Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Букрєєв І.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №237. - С.62-64.

Роль соціальних та екологічних факторів в оцінці рекреаційного потенціалу регіону

рекреационный потенциал региона Актуальність. Туристично-рекреаційний комплекс Криму має стимулюючий вплив на розвиток багатьох суміжних галузей та створює передумови до стійкого соціально-економічного розвитку регіону. Розвиток рекреації та туризму в регіоні дозволяє вирішувати проблему зайнятості місцевого населення та зростання їх сімейного добробуту, але разом з цим зростає соціальна напруженість і наноситься невідновні шкоду об'єктам природної рекреації.

Постановка проблеми. Основні проблеми низької економічної ефективності функціонування туристсько-рекреаційного комплексу Криму загалом і Великої Ялти зокрема, викликані сезонним характером роботи переважної більшості здравниць, неконкурентоспроможністю багатьох видів послуг внаслідок обмеженого асортименту, незадовільною якістю соціально-трудових ресурсів, негнучким ціноутворенням і нерівномірним використанням рекреаційних об'єктів. Подальше такий розвиток призведе до погіршення соціально-трудового та природного потенціалу.

Аналіз літературних джерел. Дослідженню даної проблеми присвячені наукові праці таких вчених: І.В. Бережний [3] та О.В Живицкого [4]. І.В. Бережна виділяє п'ять основних принципів при оцінці рекреаційного потенціалу. О.В. Живицький виділяє дві групи природних ресурсів.

Метою даної статті є методика оцінки рекреаційного потенціалу з урахуванням екологічних і соціальних факторів.

Виклад основного матеріалу. Для оцінки фактора впливу рекреаційного потенціалу на ефективність підприємств рекреаційного комплексу необхідно скористатися наступними принципами дослідження [1]: комплексність оцінки ресурсного потенціалу, вивчення і оцінка рекреаційно-привабливих ресурсів території, облік факторів зовнішнього середовища, визначення рекреаційних об'єктів, що представляють найбільший інтерес для рекреантів, виділення пріоритетних видів туризму, оцінка меж туристичних ресурсів.

Поняття пропускного потенціалу території використовується для обмеження рівня використання ресурсного потенціалу територіального об'єкта. Пропускний потенціал створює ряд взаємопов'язаних явищ [2]. Перше - це рівень відвідуваності даної місцевості, перевищення якого призведе до неприємного екологічного або іншого роду слідства або в результаті дій самих туристів або внаслідок функціонування обслуговуючої інфраструктури. Друге - це рівень відвідуваності даної території, перевищення якого призводить до негативних наслідків для місцевого населення і погіршення взаємин з туристами. Необхідно виділяти і третє явище - рівень відвідуваності, перевищення якого не впливає на відтворні рекреаційні об'єкти - твори мистецтва, архітектурні комплекси і ін Таким чином, у всіх випадках пропускний потенціал обмежує граничні величини рекреаційного потенціалу територіального об'єкта [2].

На думку І.В. Бережний, при оцінці рекреаційного потенціалу найважливішими є наступні принципи [3].:

1) Двупозиционность: оцінка рекреаційного потенціалу має здійснюватися з точки зору споживача (рекреантів) (перша позиція) і з точки зору виробника рекреаційних послуг (друга позиція). При цьому слід враховувати очікуваний результат, який можуть отримати один (споживач) і другий (виробник) під час і після використання рекреаційного потенціалу;
2) Комплексність: оцінка рекреаційного потенціалу повинна бути комплексної всебічної в розрізі обох названих вище позицій;
3) Етапність: оцінка повинна здійснюватися поетапно з точки зору можливості територіально-тимчасового використання рекреаційних ресурсів, як в першій, так і в другій позиції;
4) Оптимальність: оцінка рекреаційного потенціалу має здійснюватися під кутом зору забезпечення безпеки споживача (рекреанта) при використанні рекреаційного потенціалу, стабільності та ефективності діяльності виробника рекреаційних послуг і попередженні незворотної втрати рекреаційного потенціалу при його використанні в обох випадках;
5) Конкретизація: в кожному конкретному випадку слід використовувати найбільш підходящі методи для оцінки рекреаційного потенціалу з метою максимально важливого числа факторів впливу.

Параметрами природних умов є: якість різних типів ландшафтів, кліматичні умови, рекреаційне навантаження на екосистеми, біологічні ресурси.

Живицький О.В. виділяє дві групи природних ресурсів:

1) придатні для пристосування в курортному лікуванні населення (лікувальні грязі, мінеральні води, пляжі тощо)
2) ресурси, що використовуються рекреантами у загальнооздоровчих, пізнавальних та інших цілях при відпочинку, туризмі і т.д. (ліси, пляжі оздоровчого призначення, тощо) [4].

При оцінці фактора впливу рекреаційного потенціалу на діяльність підприємств рекреаційного комплексу необхідно діагностувати динаміку важливого рекреаційного ресурсу - якості навколишнього середовища.

Основними безпосередніми чинниками зниження якості середовища на Південному березі Криму є: високе забруднення повітряного середовища продуктами згоряння автомобільного палива (свинець, чадний газ та ін), котельними; забруднення стічних вод, яке пов'язане з застарілими очисними спорудами; малим обсягом очищення; застарілими технологіями промислових підприємств, відсутністю зливної каналізації, що при поганому благоустрої міста приводить до виносу в море забруднень з вулиць міст і приміських шосе, знищення і псування лісів на Південному березі Криму як через антропогенні фактори (рекреаційне навантаження, вирубка лісів під забудову дачами, пожежі), так і внаслідок порушення биогеоценотических взаємин (нанесення шкоди шкідниками) [6].

Висновки. Останнім часом розглядаються варіанти розвитку АР Крим з урахуванням новітніх тенденцій у визначенні соціально-економічних і екологічних пріоритетів, які втілюються в міжнародних угодах і рекомендаціях.

У процесі збільшення туристичного потоку в регіон, є ймовірність зростання соціальної напруженості з боку місцевого населення і нераціонального використання рекреаційних ресурсів. Для збереження і розвитку соціального і трудового потенціалу регіону, необхідно забезпечити якісний відпочинок місцевого населення та порядок використання пляжних територій, а також інших природних рекреаційних ресурсів.

Недовантаження одних і перевантаженість інших пляжів, а також перешкоду якісному відпочинку місцевого населення створюють соціальну напруженість.

Для вирішення цієї проблеми необхідно:

1. Перевірити на предмет відповідності пляжних територій займаних санаторіями, пансіонатами та іншими закладами їх номерного фонду (ліжко-місць).
2. Визначити, яка площа необхідна для відпочинку місцевого населення.
3. Дану площу розподілити як у додаток до площі, займаної санаторіями, пансіонатами і тд. Тобто кожен заклад (наприклад, санаторій) буде мати необхідну площу для розміщення відпочиваючих (згідно з номерним фондом) і додаткову для відпочинку місцевого населення.
4. Забезпечити контроль за безперешкодним доступом місцевого населення до пляжних ресурсів. Проводити заходи щодо попередження можливих зловживань з боку адміністрації санаторіїв, пансіонатів і тд.
5. Дати право на платний доступ приїжджому населенню у разі недовантаження (санаторського) пляжу в рамках тих місць, які покладено у відповідності з номерним фондом.

Один з важливих природних рекреаційних ресурсів регіону, є клімат. Ялта як кліматичний курорт втрачає свої якості за рахунок постійно зростаючого кількості автомобільного транспорту. Для того, щоб перешкоджати такому негативному явищу необхідні економічні заходи стимулюють скорочення викидів викидів автотранспорту. Шляхи вирішення цієї проблеми полягають в економічній доцільності для суб'єкта переобладнання транспорту на альтернативне паливо і більш висока вартість традиційного палива.

Що стосується останнього, то відомо, що цей попит є нееластичним, але в даному випадку зростає привабливість близького замінника (альтернативного палива), а також витрата традиційного палива стає більш економним.

Для вирішення цієї проблеми необхідно:

1. Визначити допустимий викид автотранспортом в атмосферу.
2. Відповідно до кількості наявного автотранспорту визначити допустимий викид на одну одиницю і кількість відповідного йому палива. Все інше спожите паливо повинно продаватися за ціною включає рекреаційний збір або екологічний податок.
3. Провести класифікацію автомобілів згідно з викидом від споживання 1 одиниці палива.
4. Кожен автомобіль отримує талони або, якщо це можливо електронизировать цей процес на придбання палива за існуючою ринковою ціною в певній кількості згідно допустимого викиду. Споживання сверхнормы буде оплачуватися за більш високою ціною включає рекреаційний збір або екологічний податок, який буде спрямовуватися до бюджету.
5. Наявність активного ринку на купівлю права споживання за існуючою ціною, у разі, якщо хтось не допотребляет.

Необхідно обгрунтування розміру цього збору. Можна пов'язати з економічною ефективністю вкладення на переобладнання для споживання альтернативного палива.

Джерела та література

1. Папуша І.Д. Маркетингова стратегія розвитку туристично-курортного комплексу (на прикладі курортно-рекреаційного комплексу «Велика Ялта»): автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / І.Д. Папуша. - К., 2000. - 18 с.
2. Семенов В.Ф. Екологічні імперативи в туристичному бізнесі / Семенов В.Ф., І.В. Давиденко // Економіка і управління. - 2006. - №6. - С.7-11.
3. Бережна І.В. Деякі аспекти теоретичних підходів до оцінки рекреаційного потенціалу Криму / І. Ст. Бережна // Культура народів Причорномор'я. - 2004. - №50, т.2. - С.17-21.
4. Живицький О.В. Наукові основи оцінки соціально-економічної ефективності рекреаційного природокористування: дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.08.01 / А.В. Живицький. - Одеса, 1995. - 302 с.
5. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в АР Крим у 2007/2008 році: стат. зб. / відп. за вип. О.Г. Колебаєва. - Сімферополь: Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим, 2008. - 150 с.
6. Статистичний щорічник України за 2004 рк / за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Держ. ком. стат. України, 2005. - 864 с.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.