Боднар Л.Р.
Вісник Львівської комерційної академії.
Серія економічна. - 2009. - Вип.30.

Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону

Висвітлено характерні риси сучасних інвестиційних процесів у туристично-рекреаційному комплексі Карпатського регіону та сформульовано основні напрями, принципи і завдання інвестиційного менеджменту цього регіону.

Ключові слова: туристично-рекреаційний комплекс, Карпатський регіон, інвестиційний менеджмент, інвестиційний проект.

Bodnar L.R. Directions to Attract Investment Development in Tourist and Recreational Complex of Carpathian Region

The article describes the characteristic features of modern investment processes in the tourist-recreation complex in the Carpathian region and formulated the main directions, principles and objectives of investment management in the region.

Key words: tourist and recreational complex, Carpathian region, investment management, investment project.

Вступ. Розроблення механізму обґрунтування та прийняття управлінських рішень з питань активізації туристичного бізнесу через удосконалення форм і методів координування напрямів інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного комплексу (ТРК) є особливо актуальним для України в умовах виходу з фінансової кризи. Активізація туристично-рекреаційної діяльності тісно пов’язана зі створенням відповідного економічного середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми функціонування ТРК знайшли своє відображення в наукових дослідженнях. Це стосується специфіки використання, умов та стану освоєння туристично-рекреаційного потенціалу, принципів функціонування підприємств ТРК, організації їхньої діяльності у ринкових умовах, класифікації форм і видів туристично-рекреаційної діяльності, світового досвіду її організації. Переваги і недоліки залучення у ТРК інвестиційних ресурсів висвітлені у працях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як К.Борисова, Дж.Боузна, А.Гели, В.Главацького, Л.Гринів, Б.Данилишина, М.Долішнього, В.Євдокименка, І.Зоріна, В.Квартальнова, М.Козоріз, Ф.Котлера, В.Кравціва, О.Кузьміна, О.Любіцевої, Дж.Майкенза, В.Мацоли, В.Мікловди, Н.Недашківської, М.Нудельмана, В.Павлова, Г.Папіряна, М.Пітюлича, В.Сеніна, С.Харічкова, О.Шаблія та інших.

Методологія формування регіональної політики розвитку рекреації та туризму знайшла відображення у дослідженнях М. Долішнього, В. Євдокименка, В. Кравціва, М. Габреля, Л. Гринів, П. Жука, С. Трохимчука, В. Мацоли та ін.

Постановка завдання. У країні досліджено далеко не всі питання стосовно теоретичних та методологічних засад координації розвитку й активізації діяльності підприємств туристично-рекреаційного комплексу. Набута практика туристичної діяльності випереджує теоретичні здобутки. Тому виникає потреба в поглибленому дослідженні теоретичних аспектів розробки системи ринкових важелів регулювання та активізації діяльності суб’єктів туристичного бізнесу, уточнення мети державної туристично-рекреаційної політики, визначення регіональних та локальних її завдань; актуальним є розробка моделі стратегічного управління регіональним розвитком ТРК тощо.

Відсутній єдиний підхід до розроблення методики зонування рекреаційних територій регіону, не приділяється належна увага механізмам координування напрямів інвестиційного забезпечення рекреації і туризму та моделюванню процесів управління ТРК регіону. Потребують обґрунтування та подальшого розвитку сучасні принципи та методи підвищення ефективності управління комплексним використанням туристичного потенціалу регіону, а також система важелів державного регулювання та активізації діяльності суб’єктів туристичного господарювання у регіональній туристичній політиці.

Тому метою дослідження є визначення напрямів і принципів залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону.

Виклад основного матеріалу. Предметом багатьох наукових дискусій, круглих столів, семінарів є розроблення та обговорення напрямів залучення іноземних інвестицій в національну економіку, як одного із видів зовнішньоекономічної діяльності. Вироблення конкретної стратегії в цьому напрямі є надзвичайно актуальним для України, оскільки вона є привабливою для інвесторів у туристично-рекреаційній сфері. Про це свідчать такі фактори:

- великі незаповнені ніші на ринку туристично-рекреаційних послуг;
- достатньо висока кваліфікація та обсяг трудових ресурсів;
- власні високоякісні природно-сировинні та історико-культурні ресурси;
- зручне геополітичне положення в Європі;
- існуюча інфраструктура та потенційні можливості для її розвитку [4].

Все це великою мірою стосується Карпатського регіону. Особливістю туристично-рекреаційного комплексу (надалі – ТРК) з погляду інвестиційної привабливості є наявність різного виду ресурсів. Оскільки поширення та концентрація ресурсного потенціалу (основи діяльності в ТРК) має чітко виражений регіональний характер, то доцільно розглядати стратегію моделювання процесу управління інвестиційною діяльністю передусім на регіональному, а згодом – на загальнодержавному рівні [1].

В останні роки велику зацікавленість до розвитку туризму у Карпатському регіоні виявляли міжнародні економічні структури, які ініціювали, фінансували та проводили соціально-економічні дослідження. Так, протягом 1999-2001 рр. на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей впроваджувався проект Тасіs “Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону”, у межах якого вивчався туристичний сектор регіону, проводились дослідження і були запропоновані практичні рекомендації у таких напрямках:

- інституційному (допомога облдержадміністраціям і туристичному сектору): формування різних структур на зразок Ради з питань туризму Карпатського регіону, асоціацій, робочих груп, які мали б впроваджувати ідеї проекту після його закінчення. Надавалась підтримка недержавним організаціям з метою посилення впливу цих організацій на регіональні та загальнодержавні законодавчі і виконавчі органи влади; здійснювались консультації і навчання осіб, залучених до цієї роботи, проводились дослідження і аналіз державної туристичної політики і законодавчої бази, надавалася консультаційна підтримка регіональним адміністраціям з метою посилення їх ролі в проведенні державної політики щодо розвитку туризму (зокрема, фінансової, податкової, візової політики тощо), були розроблені пропозиції щодо формування регіональної туристичної політики;
- маркетинговому (створення позитивного іміджу регіону і просування його на ринки України і Європи): розроблені веб-сайт, надруковані рекламні буклети, створено новий логотип Карпатського регіону, як туристичного напряму, проведені рекламні тури для іноземних туроператорів;
- освітньому: вивчався наявний стан з підготовкою кадрів, підготовлено пропозиції щодо розвитку системи туристичної освіти; розроблено проекти створення готельних шкіл у регіоні; проведено консультативні семінари для осіб, зайнятих в туризмі; створено ресурсний центр з підручниками і відеоматеріалами для викладачів туристичних дисциплін;
- підтримки малого бізнесу (пільговим кредитуванням): в межах проекту діяла мікрокредитна лінія для підприємців, які бажали розпочати власну справу або розвинути вже започатковану [2,3].

Але все це не дало очікуваного ефекту і проблеми залучення інвестиційного забезпечення розвитку туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону є актуальними.

Проведений аналіз інвестиційних процесів у туристично-рекреаційному комплексі Карпатського регіону дав можливість виокремити такі характерні їх риси :

- існування великого інвестиційного попиту;
- необхідність розроблення механізму створення в регіоні цивілізованого ринку інвестицій та розвитку всіх його сегментів;
- відсутність алгоритмів прикладного впровадження інвестиційних проектів регіонального масштабу;
- задоволення значної частини інвестиційного попиту через тіньовий бізнес;
- недостатній фаховий рівень керівників окремих підприємств туристично-рекреаційного комплексу різних форм власності для обґрунтування та прийняття управлінських рішень з питань інвестиційної привабливості.

На наше переконання, основними напрямами регіонального інвестиційного менеджменту необхідно вважати:

- визначення пріоритетності, враховуючи інвестиційні потреби туристично-рекреаційного комплексу регіону;
- орієнтація на помітний поступ в соціально-економічному розвитку регіону;
- диверсифікація джерел інвестування;
- мобілізація інвестиційного потенціалу регіону як в грошово-фінансовій, так і в натуральній формі (освітній рівень населення, професійно-кваліфікаційні характеристики та структура трудових ресурсів, підприємницька активність, адаптивність та ефективність регіональної системи управління);
- інтеграція можливих джерел інвестування з метою комплексного та всебічного фінансування розвитку туристично-рекреаційного комплексу;
- активізація впливу на поліпшення інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості регіону для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

З огляду на зазначені напрями регіонального інвестиційного менеджменту, особливу увагу варто звернути на отримання економічного, соціального та екологічного ефекту від залучення інвестицій.

Враховуючи умови, що склалися в туристично-рекреаційному комплексі Карпатського регіону, та зростання потреб в інвестиціях, виникає нагальна потреба у формуванні механізму координування інвестиційними ресурсами. Таке координування повинно охоплювати:

- комплексне використання потенційних можливостей для поліпшення інвестиційного клімату в ТРК Карпатського регіону;
- запровадження інформаційної підтримки суб’єктів інвестиційної діяльності, створення умов доступності та прозорості інвестиційного ринку;
- проведення соціальної, економічної та екологічної експертизи інвестиційних проектів в ТРК для запобігання нанесенню шкоди навколишньому середовищу, економічній безпеці держави, соціальній інфраструктурі;
- сприяння реалізації інвестиційних проектів, які здатні забезпечити високий прибуток та значний соціальний ефект за умови невеликих вкладень;
- забезпечення координації різних гілок влади та органів територіального управління у вирішенні інвестиційних проблем туристично-рекреаційного комплексу;
- надання переваги інвестиційним проектам, метою яких є вдосконалення соціальної інфраструктури;
- сприяння потенційним інвесторам, координації їхньої роботи щодо розроблення пріоритетних напрямів інвестиційної політики в ТРК Карпатського регіону;
- формування механізму міжгалузевого, міжрегіонального та міжнародного співробітництва. Визначивши завдання координування інвестиційної діяльності в туристично-рекреаційному комплексі, необхідно також сформулювати принципи його виконання, а саме:
- часові розмірності інвестиційних проектів (коротко-, середньо- та довгострокова перспектива);
- важливість досягнення як економічного, так і соціального ефектів від реалізації інвестиційних проектів у ТРК;
- забезпечення участі владних структур в інвестиційних процесах через пайове фінансування та розподіл прибутків;
- оптимізація інвестиційного клімату в ТРК регіону (формування регіональної інвестиційної інфраструктури, сприяння розвитку підприємств малого та середнього бізнесу, підвищення ролі інформування всіх сторін інвестиційного процесу, зниження кримінального та екологічного ризиків, створення нових робочих місць як наслідок мотиваційних дій з боку владних структур).

Висновки. Таким чином, для туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону, на нашу думку, оптимальною є модель, в основі якої лежить принцип державного стимулювання зовнішніх і внутрішніх інвестицій та припливу приватного капіталу. Викладені нами напрями, принципи і завдання інвестиційного менеджменту в подальшому будуть основою розроблення моделі стратегічного управління регіональним розвитком ТРК Карпатського регіону.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / Бейдик О.О. - К.: ВПЦ ”Київ. ун-т”, 2001.- 395 с.
2. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки в Україні, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002р., 583.
3. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. Львівська обласна державна адміністрація, Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2002. – 43 с.
4. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку / Стеченко Д.М. – К.: Вища школа, 2002. – 254 с.