Бузни О.М., Зубкова М.С.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №232. - С.45-49.

Маркетингове дослідження кон'юнктури ринку туристично-рекреаційних послуг АР Крим

Постановка проблеми. Турбулентність сучасного ринкового середовища спонукає акторів усіх рівнів підприємницької діяльності для забезпечення стабільності і безкризового розвитку систематично відстежувати кон'юнктуру ринку, стан попиту і пропозиції, рівень конкурентної середовища, цінову ситуацію і т.п. Відсутність такої інформації у підприємця або ігнорування її веде до непередбачуваності результатів діяльності, підвищує ризик провалу. Навпаки, наявність інформації і вірне її аналітичне тлумачення дозволяє успішно адаптуватися до виникаючих і прогнозованим до ринкових коливань.

Аналіз публікацій. Дана аксіома отримує наукове обґрунтування і розвиток у багатьох роботах по маркетингу, частина з яких присвячена вирішенню проблеми у сфері туристично-рекреаційної діяльності. Зокрема, по кримській дестинації це роботи таких дослідників, як: Єфремов О.В., Слепокуров О.С., Таряник А.І., Шаптала О.С., Цвєткова І.І., Цехла С.Ю., Яковенко І.М., Ярош О.М. та ін[8, 5, 7, 13, 9, 10, 14,15].

Найважливішим постулатом цих робіт є необхідність систематичних досліджень кон'юнктури ринку, що має властивість постійно змінюватися.

Мета пропонованої статті полягає у виявленні стану і тенденцій розвитку ринку туристично-рекреаційних послуг, що надаються в АР Крим в період з 2005 по 2010 роки, за якими є офіційна статистична інформація.

Завдання: розглянути кон'юнктуру ринку туристично-рекреаційних послуг АР Крим.

Виклад основного матеріалу. В укрупненої агрегації можна виділити наступні об'єкти маркетингових досліджень кон'юнктури ринку:

- ресурсний потенціал,
- існуючий і прогнозований попит,
- існуючий і прогнозований пропозицію,
- стратегія збалансованості попиту і пропозиції.

Необхідно звернути увагу на застосування терміна «туристично-рекреаційний», під яким мається на увазі сполучена діяльність в туризмі, понимаемом як тимчасове, цілеспрямоване, добровільне переміщення людей за межі свого постійного місця проживання, та рекреації, що розуміється як відпочинок, відновлення сил і здоров'я.

У ряді випадків ці види діяльності можуть здійснюватися окремо одна від одної, тобто рекреація без туризму (для місцевого населення) і туризм без рекреації (спортивний, науковий, конгресний тощо), а в інших випадках - інтегруються, і тоді ми говоримо про туристсько-рекреаційної діяльності.

Одночасно в туристсько-рекреаційної діяльності допустимо виділяти санаторно-курортну діяльність, що представляє собою більш вузький сегмент рекреації, обмежений потреб рекреантів в оздоровленні, зазвичай без застосування активних видів відпочинку і має найчастіше організовані форми. При цьому рекреаційні послуги надаються не тільки туристам, але певною мірою і місцевому населенню [1].

Рекреаційний потенціал. Дослідниками відзначається значний рекреаційний потенціал Кримського півострова. На території республіки знаходиться понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури і архітектури, що відносяться до різних історичних епох цивілізацій, етносів і релігій. Близько 150 всесвітньо відомих історико-археологічних об'єктів, деякі з яких занесені в каталоги ЮНЕСКО, дають можливість проведення фахових археологічних розкопок. Найбільш відомими об'єктами є Херсонес, Кара-Тобе, генуезькі фортеці, таврські могильники. На території автономії широке розвиток отримує науковий туризм, культурно-етнографічний, паломницький, мисливський, кінний, історичний, екстремальний, круїзний, яхтовий та інші [11].

Різноманітність рельєфу і природні особливості роблять перспективним розвиток активних видів туризму, таких як пішохідний, автомобільний, велосипедний, джип-сафарі і інші.

Кліматичні умови для рекреації на Кримському південнобережжі, за дослідженням А. М. Яроша [15], багато в чому перевершують умови кліматичних курортів Європи і прилеглих до неї регіонів Азії і Африки.

Комплекс санаторно-курортних установ є одним з основних складових туристично-рекреаційної галузі АР Крим, який мав у 2010 році 656 об'єктів розміщення різного функціонального призначення, з яких лікувальний напрямок мають 20,3 %, загальнооздоровча - 35,1 %, інше - 44,6 %. (рис. 1).

Рис. 1. Структура санаторно-курортного і туристського комплексу АР Крим у 2010 р. [2]

З малюнка слід, що у структурі санаторно-курортного і туристського комплексу АР Крим більшу частину (30,9 %) займають бази відпочинку, далі пансіонати (19,4 %), санаторії (18,3 %), меншу частку - кемпінги (1,4 %), спортивно-оздоровчі центри (2,4 %).

Кожен курортний регіон півострова має свої особливості та специфіку. Так, в районі Великої Ялти та Алушти з успіхом лікують неспецифічні захворювання органів дихання (хронічний бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма), а також серцево-судинні захворювання та захворювання центральної нервової системи.

У Сакско-Євпаторійському регіоні в силу географічного положення та наявності бальнеогрязевих ресурсів лікують захворювання опорно-рухового апарату, гінекологічні захворювання, безпліддя, а також захворювання центральної і периферичної нервової системи, серцево-судинні і захворювання органів травлення. У Феодосії лікують неспецифічні захворювання органів дихання, порушення обміну речовин і шлунково-кишкові захворювання. Чорноморський, Ленінський, Роздольненський, Сімферопольський і Бахчисарайський район пропонують недорогий відпочинок та оздоровлення в сезонних базах розміщення [3].

На підставі аналітичних показників фінансово-господарської діяльності підприємств санаторно-курортного і туристського комплексу, розрахованих по кожному підприємству і в цілому за курортного регіону, Міністерством курортів і туризму АР Крим визначено рейтинги регіонів Автономної Республіки Крим (рис. 2). За цими даними, перше місце в рейтингу займає курорт Саки, а останнє - Керч.

Попит. Крим, володіючи унікальними природними багатствами, ландшафтами, родовища лікувальних вод і грязей, потужним культурно-історичною спадщиною, привертає до себе мільйони туристів (рис. 3). Наявність висококваліфікованих наукових і медичних кадрів, постійна модернізація лікувально-діагностичної бази, впровадження новітніх медичних методик дозволяє Криму займати гідне місце за рівнем розвитку санаторно-курортного лікування [7].

Рис. 2. Рейтинг регіонів АР Крим у 2010 р., % [2].

Як видно з діаграми, загальна кількість туристів до 2007 р. невеликими темпами зростало, проте в 2008, 2009 рр. відбувся спад, пов'язаний ймовірно із світовою економічною кризою. Проте вже в 2010 р. Крим відвідало на 700 тис. відпочиваючих більше, порівняно з 2009 р.

Кількість неорганізованих відпочиваючих, тобто не пов'язаних ніякими взаємними зобов'язаннями з різного роду посередниками, насамперед туристськими фірмами, в середньому в 4 рази перевершує кількість організованих, тобто тих туристів, які купують тури за заздалегідь узгодженими маршрутами, термінами перебування, обсягом надаваних послуг через спеціальний туристський збутовий апарат. Характеристика попиту відображена в таблиці 1.

Рис. 3. Динаміка кількості прибулих відпочиваючих в АРК у 2004-2010 роках (млн. осіб) [2].

Пропозицію. Із загальної кількості підприємств комплексу тільки 245 призначені для цілорічного функціонування, 411 - сезонні, що становить 62,6%. На території АРК функціонують здравниці, що відносяться до власності інших держав (Російської Федерації, Білорусі, Узбекистану). У приватній власності знаходиться 75% підприємств, що у державної -21,8%, у комунальній власності - 3,2%. Рекреаційні підприємства Автономної Республіки Крим в період високого сезону можуть надавати понад 154 тисяч місць, в тому числі 66 тисяч місць можуть функціонувати цілий рік. Таким чином, пропозиція на сьогоднішній день перевищує існуючий попит у високий сезон майже на 15 %, а за межами сезону потенціал використовується чи на 20 %.

Таблиця 1.