ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 08.06.01- економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук



КИЇВ 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент,
Ткаченко Тетяна Іванівна,
Київський національний торговельно-економічний університет,
докторант кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор,
Шегда Анатолій Васильович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки

кандидат економічних наук, доцент,
Юр’єв Анатолій Павлович
Донецький інститут туристичного бізнесу Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри менеджменту

Провідна установа: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського,
кафедра менеджменту та маркетингу,
Міністерство освіти і науки України, м. Сімферополь

Захист відбудеться "05" червня 2003 р. о 15 ³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 у Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19, ауд. А-227.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою : 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19.
 
Автореферат розісланий " 05 " травня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Морозова Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Тенденції сучасного розвитку економічної ситуації в Україні характеризуються високим динамізмом, активізацією структурних зрушень на користь сфери послуг, загостренням конкурентної боротьби. Набувають ознак комплексності, взаємодоповнюваності та взаємопричинності процеси у зовнішньому середовищі. Ці явища обумовлюють необхідність наукового пошуку нових механізмів і методів стратегічного управління, стрижнем якого є стратегія розвитку підприємства.

Питанням теорії та практики формування стратегії присвячені праці провідних учених: І. Ансоффа, І.О. Бланка, В.О.Василенка, Х. Віссеми, В.М. Геєця, П. Друкера, М.М. Єрмошенка, В.Г. Герасимчука, У. Кінга, Д. Кліланда, М.І. Круглова, Ф. Котлера, А.А. Мазаракі, Г. Мінцберга, Н.К. Моісеєвої, А.П. Наливайка, В.В. Пастухової, М. Портера, А.А. Томпсона, Дж. Стрікленда, Н.М. Ушакової, А. Чендлера, А.В. Шегди, З.Є. Шершньової та інших.

Зарубіжний і вітчизняний досвід вирішення проблеми розвитку підприємств дозволяє виділити набір базових стратегій. Разом з тим система стратегій конкретного підприємства характеризується певними особливостями, оскільки вона об’єктивно визначається своєрідністю впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства та його власним ресурсним потенціалом, специфічністю реакції господарських суб’єктів на сигнали ринку. Науково-методичні рекомендації обґрунтування стратегій розвитку підприємств повинні розглядатися і через призму їх галузевої адаптації.

В умовах трансформаційних змін недостатньо досліджена проблема формування стратегії розвитку підприємств галузей (підгалузей) сфери послуг. До цього господарського сегмента належить готельне господарство, яке розглядається здебільшого як перспективне з точки зору прибутковості й динамічності розвитку.

Сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств готельного господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту - готельної послуги, зростанням цін на послуги та недостатнім рівнем якості обслуговування при невисокій еластичності попиту за ціною, організаційним консерватизмом процесу управління. За останні роки завантаження підприємств готельного господарства України не перевищувало 25 % пропускної спроможності; питома вага збиткових підприємств у загальній кількості готельних підприємств складала близько 30%, майже 80% потребують модернізації, автоматизації та комп’ютеризації. Ситуація також ускладнюється нестабільністю зовнішнього середовища, неузгодженістю процесів, які відбуваються всередині підприємств, не адекватному ринковим вимогам управлінню господарською діяльністю. Для забезпечення ефективного функціонування підприємств готельного господарства виникає необхідність наукового обґрунтування стратегій їх розвитку, які кореспондуються із передовим світовим досвідом та вдалою практикою вітчизняних підприємств-лідерів. Наукова ідея формування стратегії розвитку готельних підприємств повинна базуватися на комплексному, системному підході до вирішення проблем взаємоузгодження і збалансування їх розвитку з зовнішнім та внутрішнім середовищем.

Окремі аспекти функціонування та розвитку готельних підприємств розглядаються у наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів: В.А. Азара, Р.А. Браймера, О.П. Дуровича, М.І. Кабушкіна, В.І. Карсекіна, В.О. Квартальнова, Н.М. Кузнєцової, Г.А. Папіряна, Т.І. Ткаченко, Д. Уокера, О.Д. Чудновського. Проте в них недостатньо висвітлені принципово важливі питання обґрунтування стратегії, не розроблені адекватні моделі ринкової поведінки, не визначені детермінанти, пріоритетні напрями та завдання розвитку готельного господарства за умов динамічного ринкового середовища.

Практична значимість вказаних проблем та об`єктивна необхідність адаптації теоретико-методологічних основ формування стратегії й інструментарію стратегічного управління до підприємств готельного господарства обумовили актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету і є складовою науково-дослідних робіт: "Економіко-організаційні проблеми розвитку ринку туристичних послуг" (номер державної реєстрації НДР 0101U001934) та "Управління якістю готельних послуг". Особистий внесок автора полягає в розробці самостійних розділів та підрозділів (довідка № 2267/03 від 13.12.2002 р., довідка № 2268/03 від 13.12.2002 р.).

Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних та практичних основ формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства.

Реалізація мети обумовила необхідність визначення і розв’язання наступних завдань:

- здійснити узагальнення та критичний аналіз базових теоретичних положень щодо формування стратегії розвитку підприємств;
- теоретично обґрунтувати змістовні характеристики групування підприємств за форматами господарської діяльності в контексті їхньої підприємницької активності;
- удосконалити теоретико-методичні підходи до проведення стратегічного аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку суб’єктів господарської діяльності готельного господарства;
- дослідити сучасний стан та тенденції розвитку підприємств готельного господарства України на основі комплексного аналізу статистичних та експериментальних даних;
- розробити методичні основи ідентифікації підприємств за форматами господарської діяльності в готельному господарстві та визначити основні параметри їх функціонування;
- визначити стратегічні напрями розвитку готельного господарства та розробити засади формування стратегії розвитку готельних підприємств у сучасних економічних умовах господарювання;
- розробити рекомендації щодо формування програми розвитку підприємств готельного господарства як основи їх організаційно-економічного розвитку;
- обґрунтувати пропозиції щодо реалізації внутрішніх реструктуризаційних заходів у підприємствах готельного господарства.

Об’єктом дослідження є управління процесом стратегічного розвитку підприємств готельного господарства різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання.

Предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти забезпечення адаптації та розвитку підприємств готельного господарства в динамічних умовах зовнішнього середовища.

Методи дослідження базуються на загальних економічних положеннях щодо сутності і принципів формування стратегії розвитку підприємств. У процесі дослідження застосовувалися загальноприйняті в економічній науці методи вивчення: абстрактно-логічний, статистично-економічний, системного аналізу, група методів економіко-математичного моделювання. Основу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, в яких висвітлені фундаментальні положення щодо формування стратегії розвитку підприємств. Як джерела інформації використовувалися матеріали державної статистичної звітності, які характеризують результати роботи підприємств готельного господарства, матеріали вибіркових досліджень та соціологічних опитувань.

Наукова новизна одержаних результатів. Основними найбільш вагомими науковими результатами, які отримані здобувачем, є:

- узагальнення та поглиблення теоретичних положень щодо формування стратегії підприємства в напрямі подальшого розвитку підходів до їх класифікації з позиції парадигм стратегічної раціональності (процес формування стратегії має прескриптивний - вказівний, нормативний характер) і стратегічної поведінки (процес характеризується дескриптивним - описовим спрямуванням);
- уточнення понять "формат господарської діяльності", "підприємницька домінуюча логіка", "стратегія як ієрархічна система", "формування стратегії розвитку";
- систематизація основних характеристик групування підприємств за "прирісним (класичним)" та "інноваційним (підприємницьким)" форматами господарської діяльності;
- удосконалення процесу комплексного стратегічного аналізу впливу факторів підприємницького середовища підприємств готельного господарства у декомпозиційному аспекті;
- подальший розвиток методичного інструментарію здійснення SWOT-аналізу в напрямі поетапного дослідження "схрещення" локальних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, їх ранжирування за ступенем впливу, що дозволяє поглибити змістовну основу формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства;
- вперше розроблені методичні підходи щодо детермінації ознак суб’єктів готельного господарства за форматами господарської діяльності на основі сполучення коефіцієнтного та графоаналітичного методів;
- вперше побудовані багатофакторні моделі залежності ринкової частки підприємств готельного господарства як результату підприємницької активності від параметрів диференціації за форматами господарської діяльності, які дозволяють прогнозувати обсяг ринкової частки підприємств та визначати важелі підвищення мобільності підприємств на ринку готельних послуг в напрямі набуття ознак інноваційного формату господарської діяльності;
- обґрунтування засад формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства з урахуванням пріоритетного напряму розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці:

- методичних основ формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства, адекватної вимогам зовнішнього середовища та їх внутрішнім можливостям. Зокрема запропоновані підходи до операціоналізації стратегії, структурно-логічні схеми проведення декомпозиційного аналізу впливу факторів розвитку, методичне оформлення процесу ідентифікації готельних підприємств за форматами господарської діяльності;
- методичного інструментарію щодо визначення обсягу ринкової частки підприємств готельного господарства та впливу на неї кількісних та якісних показників, який дає змогу забезпечити коригування господарської діяльності відповідно до вимог ринку та ресурсів готельного підприємства;
- системи завдань розвитку підприємств готельного господарства, які забезпечать перехід від ідентифікаційних і адаптаційних методів пошуку ринкових можливостей розвитку до активної політики формування перспективних напрямів господарської діяльності;
- програми розвитку підприємств готельного господарства, основу якої складають заходи ефективного використання можливостей власної ресурсної бази із визначенням пріоритетних напрямів диверсифікаційного зростання, що надає змогу забезпечити гнучкість господарської діяльності в контексті оперативного реагування на вплив комплексу факторів підприємницького середовища, посилити конкурентні позиції підприємства на ринку готельних послуг, підвищити наукове обґрунтування управлінських рішень;
- структурно-логічної схеми проведення внутрішніх реструктуризаційних заходів суб’єктом господарювання готельного господарства з гармонізацією до загальної методики формування програми розвитку підприємств.

Надані пропозиції дозволять вчасно приймати правильні управлінські рішення з формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства і в сукупності можуть бути використані суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, організаційно-правового господарювання, типів та категорій підприємств готельного господарства. Рекомендації з удосконалення методичних підходів щодо аналізу стану готельного господарства, моніторингу впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на розвиток підприємств готельного господарства апробовані та впроваджені у Державному комітеті статистики України (довідка № 05-1/1-8/35 від 12.11.2002р.), Головному управлінні комунального і готельного господарств та туризму Київської міської державної адміністрації (довідка № 058-2064 від19.12.2002р.). Методичні та практичні рекомендації щодо: обґрунтування характеру бізнес-стратегії на ринку готельних послуг, визначення обсягу ринкової частки підприємства, формування програми розвитку готельного підприємства та розрахунку її економічної ефективності; доцільності здійснення внутрішніх реструктуризаційних заходів - впроваджені в господарську діяльність ЗАТ „Президент-готель "Київський" (№ 348/01-01 від 18.12.02 р.), ВАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" (№ 294 від 24.12.2002 р.), Готель "Київський" м. Харкова (№ 327 від 26.12. 2002 р.).Теоретичні висновки, науково-практичні рекомендації та інші результати дисертаційного дослідження використовуються при читанні лекцій з курсу "Організація готельного господарства", проведенні семінарських і практичних занять із курсів "Організація туризму", "Основи наукових досліджень".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є кваліфікаційною, завершеною роботою, яку виконано самостійно. У науковій праці [15], особистим внеском автора є визначення сукупності факторів, які обумовлюють стан і тенденції розвитку готельного господарства та особливості впливу інновацій; у [16] особистий внесок полягає у визначенні набору параметричних показників, що впливають на ефективну діяльність підприємств готельного господарства. Теоретичні узагальнення, висновки, положення та пропозиції отримані автором на основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду з проблеми формування стратегії розвитку підприємств. Аналітичну частину роботи виконано на основі матеріалів Державного комітету статистики України, Головного управління комунального і готельного господарств та туризму Київської міської державної адміністрації, а також за результатами спостережень, опитувань керівників, фахівців готельного господарства.

Основні положення та результати дисертації пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, зокрема були обговорені на міжнародних науково-практичних конференціях: "Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування" (Україна, КНТЕУ, 25–26 жовтня 2000 р.), "Проблемы и перспективы развития туризма в странах с переходной экономикой" (Росія, CДУ, 9–11 жовтня 2000 р.), "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" (Україна, ДонДУЕТ, 21–22 березня, 2001 р.), "Туризм: практика, проблемы, перспективы" (Білорусь, БДЕУ, 11-13 квітня 2001р.), " Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики" (Україна, КНЕУ, 15–16 травня, 2001 р.), "Туризм в Кыргызстане: проблемы, пути решения, перспективы развития" (Киргизія, БДІЕК, 6-8 червня, 2001 р.), "Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах" (Україна, КНТЕУ, 24-26 жовтня 2001 р.), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу КНТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи за 1999–2000 рр. (Київ, 2001 р.) та 2001–2002 рр. (Київ, 2003 р.), наукових семінарах факультету ресторанно-готельного та туристичного бізнесу.

Публікації. Найважливіші положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у наукових фахових виданнях, зокрема опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 5,67 друк. арк., з них 11 (4,73 друк. арк.) - у фахових виданнях та у збірниках наукових праць, 6 (0,94 друк. арк.) - у матеріалах та тезах конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 264 сторінки, у тому числі основного тексту 174 сторінки. У дисертації міститься 17 таблиць, 5 рисунків та 6 додатків (60 с.). Бібліографія нараховує 183 найменування (12 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, визначено об’єкт та предмет дослідження, наукову новизну і практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження процесу формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства" на основі узагальнення теоретичних положень праць вітчизняних і зарубіжних учених з напряму теми дисертаційної роботи досліджено особливості розвитку готельного господарства як складової сфери послуг України. Критично осмислено теоретико-методологічні підходи до процесу формування стратегії розвитку підприємств. З позиції системності та комплексності визначено сукупність факторів розвитку суб’єктів господарської діяльності готельного господарства та проаналізовано методичні аспекти оцінки їхнього впливу.

У контексті поглиблення трансформаційних процесів та структурних зрушень в економіці України постають об’єктивні завдання щодо визначення напрямів і механізмів розв’язання проблеми ефективного функціонування підприємств сфери послуг. Активізація розвитку цієї структурної ланки економіки обумовлює більш тісний контакт між виробниками послуг та їх споживачами. Цей процес трактується як "демасифікація суспільства" і висуває підвищенні вимоги до постачальників послуг.

Зроблено висновок, що вітчизняним підприємствам готельного господарства в сучасних економічних умовах притаманний екстенсивний шлях розвитку при загальних деклараціях про необхідність переходу до інтенсивних складових зростання. При такому шляху розвитку зміни у даній сфері діяльності відбуваються в основному без істотного поліпшення результатів господарювання, тобто характер змін є поступовим, еволюційним і характеризується ототожненням стратегії розвитку з пасивним реагуванням підприємств на поточні зміни у зовнішньому середовищі. Розвиток підприємств готельного господарства відбувається за градуалістською моделлю.

Першочергового значення для активізації розвитку підприємств готельного господарства набуває стратегія, яка повинна відповідати перетворенням в національній економіці, гармонізувати вплив і взаємозв’язки між факторами внутрішнього та зовнішнього середовища.

Складність формування стратегії розвитку полягає у тому, що при різних теоретико-методологічних підходах цей процес розглядається з конкретної позиції, а саме, формування стратегії як:

- процес осмислення;
- формальний процес;
- аналітичний процес;
- процес передбачення;
- ментальний процес;
- процес, що розвивається;
- колективний процес;
- реактивний процес;
- процес трансформації.

Однобічність трактувань обумовлює змістовні інтерпретації поняття "стратегія" підприємства за різними ознаками. У зв’язку з цим зроблено висновок про доцільність узагальнення позицій щодо формування стратегії підприємств за парадигмами стратегічного управління: стратегічної раціональності (процес формування стратегії має прескриптивний –вказівний, нормативний характер) і стратегічної поведінки (процес характеризується дескриптивним - описовим спрямуванням).

Враховуючи різноманітність стратегій, наголошено, що одним з найбільш коректних підходів до формування стратегій розвитку є ієрархічний, який відображає рівні управління підприємства та характер взаємозв'язку із зовнішнім оточенням. Процес формування стратегії розвитку підприємства розглядається з цих позицій як послідовна операціоналізація на загальну, ділову (бізнес-стратегію) та портфель функціональних субстратегій. При цьому суттєвим моментом є використання теорії ситуаційних факторів.

В умовах ринку, що динамічно розвивається, підприємства готельного господарства повинні бути здатними пристосуватися до мінливості його впливу. Аргументовано, що в процесі формування стратегії розвитку домінуючим елементом повинно бути стратегічне мислення, яке спрямовує підприємство до постійного творчого пошуку, втілення новаторських ідей в усіх аспектах діяльності. З цих позицій формування стратегії розвитку підприємства визначено як системний процес, який дозволяє на засадах стратегічного мислення як домінуючої логіки проаналізувати суть умов, в яких працює галузь (підгалузь); визначити місію, цілі і завдання підприємства, розробити головні напрями та заходи збалансованості його розвитку в умовах динамічної зміни зовнішнього середовища при максимальному використанні всіх наявних ресурсів підприємства. Це обумовило дихотомію суб’єктів господарювання, поділ, залежно від підприємницької активності на групи: "підприємство прирісного (класичного) формату господарської діяльності" - "підприємство інноваційного (підприємницького) формату господарської діяльності"; систематизацію основних якісних характеристик залежно від господарського формату.

Теоретично визначено, що суттєвий вплив на розвиток підприємств має сукупність факторів макро-, мезо- та мікросередовища. Стосовно будь-якого готельного підприємства вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитися нейтральними. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури, виробничих і комерційних зв’язків.

Забезпечення розвитку підприємств готельного господарства повинно супроводжуватися постійною діагностикою факторів впливу на їхню господарську діяльність у декомпозиційному аспекті. З позиції вирішення поставленого завдання та дотримання основних принципів методології досліджень (визначеності, конкретності, причинності, розвитку, об'єктивності) було проаналізовано портфель методичних підходів до здійснення багатофакторного аналізу зовнішнього (макро-, мезо-) та внутрішнього середовища готельних підприємств.

Для організації моніторингу факторів опосередкованого впливу аргументовано використання методу сценарного планування розвитку подій стану макрооотчення, а для дослідження факторів мезо- та внутрішнього середовища - SWOT-аналіз. Водночас узагальнено рекомендації сучасних наукових розробок щодо проведення SWOT-аналізу та обґрунтовано доцільність його  модифікації. Це пов’язано з необхідністю вивчення взаємного "перехресного" впливу факторів мезосередовища на розвиток підприємства і можливої реакції суб’єкта на дію чинників відповідного декомпозиційного рівня. Такий підхід дозволяє провести взаємоузгоджене органічне дослідження факторів мезо- та внутрішнього середовища, знизити ентропію їх взаємовпливу, спроектувати структуроване інформаційне поле, яке надасть реальну оцінку власних ресурсів підприємства та його можливостей щодо стану (і потреб) зовнішнього середовища.

У другому розділі "Дослідження передумов формування стратегії розвитку суб’єктів господарської діяльності готельного господарства" здійснено аналіз сучасного стану підприємств готельного господарства України та виявлено основні тенденції їх розвитку. За визначеними у дисертаційній роботі методиками проаналізовано вплив комплексу факторів та факторіальних підгруп макро-, мезо- та внутрішнього середовища на розвиток готельних підприємств. Розроблено та апробовано методику диференціації підприємств готельного господарства за форматами господарської діяльності.

Встановлено, що за період 1998–2001рр. середньорічні темпи зміни основних кількісних показників розвитку підприємств готельного господарства України характеризуються переважно від’ємними значеннями. Упродовж досліджуваного періоду зменшилася кількість засобів розміщення на 5,3%; номерів - на 10%; місць - на 11,5%. Рівень використання пропускної спроможності готельних підприємств характеризується невисоким значенням і не перевищує 25%.

Стосовно розподілу засобів розміщення за формами власності слід зазначити, що більша їх частина належить до державної (37%) та колективної (48%) форм власності. Аналіз структури підприємств готельного господарства за розмірами показав, що її переважно формує сукупність великих та середніх підприємств (90%).

Загальна кількість осіб, обслугованих у підприємствах готельного господарства збільшилася на 4,4%. Лише 15% іноземних громадян, які в’їхали в Україну, користувалися послугами готелів та інших засобів розміщення.

З’ясовано, що низький рівень конкурентоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності на ринку готельних послуг здебільшого обумовлений однотипністю засобів розміщення; незначним обсягом витрат підприємств на відтворення матеріально-технічної бази (8,8%), відсутністю належної комфортності та невідповідністю складових внутрішньої інфраструктури потребам і запитам споживачів щодо комплексного портфеля послуг готельного продукту. В результаті питома вага доходів від надання додаткових платних послуг є незначною і складає всього в 1998 р. - 9%, 1999 р. - 7%, 2000 р. - 17%, 2001 р. - 20%. Проведений аналіз підтвердив попередньо теоретично зроблений висновок, що сучасний шлях розвитку підприємств готельного господарства в Україні є екстенсивним.

Для дослідження передумов формування стратегії розвитку здійснено стратегічний аналіз впливу комплексу факторів на розвиток підприємств готельного господарства.

На першому етапі вирішено задачу формування сукупності підприємств за показником однорідності ознаки. При цьому аргументовано використання ознаки групування - показник розміру підприємств (за кількістю місць). Виділено дві групи: великі готельні підприємства (кількість місць від 200 до 600) та малі готельні підприємства (кількість місць від 17 до 60).

На другому етапі досліджено вплив факторів опосередкованої дії. З цією метою розроблена структурно-логічна схема застосування методу моделювання сценаріїв розвитку подій стану макрооточення. Оцінена інтенсивність змін та вагомість впливу визначених факторіальних підгруп. Отримані результати стали основою для графічної інтерпретації сценаріїв впливу факторів декомпозиційного рівня, а саме - моделювання оптимістичного (базується на можливості збереження сприятливих зовнішніх умов розвитку), песимістичного (характеризується несприятливою комбінацією зовнішніх умов) і найбільш достовірного сценарію (моделюється на основі врахування найбільших значень показника вагомості впливу окремих факторіальних груп макрооточення підприємств готельного господарства). Опрацювання графічно побудованих моделей дозволило визначити, що критичними (найбільш несприятливими) для розвитку готельного господарства є економічна, технологічна, соціокультурні сфери макрооточення.

На третьому етапі здійснено аналіз факторів зовнішнього середовища прямого впливу та внутрішнього середовища готельних підприємств. Методичною основою для його застосування стала модифікація SWOT-аналізу із побудовою структурно-логічної схеми його проведення, формалізацією процедур дослідження із відповідним ступенем деталізації, розробкою матриць модифікованого SWOT-аналізу, ранжируванням та згортанням SWOT-факторів методом попарного порівняння функцій. На основі інтерпретації зведених квадрантів матриці визначено пріоритетну стратегію розвитку підприємств готельного господарства на мезорівні - конкуренту - та встановлено, що важливою детермінантою розвитку стає набуття підприємствами готельного господарства ознак інноваційного (підприємницького) формату господарської діяльності.

Оскільки стратегічна концепція розвитку готельних підприємств повинна формуватися з урахуванням основних тенденцій щодо зміцнення конкурентних позицій на ринку готельних послуг, то в основу визначення домінуючих ознак детермінації підприємств за форматами господарської діяльності покладено процедуру позиціювання підприємств у ринковому просторі. Як ключовий показник позиціювання використано ринкову частку (Sm), обсяг якої є індикатором активної підприємницької діяльності підприємств готельного господарства. З цією метою застосовано поєднання коефіцієнтного та графоаналітичного методів, яке передбачає позиціювання підприємств готельного господарства у ринковому просторі та знаходження положення конкретного засобу розміщення в межах певних зон.

На основі коефіцієнтного методу побудована матриця розподілу ринкових часток серед сукупності готельних підприємств та визначено групу підприємств-лідерів (14%<Sm<35%) та підприємств-аутсайдерів (0<Sm<14%) ринку готельних послуг. Для кількісної оцінки рівня концентрації готельних підприємств та розподілу їхніх ринкових часток розраховано коефіцієнт Херфінделя–Хіршмана (для великих готельних підприємств у 1998 р. - 0,1891, у 2001р.- 0,2423; відповідно для малих підприємств –0,0074; 0,0081) та показник ентропії (для великих готельних підприємств у 1998р.- 0,0186 ; у 2001р.– 0,2498; для малих підприємств - 0,0074; 0,0081), які показали, що нерівномірність розподілу ринкових часток має тенденцію до зростання.

За результатами графоаналітичного методу засобами прикладної програми Microsoft Excel побудовано казуальні (причинні) карти позиціювання підприємств готельного господарства в ринковому просторі. В основу їх моделювання покладено те, що коливання обсягу ринкової частки розглядається як функція таких змінних, як: доходи від додаткових послуг; ступінь використання інформаційних технологій; якість послуг; рівень організаційної культури; ступінь вертикальної інтеграції, тобто за рівнем цих показників визначалося місце фокусування конкретного підприємства на карті.

Комплексне використання методів надало можливість побудувати матрицю, в якій узагальнено позиції готельних підприємств з точки зору віднесення їх до підприємств, які розвиваються і набувають інноваційного або прирісного формату господарської діяльності. Дослідження дозволило визначити, що лише для 20% із сукупності проаналізованих готельних підприємств притаманним є інноваційний формат господарської діяльності. У практиці господарювання фокус позиціювання готельних підприємств є рухомим і зміщується залежно від параметрів диференціації підприємств, відображаючи таким чином доцільність зміни дихотомічної пари "підприємство прирісного –інноваційного формату" у напрямі ідентифікації підприємств з ознаками змішаного формату господарської діяльності.

Забезпечення розвитку готельних підприємств повинно супроводжуватися діагностикою господарської діяльності, що, зокрема, дозволяє визначати і зіставляти обсяги їх ринкової частки. У цьому контексті за допомогою статистичного пакету Minitab v13.2 (опція Best Subsets) вивчено кількісні параметри та форми взаємозв’язку ринкової частки як залежної змінної (Sm) від набору найбільш важливих пояснювальних змінних, які характеризують різні аспекти діяльності готельного підприємства. В результаті побудовані моделі для груп великих (1.1) та малих готельних підприємств (1.2), які надали змогу визначити вплив найбільш суттєвих показників на обсяг їх ринкових часток:

Sm1 = 0,0435 +0,000001Х3+0,000014Х5 +0,000831Х7 –0,00231Х9 [1] (1.1)

Sm2 = 0,0863 - 0,000046Х3 + 0,00270Х4 + 0,00189Х7 [2], (1.2)

де Х3- балансова вартість основних фондів; Х4- середньоспискова чисельність працюючих; Х5 - балансовий прибуток; Х7- рівень організаційної культури; Х8- ступінь розвитку вертикальної інтеграції;  Х9 - рівень якості готельних послуг.

Практична і методична значимість побудованих моделей, в основу яких покладено припущення про зростання обсягу ринкової частки як результату підприємницької активності підприємств, полягає у наступному: по-перше, визначені параметри відображають особливості функціонування готельних підприємств з урахуванням ситуаційного підходу; по-друге, кількісне значення змінної (Sm) характеризує ступінь домінування окремих засобів розміщення на ринку; по-третє, можливості використання моделей у прогностичних цілях з метою обґрунтування стратегії розвитку підприємств на етапі взаємозв'язку "стратегія бізнесу - тактика підприємства". Запровадження принципово нового напряму діагностування підприємств готельного господарства за форматами господарської діяльності у поєднанні з багатоступеневим аналізом факторів дозволило отримати методичний апарат для аналітичної оцінки і обґрунтування імператив у процесі формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства.

У третьому розділі "Засади формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства" за результатами теоретичного та аналітичного дослідження визначено напрями та завдання стратегічного розвитку підприємств готельного господарства. Обґрунтовано науково-методичні аспекти формування програми розвитку, запропоновано алгоритм реалізації та спрямованість внутрішніх реструктуризаційних заходів у готельних підприємствах.

В основу удосконаленого науково-методичного забезпечення процесу      формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства покладено нові етапи робіт, послідовність проведення яких формалізовано у вигляді структурно-логічної схеми і представлено як здійснення стратегічного аналізу в контексті комплексної діагностики впливу факторів розвитку, ідентифікації формату господарської діяльності підприємства, обґрунтування шляхів стратегічного розвитку, формування (коригування) загальної та бізнес-стратегій, визначення завдань функціональних субстратегій.

Встановлено, що в сучасних умовах господарювання підприємств готельного господарства одним із механізмів розвитку підприємств готельного господарства є розробка та реалізація стратегії реструктуризації, яка належить до "оздоровчих". В основу цільового спрямування внутрішніх реструктуризаційних змін запропоновано покласти програму розвитку, процес формування якої є логічно структурованим (рис.1):

Рис.1. Структурно-логічна схема формування програми розвитку готельних підприємств

Доведено, що задача формування програми розвитку готельного підприємства належить до типу детермінованих задач. Тому пошук ефективних управлінських рішень зведено до одержання запланованого результату при мінімумі необхідних витрат, враховуючи часове та ресурсне обмеження. Для визначення альтернативних варіантів формування програми розвитку рекомендовано враховувати раціональне використання основних фондів підприємств готельного господарства, перш за все номерного фонду; оптимізацію чисельності працюючих; підвищення рівня якості готельних послуг; можливості вертикальної інтеграції.

Сформована програма може розглядатися як стратегічний план розвитку підприємства готельного господарства, реалізація якої сприяє послідовній адаптації до змін у його внутрішньому та зовнішньому середовищі та збільшенню обсягу ринкової частки на ринку готельних послуг.

Реалізація стратегії реструктуризації передбачає розробку ефективних програм розвитку підприємств. У зв’язку з цим у роботі запропоновано алгоритм обґрунтування внутрішніх реструктуризаційних заходів (рис. 2), розкрито зміст та запропоновано методичне забезпечення кожного етапу роботи, здійснена апробація методичних підходів на рівні суб’єкта господарювання.

Рис. 2. Алгоритм обґрунтування внутрішніх реструктуризаційних заходів підприємства готельного господарства

Одним із напрямів внутрішніх реструктуризаційних заходів визначено диверсифікацію пропозиції готельного підприємства, яка стала дієвим каталізатором процесу реструктуризації світової готельної індустрії та є найбільш відомим механізмом економічного розвитку підприємств. Проведення диверсифікації готельного продукту базується на реструктуризації валових витрат на утримання матеріально-технічної бази, раціонального використання площ готельних підприємств (житлової та нежитлової).

Апробація розробленого алгоритму обґрунтування внутрішніх реструктуризаційних заходів на прикладі готельного підприємства ВАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" показала, що запровадження програми, спрямованої на реалізацію стратегії реструктуризації, сприятиме отриманню економічного ефекту в розмірі 89,00 тис. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства, яке забезпечить перехід від ідентифікаційних і адаптаційних методів господарювання до активної політики формування стратегічних напрямів розвитку господарської діяльності.

Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Структурне реформування економіки України на користь галузей невиробничої сфери обумовлює необхідність наукового обґрунтування стратегії розвитку підприємств готельного господарства в умовах ринкового середовища. Синтез та критичний аналіз наукових поглядів на предмет дослідження дозволив запропонувати узагальнюючу класифікацію позицій щодо процесу формування стратегій, яка ґрунтується на парадигмі стратегічної раціональності (процес формування стратегії має прескриптивний характер) і стратегічної поведінки (процес характеризується дескриптивним спрямуванням).

2. Напрями подальшого розвитку підприємств готельного господарства повинні визначатися через призму спроможності їх адаптації до вимог зовнішнього середовища. Тому головним змістом формування стратегії розвитку готельних підприємств є визначення перспективних напрямів господарської діяльності на основі постійного моніторингу підприємницького середовища, органічного оволодіння стратегічним мисленням і методами управління, розрахованими на перспективу.

3. З метою підвищення ефективності управлінських рішень та приведення процесу формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства у відповідність до вимог зовнішнього середовища - систематизовані, структуровані та упорядковані етапи проведення стратегічного аналізу факторів розвитку суб’єктів готельного господарства за принципом декомпозиції. З   цієї позиції обґрунтовані методичні підходи щодо застосування методу сценарного планування розвитку подій макрооточення та розроблено методичний інструментарій здійснення модифікованого SWOT-аналізу.

4. Тенденції розвитку підприємств готельного господарства характеризуються подальшим зростанням сегменту з ознаками прирісного формату господарської діяльності. Водночас важливою детермінантою подальшого розвитку стає набуття підприємствами готельного господарства ознак інноваційного формату господарської діяльності. З метою активізації підприємницької діяльності розроблена методика детермінації підприємств готельного господарства за форматами господарської діяльності, яка сприятиме реальній оцінці та прогнозуванню їх позиції на ринку готельних послуг, підвищенню маневреності, розширенню можливостей пристосування до ринкових умов, конкретизації важелів розвитку в умовах конкурентного середовища.

5. Одним із механізмів розвитку підприємств готельного господарства визначено стратегію реструктуризації, яка насамперед реалізується на рівні підприємства незалежно від типу, обсягів господарської діяльності, форм власності та організаційно-правових форм господарювання.

6. При розробці внутрішніх реструктуризаційних змін у підприємствах готельного господарства рекомендовано їх обґрунтовувати системою програмних організаційно-економічних заходів, спрямованих на управління розвитком підприємства у пріоритетному напрямі. Ефективність управлінських рішень щодо вжиття реструктуризаційних заходів забезпечується впровадженням розробленої структурно-логічної схеми (рис.1), цільовими параметрами якої є виявлені резерви за результатами оцінки внутрішніх ресурсів готельного підприємства.

7. Для визначення альтернативних шляхів розвитку господарської діяльності з урахуванням ресурсних можливостей суб’єктів ринку готельних послуг розроблена модель процесу обґрунтування внутрішніх реструктуризаційних заходів у підприємствах готельного господарства. За сучасних економічних умов в основу побудови моделі покладено диверсифікацію пропозиції готельних послуг як складової адаптаційного типу реструктуризації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко М.Г. Концепція підприємницького управління // Вісн. КДТЕУ.-2000.- № 4.- С. 66–73.
2. Бойко М.Г. Сучасний стан та особливості розвитку підприємництва в готельному господарстві України // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України.–2001.- № 4.- С. 59–66.
3. Бойко М.Г. Удосконалення аналізу діяльності підприємств готельного господарства // Вісн. КНТЕУ.–2001.- № 3.- С.62–67.
4. Бойко М.Г. Фактори ефективного розвитку підприємництва у сфері готельного господарства України // Наук. вісн. Полтавського ун–ту спожив. кооперації України.–2001.–№ 4.- С.84–88.
5. Бойко М.Г. Моделі розвитку підприємницької діяльності у сфері готельного господарства // Вісн. ДІТБ. - 2001.- №5.- С. 166–168.
6. Бойко М.Г. Наукові засади обґрунтування підприємницької стратегії у сфері готельного господарства України // Вісн. КНТЕУ. - 2002. - №3.- С. 45–50.
7. Бойко М.Г. Суть і завдання стратегії розвитку підприємств готельного господарства в умовах трансформаційної економіки //Вісн. ДІТБ.- 2002.–        № 6.- С.108–113.
8. Бойко М.Г. Еволюція та моделі розвитку підприємництва у готельному господарстві України // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. праць. - К.:КНТЕУ, 2002. - С.159 - 166.
9. Бойко М.Г. Сучасні аспекти та пріоритети розвитку підприємництва в Україні // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 5.- К.: КНЕУ, 2001.- С.81–89.
10. Бойко М.Г. Роль та функції управління людськими ресурсами у сфері готельного господарства // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. "Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики".: КНЕУ.- 2001.- С.474 - 479.
11. Бойко М.Г. Методичні засади оптимальної програми розвитку підприємств // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб.- Вип.1(8).- К.: КНЕУ, 2002.- С. 473–477.

У матеріалах конференцій

12. Бойко М.Г. Развитие предпринимательства в сфере гостиничного хозяйства - предпосылка эффективной деятельности гостиничного бизнеса // Материалы междунар. науч.-практ. конф. "Проблемы и перспективы развития туризма в странах с переходной экономикой". - Смоленск: СГУ. - 2000. - С.86–87.
13. Бойко М.Г. Франчайзинг в системі розвитку підприємництва в Україні // Матеріали міжн. наук.-практ. конф. "Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування". - К: КДТЕУ. - 2000. - С.33–39.
14. Бойко М.Г. Внедрение информационных технологий как фактор активизации предпринимательства в гостиничном бизнесе // Материалы междунар. науч.-практ. конф. "Туризм в Кыргызстане: Проблемы, пути решения, перспективы развития".- Бишкек: БГИЭК.- 2001.- С.186–189
15. Ткаченко Т.И., Бойко М.Г. Інновації - важливий фактор активізації розвитку підприємництва у сфері готельного господарства //Матеріали міжнар. конф. "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" Д: ДонДУЕТ.–2001. - С. 270–272.
16. Ткаченко Т.И., Бойко М.Г. Применение системного подхода в деятельности гостиничных предприятий // Материалы междунар.науч.-практ. конф. "Туризм: практика, проблемы, перспективы".- М: БГЭУ.–2001.-С.117-118.
17. Бойко М.Г. Система оподаткування - важливий чинник активізації розвитку підприємництва в готельному господарстві України // Матеріали міжн.         наук.-практ. конф. "Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах". - К: КНТЕУ. - 2001. - С.290–292.

АНОТАЦІЯ

Бойко М.Г. Формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація та управління підприємствами. - К., 2003.

Дисертацію присвячено теоретико-методичним дослідженням та розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства.

У роботі здійснено теоретичні дослідження сутності та значення процесу формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства, проаналізовано проблеми впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, доповнено методику проведення комплексного аналізу їхнього впливу; удосконалено методику проведення класичного SWOT-аналізу. Розроблено нові методичні підходи щодо ідентифікації підприємств за форматами господарської діяльності. Побудовані багатофакторні моделі - методичний інструментарій аналізу кількісних параметрів та форм взаємозв’язку ринкової частки підприємств як залежної змінної (Sm) від комплексу факторів - найбільш важливих пояснювальних змінних. Сформульовано методичні та практичні рекомендації щодо формування програми розвитку готельних підприємств на основі стратегії реструктуризації; визначені засади оцінки ефективності управлінських рішень, обумовлених впровадженням запропонованої програми. Розроблені заходи сприятимуть підвищенню результативності та якості проведення реструктуризаційних заходів, визначенню матеріальної основи та фінансових джерел їх реалізації в готельному господарстві.

Ключові слова: стратегія розвитку, фактори розвитку, формат господарської діяльності, стратегія реструктуризації, програма розвитку.

АННОТАЦИЯ

Бойко М.Г. Формирование стратегии развития предприятий гостиничного хозяйства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - К., 2003.

Диссертация посвящена научному исследованию проблем формирования стратегии развития предприятий гостиничного хозяйства.

В контексте исследования предпосылок формирования стратегии развития средств размещения проведен анализ общих тенденций и закономерностей развития гостиничного хозяйства как составного элемента сферы услуг; научных подходов к процессу формирования стратегии развития, при этом уделено внимание генезису данной проблемы школами стратегического менеджмента, изучена дихотомия "предприятие классического и инновационного форматов хозяйственной деятельности" и определены цели их функционирования.

Для оценивания комплекса факторов предпринимательской среды синтезированы и усовершенствованы научно-методические положения, определяющие суть подобных исследований.

Для оценки факторов опосредствованного влияния обосновано использование метода сценарного планирования развития событий макросреды, факторов мезо- и внутренней среды - модификация SWOT-анализа.

Идея модификации классической методики проведения SWOT-анализа связана с необходимостью изучения взаимного "перекрестного" влияния факторов мезо-среды на развитие предприятия и возможной реакции субъекта на действие факторов соответствующего декомпозиционного уровня. Согласование и обобщение групп факторов мезо- и внутренней среды на основе модификации SWOT-анализа позволило провести органическое исследование их влияния, снизить энтропию взаимовлияния, спроектировать структурированное информационное поле, которое предоставило реальную оценку собственных ресурсов гостиничных предприятий и их возможностей относительно состояния (и потребностей) внешней среды с учетом теории ситуационных факторов.

Применение методических рекомендаций по проведению комплексного многофакторного (макро-, мезо- и внутренней среды) исследования позволило определить индикаторы развития предприятий гостиничного хозяйства; обобщить составные воздействия факториальных подгрупп на деятельность гостиничных предприятий; прогнозировать их перспективы развития.

Выявлено, что в практике гостиничного хозяйства Украины еще недостаточно задействованы такие резервы увеличения доходов, как расширение предложения дополнительных услуг и эффективное использование потенциальных возможностей ресурсной базы предприятий. Результаты анализа подтвердили вывод о том, что современный путь развития предприятий гостиничного хозяйства - экстенсивный.

Предложена и апробирована комплексная методика исследования (соединение коэффициентного и графоаналитического методов) предприятий гостиничного хозяйства целью которой является определение форматов их хозяйственной деятельности. В соответствии с разработанной методикой проведены расчеты, осуществлено позиционирование гостиничных предприятий в рыночном пространстве и построены:

- матрица распределения рыночных частиц среди совокупности гостиничных предприятий, которая позволила определить группы предприятий-лидеров и предприятий-аутсайдеров рынка гостиничных услуг;
- казуальные (причинные) карты фокусирования предприятий гостиничного хозяйства в рыночном пространстве. В основу их моделирования положена гипотеза о том, что колебание объема рыночной доли рассматривается как функция таких показателей, как: доходы от дополнительных услуг; степень использования информационных технологий; качество услуг; уровень организационной культуры; степень вертикальной интеграции, то есть по значению этих показателей определялось место фокусирования конкретного гостиничного предприятия на карте.

Использование специфического объединения коэффициентного и графоаналитического методов, позволило определить форматы хозяйственной деятельности, которые свойственны исследованным гостиничным предприятиям и кортеж наиболее важных параметров, которые влияют на идентификацию определенного формата.

Сформулированные теоретические и методические положения использованы при решении практических задач. На основе применения предварительно разработанных и апробированных методик стратегического анализа факторов предпринимательской среды, идентификации предприятий за форматами хозяйственной деятельности построена общая схема формирования стратегии развития гостиничных предприятий, основой и содержанием которой является программа развития. При этом определены цели, задачи, мероприятия, а также ожидаемый эффект от ее использования на предприятиях гостиничного хозяйства.

Определены условия выбора альтернативных вариантов формирования программы развития. Рекомендовано учитывать рациональное использование основных фондов предприятий гостиничного хозяйства, прежде всего - номерного фонда, оптимизацию численности работающих, повышение уровня качества гостиничных услуг, возможности вертикальной интеграции.

В соответствии с разработанной программой развития предложена структурно-логическая схема целевой направленности внутренних реструктуризационных мероприятий в гостиничных предприятиях и целесообразность проведения диверсификации, которая рассмотрена в контексте комплекса мер по адаптации предприятий к внешним условиям хозяйствования.

Проведение диверсификации предложения гостиничного продукта базируется на реструктуризации валовых затрат на содержание материально-технической базы, рационального использования площадей гостиничных предприятий (жилой и нежилой). Предложенные подходы к ее реализации учитывают современные тенденции развития перспективных, для национальной индустрии гостеприимства, видов туризма.

Ключевые слова: стратегия развития, факторы развития, формат хозяйственной деятельности, реструктуризация, программа развития.

ANNOTATION

Boyko M.G. Formation of strategy of development of the enterprises of a hospitality. - Manuscript

The dissertation in candidacy for a scientific degree in speciality 08.06.01 - economics, organization and management of enterprises. - К., 2003.

The dissertation is devoted to theoretical and methodological research and working out of practical recommendations on formation of strategy of development of hospitality enterprises.

Theoretical research of essence and importance of the formation of development strategy of hospitality enterprises has been conducted, the problems of interference of external and internal environmental factors have been analyzed, the stages of complex analyses of these factors influence have been detailed; the technique of classical SWOT-analysis has been improved. New approaches to the determination of enterprises according to the format of their economic activities have been worked out. There have been created models that enable to analyze quantitative parameters. There have been constructed the forms of interrelation of market proportion as dependant variable (Sm) from the additional set of the most important explanatory variables that characterize different aspects of hospitality enterprise activity. There have been distinguished practical and methodological recommendations concerning the formation of the program of development strategy of hospitality enterprises on the basis of restructuring strategy. There have been determined the basis of estimation of efficiency of management decisions that enable to increase the results and quality of restructuring actions, to determine their material basis and financial sources.

Key words: development strategy, development factors, a format of economic activity, restructuring strategy, development program.

[1] Для групи великих готельних підприємств (коефіцієнт детермінації моделі становить 94,5%).
[2] Для групи малих готельних підприємств (коефіцієнт детермінації моделі становить 56,9%).