<<< назад | зміст | вперед >>>

Бейден-Пауел. Пластування для хлопців

РОЗДІЛ V. ЛІСІВНИЦТВО

Гутірка при ватрі ч.14. Підкрадання

Якщо хочеш спостерігати диких звірят, мусиш до них підкрастися, тобто підповзти до них так, щоб вони тебе ані не побачили, ані не занюхали.

Коли мисливець підкрадається до диких звірят, він старанно ховається. Так само робить і пластун на війні, коли стежить чи шукає за ворогом. Поліцист ніколи не спіймає кишенькового злодія, коли стоятиме в однострої і стежитиме за ним. Він одягається так, щоб не відрізнятися в натовпі і найчастіше приглядається до вітрин, де бачить, все, що діється поза ним, відбите немов у дзеркалі.

Якщо злочинець помітить, що за ним стежать, він насторожується; невинна людина у такому випадку теж бентежиться. Отож, спостерігаючи когось, не витріщуй на нього явно очей, але заприміть потрібні тобі подробиці одним-двома поглядами. А хочеш його докладніше оглянути - йди за ним. Ззаду можеш дізнатися стільки ж, як і спереду, - а то й навіть більше, - а якщо ця людина не пластун, і не оглядається часто позад себе, вона й не знатиме, що ти за нею стежиш.

Військові розвідники і мисливці, підкрадаючись до дичини, дотримуються завжди двох важливих заповідей, якщо хочуть, щоб їх не побачили:

Перша: вони намагаються так ховатися, щоб земля, дерева чи будинки поза ними були того самого кольору, що і їх одяг.

Друга: якщо ворог чи якась тварина дивиться на них, вони не рухаються, поки той не піде далі.

Таким чином часто пластун і в чистому полі не дасть себе запримітити.

Вибір тла
Зверни увагу на колір свого одягу, коли вибираєш собі тло. Якщо маєш одяг кольору хакі, не йди і не стій перед вибіленою стіною чи перед темним кущем, тільки йди туди, де буде за тобою пісок, трава чи скелі кольору хакі - і стій нерухомо. Ворогові буде тоді дуже важко відрізнити тебе від тла, навіть зовсім зблизька.

Якщо ти в темному одязі, залізь у темні кущі, або стань собі в тіні дерев чи скель, але вважай, щоб земля поза тобою теж була темна; якщо поза деревом, що під ним ти стоїш, буде, наприклад, ясного кольору ґрунт, ти зовсім явно на ньому виглядатимеш.

ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 8. ТОМ ПІДКРАДАЄТЬСЯ
"Підкрадаючись до ворога - треба головну мету на оці мати.
Та Том забув при тому всі частини тіла сховати".

Користуючись узгір'ями для чатування, дуже вважай, щоб не показуватися на вершку чи на овиді. Жовтодзюби звичайно роблять цю помилку.

Рухайся повільно

Це справжня лекція - спостерігати, як зулуський розвідник користується узгір'ям чи горбком для чатування. Він повзе вгору рачки на всіх чотирьох, лежачи пласко в траві та припавши щільно до землі. Добравшись до вершка, він дуже повільно

підводить голову, цаль за цалем, аж поки не зможе добре розглянутися. Коли побачить ворога ззаду, може до нього спокійно приглядатися; а коли гадає, що за ним стежать, він дуже довго триматиме голову зовсім непорушно, сподіваючись, що його вважатимуть за пень чи камінь. Як його не викриють, він дуже поволі схилятиме голову, цаль за цалем, знов ховаючись у траві, і спокійно відповзе геть. Будь-який швидкий чи несподіваний рух голови на овиді може - навіть на чималій відстані - привернути до себе увагу.

Поночі тримайся по змозі низьких місць, ровів тощо, щоб ти був унизу в темряві та міг побачити силует ворога вгорі проти зір, коли він підійде близько.

Причаївшись нічною порою в тіні куща й сидячи зовсім тихо, я підпустив до себе на віддаль трьох стіп ворожого розвідника; коли він повернувся плечем до мене, я міг підвестися на ноги й схопити його руками.

Тиха хода

Рухаючись непомітно, особливо вночі, треба пам'ятати, щоб іти зовсім тихо. Тупіт ніг звичайної людини по землі можна почути на велику віддаль. Пластун чи мисливець ступає завжди легко, на стопу ноги, а не на п'яту. Вправляйся в тому всюди, куди б ти не йшов, вдень чи вночі, вдома так само, як і надворі, щоб у твою звичку перейшло ходити так легко і тихо, як тільки можеш. Звикнувши до того, переконаєшся, що при тому так само зросте і твоя спроможність переходити великі віддалі; не зазнаєш так швидко втоми, як тоді, коли йдеш тяжким кроком, як значна більшість людей.

Тримайся проти вітру

Завжди пам'ятай, що підкрадаючись до дикої звірини чи до доброго пластуна, ти мусиш підходити до них проти вітру (під вітер), хоч би це не був навіть вітер, тільки слабенький легіт.

Отож, поки почнеш підкрадатися до ворога, треба переконатися, звідки віє вітер, і рухатися проти нього. Щоб про те дізнатися, зволож вказівний палець язиком з усіх боків, піднеси його вгору і зауваж, з якого боку почуєш найбільший холод. Або можеш підкинути вгору легкий пил, суху траву чи листя і дивитися, в який бік їх відносить.

Як маскуватися

Коли червоношкірі індіанські розвідники хотіли вислідити ворожий табір, звичайно прив'язували собі на плечі вовчу шкуру, лазили на всіх чотирьох і, наслідуючи вовче виття, обходили вночі навколо табір. Так само, заглядаючи через вершок або таке місце, де можна було побачити їх голову на овиді, вони надягали на голову шапку, зроблену з шкіри з вовчої голови, і з вухами, щоб їх уважали за вовка, коли б побачили.

Коли тубілець Австралії підкрадається до ему, вдягає на себе шкіру ему. Він несе бумеранг в руці і спис між пальцями ноги

В Австралії тубільці, підкрадаючись до ему - великого страуса - надягають на себе шкіру з ему і йдуть, похилившись, з однією рукою, піднятою вгору, щоб нагадувала шию і голову птиці.

Пластуни, визираючи з трави, часто в'яжуть собі навколо голови мотузку чи стяжку і втикають під них траву, одну вгору, другу вниз на обличчя так, що їхніх голів не видно. Ховаючися за великий камінь чи насип, вони ніколи не заглядають понад вершок, тільки завжди збоку з-поза нього.

ГУРТКОВІ ВПРАВИ В ПІДКРАДАННІ

Вишли одного хлопця на віддаль яких п'ятсот ярдів шукати різного кольору тло, поки не знайде подібного до свого одягу, і так з'ясуй значення пристосувати колір одягу до кольору тла. Решта гуртка стежить за ним і спостерігає, як він стає непомітним, коли знайде відповідне тло. Хлопець у сірому одягу, наприклад, ставши перед темними кущами, дуже впадає у вічі, коли ж стане перед сірою скелею чи домом, стає менш помітним. Хлопця у темному одязі дуже добре видно на зеленому полі, але не видно, коли стане в відкритих дверях на тлі темного отвору.

З'ясуй помітність руху. Помісти пластунів у доброму укритті (в кущах тощо) і покажи, як важко їх відкрити, коли не рухаються.

Вправляй швидке перебігання від одного укриття до другого; теж повзанням уздовж рова і поза насипом, від куща до куща.

Спробуй підкрастися в присмерку. Деякі з поданих ігор можна проводити в присмерку чи темряві. Не починай цілком темної ночі.

ІГРИ В ПІДКРАДАННЯ

Пластові лови

Одному пластунові дають час, щоб пішов і сховався. Решта вирушає опісля, щоб його знайти. Він виграє, коли його не знайдуть, або коли повернеться в призначений час назад на вихідний пункт так, щоб його ніхто не доторкнувся.

Біг посланця

Одному пластунові доручають принести в зазначений час повідомлення до певного пункту чи дому з якоїсь віддалі. Інші - "ворожі" - пластуни мають доручення перешкодити принести повідомлення до того місця. Вони ховаються в різних місцях, щоб затримати посланця з депешею, який туди пробирається.

Коли двоє пластунів доторкнеться посланця, поки він добереться до місця, де має віддати повідомлення - вважають, що його спіймано.

Підкрадання до оленя

Гуртковий - це олень. Він не ховається, але стоїть, рухається трохи сюди і туди.

Пластуни вирушають, щоб його знайти, і кожний з них намагається непомітно дістатися до нього своїм власним методом.

Коли тільки гуртковий побачить котрогось пластуна, каже йому підвестися даючи знати, що йому не пощастило. Через деякий час гуртковий гукає "кінець". Всі встають на тому місці, до котрого дійшли: найближчий виграє.

Цю саму гру можна грати, щоб випробувати пластунів у тихій ході. Роз'ємний суддя має зав'язані очі. Гру найкраще проводити в терені, де навколо лежить багато сухих галузок і каміння. Пластун вирушає з віддалі яких сто ярдів, щоб підкрастися до сліпого ворога, й мусить іти досить швидко, щоб, скажімо, за півтора хвилини доторкнутися сліпця, поки той його почує.

Викрадання прапора

З кожного боку грає два чи більше гуртків.

З кожної сторони у визначеній частині терену стоїть передня сторожа, щоб берегти трьох прапорів (або вночі - трьох ліхтарів, дві стопи над землею), розташованих не менше, як двісті ярдів (вночі сто ярдів) від неї. Передня сторожа розташована в укритті: або всі разом, або розміщені по двоє. Вона висилає пластунів на стежу, щоб перевірити ворожі позиції. Коли викриють, де перебуває ворожа сторожа, намагаються проповзти непомітно попри неї, дістатися до прапорів і принести їх назад до власних ліній. Один пластун не може взяти більше, ніж один прапор. Ось загальне розміщення гуртка на передній сторожі:

Кожний пластун, що його побачить ворожий сильніший відділ на віддаль п'ятдесят ярдів - виходить з гри. Якщо зуміє проповзти непомічений - його щастя.

Пластуни, розташовані як передня сторожа, не можуть залишати свого місця, але є двоє, і вони можуть висилати поодиноких посланців до своїх сусідів, або до власної стежі.

В зазначену годину гру закінчують, і всі збираються у призначеному місці, щоб скласти повідомлення. Бали присуджуються ось так: за кожний прапор чи лампу, здобуту і принесену - 5 балів.

За кожне повідомлення чи опис розташування ворожої сторожі - до 5 балів.

За кожне повідомлення про рух ворожої стежі - 2 бали.

Котра сторона здобуде більше балів - виграє.

Примітка: У таких іграх, як згадана, званих звичайно тереновими іграми, бо їх грають під голим небом - потрібно часто якоїсь системи, як "вбивати" чи "брати в полон" ворога.

Пасмо вовни - іншого кольору для кожної сторони - обо шматок тканини з перев'язки прив'язують на руку поміж ліктем і рам'ям, щоб добре було видно. Коли його зірвано, жертва мусить іти до роз'ємного

судді, щоб дістати нове "життя" від нього й грати далі. Важливо, щоб і наймолодший пластун мав таку саму можливість, як і дорослий.

Засідка

Курінь ділиться на дві частини, одна з них іде наперед і ховається в кущах тощо при дорозі. Друга частина йде за першою і вигукує ім'я того пластуна, що його може побачити, не покидаючи дороги. Гру продовжують доки подобається: кожна сторона напереміну ховається і шукає.

Спочатку треба дати тим, що мають сховатися, якийсь час на те; пізніше зуміють робити вони це швидко. Нагодою для цієї гри може бути відхід на хвилину когось з гуртка. Решта ховається якомога швидше і коли той повернеться - гурток зник, як зачарований. Це завжди добрий жарт.

Спробуй цього способу підкрадання. Притиснись якомога найщільніше до землі

Підкрадання і звітування

Роз'ємний суддя розташовується десь на відкритому місці і розсилає пластунів поодинці чи по два у різних напрямах на віддаль якої півмилі. Коли він дасть знак хоруговкою починати, всі ховаються і починають підкрадатися, підповзаючи та пильно стежачи за тим, що він робить. Коли він удруге дасть знак хоруговкою, всі встають, приходять і звітують по черзі про все, що він робив, вручаючи йому звіт на письмі чи усно, як було доручено.

Тим часом роз'ємний суддя дивиться у всіх напрямах і, як тільки побачить котрогось пластуна, записує йому два бали "мінус". Він сам також виконує малі рухи, як наприклад, сідає, паде навколішки, дивиться через бінокль, вживає хусточки, знімає капелюх на хвилину, ходить навколо кілька разів, щоб пластуни мали що помічати і звітувати. За правильне повідомлення про кожну дію пластун дістає три бали.

Щоб заощадити час, роз'ємний суддя робить собі табличку балів наперед, уміщуючи імена пластунів і колонки для всіх своїх дій, а також колонку для балів "мінус" для пластунів, що помилилися і виявили себе.

Павук і муха

Павутиною служить частина терену чи міста розміром з квадратну милю з визначеними межами. Дії припиняються у якусь визначену годину.

Один гурток (чи півгуртка) - це "павук". Він вирушає і вибирає собі місце для укриття. Другий гурток (чи півгуртка) вирушає чверть години пізніше - і це "мухи". Вони шукають павука. Вони можуть розсіятися будь-як, але мусять звітувати своєму провідникові, як тільки щось зауважать.

З кожною стороною іде роз'ємний суддя.

Коли мухи за визначений час (скажімо, близько двох годин) не відкриють павуків, - ті виграють. Павуки записують собі імена всіх мух, що їх побачили. І мухи також записують собі імена бачених павуків і їх точне місце укриття.

Щоб підкрастись досить близько до диких звірят і вивчати їх звички, не сполошивши їх - на те треба багато часу і терпеливости

<<< назад | зміст | вперед >>>