Бондар І.І.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №232. - С.231-233.

Професійне туристське освіта на сучасному етапі розвитку

В останні роки туризм став активним елементом цивілізованого світу, його по праву називають феноменом XXI століття. Він здатний грати роль локомотива в економіці держави в цілому та регіону зокрема, оскільки прямо чи опосередковано пов'язаний з багатьма галузями народного господарства (транспортом, зв'язком, містобудуванням та інженерною інфраструктурою, охороною навколишнього середовища, готельним господарством, індустрією харчування, індустрією розваг тощо) і з різними галузями людських знань (економікою, маркетингом, юриспруденцією, психологією, соціологією, інформатикою, іноземними мовами та ін). Сьогодні туризм - це одна з найбільш високорентабельних галузей економіки, прибутки від якої в ряді високорозвинених країн переважають надходження від експорту нафти і нафтопродуктів, теле - і радіоапаратури, електронного обладнання.

Ключовою особливістю розвитку туризму в останнє десятиріччя слід вважати жорстку цінову і неценовую конкурентну боротьбу на національному та інтернаціональному ринках. Вона проявляється в гонитві за впровадженням сучасних технологій залучення і обслуговування туристів, у застосуванні інноваційних підходів до розвитку туристських територій.

«Привабливість» туристських центрів забезпечується численними факторами, найважливішим з яких є наявність кваліфікованого персоналу, здатного забезпечувати рівень сервісу, відповідну атмосферу в місцях відпочинку і т.д. В ситуації, коли туризм все більше приймає ринкові форми функціонування, потрібні професіонали, які володіють специфічними технологіями, знають особливості просування туристичних послуг, технології спілкування з клієнтами, іноземні мови і т.д.

Система вищого професійного туристського освіти розвивається в даний час в таких умовах ринкових відносин, які пред'являють нові вимоги до випускників вузів, менеджерів туризму та визначають попит і пропозицію, конкуренцію та конкурентоспроможність.

Проблема конкурентоспроможності випускників навчальних закладів туристського профілю пов'язана з переходом від процесу отримання професійної освіти молодими фахівцями безпосередньо до трудової діяльності в умовах вільного ринку праці, має свої закони і вимоги до них у ході професійної діяльності.[1] Сучасному фахівцю необхідно якість конкурентоспроможності, що складається з поєднання професіоналізму й універсалізму, пропонуючи випускника вузу розглядати як «продукт виробництва у сфері освітніх послуг». Конкурентоспроможний фахівець - це фахівець, здатний досягати поставлені цілі в різних, швидко мінливих ситуаціях за рахунок володіння методами вирішення великого класу професійних завдань та наявності певних особистісних якостей.

Основний закон вільного ринку «попит визначає пропозицію» наочно діє в сфері туризму і проявляється у постійному підвищенні вимог ринку праці (роботодавців) до випускників вузів, відповідно - «пропозиція повинна відповідати попиту», тобто, туристичні вузи повинні готувати конкурентоспроможних фахівців-менеджерів, які відповідають сучасним вимогам роботодавців. Сучасні темпи розвитку туристської галузі висувають постійно зростаючі вимоги до навчальним закладам, які готують професійні кадри для роботи в туризмі.

Щорічні випуски туристських внз на ринок праці дипломованих фахівців перевищують кількість вакансій, незважаючи на розвиток туристського бізнесу. Проглядається як підвищення конкуренції при працевлаштуванні випускників між вузами, так і підвищення вимог роботодавців до рівня професійної підготовки випускників туристських спеціальностей. Головна вимога роботодавців, що пред'являється до випускників - це наявність досвіду роботи, отриманого ними у процесі проходження навчально-виробничої практики під час навчання у вузі. Програми навчально-виробничих практик освітніх закладів туристського профілю повинні орієнтуватися на безперервне підвищення таких характеристик менеджера з туризму, як кваліфікація і рівень підготовки, які забезпечуються за допомогою набуття професійного досвіду роботи у процесі проходження усіх етапів навчально-виробничої практики у вузі. На сьогоднішній момент більшість роботодавців відзначають недостатність рівня підготовки випускників, їх навичок практичної роботи.

На нашу думку, навчально-виробнича практика у внз стає сьогодні пріоритетним напрямком у навчально-виховному процесі. Від ефективності організації, змісту, форм і методів професійної підготовки менеджерів туризму у процесі навчально-виробничої практики та послідовності всіх її рівнів залежить професійне зростання студентів як майбутніх конкурентоспроможних фахівців.

Причому, необхідно відзначити, що якість проведення практик важливо для всіх трьох учасників цього процесу: студентів-практикантів, турпредприятий (майбутніх роботодавців) і вузу. В результаті якісно проведених практик студент набуває необхідні вміння та навички. Роботодавець отримує грамотних фахівців. Вуз стає більш привабливим для нових абітурієнтів. Центр тестування і розвитку «Гуманітарні технології» з'ясовував, який фактор є для абітурієнтів та їх батьків вирішальним при виборі вузу. На першому місці опинилися перспективи працевлаштування (з 2234 опитаних за цей чинник проголосувало 579 осіб), на другому місці - якість освіти (576 осіб). Обидва ці чинники безпосередньо пов'язані з організацією практик у внз.[3, с.32]

Оскільки туристські та готельні підприємства неохоче беруть студентів на практику (за навчальним планом вона повинна проходити в розпал сезону, коли турпідприємства перевантажені роботою), особливо тих студентів, які ще не мають початкових професійних навичок (наприклад, під час першої навчально-ознайомчої практики), то ми пропонуємо вирішення цієї проблеми за рахунок створення навчально-виробничого підприємства на базі Севастопольського відділення федерального державного бюджетного освітньої установи вищої професійної освіти «Саратовський державний соціально-економічний університет».

Студенти Севастопольського філіалу ФГБОУ ВПО «Саратовський державний соціально-економічний університет» спеціалізації «Готельний і туристичний бізнес» поєднують теоретичне навчання у вузі з навчально-ознайомчої, економічної та практикою менеджменту, переддипломною практикою в готелях і ресторанах, туристичних фірмах не тільки м.севастополя, але і Ялти, Євпаторії, Києва. Важливу роль у виборі місць для проходження практики мають укладені договори між СФ ФГБОУ ВПО «Саратовський державний соціально-економічний університет» і ТОВ готель «Ярта», готель «КРИМ», ПП Купрін «Гостьовий будинок», Міні-готель «Морський бриз», ресторан «Золотий берег», база відпочинку «Ізумруд-2», ТОВ «Ореол-Тур», туристичними агентствами, -філія ТОВ «Вояж-Київ» у р. Севастополі та ТОВ «Эвотек», філія ЗАТ «Кримтур» ТОК «Крим», оздоровчо-спортивним комплексом КНУ ім. Т. Шевченка, Севастопольським інформаційним центром розвитку туризму, турагентство «GORAL TRAVEL», ПП «Ан-Тур», гостинця «Олімп» та ТОВ «Кандагар».

При проходженні практики студенти зустрічаються з працівниками цих організацій: директорами туристичних агентств, готелів, ресторанів. Щорічно студенти Севастопольського філіалу ФГБОУ ВПО «Саратовський державний соціально-економічний університет» відвідують Міжнародний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм», яку проводить Міністерство курортів і туризму Автономної республіки Крим з відвідуванням екскурсій по південному березі Криму, виставок, презентацій туроператорів і турагентств. Сьогодні виставка набула абсолютно особливий статус, обумовлений нинішньою економічною ситуацією. Вона стала дзеркалом галузі, що дає чітке уявлення про те, хто залишився «на плаву», а хто пішов з ринку, які ніші звільнилися і як слід планувати свою тактику і стратегію в нових реаліях. Тому доцільно, щоб на ярмарку студенти ознайомилися і з презентаційною діяльністю тієї чи іншої фірми.

Навчально-ознайомча практика починається з 3-го курсу і триває 12 днів. За цей час студенти повинні ознайомитися з основними туробъектами та особливостями їх обслуговування, з особливостями роботи з клієнтською базою та клієнтами на місцях, відвідати об'єкти екскурсійного обслуговування, харчування та вивчити базовий набір документації, призначений для повноцінної діяльності фірми, ознайомитися зі структурою підприємства та функціями кожного підрозділу; вивчити особливості роботи зарубіжного туризму (знати поняття «шенген», процедуру оформлення закордонних паспортів, нормативні документи тощо).

Під час проходження практики студенти осягають ази гостинності, набувають перші навички вирішення проблем, які можуть виникнути в процесі роботи, а також отримують необхідні знання по захисту інформації, охорони праці, етики поведінки, особистої гігієни, правила надання послуг, технології обслуговування і пожежної безпеки.

Окремо має приділятися час на вивчення сфери дитячого туризму, так як обслуговування дитячих груп має свою специфіку - нормативні акти з обслуговування, супроводу та пересуванню групи.

Вже до 3-го курсу студент повинен мати не тільки гарну теоретичну підготовку, розвинені професійні і особисті якості (доброзичливість, гостинність, пунктуальність), необхідні для роботи в готельному бізнесі, але і володіти готовими рецептами виходу зі складних ситуацій, а також постійно розширювати знання в області комунікації та вдосконалення методів залучення клієнтів, роботи з бізнес-партнерами.

На економічну і практику менеджменту відводиться 36 днів. За цей період студенти повинні вивчити всі виробничі процеси, від збирання до обслуговування банкетів та бронювання номерів; отримати комплексне уявлення про діяльність готелю (залежно від того, де студент проходить практику), ознайомитися з особливостями конкретних технологій.

Як правило, керівники практики від підприємств - це середня ланка, вони розповідають про реальних ситуаціях з власної практики, про те, як конкретно вирішувалися ті чи інші проблеми. Це менеджери з туризму, знають всі процеси, які відбуваються у готелі і вміють при необхідності показати, що і як треба робити.

Керівниками практик від підприємств повинні бути менеджери і керівники готелів і ресторанів з багаторічним досвідом роботи. Але консультації цих посадових осіб регламентовані жорсткими тимчасовими рамками, не завжди вдається провести призначену консультацію в строк або отримати відповіді на поставлені питання в повному обсязі. Щільний робочий графік цих керівників, особливо в період туристичного сезону, не дозволяє провести повноцінне консультаційне заняття. Особливо делікатною темою в даному контексті може стати питання про дотримання керівною особою комерційної таємниці. Не завжди керівник схильний ділитися подробицями своїх практичних напрацювань, своїми секретами, тому студент не доодержує в повному обсязі практичні знання.

Можна зробити висновок, що дуже важливо підшукати роботу за спеціальністю, адже, з точки зору роботодавців, найбільш затребуваний фахівець, який має хороші практичні навички.

На наш погляд, необхідно з 1-го курсу ввести практичні заняття з презентаціями в готелі, з розповідями про особливості обслуговування туристів у готелях різної зірковості, ознайомити з різними видами номерів, роботою блоку живлення, з відділом бронювання на ресепшн. Більш доречно було б залучати до таких занять професійних, кваліфікованих бізнес тренерів.

Важливо, щоб студент володів такими особистісними якостями, як здатність до навчання, позитивний настрій, прагнення до професійного розвитку, знання іноземної мови, а то й кількох, комунікабельністю.

Природно, з урахуванням перерахованих вище аспектів не цілком правомірно вважати терміни, відведені на проведення практичних занять, що відповідають реальної потреби як студента-практиканта, так і в подальшому потенційного роботодавця. Удосконалення системи проходження практики, більш тісна взаємодія університету та фірм-баз практик дозволить готелям, туристичним фірмам підвищити якість персоналу, а внз - удосконалювати рівень підготовки студентів.

Джерела та література

1. Профорієнтація: Ким стати?: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.proforientator.ru/votes
2. Туробразование в Україні: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tourua.com/ru/tour_education/education_ukr/
3. Власова Т.І. Взаємодія туристського Внз з роботодавцями як найважливіша умова забезпечення якості освіти та працевлаштування випускників / Т.І. Власова // Туристські фірми. - СПб.: Невський фонд, 2005. - № 35. - С. 78.
4. Педагогіка туризму: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред.: проф. Федорченко В.К., проф. М.О. Фоменко, доц. М.Л. Скрипник, доц. В.К. Цехмістрової. - К: Видавничий Дім «Слово», 2004.