Черчик Л.М.
Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації
рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного
та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. - С.189-192.

Пріоритети розвитку рекреаційної сфери на Волині

Аналіз природних рекреаційних ресурсів показав, що рекреаційна галузь - одна з найбільш перспективних в господарському комплексі регіону. Науково обгрунтований розвиток рекреаційного комплексу області дасть можливість задіяти в господарський оборот найцінніші рекреаційні ресурси, створить умови для удосконалення економічних відносин в рекреаційній сфері, пожвавити підприємницьку та інвестиційну діяльність, знизити рівень безробіття та міграції з поліських районів, привести виробничу та соціальну інфраструктуру області до рівня міжнародних стандартів, поліпшити соціально-економічну ситуацію в регіоні.

Сучасне реформування економіки пов'язане з проведенням глибоких перетворень в усіх сферах господарського комплексу країни, переглядом галузевих пріоритетів для окремих регіонів, обумовленим необхідністю врахування особливостей розвитку, геополітичним розташуванням, забезпеченістю природними ресурсами.

На початку 90-х років В.Руденком проведена економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу (ПРП) Волинської області. Оцінка на той час склала відповідно 84 млн.крб і 9,1 % в інтегральному ПРП області (4 місце за значенням). Згідно з цією оцінкою Волинська область добре забезпечена природними ресурсами, які використовуються для організації відпочинку, лікування, туризму. Найкращi природнi умови для розвитку рекреацiї в полiських районах, але i лiсостеповi райони мають значний потенцiал. Найвищий природно-рекреаційний потенціал в Любомльському (разом з Шацьким), Ківерцівському районах, середній - в Луцькому, Рожищенському Камінь-Каширському, Любешівському Ратнівському Старовижівському Іваничівському районах, низький - у ГорохівськомуЛокачинськомуВолодимир-Волинському Ковельському.

В областi є родовища мiнеральних вод 4-х типiв, запаси і якість яких можуть забезпечити розвиток санаторно-курортної справи. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 млг/л поширені поблизу села Журавичi Кiверцiвського району. Ці води мають домiшки брому, йоду, родону і застосовуються для лiкування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної i травної систем. Вода Журавичівського родовища вiдповiдає якостям джерел Моршинське №1 i Єсентуки №17. Поблизу м.Ковеля є джерело, що не має аналогiв в Українi. Це хлоридно-натрiєво-кальцiєво-йодо-бромнi води, що за якiстю аналогiчнi джерелу Друскiнiнкай. Природно-рекреаційний потенціал родовищ мінеральних вод використовується на 1,6 %. Використання потенціалу родовищ мінеральних вод в санаторіях області складає: Журавичівського - 5 %, Ковельського - 29 %, Шацького - 3 %.

Лікувальні грязі представлені торфами та сапропелями. Обстежено 33 торфові родовища, загальні запаси яких складають 5592,2 тис.м3, що дозволяє розширити діапазон їх використання для потреб населення області та для вивозу. Загальні запаси сапропелю становлять більше 270 млн.т, але для лікування вони не використовуються, хоча за своїми лікувальними властивостями значно переважають торф. Для санаторно-курортного лікування використовуються грязі лише Журавичівського родовища, потенціал якого використовується на 9,7 %.

Одним з найважливіших компонентів розвитку рекреації у Волинській області є лісо-озерні системи, що володіють високими рекреаційними властивостями і підвищеною привабливістю для рекреантів. В регіоні 130 річок і 235 озер. За адміністративними районами озера розміщені досить нерівномірно, основна їх частина знаходиться в поліських районах області. Білшість озер відноситься до малих і середніх, за походженням - заплавні, карстові. Вода в озерах карстового походження - прісна, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, чиста у мікробіологічному відношенні, часто має лікувальні властивості. Річкові та озерні пляжі області використовуються дуже інтенсивно. Найбільше навантаження припадає на озерні пляжі Ківерцівського, Любомльського, Ковельського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів.

Озера і річки багаті рибою. Рибні ресурси краю є досить різноманітними. Найбільш поширені короп, карась, щука, лящ, сом, річковий вугор (до 30 видів). З метою збагачення аборигенної іхтіофауни в Шацьких озерах акліматизовано карликового сомика, чудського сига, в Оконських озерах і ставках (Маневицький район) -форель.

Площа лісових угідь Волинської області складає 695 тис.га, з них ліси державного значення займають площу 447 тисга, в тому числі 368,8 тис.га покритих лісом (88,2 %), де функціонує 14 держлісгоспів та Шацький національний природний парк. Поширення лісів нерівномірне: якщо в поліських районах лісистість складає біля 45 %, то в лісостеповій зоні - тільки 5 %, загальна лісистість території області -35,5 %. При оцінці лісів і лісових територій для потреб рекреації основними показниками є породний склад лісонасаджень і їх вікова структура. Від біологічних особливостей деревної породи або поєднання різних рослинних угрупувань і кущових порід залежить в певній мірі мікроклімат ділянки і рекреаційний комфорт. Сприятливі грунтово-кліматичні умови Волинської області обумовили різноманітність породного складу лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м’яколистяні та твердолистяні породи. Найбільш поширеними є хвойні породи, під якими зайнято 225,0 тис.га (60 %), друге місце займають м’яколистяні - 87,3 тис.га (24 %) та твердолистяні - 57,7 тис.га (16 %). Для рекреаційних цілей велике значення має здатність лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий газ. Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількості бактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.

Волинські ліси багаті грибами та ягодами і їх збирання, особливо міськими жителями, розцінюється як один з найпривабливіших і корисних видів відпочинку. Ягідні та грибні місця в основному зосереджені в поліських районах області.

Різноманітна та численна мисливська фауна Волині. В організаційному плані промислово-мисливська фауна області переважно зосереджена на території лісових угідь держлісфонду і закріплена за 16 районними і 2 міськими товариствами мисливців і рибалок. Загальна площа мисливських угідь становить 1828,5 га. Основна їх частина знаходиться в поліських районах. Місткість мисливських угідь сприятлива для проживання 112 лосів, 750 козуль, 145 кабанів, 2000 зайців-русаків. За останні роки спостерігається тенденція до збільшення і стабілізації чисельності оленя благородного, борсука, зайця. Серед пернатої фауни зустрічаються тетеруки, глухарі, рябчики, частіше - сіра курiпка та водоплавні птахи. В мисливських угiддях їх популяцiї нараховують 180 тис. особин, в процентному вiдношеннi це виглядає так: качки благороднi -65 %, iншi види качок - 10 %, лисуха - 25 %. Основна маса пернатих сконцентрована на пiвночi областi (75 %). Мисливський потенціал області використовується найбільш інтенсивно - в середньому по області на 85 %, а в деяких районах припинено видачу ліцензій на полювання. Найвища місткість мисливських угідь Камінь-Каширського, Ківерцівського, Ковельського, Любешівського, Любомльського, Маневицького, Ратнівського, Старовижівського, Турійського районів.

У Волинській області затверджено 382 природоохоронні об'єкти різних категорій, які мають не лише високу природну цінність, але й привабливість, пізнавальний потенціал, тому вони використовуються для рекреаційних цілей. Згідно з Указом Президента України територія Шацького національного природного парку має бути збільшена на 40 тис. га. На території парку здійснюється лікувальна, оздоровча, пізнавально-туристична діяльність. Лікувально-курортна рекреаційна дільність включає в себе клімато- і грязелікування. Оздоровча і спортивна діяльність є досить різноманітною. Великою популярністю, зокрема, користується купально-пляжний відпочинок. Втім, рекреаційні можливості комплексу Шацьких озер використовуються лише на 25-30 відсотків, назважаючи на те, що це рекреаційна зона загальнодержавного значення.

Багата Волинь культурно-історичними пам’ятками: археологічними знахідками, найбільше яких виявлено в Луцькому та Володимир-Волинському районах; пам’ятниками архітектури (культові споруди, замки, палаци, громадські та житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі), яких нараховується більше 150 (101 з них - державного значення); музеями, меморіалами; етнографічною різноманітністю, що представлена народними ремеслами, фольклором, національним одягом, говірками.

Вищеперераховані фактори сприяють розвитку курортно-санаторної справи, різних видів відпочинку та оздоровлення, спортивного та пізнавального туризму, мисливства, рибальства, любительських промислів.

В області працює 6 санаторiїв. За три останні роки значно змінювались кількісні та вартісні показники їх діяльності: зменшилась кількість пацієнтів, знизились надходження до бюджету, в 1997 році всі заклади працювали в збитковому режимі, спала рентабельність (якщо в 1995 році вона в середньому складала 18%, в 1996 - 2,5%, то в 1997 році заклади стали нерентабельними), зросли собівартість послуг та вартість путівок. Активно здійснювалось роздержавлення (один санаторій залишився державної форми власності, два - комунальної, три - колективної).

Із закладів вiдпочинку функціонують будинок та бази вiдпочинку, дитячі табори відпочинку, будинки рибалки та мисливця. Найбільша кількість баз відпочинку зосереджена навколо озер Світязь (53%) та Пісочне (загальна кількість відпочиваючих в 1997 р. - 10,5 тис.чол.). В 1997 році в області функціонувало 84 літні дитячі табори відпочинку (оздоровлено 9423 дитини). Стан багатьох з них потpебує капiтального pемонту i замiни бiльшостi спальних коpпусiв. З 1994 р. простежується тенденція до зменшення закладів вiдпочинку і обслужених в них рекреантів.

Туристично-екскурсійні заклади області представлені туристичними готелями, бюро подорожей та екскурсій, дитячими туристичними установами, туристичними підприємствами. В 1997-1998 роках у Волинській області фактично діяло 14 туристичних підприємств різних форм власності та підпорядкування. Ними було обслужено в 1997 році 141,5 тис, в 1998 році 102,6 тис. туристів.

Причини погіршення економічного стану рекреаційних закладів області пов’язані з загальною економічною кризою в країні, нестачею інвестиційних ресурсів, зниженням платіжної спроможності населення.

Згідно з результатами інвентаризації рекреаційних територій для короткочасного відпочинку в області нараховується 114 рекреаційних куточків та 65 рекреаційних зон короткочасного відпочинку.

Потенційні рекреаційні території, що мають обслуговувати м.Луцьк, знаходяться на відстані 1-2 годинної транспортної доступності, що робить їх зручними для організації як короткочасного, так і довготривалого відпочинку. Отже, потреба в місцях відпочинку може бути задоволена за рахунок нового будівництва і відновлення рекреаційних ресурсів, що досі використовувались неорганізовано. При розміщенні зон відпочинку враховуються два основних фактори - природні умови місцевості та транспортна доступність. їх компактне розміщення має ряд переваг через можливість організації траспорту, інженерного освоєння території, централізації основних видів обслуговування відпочиваючих, що дасть економію в будівництві установ відпочинку. На основі комплексного аналізу визначені можливі рекреаційні території, що занесені до Генерального плану розвитку в м. Луцьку і приміської зони, які дозволять в значній мірі забезпечити населення приміської зони місцями відпочинку.

Існуючі та запроектовані лісові масиви треба краще використовувати як джерело чистого повітря. В межах лісопаркового поясу обмежуються будівництва, тому місце забудови мають бути підібрані досить продумано, використання їх потенціалу слід наблизити до макмимуму Організація лісопарків для відпочинку населення вимагає спеціального архітектурно-планувального рішень і благоусрою.

На базі природних рекреаційних ресурсів вже сформувалась певна рекреаційна структура області в яку входять рекреаційні комплекси, зони, місцевості, пункти. В залежності від переважаючого характеру рекреаційних ресурсів рекреаційні райони за своїм функціональним значенням поділяються на:

а) зони пізнавально туризму;
б) зони стаціонарно-оздоровчого туризму;
в) зони змішаного відпочинку (комбінованого).

Зони пізнавального туризму, крім сприятливих місць для відпочинку, містять у собі об’єкти культури, які є цікавими для огляду - пам’ятки історії, архітектури, промислові, сільськогосподарські, природоохоронні та інші об’єкти. До них відносяться, в основному, стародавні міста та їх околиці: Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Берестечко, Камінь-Каширський, Олика.

Зони оздоровчого відпочинку - території, де поряд з наявністю екскурсійних об’єктів створені сприятливі умови для відпочинку: лісові масиви, береги рік, майданчики, зручні для організації занять спортом, пішоходні маршрути. До зони оздоровчого туризму відносяться Прип’ятський, Шацький і Любомльський рекреаційні підрайони.

До зон комбінованого туризму належать території, які дозволяють поєднувати пізнавальний і спортивно-оздоровчий види відпочинку. Такі території займають найбільші площі в Шацькому, Любешівському і Ківерцівському туристичних підрайонах.

Всі райони туризму і рекреації пов’язані між собою автошляхами та залізницями, що виконують роль планувальних осей, які утворюють разом з прилеглими територіями ландшафтно-маршрутні рекреаційні коридори.

В умовах становлення ринкової економіки розвиток туристично-рекреаційного комплексу області потрібно тісно пов’язувати з рекреаційними потребами населення, рекреаційною місткістю території. В першу чергу треба створювати інфраструктуру короткочасного відпочинку: кемпінги, мотелі, автостоянки і т.д. Із створенням Єврорегіону “Буг” зростає значення області в європейському просторі в плані транзитних перевезень вантажів і пасажирів. Тому об’єкти короткочасного відпочинку покликані сприяти більш повному задоволенню потреб автотуристів та інших категорій відпочиваючих. Такі об’єкти потрібно споруджувати на важливих транзитних шляхах, що проходять територією області.

Система сервісної інфраструктури комплексу повинна бути ієрархізована і включати щонайменше 2 рівні:

1. сервісну зону міжнародного класу уздовж транспортних магістралей (автозаправочні станції, станції технічного обслуговування автомобілів, автостоянки, готелі, мотелі, кемпінги, ресторани, магазини продовольчих і промислових товарів, філії банків і туристичних агенств і т.п.);
2. сервісну зону в місцевих міждержавних прикордонних пунктах пропуску (автозаправочні станції, станції технічного обслуговування, автостоянки, кафе, магазини товарів повсякденного попиту, філії банків).

Державна політика спрощеного митного контролю, організація та обладнання тимчасових пунктів пропуску через державний кордон також сприятиме посиленню туристичної активності в регіоні, розвитку відповідної сервісної інфраструктури.

Визначено потребу в місцях та площах рекреаційних територій для населення Волинської області, яке сьогодні є основним споживачем рекреаційних послуг. Фактичні показники забезпечення площами для короткочасного відпочинку, місцями в будинках та базах відпочинку, в пансіонатах майже відповідають нормативним; місцями в дитячих таборах - на 18%, в туристичних таборах та базах - на 10%, в мотелях, кемпінгах - на 2,5%. Забезпечення населення Волинської області рекреаційними закладами в порівнянні з загальноукраїнським рівнем значно нижче, а саме: санаторіями - 24%, санаторіями-профілакторіями -38%, туристичними установами - 45%, дитячими таборами - 60%, будинками і базами відпочинку - 98%.

Аналіз природних рекреаційних ресурсів показав, що рекреаційна галузь - одна з найбільш перспективних в господарському комплексі регіону. Розвиток рекреаційного комплексу області вимагає науково обгрунтованих рішень, які врахували б пріоритетні для рекреаційного освоєння території та можливості їх завантаження і повинен спиратися на нові методи господарювання, економічну свободу виробників, що в умовах конкуренції забезпечить насичення ринку високоякісними рекреаційними послугами, сприятиме комплексному соціально-економічному зростанню регіону. Формування ринкового механізму передбачає реорганізацію форм власності, визначення пріоритетів розвитку, переведення суб’єктів рекреаційного господарювання на самофінансування, забезпечення умов інвестування, приведення до відповідності з існуючим попитом і пропозицією ціни на рекреаційні послуги, трансформацію системи управління на всіх рівнях.

Таким чином, розвиток рекреаційної галузі дасть можливість:

- отримувати для бюждету області додаткові кошти;
- вирівняти можливості економічного розвитку окремих районів та місцевостей (особливо Полісся);
- створити додаткові робочі місця, що особливо актуально в умовах неповної зайнятості населення;
- залучити до роботи в рекреаційній сфері різні верстви населення (за віком, спеціальністю) шляхом створення центрів перекваліфікації;
- розвивати інфраструктуру та поліпшити екологічну ситуацію в регіоні;
- посилювати транскордонні зв’язки;
- підвищити життєвий рівень населення області.