<<< назад | зміст | вперед >>>

Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство

Вступ

Тема дозвілля, дозвіллєвої діяльності в нашій країні не втрачає своєї актуальності. Навпаки, ця проблема обростає все більшими протиріччями й ускладнюється. Ці протиріччя зумовлені насамперед невідповідністю між сутністю дозвілля, культурно-дозвіллєвої діяльності й існуючими в реальній дійсності формами і методами проведення дозвілля.

Дозвілля є об'єктом вивчення багатьох наукових дисциплін соціології, психології, педагогіки дозвілля та ін. Тому виділилася особлива галузь наукового знання - дозвіллєзнавство. Предметом дозвіллєзнавства є дозвілля як самостійний і значимий аспект духовної сфери людської діяльності. Однозначного визначення поняття дозвілля не існує. Є кілька підходів до трактування дозвілля. Велике значення в науці надається діяльнісному підходу, тому що саме завдяки йому повніше розкривається структура і внутрішні механізми дозвілля. З цього погляду дозвілля являє собою сукупність різних видів діяльності, якими індивід займається за власною волею: відпочинок, розваги, підвищення майстерності, освіта, участь у житті суспільства тощо. Таким чином, дозвілля - це діяльність, окреслена певним періодом часу. Потенціал дозвілля надає великі можливості для формування моральних потреб особистості. Разом з тим дозвіллєва діяльність має дефіцит позитивних моральних орієнтирів.

Тому дозвіллєва діяльність поділяється на культурну і антикультурну, асоціальну, а в гіршому випадку - злочинну. Основні розбіжності між цими видами дозвіллєвої діяльності полягають у тому, що культурно-дозвіллєва діяльність спрямована на розвиток особистості, створення цінностей, які схвалює суспільство, а антикультурна дозвіллєва діяльність, навпаки, спрямована на руйнування особистості. Такого роду діяльність суперечить духовній суті людини і призводить до знищення усього внутрішнього духовного світу особистості.

Крім того, лише в культурно-дозвіллєвій діяльності є елементи творчості, коли людина із суб'єкта споживання перетворюється на суб'єкт творення. Тобто чим більш самокоштовним стає життя особистості, що зводиться не до утилітарних видів діяльності, тим більше підстав говорити про культурне дозвілля.

Однак необхідно визнати, що в наш час у молодіжному середовищі більш привабливе антикультурне дозвілля. У країні засоби масової інформації, по суті, створили ореол процвітаючого злочинця, що легко йде по життю, рівень його матеріального забезпечення значно вищий від рівня більшої частини населення. І, на жаль, молоді люди бачать підтвердження цього ореола у своєму повсякденному житті, коли корупція і розкрадання бюджетних коштів стали нормою і прагнуть до нього, втрачаючи позитивні якості особистості, про що свідчать дані різних соціологічних опитувань. Тому необхідно поступово перекласти зусилля молодих людей зі сфери антикультурної в культурно-дозвіллєву діяльність. Саме в процесі культурно-дозвіллєвої діяльності формуються позитивні особистісні якості молодої людини і поступово формулюється внутрішній механізм саморегуляції особистості.

<<< назад | зміст | вперед >>>