Ярослав Бесклубенко
Порадниця. - 22.09.2011. - №38 (760). - С.16.

27 вересня - Всесвітній день туризму

Туризм як спосіб відпочинку має безліч прихильників у всьому світі. А про відпочинок у кожного свої уявлення. Наприклад, я, на відміну від мого найближчого друга, не турист. Я рибалка. Здавалося б, між нами прірва. Турист завжди в дорозі, а рибалка сидить біля води непорушно. Туристи - народ гамірливий, а рибалки (в усякому разі, справжні) - мовчазний, бо, як відомо, риба любить тишу.

Але присвятивши перегляду «туристичної» теми в Інтернеті не більш як півгодини, з подивом змушений був визнати себе туристом. Хоч і не підкорював гірські вершини, не мандрував цілими тижнями на велосипеді, лижах або пішки, залишаючи щодня позаду десятки кілометрів доріг, стежин та бездоріжжя, не сплавлявся норовливими річками на плоту, долаючи небезпечні пороги, і ніколи не був у країнах, до яких, як кажуть, «два лікті по карті».

Натомість я, коли випадає нагода, не від того, щоб поїхати у вихідний день із друзями на шашлики за місто. А ще мені кілька разів щастило відпочивати на так званій «плавучій дачі» на річці Рось (ось вона, мрія рибалки – закидати вудку просто з вікна!) Якщо є вільний час, то не відмовлю собі в задоволенні приєднатися до екскурсії в музеї, парку, Ботанічному саду і послухати гіда, котрий, може, й механічно-завчено (бо в кілька сотий раз), але цікаво розповідає про... та байдуже про що - аби щось нове. Коли виникає потреба поїхати кудись далеченько від Києва, із задоволенням спостерігаю зміну краєвидів за вікном автомобіля: ліс-поле-село-місто... І, нарешті, я зрідка піддаюся абсолютно безглуздому з погляду доцільності пориванню вийти з «маршрутки», проїжджаючи повз район, у якому виріс, і поблукати знайомими змалку вулицями.

Запитаєте, який з мене в такому разі турист? Річ у тім, що все це - різновиди туризму. Поїздка на шашлики - «туризм вихідного дня», відпочинок у будиночку на воді, який неквапливо пливе за течією, - «водний туризм», екскурсія в музеї - «музейний туризм», споглядання пейзажів крізь автомобільне скло – «автомобільний туризм», і навіть прогулянка по району свого дитинства – це також, уявіть собі, туризм, і називається він «ностальгічний туризм».

Більше того, візьму на себе відповідальність стверджувати: за рідкісними винятками туристами можна назвати всіх нас. Адже чи не кожен, хто за часів СРСР працював на великому підприємстві, хоч раз та відпочивав за профспілковою путівкою на курорті, в профілакторії чи на базі відпочинку - а це «лікувально-оздоровчий туризм». Всі, кому випадала нагода відвідати Київ у день якогось великого релігійного свята, напевно побували у Лаврі, а отже, долучилися до «паломницького туризму» - різновиду релігійного туризму». Традиційна романтична подорож молодят після весілля - це також туризм («весільний туризм»). І, зрештою, якщо ви на початку 90-х років минулого століття заробляли на хліб і до хліба «човником», регулярно перетинаючи в поїзді кордони з Польщею, Румунією, Росією – це з певною натяжкою можна назвати «бізнес-туризмом».

Отже, майже всі ми – туристи. І Всесвітній день туризму, який в Україні відзначають, починаючи з 1998 року, - це нагода привітати не лише працівників туристичної індустрії та затятих шанувальників відпочинку з важезним рюкзаком за плечима, а й одне одного. І побажати: якщо у Вас є заповітна мрія відвідати екзотичну країну чи якесь святе місце, випробувати свої сили в нелегкому поході чи поїхати у весільну подорож, - то нехай вона здійсниться!