<<< назад | зміст | вперед >>>

Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство

Розділ 6. Основи методики культурно-дозвіллєвої діяльності

6.2. Соціально-педагогічні умови функціонування технологій культурно-дозвіллєвої діяльності

Вивчаючи вплив об'єктивних умов на технологію культурно-дозвілл"вої діяльності, варто виходити з положення про те, що основное детермінантою є категорія "образ життя". Залежно від соціального мікросередовища, соціальної групи або особистості сукупність умов, факторів, причин, які детермінують спосіб життя, і сама роль цих факторів є постійно-змінними. Спосіб життя тим і відрізняється від умов життя. Це - конкретна життєдіяльність об'єкта і суб'єкта культурно-дозвіллєвої діяльності.

Об'єктивні умови розрізняються за ступенем і силою впливу на формування і розвиток психології спільнот, соціальних груп, колективів, особистості. Для оцінки можливостей впливу культурно-дозвіллєвої діяльності на свідомість і поводження людей необхідно серед об'єктивних умов насамперед виділити головні, визначальні і другорядні. Причому ті самі умови можуть бути визначальними стосовно окремих напрямів культурно-дозвіллєвої діяльності установ культури і відігравати другорядну роль щодо інших. Можливі й інші переміщення в структурі об'єктивних умов: через певний проміжок часу домінуючі стають другорядними, а ті, які раніше займали підлегле і неголовне положення (за спрямованістю, ступенем і силою впливу на психологію суспільних груп), стають визначальними. Всебічний аналіз об'єктивних умов - реальна передумова для визначення результативності впливу культурно-дозвіллєвої діяльності.

Аналіз об'єктивних умов, зовнішніх і внутрішніх, безпосередніх і опосередкованих стосовно діяльності установ культури показує, що об'єктивні зовнішні умови переломлюються у свідомості індивідів і груп, опосередковуються їхнім досвідом, інтересами, настановами і виступають уже як внутрішній фактор, який безпосередньо бере участь у культурно-дозвіллєвій діяльності в якості реальної практичної свідомості. Цей фактор є внутрішнім у тому змісті, що соціальні процеси, які відбуваються поза культурно-дозвіллєвою діяльністю, відображаються у свідомості відвідувачів.

Безумовно, вплив об'єктивних факторів на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності нерівнозначний. Серед факторних навантажень, які позитивно впливають на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності, більш високий рейтинг мають демократизація суспільства, свобода особистості, тому що це фактори, які виникли в процесі переходу нашого суспільства до ринкових відносин.

Демократизація означає поворот від відомчих, місницьких нестатків і інтересів до потреб суспільства (маються на увазі і макро- і мікрорівні громадськості), до особистості, подолання безликої однаковості діяльності установ культури, змісту, форм і методів, створення умов для їх варіативності і поліфонічності; розкріпачення суб'єктно-об'єктних відносин, перехід від зв'язків субординації до зв'язку співробітництва, відкритості. Ці фактори по-різному впливають на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності як у міських, так і сільських установах культури. У певних межах зміщуються пріоритети, праця може поступитися місцем проблемі заробітку, а умови і характер праці - клімату в колективі.

Виявлення впливу об'єктивних умов на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності допускає визначення: об'єктивного стану соціального середовища (насамперед актуальних невирішених економічних проблем, протиріч життя і т. ін.), рівня суспільної свідомості, який відображає умови їхнього життя, специфічні особливості сприйняття й оцінку дійсності.

Об'єктивні умови утворюють можливість для закріплення і подальшого розвитку суспільної свідомості, перетворення знань у переконання, а через них - у позитивне соціальне поводження, творчу діяльність і активність в усіх сферах життя. До числа довгостроководіючих об'єктивних умов, які впливають на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності, відноситься припинення зростання культури населення.

Однак перераховані і деякі інші умови знаходяться в постійному розвитку, який утворює різні об'єктивні можливості для технології культурно-дозвіллєвої діяльності. Зміни в структурі й динаміці об'єктивних умов означають, що на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності впливають нові фактори, відбувається модифікація раніше діючих. Реконструкція економіки спричинила зміни і в політичній структурі суспільства, що, в свою чергу, впливає на розвиток ініціативи населення.

Проте зміна умов не завжди породжує негайно позитивне зрушення у свідомості. Стереотипи мислення і поводження, вироблені в умовах командно-адміністративної системи, переборюються далеко не відразу. Однією з умов впливу на культосвітню діяльність є задоволеність працею. Задоволеність працею прямо позначається на відношенні як до робочого, так і до неробочого вільного часу.

Найчастіше забувається вплив такого об'єктивного фактора на культурно-дозвіллєву діяльність, яким є самовизначення особистості. Самовизначення особистості в сфері дозвілля відбувається через освоєння духовних цінностей такого порядку, як людство, Батьківщина, Конституція, демократія, правова держава, моральний закон, родина, праця, цивільна відповідальність та ін. Зараз відзначається полярне відношення до поняття самовизначення особистості. У ході наших досліджень 72,6 % опитаних відповіли, що "...цього ніколи не буде, оскільки існує дуже багато бюрократичних бар'єрів, які заважають участі широких мас у керуванні, становленні самоврядування в сфері дозвілля. Як бачимо, курс на розвиток самоврядування в сфері культури хоча й сприйнятий основною масою, однак на практиці ще не реалізується. Тому першочерговим завданням є формування в населення настрою на творчу участь у самоуправлінському процесі в сфері дозвілля і насамперед в - установах культури.

Іншим не менш важливим фактором, що має вплив на технологію, є престиж культурно-дозвіллєвої діяльності в суспільстві. У цьому змісті важливим фактором є діяльність загальнодержавних і місцевих регіональних засобів масової інформації. Але обсяг і якість переданої ними інформації про діяльність установ культури, її розмаїтість, актуальність і конкретність не сприяють підйому престижу. У зв'язку з цим слід зазначити, що саме засоби масової інформації повинні створювати умови максимальної включенності у внутрішньополітичне життя суспільства людей, які на прикладі свого району, міста, області створюють умови безпосередньої причетності особистості до культури в широкому розумінні цього слова.

Без критичного відношення до навколишньої дійсності, без постійної критичної самоперевірки зробленого неможливий розвиток культурно-дозвіллєвої діяльності. Критика утрачає свою силу, якщо вона позбавлена конкретних припущень, має сугубо негативний зміст. Зараз спостерігається значне підвищення рівня цивільної активності людей - вони стали більш уважно відноситися до навколишньої дійсності, до виробництва, до виявлення механізмів ринкової економіки, їхнього особистого місця в ній, ролі установ культури в адаптації особистості до нових умов.

У справі створення й удосконалення об'єктивних умов для функціонування технології культурно-дозвіллєвої діяльності першочергове значення мають посилення соціальної допомоги родинам у вихованні дітей (будівництво нових дитсадків, збільшення матеріальної допомоги і тривалості відпусток матерям); збільшення будівництва доріг і житла, особливо в сільській місцевості; поліпшення організації праці і виробництва на підприємствах і в установах; підвищення обліку думок, критичних зауважень і пропозицій населення при прийнятті рішень державними і суспільними органами усіх рівнів.

Зараз люди досить чітко уявляють завдання, які стоять перед суспільством у найближчі роки, однак ієрархічно ціннісне розміщення цих завдань у структурі суспільної свідомості не завжди ще відповідає вимогам часу, суспільній необхідності і головним завданням сьогодення. Погіршення економічних умов життя, корумпованість частини державного апарату, відсутність справжньої демократії і волі негативно позначилися і на умовах соціального буття, і на психології людей, і на їхньому відношенні до власності й організованості. Зростання організованої злочинності і масового хуліганства погіршує можливість успішної боротьби з нею і її подолання соціальними заходами, шляхом послідовного поліпшення соціально-економічних умов життя населення.

До об'єктивних факторів, які мають вплив на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності, відноситься і культурна політика держави. Планові і фінансові органи країни розглядали культурне будівництво як деяке нерентабельне навантаження на економіку, як марні витрати. В роки реформ припинилося будівництво установ культури.

Слабкий розвиток матеріально-технічної бази установ культури змусив учених шукати нові шляхи більш ефективного її використання, впливу на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності. Це виражається через такі показники, як мережа, технічній стан установ культури, місткість глядацьких і лекційних залів, наявність кімнат для гурткової роботи, середня наповнюваність залів при проведенні різних культурно-дозвіллєвих програм і т. ін. Як показники роботи соціальної ефективності прийняті кількість, структура наданих послуг, рівень обслуговування. Показниками, які характеризують умови, в яких працює означена мережа, є якісний склад кадрів, оснащеність установ культури, доступність центрів культури населенню, наявність прийнятих нормативів забезпеченості населення установ культури. Очевидно, що не тільки економічний фактор рентабельності виробництва впливає на рівень розвитку мережі установ культури, а ширший перелік соціально-економічних факторів, у цілому визначальний рівень життя в тому чи іншому районі. Райони, що краще забезпечені мережею транспортних доріг, можуть найактивніше проводити зміни в соціальній і професійній структурі сільського населення. Краща організація сфери культурно-побутового обслуговування сприяє високій зайнятості працездатного населення, поліпшує демографічну структуру району.

Матеріально-технічна база установ культури впливає на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності через місткість клубів, кількість кімнат, а також ряд економічних показників: чистий матеріальний доход, що залишається в господарстві; вартість валової продукції на одного працівника; рентабельність господарства; відсоток зайнятості населення у виробництві.

Звідси можна зробити висновок, що облік об'єктивних факторів дає можливість створити соціально-педагогічні умови функціонування новітніх технологій культурно-дозвіллєвої діяльності.

Механізм впливу об'єктивних факторів на технологію такої діяльності починається з їхнього впливу на мету і завдання діяльності установ культури. Цей вплив нерівнозначний. Найвищий рейтинг займають спосіб життя, культурна політика, успіхи в економіці, престиж культурно-дозвіллєвої діяльності, матеріально-технічна забезпеченість установ культури. Серед об'єктивних факторів, що утруднюють ефективне функціонування новітніх технології культурно-дозвіллєвої діяльності, варто особливо виділити низький рівень культурного розвитку населення, зумовлений історичними, психологічними, сімейними та індивідуальними обставинами.

Проаналізувавши вплив основних об'єктивних факторів на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності, необхідно звернути увагу на суб'єктивні фактори цього процесу.

Для культурно-дозвіллєвої діяльності принципово важливим є положення про те, що з двох істотних елементів суб'єктивного фактора свідомості й організованості елемент свідомості передує елементу організованості. Вплив у культурно-дозвіллєвій діяльності починається з виникнення певної потреби, інтересу, мотиву, психологічної настанови у людей.

Вплив суб'єктивних факторів на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності впливає опосередковано, через психологію особистості, соціальної групи, тобто аудиторії установ культури або домашнього дозвілля, де відбувається формування особистості. Тому має рацію академік О.М. Леонтьев, вважаючи, що "...сформування особистості припускає розвиток процесу доцільності і, відповідно, розвиток дій суб'єкта". У культурно-дозвіллєвій діяльності здійснюється формування особистості по відношення до навколишнього світу, навколишнього середовища, речей, товаришів і до самого себе, родини й праці в діалектичному взаємозв'язку. Цю думку підтверджує і М.С. Каган, вважаючи, що "...діалектика буття індивіда полягає в тому, що утворююча його система якостей, з одного боку, виявляється в його діяльності, а з іншого - у цій діяльності формується. Тому пре характер людини ми судимо по тому, як вона розкривається в поводженні, але саме в практичній діяльності характер формується, загартовується". Суб'єктивний фактор у культурно-дозвіллєвій діяльності - це цілеспрямована діяльність фахівців та їхнього активу. У культурно-дозвіллєвій діяльності поняття "суб'єктивний фактор" найчастіше ототожнюється з поняттям "суб'єкт", тобто фахівець установи культури. Пояснюючи це питання, O.K. Ульодов вважає, що "...суб'єктивний фактор - не просто свідома діяльність, його не можна ототожнювати зі свідомою діяльністю; і це не суб'єкт діяльності. Суб'єктивний фактор - це якості суб'єкта, які виявляються в діяльності, якості ідеологічні і соціально-психологічні".

Тому в культурно-дозвіллєвій діяльності цей процес варто розглядати як діяльність двох спрямованих назустріч один одному сторін: суб'єкта (високопрофесійних фахівців установ культури, його активу) і об'єкта (погляди, характер слухачів, глядачів, постійних учасників художніх і технічних колективів). У процесі взаємодії відбувається взаємовплив: суб'єкти передають свої думки, відношення, оцінки, почуття об'єкту, а об'єкт, у свою чергу, передає суб'єкту своє відношення до того, що відбувається, виражає настрій, почуття. У зв'язку в цим як основні характеристики культурно-дозвіллєвої діяльності виступають такі, як наявність спонукально-мотиваційної частини (потреба - мотив - ціль); предмет діяльності; відповідність предмета діяльності її мотиву; наявність продукту або результату діяльності, що характеризується плануванням, структурністю, цілеспрямованістю (доцільністю), предметом діяльності, заснованим на задоволенні потреб людей і зміні їхньої свідомості.

Тому, насамперед, необхідно виявити найбільш характерні риси соціального самоствердження, форми самореалізації особистості в установі культури, отже, треба охарактеризувати джерела і форми: рівні, види й інші пріоритетні форми участі особистості в культурно-дозвіллєвій діяльності, мотиви цієї діяльності, ступінь задоволеності нею, міру її включеності в діяльність установи культури. За всім цим можна скласти реальну картину впливу суб'єктивних факторів на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності.

За узагальненою думкою населення про те, що являють собою сучасні установи культури, уявляється така характеристика: це площадка для концертів самодіяльності і професіоналів; близьке до будинку місце регулярного перегляду кінофільмів; місце, де зустрінеш друзів і зав'яжеш нові знайомства; приміщення для занять художньої самодіяльності; джерело знань про події у світі і країні.

Різні групи по-різному відносяться до установ культури. Найбільш типові форми прояву культурно-дозвіллєвої діяльності для представників першої групи, у яку ми включили молодих людей віком до 20 років, які відрізняються ініціативним поводженням: часті виступи в клубному об'єднанні, інших місцях; високий ранг особистої думки в системі факторів, які впливають на формування переконань і орієнтації; лідирування в спілкуванні як в установі культури, так і в трудовому колективі; широта інтересів до питань інших сфер життя суспільства; висока критичність в оцінці проведених культурно-дозвіллєвих програм; компетентність у питаннях організації дозвілля.

Друга група - люди віком 20-40 років. Вони відрізняються ініціативним у поєднанні з реактивним (тобто підтримкою

ініціативи інших) поводженням. Тут показники за своїм набором приблизно збігаються з показниками першої групи, однак уряді випадків превалюють не тільки ініціативне, але й орієнтоване на питання політичного, культурного, економічного життя поводження, низька критичність в оцінці культурно-дозвіллєвих програм, невизначена мотивація і низька активність у розширенні знань; активна участь у вирішенні різних виробничих питань.

Третю групу представляють люди віком за 40 років, які відзначаються індиферентним поводженням у культурно-дозвіллєвій діяльності. Для цієї групи характерна: вузькість кола джерел інформації, які в основному випадкові, ситуативні; майже повна відсутність спілкування на теми культури; відсутність виражених інтересів до культури і прагнення до розширення знань і в той же час активна участь у суспільній роботі установи культури.

Найсильніший суб'єктивний фактор, який має вплив на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності, - неформальний рух. Він визначає атмосферу в багатьох містах і селах країни. Неформальна група є антитезою сформованій системі виховання, її антиподом, який в усьому їй протистоїть і за рахунок цього існує.

Молодіжні угруповання для однолітків - це для них цілий сит, суспільство в мініатюрі. Тут підлітки мають можливість самореалізуватися. У групі вони "програють" свої майбутні соціальні ролі. Тут відбувається адаптація підлітків до суспільства. При цьому йде не пасивне пристосування до існуючих структур, а активне "нав'язування" суспільству норм і цінностей, що культивуються в групах. Агресія з боку груп тримає в страху ш тільки "середнього обивателя", але і всі шари населення.

Участь в угрупованні дає молодій людині змогу виплеснути негативну енергію, яка накопичилася. Це своєрідний клапан соціально-психологічної, фізіологічної розрядки. Офіційна культура цього не дає, тому що виходить тільки із "свідомих" елементів психіки, відкидаючи підсвідомі і несвідомі потяги. Це є й певний спосіб заповнення дозвілля. Установи культури у своїй діяльності орієнтовані на благополучних молодих людей, але вони не задовольняють усього обсягу потреб. Крім того, традиційна система культурно-дозвіллєвих програм формує видовищно-споживче відношення до культури (дискотеки, кінофільми, концерти), не розвиває самодіяльні нахили. Молодіжні угруповання дозволяють неблагополучним хлопцям компенсувати існуючі вади в культурно-дозвіллєвій діяльності за рахунок максимального завантаження за допомогою участі в активно-діяльних формах (у даному випадку, криміногенну спрямованість). У цих угрупованнях існує внутрішній механізм їхнього саморуху.

Зіткнення, конфлікти між групами в даному випадку є спосіб їхнього існування. Таким чином, міжгрупова агресія є засобом підтримки ідентифікації згуртованості і стабільності груп. Більше того, в умовах посилення конкурентних форм міжгрупової взаємодії зростає міжгрупова згуртованість.

Серед факторів, які сприяють посиленню активізації діяльності підлітково-молодіжних угруповань, варто виділити: посилення соціально-економічної напруженості в країні, введення карткової системи на продукти харчування, дефіцит товарів першої необхідності. Складна сімейна ситуація, відсутність у кожного четвертого підлітка одного з батьків і невисокий культурний рівень батьків - найпоширеніші негативні фактори.

Проблеми взаємодії установ культури з неформальними підлітковими угрупованнями потребують довірчого відношення. Пошук, відхід від стандартних, звичних форм, сміливість у ствердженні нового - усе це відповідає соціально-психологічним особливостям підлітків, їх потребам і орієнтаціям. Престижність ініціативних підліткових об'єднань буде зростати й далі.

Дотепер при виборі методу підготовки і проведення культурно-дозвіллєвих програм не враховувався головний момент - сприйняття їх людиною, яке відбувається через призму нервово-психічної системи. Кожна людина сприймає їх по-своєму і по-своєму осмислює. Потім ця інформація потрапляє у внутрішній духовний світ особистості, де відбувається наступна її об'єктивна переробка. Зовнішня інформація щонайменше двічі суб'єктивно освоюється особистістю відповідно до її інтелектуальних здібностей, отриманого виховання, життєвого досвіду. Механізм сприйняття спрацьовує, якщо враховуються такі особливості аудиторії установами культури: підготовленість, схильність (настановлення), активність. При підготовці і проведенні програми важливо знати насамперед визначені властивості аудиторії і механізм сприйняття навколишньої дійсності. Людина безупинно поповнює і коригує свої враження, її досвід постійно збагачується. І все це виражається в тому чи іншому стані свідомості. Тому новим аспектом у функціонуванні технології установ культури є їх орієнтація не на процес виховання, а на забезпечення процесу соціалізації, що по своєму діапазону значно ширше. Соціалізація ж має на увазі використання не тільки систем цих впливів, а й спонтанних впливів, за допомогою яких людина прилучається до культури в умовах дозвілля в його соціальному значенні.

Важливим аспектом у технології діяльності установ культури є орієнтація на повсякденну свідомість. Дійсно, було б спрощенням зображувати справу таким чином, якщо активна участь широких народних мас у повсякденній практиці може базуватися тільки на тих знаннях, які засвоюються через різні канали інформації, то ці знання функціонують у практичній діяльності мас, так сказати, у чистому виді, не збагачуючись досвідом, почерпнутим з життя. Не слід принижувати значення повсякденної свідомості, у рамках якої осмислюється людьми їхній власний досвід, виражаються їхні повсякденні турботи, життєві факти піднімаються до рівня великих узагальнень і принципових висновків.

Таким чином оптимальний технологічний процес - справа дуже складна, тому що, створюючи умови для оптимального сприйняття, яке відбувається в установі культури, фахівці передбачають переробку і реалізацію змісту, структури і різних засобів значеннєвого й емоційного впливу на аудиторію Кожна форма-програма має у своєму розпорядженні свій діапазон дії і має цілком доступний для огляду духовно-практичний вплив, який відбувається у певний межах часу і місця з елементами імпровізації або художньо-образного зіставлення. Саме вони сприяють активізації інтелекту й емоційної сфери людини.

Різноманіття використовуваних форм, засобів і методів діяльності, різноплановість програм відкривають можливість для включення в неї більшого числа учасників з різними інтересами і духовними запитами. Виникнення різноманітних форм різних акцій: театралізованих маніфестацій-ходів, рок-мітингів, мітингів-спектаклів і мітингів-концертів, демонстрацій і багатьох інших є відображенням життєвих процесів. Для їхньої підготовки і проведення потрібні й нові професійні якості фахівців: здатність емоційно-почуттєвого, художньо-образного, індивідуально-оціночного сприйняття дійсності, уміння їх об'єднати з ринковими відносинами.

Оскільки використання засобів художньої виразності суворо зумовлене конкретною темою, яка сама являє живий і гострий інтерес для потенційної аудиторії, відбиває актуальну суспільну потребу, впливає на свідомість аудиторії, то прагнення фахівців використовувати буквально весь арсенал художніх прийомів, як правило, приглушує зміст програми. Раніше вважалося, що досить увімкнути кінокадри, слайди, музику, вибудувати їх органічно з тезами виступів за єдиною художньо-ілюстраційною структурою, і глядацька увага буде забезпечена. Зараз же художні засоби потрібні тільки тоді, коли вони здатні зробити глядача активним учасником програми.

Аналіз роботи установ культури показує, що найпоширенішими прорахунками в організації їхньої діяльності є порушення в самій структурі технологічного процесу, обмеження його тільки передачею деякої суми знань, без визначеної спрямованості на конкретну практичну реалізацію.

Кожна група фахівців установ культури являє собою складне за структурою соціально-психологічне утворення, яке має своїх лідерів. Це найбільш підготовлені люди, які користуються авторитетом у товаришів, до висловлень і коментарів яких прислуховуються не менше, ніж до думки керівника установи культури. Саме лідери суспільної думки здатні здійснити на практиці принцип соборності в технології культурно-дозвіллєвої діяльності.

Підготовка і проведення культурно-дозвіллєвих програм погребує обліку великої кількості суб'єктивних факторів, які вшивають на технологію культурно-дозвіллєвої діяльності. Тему в практичній діяльності установ культури варто максимально враховувати всю сукупність цих суб'єктивних факторів, максимально домагаючись гармонії колективних та індивідуальних цілей, збігу загальної спрямованості в діяльності колективу з особистими творчими прагненнями і планами окремих його членів. Для досягнення поставленої мети важливе значення має методика підготовки проведення програм, яка повинна бум розрахована на написання висококваліфікованого сценарію під творчим впливом самих відвідувачів.

На процес технології культурно-дозвіллєвої діяльності величезний вплив має наявність у громадькості соціального досвіду, який породжує нові якості і дії в ім'я вищих суспільних цілей. Практика показує, що більша частина населення ніколи не брала участі в підготовці і проведенні культурно-дозвіллєвих програм. Тому положення ще залишається дуже серйозним - не спрацьовує основний суб'єктивний фактор свідомості людей, їхнє позитивне відношення до культурно-дозвіллєвої діяльності.

Позитивний вплив суб'єктивного фактора найбільш ефективний, якщо мета співробітників і відвідувачів установ культур збігаються за настановами та інтересами. Це, у свою чергу, потребує цілісного, завершального технологічного циклу, який має свій регулюючий напрям за допомогою засобів значеннєвого й емоційного впливу. У зв'язку з цим технологічний процес уявляється динамічною саморегулюючою системою, яка може функціонувати під впливом суб'єктивних факторів. При цьому активність відвідувачів установ культури, яка грунтується на демократичності і загальнодоступності, повинна постійно стимулюватися.

В основі активності населення в культурно-дозвіллєвих програмах лежать життєві потреби і запити, які перетворюються в ті чи інші мотиви діяльності і поводження в різноманітних конкретних обставинах. Ці мотиви можуть певним чином направлятися, регулюватися в культурно-дозвіллєвій діяльності. Стимули як способи впливу на мотиви відвідування установ культури, участі в самодіяльній художній і технічній творчості й інших видах предметної діяльності забезпечують тісну єдність суспільних, колективних і особистих інтересів особистості. Серед суб'єктивних факторів, які серйозно утруднюють найбільш ефективне функціонування технології культурно-дозвіллєвої діяльності, варто особливо виділити рівень культури різних соціальних верств населення, який зумовлений історичними, психологічними, сімейними факторами, індивідуальним вибором.

<<< назад | зміст | вперед >>>