Білан М.О.,
Науковий керівник: Новикова В.І.,
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
Готельні ланцюги: стан і перспективи розвитку
Глобалізація стала важливою характеристикою сучасної світової системи, однією
з найбільш впливових сил, що визначають хід розвитку нашої планети. Відповідно
до сутності глобалізації, жодна дія або процес, що відбуваються в суспільстві (економічний,
політичний, юридичний, соціальний) не можна розглядати відокремлено.
Глобалізація міжнародних відносин – посилення взаємозалежності та взаємовпливу
різних сфер суспільного життя та діяльності в галузі міжнародних відносин. Вона
стосується практично всіх сфер суспільного життя, включаючи економіку, політику,
ідеологію, соціальну галузь, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також
самі умови існування людства [8].
Серед провідних галузей світу готельна індустрія виступає однією з
найдинамічніших у світі. Тільки протягом другої половини ХХ ст. у цій царині
відбулися кардинальні зрушення, що змінили розуміння готелю як тільки місця для
ночівлі та вивели готельний сегмент на передові позиції складових туристської
галузі [1].
У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти – незалежні
підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в
незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що отримує
прибуток від цієї власності. Операційна мережа – група підприємств (два й
більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім
контролем керівництва мережі [7].
Статистика показує, що об’єднане ведення справ у готельному бізнесі набагато
економічно ефективніше, ніж управління незалежними готелями. Об’єднання готелів
під єдиним управлінням у результаті дає колосальну вигоду як власникам об’єктів,
так і їх операторам. Головна перевага, яку отримує готель, що входить до
ланцюга, – зниження загальних витрат, а це в свою чергу дозволяє ланцюгам більше
проникати на міжнародні ринки, розширюючи сферу свого впливу. На комерційний
успіх ланцюгових готелів працює багато чинників: від об’єднаної системи
бронювання до централізованих постачань витратних матеріалів.
Дослідження, проведені британськими фахівцями показали, що при об’єднанні
готелів у ланцюги прибутковість одного номера в 7 разів вище, ніж у незалежних
готелях [3].
Об’єднання готелів має дві основні мети:
1) забезпечення конкурентноздатності на ринку гостинності за рахунок високої
якості обслуговування, що підтримується станом основних фондів (якість споруд,
оформлення інтер’єрів, оснащення), кваліфікацією персоналу, безпекою клієнта та
його майна; 2) забезпечення економічної ефективності діяльності шляхом стабільного
завантаження готелів; мережа дозволяє зменшити витрати на резервування,
маркетингові дослідження, рекламу, підготовку кадрів.
Раціональна ідея, яка народжується в одному кільці готельного ланцюга,
оперативно впроваджується в інші, що приносить одразу ж значні результати [6].
На сьогодні у світі існує понад 300 готельних ланцюгів. За кількістю готелів,
об’єднаних у готельні групи, в Європі лідирує Велика Британія, де розташовано
15% готельних груп, у Франції – 10%, в Іспанії – 5%, в Швейцарії – 5% з усіх
готельних мереж світу [7].
Але поширення ланцюгів не може задовольнити усіх різноманітних вимог туристів
через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування.
Саме цей недолік поклав початок тенденції розширення типологізації готелів у
мережі, включення в одну мережу готелів різних типів і рівнів. Це дозволяє
задовольнити потреби різних верств населення з різним статком [5].
Оскільки диференціація потреб і статків громадян України надто велика, порівняно
з розвинутими європейськими країнами, то створення готельних ланцюгів в Україні
зазнає певних перешкод. Деякі з них притаманні тільки Україні, інші мають
загальносвітовий характер. Залишається і великий ризик можливих збитків,
пов’язаний із бюрократичними процедурами [9].
Виходячи з проблем і перспектив розвитку національних туристських ланцюгів,
вітчизняні готелі від початку повинні поставити перед собою мету – створення в
Україні сучасного готельного ланцюга, об’єднаного єдиним брендом і високим
рівнем якості. Впродовж кількох років компанії повинні відпрацювати на практиці
принципи існування готелів у ланцюзі, зважаючи на специфіку роботи в українських
економічних умовах.
Список використаної літератури
1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.С. Туризм, готельний та ресторанний бізнес:
ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. для студ. вищ.
навч. закл. – К.: Знання України, 2002. – 352 с. 2. Андрушків Б., Кузьмін О. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995. 3. Борисова Ю.Н., Таранин Н.И. Менеджмент гостиничного и ресторанного бизнеса. –
М.: РМАТ, 1997. 4. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навчальний посіб. – К.: Кондор,
2005. 5. Лук’янова Л.Г., Мінич І.М., Дорошенко Т.Т. Уніфіковані технології готельних
послуг: Навч. посіб. / За ред. В.К.Федорченка. – К.: Вища шк., 2001. 6. "Голос України" – № 136. – 27 липня 1999.
7. http://www.management.com.ua/ – Спілка менеджерів України.
8. http://www.uatravel.com/ – Туристичний портал.
9. http://www.cupol.lviv.ua/ – «Купол»: культура, політика.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.