ям.
В даний час завдяки розвитку нової комунікаційної системи, електронної
інтеграції всіх видів комунікації відбувається будівництво нової символічної
середовища, де віртуальність стає реальністю, а реальність - віртуальністю.
Таким чином, не існує поділу між реальністю і віртуальністю
(символічним відображенням), що найбільш наочно проявляється у віртуальній
культурі.
Віртуальна культура - це дійсна культура, а культура ефемерного, де
реальність повністю занурена у віртуальні образи, у вигаданий світ. Але це і
не фантазії, це справжня творча сила, оскільки крім візуальних
переживань, вона дає інформацію для пізнання культурного простору. В
віртуальному світі зовнішні відображення знаходяться не просто на екрані, через
який передається досвід, вони самі стають знанням і досвідом пізнання.
За порівняно короткий період часу вплив віртуальної культури
поширилося на весь життєвий світ сучасної людини, включаючи і таке
явище, як туризм. Розвиток мультимедіа-систем призвело до розповсюдження
такого явища, як «віртуальні подорожі по мережі».
У цьому зв'язку виникає запитання: чи можна вважати такі «подорожі» віртуальним
туризмом? На нашу думку, така форма туризму ставати реальністю
сьогоднішнього дня.
Сучасний туризм являє собою подобу класичного подорожі, так як
«туристське подорож», як правило, виключає труднощі і небезпеки,
відсутність зручності і комфорту. Туризм лише відтворює форму і частково
структуру подорожі.
Віртуальний туризм підміняє собою справжню подорож, і реальний туризм.
Таке «туристське подорож» більш комфортно і зручно, безпечно, так як воно здійснюється в межах будинку. «Віртуальне
подорож» відкриває грандіозні простори культурного простору, причому
єдиним засобом пересування в просторі подорожей є
комп'ютерна миша.
Віртуальний туризм є новою і малодослідженою формою туризму, тому
досить важко дати точне його визначення. Віртуальний туризм - це і пошук
сенсу з характерним для нього ігровим спілкуванням, багатством образів,
надаються машиною. Це і спосіб поступового кодування і
нетравмирующего осягнення реальності. Такий вид туризму - гігантська
електронна система розваги.
Під час віртуальної подорожі «віртуальний турист» поглинається машиною,
щоб доповнити її образи. Коли турист ставати частиною культурного
гіпертексту, він фізично входить в мультимедіа-систему, тобто він реально
присутні у віртуальній реальності, і для нього віртуальність стає
реальністю. Якщо традиційний туризм - це співпереживання на відстані,
спостереження з боку, то віртуальний туризм дозволяє поринути в культурне
простір подорожей, що включає і фантазії, і дійсність.
В залежності від цілей відвідування мережі, думається, можна виділити різні види
віртуального туризму: освітній, пізнавальний, розважальний, науковий,
екзотичний.
Для кожного виду віртуального туризму характерний свій тип туриста: і віртуальні
ваганти, і екстремали, і колекціонери і т.д. В якійсь мірі можна говорити
про формування туристського віртуального співтовариства. Правда, як і в реальному
життя, тут також є справжні мандрівники і туристи, які зрідка
здійснюють віртуальні подорожі та які можуть змінити їм, коли їх
інтереси змінюються або очікування залишилися нездійсненими.
Зараз ще неясно, які культурні ефекти такої форми туризму. Однак
слід зазначити, що розвиток віртуального туризму - це закономірний процес.
Його поява зумовлена, з одного боку, наявністю системи комп'ютерних
комунікацій, під впливом яких змінюється сприйняття світу. З іншого -
формуванням віртуальної культури, під впливом якої народжується новий тип
туриста з особливими потребами та особливою поведінкою. Віртуальний турист хоче
отримати зручний, керовану подорож - «віртуальний туризм», де б він
повною мірою втілив всі свої фантазії, відчуваючи при цьому безпеку і
естетичну насолоду, купуючи нові емоції, знання і досвід.
4. Сучасний туризм у чому розвивається на основі інформаційно-культурних
стереотипів, так як саме ці стереотипи індукують споживання туристських
послуг у всіх країнах світу.
Інформаційні технології не тільки створюють, але і підтримують ідеальні
культурні стереотипи глобального масштабу. В якості
приклад можна назвати склався стереотип про культурно-історичних цінностях
«старенької» Європи, який обумовлює постійну затребуваність туристами
європейських подорожей і забезпечує стійкі туристські потоки в цей
регіон. В кінці 90-х рр. доходи, одержувані безпосередньо європейськими
країнами від туризму досягли 170 млрд дол. в рік (в 2 з гаком рази більше,
ніж в США4).
Глобалізація засобів масової інформації призводить до массификации інформаційних
культурних стереотипів, що проявляється в трансляції по всьому світу
«поведінкових моделей, моделей «способу життя». Прикладом даного положення
може служити зростаюча популярність (массификация) гірськолижного відпочинку з її
побічними ефектами: елітністю відпочинку, фірмовими гірськолижними костюмами,
постійним засмагою і т.д. В цих умовах споживання дорогих і дешевих
гірськолижних турів набуває особливу культурну цінність, яка для широких
мас залежить не від якості туристичних послуг, а від моделі переданої
інформації. В якості прикладу цінності гірськолижних курортів можуть служити
склалися про них інформаційні стереотипи (таблиця).
Інформаційні стереотипи про привабливих сторонах курортних напрямків
Регіон
Пріоритети
Центрально-європейські гірськолижні
курорти - дорогі курорти австрійських, французьких, швейцарських і
німецьких Альп
Комфортні умови і сервіс; престиж і
імідж спрямування; ексклюзивність і розрахунок на аудиторію певного
рівня достатку
Середземноморські курорти - більше
доступні гірськолижні курорти Італії, Іспанії, Туреччини, Андоры
Комплексність і різноманітність відпочинку;
високий рівень комфорту у поєднанні з традиціями і культурою регіону
Невисокі ціни, доступність відпочинку і
широта спілкування
Російські гірськолижні курорти і країн
СНД
Висока привабливість російської
природи: невисока ціна і доступність для широкої аудиторії
Примітка. Табл. упоряд. за: Серебряков С. Курорти крізь призму соціології //
Туризм: практика, проблеми, перспективи. 2002. № 2. С. 64-65.
Ці стереотипи та інформаційна діяльність туристських фірм багато в чому
обумовлюють перші поїздки і впливають на розподіл туристів між регіонами. Так, частка туристів, вперше відвідали в 2002 р.
гірськолижні курорти Центральної Європи, склала 21%, Середземномор'я - 38%,
Північної Європи - 31,5, Східної Європи - 35, російські - 7,9 %.
Таким чином, в рамках інформаційної економіки змінюється сама схема
економічних відносин між виробником і споживачем туристських послуг:
інформація - виробництво - туристські послуги. У цій схемі інформація є,
з одного боку, природним середовищем взаємодії всіх ресурсів, необхідних
для створення турпродукту, з іншого, - вона являє собою самостійний
ресурс, що формує споживчі переваги.
Збільшення потоків «туристської інформації призвело майже до пропорційного
збільшення частоти «туристських» уподобань. Так, якщо в 1980 р. турпоїздки
зробили 287 млн осіб, то до середини 90-х - 595 млн, а до 2020 р. число
туристів досягне 1,6 млрд на рік. Інакше кажучи, стереотипи споживання
туристських послуг стають мультиплікатором інвестицій і туристської
економічної діяльності. За даними Центру макроекономічних досліджень,
5,6 млрд дол. витратили росіяни за кордоном у першому півріччі 2003 р.,
них 4,4 млрд - в особистих поїздках. Значна частка витрат припадає на країни
далекого зарубіжжя - 85,5%, у тому числі на держави ЄС - 37%. Іноземні
громадяни Росії за той же період витратили в три рази менше - всього 1,8 млрд
дол., з них в особистих поїздках - 1,1 млрд5.
Таким чином, формування інформаційної економіки дало нові напрямки в
розвиток сучасного туризму за рахунок універсалізації інформаційно-культурних
стереотипів.
Література
1. Див.: Кастельс М. Інформаційна епоха: економіка, суспільство, культура. М.,
2000. С.105.
2. Безумовно, формування інформаційного простору відрізняється
нерівномірністю. Про нерівномірність цього процесу свідчать такі
дані. Міжнародний союз електрозв'язку вперше глобально в 2003 р. досліджував
використання цифрових засобів зв'язку та Інтернету і склав рейтинг
інтегральним показником - індекс цифрового доступу. Лідерами рейтингу виявилися
Швеція, Данія та Ісландія. Замикає першу групу країн з високим рівнем
розвитку цифрових технологій Ізраїль (25-е місце). Росія потрапила в другу
групу - «вище середнього» - і зайняла 63-е місце, відразу після Маврикія (див.:
Експерт. 2003. № 45. 1-7 груд.).
3. Можливість користуватися інформаційною мережею в даний час стає
одним з критеріїв при розміщенні полюсів на «імущих» і «незаможних». Незаможними
вважаються не ті, хто більше 50% доходу витрачає на харчування, а ті, хто не
включаються як учасників єдиного інформаційного простору (наявність
домашнього ПК не є обов'язковою умовою, учасник може використовувати інші
форми доступу до інформаційного простору).
4. Див.: Іноземцев Ст., Кузнєцова Е. Повернення Європи: у пошуках ідентичності //
Світова економіка і міжнародні відносини. 2002. № 6. С. 9.
5. Див.: Експерт. 2003. № 42. Листоп. С.4.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.