Цехла С.Ю., Міщенко О.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №171. - С.179-183.

Формування системи індикаторів розвитку туристського обслуговування

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з науковими та практичними завданнями. Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію, яка сприяє появі нових видів туризму. Розвиток туризму істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів економіки.

Оцінка діяльності завжди має активну спрямованість, оскільки вона покликана орієнтувати підприємців у виборі найбільш раціональних напрямків господарювання. Способами вирішення методичних проблем оцінки ефективності є вибір системи показників, організація планування та прогнозування, стимулювання економічно корисної діяльності. Цілеспрямована оцінка ефективності функціонування дозволить виявити не тільки рівень досягнутих результатів, але і резерви, перспективи вдосконалення і розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ткаченко Т.І. пропонує використовувати в економічній діяльності індикатори «для діагностики стану і характеру розвитку системних об'єктів в таких напрямках і інтерпретаціях, як:

1) показник кількісної та (або) якісної оцінки стану певних об'єктів, явищ і процесів у статиці і динаміці;
2) критерій розподілу об'єктів, явищ і процесів на певні кластери (угруповання);
3) величина відхилень визначених показників (груп показників) від критеріальних, встановлених суб'єктами господарювання (план, прогноз), міжнародної, національної та відомчої, законодавчої або нормативною документацією» [1, с. 123].

Вчені Мочерний С. і В. Скотний визначили в економічній енциклопедії індикатор як «цифровий показник зміни економічної величини, яка використовується для обґрунтування економічної політики, спрямованості розвитку економічних процесів та оцінки їх результатів» [2, с. 22].

Формування системи індикаторів розвитку надасть значну допомогу в подальшій орієнтації підприємницьких структур у сфері туризму.

Мета статті - дослідження показників ефективності підприємницької діяльності і розробка системи індикаторів рівня розвитку для підприємств туристичної сфери.

Виклад основного матеріалу. Сутність ефективності підприємницької діяльності полягає у формуванні комплексу умов для забезпечення розширеного відтворення, що дозволяє не тільки задовольняти запити суспільства, але і гармонійно розвиватися на основі стійких організаційно-економічних, правових, соціально-екологічних взаємозв'язків. Застосовувана нині загальна система оціночних показників складається з набору приватних і узагальнюючих, які, у свою чергу, багато в чому визначаються специфікою та галузевої належності діяльності. Всі показники загальної системи оцінки досить повно відображають ефективність використання різних видів ресурсів і затрат, однак кожен з них інформує лише про одній якій-небудь стороні виробничого процесу, а не господарської діяльності в цілому. Узагальнюючі показники оцінки ефективності охоплюють обсяг реалізації, терміни виконання послуг, прибуток, рентабельність і інші. Застосування приватних показників продиктована потребою оцінки істотних сторін діяльності (ефективність використання ресурсів, їхня віддача, економія). Приватні показники завжди вимагають порівняння даних із середньогалузевими, а це не завжди зручно при зіставленні вигідності видів обслуговування в турбізнесі або прийнятно при виборі нового напрямку діяльності при переорієнтації.

Із-за відсутності необхідної порівнянності показників ця система дає іноді суперечливі аналітичні дані і не дозволяє зробити узагальнюючу оцінку ефективності, а також встановити значущість кожного з показників для її оцінки. До того ж наведені показники, використовувані при оцінці ефективності в більшості своїй відносяться до виробничого процесу і не враховують особливостей процесу розподілу, а також інших важливих сторін діяльності підприємств (соціальні фактори, охорона навколишнього середовища, підвищення якості та ін.)

На основі принципів системного підходу показники ефективності туристичної діяльності повинні відображати рівні одержання результатів. У цьому випадку забезпечується цілісність системи показників, що враховує взаємозв'язки досліджуваного об'єкта й оточення. І тому можна запропонувати систему показників-індикаторів для оцінки розвитку підприємницької діяльності в туризмі, до того ж сформовану за відповідними рівнями (рис. 1).

Рис. 1. Система індикаторів розвитку туризму

Усі наведені на рис. 1 показники є, насамперед, целеоценочными показниками бізнесу (підприємництва), так як кожен з них характеризує масштабність діяльності та зацікавленість в кінцевих результатах, до того ж дозволяє визначити рівень господарських досягнень (поступу), резерви та напрямки вдосконалення.

З метою вивчення результатів діяльності туристичних підприємств і визначення рівня розвитку туріндустрії, її змін, які відбулися протягом 2000-2007 рр., проведено комплексний аналіз економічних аспектів у сфері туризму в АР Крим, яка в останні роки займає одне з провідних місць в туристичному бізнесі України.

Завданнями аналізу виступили:

- оцінка рівня і динаміки обсягів надання послуг у регіоні;
- виявлення залежностей та розвитку сфери послуг від стану і розвитку економіки і соціально-демографічних умов регіону;
- оцінка ефективності діяльності та визначення перспектив розвитку.

Основна увага в процесі проведення аналізу зосереджена на дослідженні індикаторів розвитку за запропонованими рівнів: загальнодержавний, галузевий і підприємницький (рис.1).

Проводився аналіз на основі статистичних даних органів державної статистики, опублікованих у щорічних статистичних збірниках Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим «Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в АР Крим», та даних статистичних бюлетенів Міністерства курортів і туризму АР Крим «Крим. Курорти. Туризм» [3-5].

Індикаторами загальнодержавного рівня виступають показники активності діяльності, які можна досліджувати і за абсолютними даними у динаміці, факторним і структурним аналізом, характеризують вагомість і значимість результатів діяльності суб'єктів туризму у вирішенні питань національного господарства, тобто характеризують ефективність на макрорівні.

Обсяг реалізації турпослуг обчислюється у грошовому вираженні з урахуванням діффіренцірованних продажних цін і показує масштабність діяльності, а також і характеризує певною мірою конкурентоспроможність послуг. Порівняння даних за обсягом реалізації можна проводити за різними регіонами, а вивчення динаміки потребує приведення у порівнянний вид шляхом перерахунку в діючих на певний момент цінах. Остання модифікація дозволяє уникнути в оцінці впливу інфляційних процесів, підвищити ступінь точності.

Обсяг експорту і податкових платежів теж безпосередньо характеризують активність роботи, так як залежить від обсягу діяльності (при загальній системі оподаткування) або від виду діяльності (при спрощеній системі), а також свідчить про рівень участі у вирішенні загальнодержавних проблем (шляхом формування доходної частини бюджетів різних рівнів) і в міжнародному туристичному ринку (шляхом обслуговування туристів інших країн).

У табл.1 представлені показники розвитку туризму в АР Крим за індикаторами загальнодержавного рівня за період 2000-2007 рр., що свідчить про істотне зростання значень обраних показників і про прискорених темпів розвитку галузі.

Таблиця 1.